Націоналізм

я очень злякался ...

точно! как говорил один товарисч, супер не москаль, не жид и соовсем не КГБшник - "Пилите кум березу" .... мне интересно среди свидомой части случаи быдлизма встречаются или 'nnj только прерогатива росийскомовных шансонофилов?

 

свідомі люди "быдлизмом" не страждають, як в Україні, так і в любій іншій країні.
Вам цього не зрозуміти.

 

Почитав...
І висловив свою думку.

 

куда уж нам ...

 

Ездил коллега в Польшу по работе... Отметил, что менталитет очень похож на наш, но гордости за свое государство и, как они выражаются, польскость неизмеримо больше.

 

Я давно про це кажу...
Навіть:єстем Поляком в них звучить...як написав - з великої букви...

 

по-перше, як людина, що сама буквально недавно пройшла той перехідний вік (і частково ще й зараз його проходжу) скажу вам з власного досвіду - молоде покоління не можна напрягати, але й не можна махати рукою, мовляв само пройде.... бо помилки молодості найгіркіші, тому що найменш усвідомлені... бо голова на плечах ще криво стоїть і не завжди думає... все вирішують емоції та імпульси...

по-друге, як гуманіст, вважаю, що бажання смерті навіть ворогу неприпустиме... просто золоте правило моралі - відноситись до людини, так, я хочеш, щоб відносились до тебе... розумію, що все відносно... одна справа, коли мій друг загинув насильною смертю, то його батьки просили відтворення обстановки і обставин події з вбивцею при них не проводити, бо за себе не відповідають... а інша справа, коли юна людина хоче смерті людей одної національності... не учасник війни, навіть не її дитина, а сучасна молодь...

по-третє, наведу вам багато прикладів субєктивного ставлення.. мій покійний дідусь, 1930-ого року народження прожив все життя в закарпатському селі... то він все своє життя сприймав росіян за наших,а чехів, словаків, венгрів за чужих і за ворогів.... бо він і його родина зазнали утисків саме від цих народів... і він не раз спорив з молодшим поколінням про це...
а моя покійна прабабуся навпаки.. відносилась гірше до росіян... бо сам вони посадили дідуся в тюрму за жменьку зерна в часи голодомору, і коли була війна і на нашій території були німці, то вони не тронули ні її, ні дітей... просто прийшли до хати поїсти і переночувати... а за війни толератність - то рідкість...


націоналізм..патріотизм... не знаю.. я відчуваю себе українкою, особливо гостро, коли спілкуюсь з іноземцями.. знаю точно - я українка багато моїх подруг паралельно живуть, навчаються, працюють закордоном, але то не моє... проте моя батьківщина не всюди, тільки там де моє серце... там де мені комфортно і добре, де мир і спокій... моя батьківщина вдома, в колі близьких і друзів, серед доброзичливих колег, в горах, на річці, в демократичному кафе, в бібліотеці, де я читаю рідною мовою... навіть на форумі, там, де хороші люди...
а от де нема моєї УКраїни - це в перешкодах і труднощах, що придумує влада, серед егоїстів, що після них хоч потоп.... серед колег, що готові переступити через суперника...серед людської ненависті, злості... серед сусідів, котрих дусить жаба...
в цій темі і в подібних на форумі.... там України нема... то як насмішка.. може для вас вона така зла і нещасна... може для вас існує лиш одна проблема - москалі... але то не москалі такі, то ми такі... бо навіть якби москалів не було, то влада би далі над нами знущалась, а сусід далі перекидав сміття через наш паркан...
але знову ж.. своє під носом не видно...

 

Есть, есть хорошая молодёжь.
НАСТОЯЩАЯ!

 

Полковнику,а,скажіть-но: Ви Росію любите?

 

Наведу приклад, не дуже приємний, но який є.
Тоб то свою дружину я повинен кохати коли она весела, грайлива, сексуальна та інше?
А коли в неї, борони Бог, онкологія?
Коли їй зле, коли випало волосся, навіть брови та вії?
Це від хіміотерапії, котра дозволяє мати надію, що вона, дружина, одужає і знов буде щастя в родині.
На мій погляд, москалі, та п ята колона, шкідливі клітини, а хімія, це націоналізм.
Вибачайте за порівняння та пафос, але відповів Вам від серця.

 

А там де не комфортно вже зразу не батьківщина? Як просто це у Вас виходить. Мгг.

 

Конечно.
Сомнению не подлежит.
И Украину тоже люблю!
Очень.

 

Что Вы всё вокруг, да около.
Раз говорите "від серця", то и скажите свои мысли по поводу решения вопроса с этой опухолью.
Стрелять или всё-таки газовые камеры?.

 

Резать, не дожидаясь перетонита(с)
Безумовно, "резать", кожен розуміє в мєру розпущеності(своєї)

 

Любов до Батьківщини і національна свідомість її громадян вилікують цю хворобу України

 

угу, любить свою страну, язык, и не давать отдельной ее части транслировать через политикофф своЁ видинье на всю страну .. точно ...

 

А на мой взгляд - наелись кое-кто "химии" - и стали им мерещиться "колонны" и "москали" везде...Среди молодежи сие явление называют - глюки...

 

Ця часть має великий доступ інформації яку продукує росія і яка якістю не може похвалитися

 

ця часть не большая, людей в ней мало больше по забуграм, доступ до информации и т.д. такой же как и по всей стране, только вот часть эта считает себя украинистей других а вернее свидомей .....

 

Сталін Росію теж любив! Очен.
Краще не треба.