Націоналізм-2

Умгу...
І. тримали для себе останню кулю виключно зі страху і з благоговєнія перед мощю доблєсних войск енкаведе.
Розказуйте ті байочки там,де свірєпствовалі і звєрствовалі бєндєравци:в Підмосков'ї,на Півдні і Сході України.
В нас то не пройде.

 

Факт.

або незалежна Україна

 

Если проиграла, А Германия победила то с кем вы боретесь несложившийся штурмбанфюрер?

Ну а РОА - адекватные предатели. Они боролись, чтобы помочь Гитлеру с недочеловеками разобраться. Деникин, уж на что враг советской власти, и то сказал, я я с русским народом не борюсь.

]"“Мы испытали боль в дни поражения армии, хотя она зовется “красной”, а не российской, и радость — в дни ее побед. И теперь, когда мировая война еще не окончена, мы всей душой желаем ее победного завершения, которое обеспечит страну нашу от наглых посягательств извне». «Наш долг кроме противобольшевистской борьбы и пропаганды проповедовать идею национальной России и защищать интересы России вообще. Всегда и везде, во всех странах рассеяния, где существуют свобода слова и благоприятные политические условия — явно, где их нет — прикровенно. В крайнем случае молчать, но не славословить. Не наниматься и не продаваться. Мне хотелось бы сказать — не продавшимся, с ними говорить не о чем, — а тем, которые в добросовестном заблуждении собираются в поход на Украину вместе с Гитлером: если Гитлер решил идти, то он, вероятно, обойдется и без вашей помощи. Зачем же давать моральное прикрытие предприятию, если, по вашему мнению, не захватному, то, во всяком случае, чрезвычайно подозрительному. В сделках с совестью в таких вопросах двигателями служат большей частью властолюбие и корыстолюбие, иногда, впрочем, отчаяние. Отчаяние — о судьбах России. При этом для оправдания своей противонациональной работы и связей чаще всего выдвигается объяснение; это только для раскачки, а потом можно будет повернуть штыки… Такого рода заявления сделали открыто два органа, претендующие на водительство русской эмиграции… Простите меня, но это уже слишком наивно. Наивно, войдя в деловые сношения с партнером, предупреждать что вы его обманете, и наивно рассчитывать на его безусловное доверие. Не повернете вы ваших штыков, ибо, использовав вас в качестве агитаторов, переводчиков, тюремщиков, быть может, даже в качестве боевой силы — заключенной в клещи своих пулеметов, — этот партнер в свое время обезвредит вас, обезоружит, если не сгноит в концентрационных лагерях. И прольете вы не “чекистскую”, а просто русскую кровь — свою и своих напрасно, не для освобождения России, а для вящего ее Закабаления». «Я не могу поверить, чтобы вооруженный русский народ не восстал против своих поработителей. Но, если бы подобное случилось, мы, не меняя отнюдь своего отношения к советской власти, в этом случае, только в этом единственном, были бы бессильны вести прямую борьбу против нее. Для нас невозможно было бы морально, ни при каких обстоятельствах, прямое участие в действиях той армии, которая ныне именуется “Красной”, доколе она не сбросит с себя власть коммунистов. Но и тогда наша активность, тем или другим путем, должна будет направлена не в пользу, а против внешних захватчиков». «Как бы то ни было, никакие ухищрения не могли умалить значение того факта, что Красная армия дерется с некоторых пор искусно, а русский солдат самоотверженно. Одним численным превосходством объяснить успехи Красной армии было нельзя. В наших глазах это явление имело объяснение простое и естественное. Испокон века русский человек был смышлен, талантлив и нутром любил свою родину. Испокон века русский солдат был безмерно вынослив и самоотверженно храбр. Эти свойства человеческие и воинские не смогли заглушить в нем 25 советских лет подавления мысли и совести, колхозного рабства, стахановского изнурения и подмены национального самосознания интернациональной догмой. И, когда стало очевидным для всех, что идет нашествие и завоевание, а не освобождение, что предвидится только замена одного ярма другим — народ, отложив расчеты с коммунизмом до более подходящего времени, поднялся за русскую землю так, как поднимались его предки во времена нашествий шведского, польского и наполеоновского… “Ну и чудеса творятся! Всего мы ожидали, только не этого! Вновь прибывшие немецкие солдаты, с лошадьми, обозом занявшие школу, заполнившие улицы местечка, — оказались наши соотечественники, прибывшие прямо из России! Набрали их немцы из военнопленных… считаются “добровольцами” но к так называемой армии Власова (РОА) отношения не тлеют. Они, конечно, от местного населения узнали, что тут есть русские, и приходят к нам. Приходят неловкие, несмелые, не очень знающие, как говорить с нами. Так нелепо, странно видеть этих русских людей в немецкой форме, а сказать прямо, как же это так? Понимаете ли, что врагу России служить — нельзя… Нельзя!”

 

І як?

 

я бачив,як живуть переможені німці.
І відчув на власній шкурі всі прєлєсті пабєдівшего строя.
Так що байки про пабєду втирайте совковим мазохістам.
І насолоджуйтесь разом з ними парашним запахом вашої ублюдочної пабєди.
Може скоро вдуситесь.

 

Шо "як"? Як рекрутировали? Да так же как большевики: приходили в село и говорили "ты, ты и ты пойдёте бороться с нами за своё светлое будущее". Ну, а тем, кто пытался увильнуть задавали прямодушный вопрос "так ты не с нами? Ну, значит ты против нас". То есть враг. А что делали с врагами в военное время всем известно.

 

Український націоналізм вмер в останьому бою УПА.
Те,що є зара - то який постнацоналізм,де головне гасло "бий москалів бо вони у всьому винні !!!!"
Між іншим,українські націоналісти першої половини 20 ст. нічого абсолютно немали проти русских ,як народу.
Претензії були до Рос.імерії,а потіцм СССР,як держави.

 

Націоналізм - це усвідомлення себе частиною певного народу.
Це любов до нього,до своєї землі.
А те,що совдепівські брехуни і їх підбріхувачі перекрутили це поняття...хто б їм вірив?

 

Це могло б пройти , якби ОУН мала такий репресивний апарат як у більшовиків. А вона його не мала.

 

Рекрутинг и репрессии это несколько разные вещи. Я говорил именно о наборе бойцов в ряды ваших "лесных братьев".

 

Не дивно,що совкам невідомі такі поняття,як любов до своєї Батьківщини,як самопожертва в ім"я Батьківщини.

 

Ну да, ну да... Про рога на голове забыли написать. И про копыта...
А вроде как взрослый...

 

Завелика честь.
Совки - не чорти,просто багно,без всяких ознак.
Які,крім омерзіння нічого викликати не можуть.
Але...не такий страшний чорт, як його малюють. Значно страшніший

---------- Додано в 11:09 ---------- Попередній допис був написаний в 10:48 ----------

Український мазохізм

Я бачив сон, немов зібрались ми гуртом,
Щоб справити велике свято;
Багато нас самих сиділо за столом,
І ще прийшло гостей багато.
І гості ті були неначе й не чужі,
Але було й одміну знати,
Як кинулись вони прожогом до їжі,
Забувши нас і привітати.
І бенкет розпочавсь; як хижі ті вовки,
Глитали гості нашу страву,
А ми сховалися в далекії кутки
І відтіль їм співали славу.
І як хто з них шпурне обгризений шматок,
Ми кидались, як ті собаки,
Ловили, хто пійма, й, вернувшися в куток,
Слізьми вмивалися з подяки.
А гості жерли все; роздулися, як піч,
І, страшно вирячивши очі,
Нас лаять почали, ми ж слухали ту річ,
Як слухають слова пророчі.
І кажуть гості нам: "Ми бити вас прийшли,
Чи хочете - ми вас скараєм?"
А ми вклонилися і смирно відрекли:
"Від вас батіг нам буде раєм".
І гості крикнули: "Давайте ж нам батіг,
Бо в нас немає чим вас бити".
І миттю кожен з нас по батога побіг,
Щоб волю тих гостей чинити.
І пуги принесли, і полягли самі,
Немов на тирлі тії вівці.
Та й кару прийняли, а як устали ми,
Було червоно на долівці.
Вони ж гукнули знов: "Скажіть ви нам тепер,
Чи нас ви любите як Бога?
Чи не ховаєте в душі яких химер
Та проти нас заміру злого?"
І знов ми відрекли: "Ми любим тільки вас!
Нема в нас іншої святині".
"Так доведіть же нам, як любите ви нас,
І покажіть на власній спині!"
Тоді на честь гостям звірями стали ми
Й змішалися в безладній січі:
Ми бились, різались, топтались чобітьми,
І брату брат плював у вічі,
А інший сам собі давав ляща в лице
І смикав голову чубату,
А гості тішились та, дивлячись на це,
Аж реготали на всю хату.
І снилося мені: ми Матір волікли,
Хто за косу, а хто за ноги,
Зривали одіж їй, і били, і товкли,
Аж кості хрускали в небоги.
І стався дикий крик, пекельний, навісний...
Враз бризнули струмки криваві...
Тут кинувсь я від сну, але той сон страшний
Мене не кидає й на яві.

В.Самійленко

 

О, Ромку, це не про нього. Він насолоджується життям. Правда, американським. Щось не захотів насолоджуватись плодами пабєди.
А втік до ворогів Росії і живе, пріпєваючі, на гроші американських платників податків. Проклинаючи при цьому як Америку так і Україну. І на родіну щось не тягне... Так що менше слухайте, що ті "патріоти" говорять, а ліпше, як каже Біблія, по плодам їх пізнаєте їх.

 

Вам верим.

Может вы свою землю и батькивщину и любите, но по отношению к согражданам называете их совкодрочами, и совков вешать готовы. Вобщем точно по определению как себя ведут националисты, они не любят а ненавидят своих соотечественников. Никакой тут любви нет. Будет фюрер, наберете большинство проведете опять этническую чистку. Но вас уже большинство не будет.
А по службе в Сов. Армии, здорово сказали, присяга понарошку, мол пошел туда стрелять поучиться. Мда..неплохо.

---------- Додано в 05:44 ---------- Попередній допис був написаний в 05:37 ----------

Ну вы слесарь по зубам все в том же амплуа и все про то же и теми же словами.
Для вашего скудного умишка понять что есть люди которые никого не проклинают невозможно.

 

Давайте розберем що таке "Руский мир" по суті.
Якщо коротко - то це ідеологія розроблена і фінансована з Кремля шовіністичного напрямку для впровадження геополічичних інтересів Росії в світі і паралейно для дурення власного народу ідеєю про велику Расею - типу як Гітлер дурив німців ідеєю про велику Німеччину. Так само як Гітлерові на початках вдалось здурити німців, зараз Кремлю вдалось здурити частину росіян. Але чим це кінчилось для німців відомо... так само буде з ідеєю про великую Расею.
Весь цей бред про "Русский мир" контролюється російськими спецслужбами і кожен хто говорить про "Русский мир" свідомо чи несвідомо повязує себе з цими службами - тобто є агентами чужих Україні спецслужб і рано чи пізно ними буде займатись, а думаю вже займається, кожна національна контррозвідка

 

У випадку СРСР рекрутинг і репресії це не так вже далеко одне від одного.

 

Дивна тема.
Коли російські нацики forester, Чернобилець, Полковник клеймять слово "націоналізм" - це якийсь суцільний когнітивний дисонанс...

 

Дорога до Бога веде через Батьківщину. Однак лучба з Богом можлива тільки безпосередньо між Ним і душею людини. Поминути Батьківщину, найвищу дійсність реального світу, значить боротися з нею, як зо злом, відрікатись її в ім'я ложно зрозумілого Бога. Бог не жадає від людини самогубства, а таким є заперечування своєї найширшої, національної індивідуальности.

Юліан Вассиян

 

"Русский мир" исчез навсегда в 1917 г. Остался "русскоязычный". А это совсем не одно и то же. И поэтому научиться с этим жить невозможно...