Савченко пропонує Оксану Марченко як переговорника з бойовиками А до Мінська замість Кучми відправити Вєрку Сєрдючку
Може й фейк. Надя стільки останнім часом наплела, що не потрібно жодних темників. Ось таку оцінку дав Радзіховський. І з ним важко не погодитися Интервью / Леонид Радзиховский
Голодуюча Савченко виїхала на звану вечерю в США Уявляю собі - діаспора каже "Надю, з"їж пиріжок", а Надя каже "Я із собою візьму"
Вы уже побороли москаля или что? Решили строить путинизм на украинский манер? Развели пропагандистскую шарагу, парады, демонстрации, военизированное мышление. Осталось только в жопу власть поцеловать. Порошенко спасатель нации от ворога! Так Путин тоже спасатель нации ворога! В РФ все тоже с этого все начиналось. С ощущения свободы и побед. А сейчас там одни зомби. И вы такими же будете. И так вам и надо. Надо для начала побороть москаля в себе, а потом уже на большее замахиваться. Надеюсь, скоро придут Корчинчский и Тягнибок - объяснят популярно что такое правильный украинец. Забылось чтоли, - "Россия - страна возможностей". Я там в то время был - мед пиво пил. Один в один картинка. Построите путинизм и сами того не заметите. Попомните мои слова...
Прошу пана-пані, ви не путайте кацапів і українців. І історія, і сьогодення говорить - це зовсім інші люди. І друге. Практика показала, що і Корчинчський і Тягнибок - це піна (не хочу при святі називати іншим), яка час від часу спливає в українському політжитті. І їм не дуже-то і вірять українці.
Какая наивность....они тоже кричали что они не совки и что Россия - совсем новая страна. говорили слово в слово, что и вы сейчас. Трансформация случилась незаметно. Ну да то ваше дело...
Помню слово в слово разговор с приятелем. Я ему говорю: "ты ж совок и валенок, как был так и остался". А он мне: Да ты! Да ты ничегот не понимаешь! Покрылся мохом в Украине! Украина - это страна из 90-х! Там ничего нет! А вот мы! Россия совсем другая страна!" И что в итоге? Рефлексы не пропьешь. В Украине наблюдается та же картина, что и в РФ году в 2005-ом.
Рашка ніґди не буде новов країнов. Вона буде таков, яков була все. Там маї бути цар, бояри і холопи. Україна тоже буде таков, як все. Може нагорі бути гетьман, але його завжди можна помінєти.
Ну ладно, хорошо. Раз вы такие умные, то я пошел в Гэнделик. Еще лет через пять приду. Ткну вас в вашу лажу.
Вчора Юля виступала по телевізору, просила не судити суворо Надію, бо вона новачок в політиці і не знає як говорити шоб всім подобалося.
Та, вона там таке заливала, шо я прозрів. Про неправильно організовану владою енергетичну безпеку. Це та шо була прем'єр-міністром і кабальні газові угоди підписувала, сильно в енергобезпеці розбирається.
Не перенабирайтеся, бо 5 років не протягнете. По (піднятій Вами) темі. Між Росією і Україною існує велика різниця. На Росію останні сімдесят років ніхто зі зброєю не нападав, а вона весь час озброювалася до зубів. Україна також вважала, що на неї ніхто не нападе, тому воєнне добро благополучно розкрадалося. І харчі, і акумулятори, і пальне, і чавунні батареї в учбових центрах. Але життя показало, що Україна має "старшого брата". Тому для України нарощування сучасного озброєння і тримання пороху сухим є питанням існування чи неіснування. Російські паради мають метою показати (для населення), що, цитую, "єслі надо - повторім, по самиє Нідєрланди". Український (юбілейний, відмічу) парад показав Росії (а не всім сусідам), що сюди, в Україну, краще не сунутися. Минув час обнімошок "республік-сестер".
Харчі з акумуляторами вдало, а техніки скільки порізали, скільки розібрали, скільки продали, скільки покидали в чужі руки - а все-одно ще й на війну вистачило. Просто дивовижно скільки цього залізяччя було. До цих пір знімають зі зберігання. Ясно шо "західні партнери" дивляться і думають "Ну офігіли, ще й в нас просять".
