Їй не те що ранувато робити заяви в ПАСЕ - її зовсім не можна нікуди посилати. Максимум, що можна дозволити Савченко - то депутат сільради, нехай ділить між селянами сінокоси і поля
Переписка Савченко з терористкою з ЛДНР https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1079407622146084&id=100002305693349
ВАм певно поліцаї десь вліпили ґуми по сраці, шо ви такісьте як то слово написати то правильно на них недобрі
У них ще дрочилки закороткі армію гумасити. А чулисти, що їхня керівниця, світлійша Хатія вякнула? Що корупцію в мусарні не можуть викорінити, бо гламурні слабо вмотивовані. В них ні форми, ні техніки нема... На фронт цих мусорилих угрьобків. Там і форма, і зброя, і зарплата... Ще й черешень від свинорилого презика можна віджати.
Одкровення від старшини «Айдара» "– Сашо, зараз ім’я Надії Савченко стало фактором у тому числі міжнародної політики. Коли ти її вперше побачив, що думаєш про неї? – Я вже воював в «Айдарі» з місяць, коли вона до нас приїхала. Була заступником командира взводу в розвідроті. Тоді ми базувалися в Половинкиному, приблизно за 70 кілометрів від міста Щастя, яке зараз утримує «Айдар». Вона своєю поведінкою підкреслювала деяку зверхність над іншими добровольцями. Особливо з числа бувалих вояків, офіцерів, котрі були набагато старшими за неї. Серед них були мої земляки, з Могилева, на прізвисько Сірко – старший лейтенант і Лялік — підполковник, Царство їм небесне. Я їх завжди пам’ятатиму… – Хто її запросив у батальйон? – «Айдар» зараз – військова частина В 0624 української армії, а формувався він як добровольчий батальйон. Дев’яносто відсотків – майданівці, з 18-ої сотні. Сотня наша з Майдану перейшла в батальйон, і Савченко в тому числі. В цьому не було нічого дивного. – А чому саме вона стала заступником командира взводу, а не інші? – Оскільки вона була старшим лейтенантом авіації, мала досвід, була в гарячих точках, зокрема, в Іраку, тому, виходячи з цього, її і призначили. – До свого полону в «Айдарі» вона скільки прослужила? – До Металіста, після того, як ми взяли Щастя. – З нею брали Щастя? – Здається, вона з нами брала участь в штурмі міста, але я точно не пам’ятаю. Нас тоді було трохи більше 50 чоловік, командував нами Батя – Валентин Лихоліт, начальник штабу батальйону. В тому бою лише трьох наших поранили. Ось якими невеликими силами було очищено Щастя. Тоді героїчний вчинок здійснили мої земляки — мінери Лялік (справжнє ім’я Сергій Коврига) і Сірко (Ігор Римар), вони перерізали провід від вибухівки і не дали сепаратистам підірвати міст. А її заслуг в тому бою не пам’ятаю. Не дуже мені сподобалося, як вона ставилася до воїнів. Наприклад, коли, не знаючи бійця, віддавала накази йому, хоч то був боєць не з її підрозділу і значно старший за військовим званням. У нас кадри були і набагато освіченіші, ніж старший лейтенант Савченко. Але вона на себе взяла, вважаю, відповідальність і командувала такими, як сама, старшими лейтенантами і навіть підполковниками. В той час я про це не думав. Вірив їй, бо вона воювала в гарячих точках, мала досвід. – А тепер про той бій, коли вона потрапила в полон. – Я був від неї на відстані 300 метрів. Ми їхали машинами ГАЗонами-шістдесят шостими, у батальйоні їх називають шашариками. Було нас близько двадцяти в одній такій машині, коли брали Металіст. У нас тоді, по суті, не було ніякої розвідки. Зупинилися за десять кілометрів від блокпоста. І тоді комбат послав в розвідку Надію Савченко, позивний Пуля. Я сидів у кабіні машини і чекав на команду рухатися далі. Коли вона пересіла на БТР, то чомусь поїхала ним у… гольф-клуб… То була територія сепаратистів, але іноді наші люди з «Айдара» там бували… Командиру батальйону все було відомо… – Уточни – вона мала наказ розвідати гольф-клуб чи блокпост? – Її комбат послав, щоб вона зробила розвідку і доповіла, які сили противника перед нами. – То, може, вона подумала, що саме в гольф-клубі вони окопалися? – У цьому я дуже сумніваюся… – Чому тебе дивує, що вона пішла в гольф-клуб? – Пишуть, що вона робила розвідку боєм. Але ж то була не розвідка боєм! Тупо просто туди приїхала. Чому це вона приїхала саме туди?.. І потрапила в тому гольф-клубі в засаду… – А можна було їй туди не їхати? – Звичайно! Можна було перевірити територію Металіста, наприклад, того ж блокпосту. – Давай говорити не оціночними судженнями, а фактами. Тоді був білий день? – Так, звичайно. Сонце яскраве світило. – То чому ж вона так вляпалася? Ви стояли від гольф-клубу за скільки кілометрів на той час? – Були в зеленці (лісопосадці), неподалік від блокпоста. Вона потрапила в засаду і викликала на себе підкріплення… – То в чому тут її вина?.. У засаду кожен може потрапити, і щоб відбитися, потрібна допомога. – Я б собі не дозволив, коли б потрапив у засаду, викликати в такій безвихідній ситуації підкріплення. У нас люди підривали себе, як-от Олег Михайлов (позивний Сепаратист) з Волині, коли потрапляли в засідки. До речі, коли його хоронили, справжні сепаратисти, вражені його мужністю, подзвонили його сину і сказали, що він може гордитися своїм батьком. А вона… Думаю, що у нас нерідко надто героїзують тих, хто здався в полон. Тоді у того армійського підкріплення, яке кинулося на виручку Савченко, сепаратисти забрали два БТРи, один танк і поклали 17 десантників, а ще кількох айдарівців взяли в полон! Ось які результати її тодішньої «розвідки». – Вона відбивалася? – Ні. Якщо здалася в полон, то як могла відбиватися? Вона не стріляла. – Отож підсумуємо. З нею в полон потрапило скільки айдарівців? – Четверо. З Луцька з нею були хлопці. Я їх в обличчя добре знаю. – Як діяв командир батальйону, дізнавшись, що вона в полоні? – Нам був наказ взяти блокпост, який вона мала розвідати. Ми його взяли без її розвідки. А вона вже була в полоні. Потім пішов дощ. Холодний дуже. Всі промокли до нитки. Але командир батальйону наказав намети і сухий одяг вивантажити за кілька кілометрів від нас. Тоді загинуло чотири наших айдарівці. Один із них – Сергій Рябуха з Черніговської області і Камаз (псевдо, справжнє ім’я Андрій Колесник з Волині), який вистояв весь Майдан. А тих десантників, які полягли тоді поблизу Металіста… Я їх і досі бачу. Один був навіть з іконочкою. Інший був перев’язаний джгутом, з 80-ої бригади. Не можу забути, як їх звалювали в купу, закидали на КрАЗ однією плащ-палаткою. І наших чотирьох чоловіків-айдарівців теж. Всі в болоті були. Оце я не можу забути. Мені не зрозуміло і досі, чому так зневажають наших вбитих. А загиблих 200 сепаратистів забрали їхні люди в краватках і акуратно вивезли. Можливо, Надія Савченко зараз героїня, виходячи з того, як себе поводить у російськім полоні. Але тоді, в тому бою, вона героїнею не була. – Що ти міг би сказати про зданий нашими 32-й пост? – Вони разом з ним віддали близько 20 кілометрів території. Цим все сказано… – Якби айдарівці стояли на тому посту, вони б його здали? – Ні. – Сашко, ті, хто буде читати те, що ти сказав про Надію Савченко, можливо, в чомусь тебе будуть засуджувати. Ти ж ідеш, образно кажучи, проти вітру… – А мені немає сенсу загравати перед ким би там не було. Не менше півсотні людей, айдарівців, яких я дуже добре знав, з якими пліч-о-пліч воював, які загинули за Україну, а ще кілька десятків важко поранені, як і я, вважаю, дають мені право говорити правду. Кажу те, в чому переконаний."
Медведчук не міг виступати від України в ПАРЕ. А так він залишиться, поки його не заарештують або він не втече.
Згоден, найбільше мають вигоду, через EU стільки років всю європу економічно нагинають - хай платять.)
View: https://youtu.be/pQtd9X4UO8k Ця анґлійська пісенька була за ЕС. "Нах ЕС! Талі-го ви йо_ані х_ї Ми Об'єднане Королівство Можете їсти наші прищаві х_ї." Не хочу уявляти які були проти.
Балашов уже з економічних тем на конспірологію перейшов. Не так хвацько виходить. Але нашо на "наукову основу" ставити по суті людину з вулиці.
