то теж наша музика треба хоч 50/50, трохи про тих, трохи про інших інакше я не знаю як журнал має вижити
та є вони, рідненькі, в нас всі є... і Ані, і Скрябін і Віагра котра... але профіль, видко трохи не той і плюс - жодної розкрутки... нема розкрутки - нема продавців і навпаки. вже й заплуталася. одна дорога - до кручі. а не хочецця. ідею шкода.
маячня. ви взялися за справу, в якій не розумієтеся? пейдж-мейкер (індизайн) може вивчити і школяр за тиждень, на трійку з плюсом зможе зверстати, фотошоп -- за пару-трійку тижнів -- зможе робити більш-менш ілюстрації.... знайти недорогу друкарню з офсетним друком -- також не проблема... але для початку вам необхідно було: - оцінити ринок, чи це комусь потрібно; - продумати рекламну компанію; - просканувати інтернет; - продумати маркетинг; тощо інтернет-сайт міг би дати в кілька разів більшу віддачу, ніж сам журнал... а співпраця зі схожими проектами -- ще більшу!
а для чого на трійку з плюсом? саме люди які не розуміються ні в чому можуть робити щось на трійку з плюсом ... мова йде про конкурентно здатне видання, яке просто неможливо реалізувати (не про бізнес) а друкарню ви останнім часом шукали? крім того - чим менший тираж - тим дорожче обходиться один примірник. щодо ринку - потрібно, але донести до людей це все не так вже й просто. (інше питання) інтернет-сайт міг би дати в кілька разів більшу віддачу, ніж сам журнал... інтернет-сайт, якщо інформація не первинна (часто фото беруть із сайтів виконавців) ставили саме на друковане видання. мене попросили бути редактором журналу при умові, що маркетингом продажами та ін. будуть займатися інші люди. хто ж його знав, що вони рік профінансують (попасуться біля того ) і в кущі... і чому ви про те, чого геть незнаєте, даєте такі оцінки? вважаєте, що маєте право?
я завжди кажу тільки те, що знаю. - два роки тому (!) зробив сайт одному журналу з тиражем більшим за ваш, і зара більшість передплатників приходить через сайт.... - яка може бути довіра до журналу, в якого навіть (!) сайту немає; зара свої сайти (хомяки) мають навіть школярі... - свого часу я був заступником головного редактора (некомерційного, тобто самоокупного) журналу (молода дипломатія)... - і видавництво я знайшов. ви так жартуєте? як можна бути редактором (я так підозрюю, що головним) і не складати прогноз на випуск наступних номерів? без коментарів.
знаю купу газет та журналів як немають своїх сайтів і процвітають. інтернет - досягнення дуже класне, але ж не настільки давнє, щоб на нього опиратися на щось невід"ємне. а яка може бути довіра до сайту, якщо ніхто ніякої відповідальності там не несе і цензури, як такої, немає?.. і що тут дивного, і тим паче смішного якщо наприклад, Руслана немає змоги їхати на зйомки, скажімо, до Вінниці й дає фото із свого сайту? честь вам і хвала з приводу пошуку видавництв, як ви кажете дешевих, на даний момент дешевше 6 гривень за примірник ( а може, вже і дорожче) ніхто не друкує. чи у вас це як рахується?
не хочете - не розумійте вас же ніхто не силує. але беру від себе, як не можу ніц доброго сказати, то не кажу нічого. дякую. підтримали.
що й тре було довести.... вам не вирішення проблеми потрібне було, а словесна підтримка... пс. я вас підтримую!.. буду заглядати в цю гілку й надалі...
а ви що щось порадили? ви ж розкритикували в пух і прах... те, що індизайну може навчитися школяр - то не порада.... чи може я вас не так розумію...?
ех, молоді журналісти... щось мені підказує, що ніхто вже більш чітко нічого не порадить.... пані ірено, вам "розжувати" сказане мною?
мені здається , нема в світі такого видання, яке б відносилось до іншої категорії, ніж ці дві: перша - журнал, один з 10-20 проектів величезної прінт-корпорації. так живуть всі гламурні журнали й газети разом з жовтою пресою. власник - одна юридична особа. якийсь проект має кращий час, якийсь занепадає при поганому редакторові, але в результаті прибуток є, одне друге збалансовує. друга - більша половина реклами, поміж якої щось ідейне. взяти, наприклад, жидівський журнал Клівленда. дуже гарний, повно реклами магазинів, про які й так всі знають. хтось з розумників вибив державний Грант на підтримку культури та традицій, хтось побігав по заможних й вициганив грошові вкладки . тут же розгорнуті статті про місцевих Коганів та їхній новий будинок, тут же реклама магазину меблів та послуг дизайнерів. в принципі, внутрішня політика однакова, але в другому випадку надзвичайно тісний контакт з читачем. якщо ви хотіли стати ще одним Rolling Stone , то варто було б уважно вивчити, яким способом живе оригінал.
все то я зрозуміла: "кидай дівчино того ровера, якщо вкурила, що не туди влізла" але мен ітеж важко пояснювати, що я не жираф і роблю все це, (виставляючи себе, щоб ви мали на кому повправлятися у дотепності) ради того, щоби втримати на плаву всю цю байду, яка мені крім головного болю нічого не принесла... знаю і без вас, що інакше треба було все будувати! і маркетинг і рекламну кампанію і ще щось з тих вумних слів, що знає пупер і незнає ніхто більше! але якщо є люди які називаються власниками і роблять те, що хочуть, а тобі залишають вигрібати решту - то вже є що є. заверетили вереницю і чекали. що за рік пироги почнуть падати... а тепер кинули - і пливи... а як? і тут слово сказав мудрий пупер! то вже розжуйте... (вибачайте, якщо різко - інакше вже не можу) не бачила ще того - візьму на замітку. в нас унікальна ситуація тим, що той журнал заворотили кілька студій звукозапису. потім зрозуміли, що їм кишка тонка, або ж скупенькі вони - і спригнули. і от.
га-га-га............ прекрасно, пані мавко! напишу "на хлопський розум" (не різко ): - зробіть сайт, розрекламуйте його якомога ширше; - шукайте спонсорів уже, це складно, але можливо; наступне: - запропонуйте музикантам (!), рекорд-конторам рекламу у своєму журналі + додаткову рекламу на сайті в якості бонусу; - зверніться особисто до продюсерів "зірок" та "зірочок" щодо реклами у вашому журналі (інтернет-розкрутка дозволить вам з ними познайомитися); - запропонуйте помінятися (на "крайняк") контактною інформацією (банерами на сайті \ рекламними блоками в журналі) з журналами\сайтами, які схожі за напрямком діяльності; - просто попросіть поради в спеціалістів.
Ірено, я може ніц не розуміюся в музичних журналах, але на мою думку, цей журнал таки мав би бути прибутковим виданням. Бо неприбуткові різні організації у нас в Америці живуть на державні гроші. Пожертвуваннями від грошовитих людей далеко не заїдеш. Нині вони дають гроші, завтра не дають. І то їхнє право. А журналові що робити? Я вірю, що Ви вболівали і вболіваєте за українську культуру і хотіли зробити то все з повною віддачею, але цього в теперішній час, повірте, мало. Може, щоби не згубити журнал зовсім ( бо буде дуже шкода) таки шукайте людину, чи кілька, що стали би власниками того журналу. І Ви би робили свою роботу, а вони би займалися тим, що проштовхували цей журнал "в люди", роблячи собі з того грошову вигоду. Така моя думка. Успіху Вам!