Музей радянської окупації

Відповідь: Музей радянської окупації

Учитывая, что Хрущев, Брежнев, Горбачев были выходцами с Украины, Сталин грузин, а в руководстве СССР помино того была масса евреев в любой из республик бывшего СССр советский период истории можно назвать периодом грузино-украинско-еврейской оккупации и это будет правильно.

 

Відповідь: Музей радянської окупації

Та хоч марсіанським періодом назвіть !
Столиця де була ?
А правонаступниця ссср - ХТО ?
А в кого з перелічених в паспорті стояла 5 графа - "українець" ?

 

Відповідь: Музей радянської окупації

Доречи назва нового закладу : «Музей совєцької окупації». Йдеться про переіменування стрижневої експозиції «Забуттю не підлягає. Хроніка комуністичної інквізиції», яка розташована в приміщенні Київської міської організації товариства «Меморіал» імені В. Стуса на вулиці Стельмаха, 6-а

Леонід ПІЛУНСЬКИЙ, депутат Верховної Ради АРК:
— Добре розумію ідею країн СНД, колишніх радянських республік, у тому числі й України, створити музеї радянської окупації, і підтримую її саме тому, що ми маємо не тільки добре знати, але й адекватно розуміти свою історію. І коли ветерани зараз говорять, що от вони тяжко працювали тощо, а тепер, мовляв, хтось хоче спаплюжити їхнє життя — то це просто неправда, вони просто не розуміють, про що мова. Музей радянської окупації — це музей не про цих людей, а про режим, про те, що він натворив, скількох людей він знищив, скільки доль поламав, які злочини вчинив. Адже з нашої історії не можна викреслити фактів масового і безпідставного терору, голодомору, сталінського терору проти мільйонів людей, як окремих осіб, так і цілих народів. І все це треба добре і адекватно розуміти. Треба розуміти блюзнірство і цинізм того режиму. Наприклад, коли Фрунзе взяв Крим, то за наказом Леніна в Криму були без суду та слідства розстріляні практично всі професори таврійського університету. І щоб ви думали: колишній Кримський університет десятки років після того носив ім’я саме Фрунзе! Хіба це не цинізм окупантів? Добре, що знайшлися люди, які вже останнім часом поступово і без ґвалту змогли заслужено присвоїти університетові ім’я першого ректора Володимира Вернадського. Однак, якщо в Сімферополі до цих пір є вулиця Бела Куна, який під час червоного терору розстріляв десятки тисяч кримчан, якщо з часу падіння СРСР тут жодна вулиця не перейменована, і багато з них носять імена політиків та вождів, причетних до масових убивств, якщо тут зараз намагаються встановити пам’ятник цариці, яка причетна до цілої низки російських війн, де загинули сотні тисяч людей, яка перекреслила мир в цілому регіоні — то це не що інше, як ПРОДОВЖЕННЯ того ж самого режиму окупації, але вже не військовими, а політичними і духовними засобами.
Якщо такий музей не потрібен — то хто ж тоді згадає правду? Ми практично всі вийшли з того часу, але більшість з нас відділяють себе від злочинів того часу. І сьогодні не слід чіпати тих, хто був рядовим комуністом, бо вони були такими ж жертвами того режиму, як і весь інший народ. Але такий музей потрібен для того, щоб у людей відкрилoся свідоме сприйняття тих реалій, щоб вони могли сформулювати значення і сутність того режиму, і щоб це більше не повторилось ніколи.
Микола ВАСЬКІВ, доцент кафедри теорії та історії журналістики й української літератури Кам’янець-Подільського державного університету:
Такий музей конче необхідний, і не для зведення політичних порахунків. Він повинен нагадувати про злочини вчорашнього, аби вони не повторювалися в майбутньому, щоб кожен потенційний злочинець чи злочинна партія знали: нічого в історії не залишиться забутим і безкарним. Безперечно, це повинно би підкріпитися кількома судами над злочинцями проти людства радянської епохи, які ще залишилися в живих: над тими, хто організовував голодомори, хто фабрикував справи, організовував репресії, вчиняв насильство при колективізації, вбивав і виселяв ні в чому не повинних людей у період боротьби з «бандпособничєством», знущався над безправними колгоспниками (мінімум двох таких я знаю у своєму селі на Львівщині). Несуттєвим є те, який термін покарання їм призначать, а чи будуть вони його відбувати умовно. Можливо, достатнім навіть буде привселюдне засудження аморальності їхніх вчинків, публічне оприлюднення. Хоча б у формі популярного в радянські часи товариського суду. З тією ж метою: щоб ніхто не сподівався на свою безкарність, на історичну забудькуватість чи списання злочинів за терміном давності.

 

Відповідь: Музей радянської окупації

Георгій МОКРИЦЬКИЙ, директор і головний редактор Житомирського краєзнавчого видавництва «Волинь», почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців:
— Стосовно політичних репресій, то вони дійсно були. Власне всі репресій, які проходили в совецький період, яку б назву вони не мали, були політичними. Навіть якщо комусь приписувалась економічна злочинність. По Житомирській області буквально доводився певний план до органів Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС), що треба по придуманій у Москві справі заарештувати, наприклад, 100 чоловік — як правило, доводилися круглі цифри. У нас в обласному архіві є така розсекречена справа з архівів колишнього КГБ, яка називається «Справа про діяльність в Житомирській області Польської організації воскової», скорочено ПОВ. І по цій справі було заарештовано рівно 100 чоловік, серед них мій дід. У ній я побачив такий момент — 98 чоловік були дійсно наші місцеві волинські поляки-католики, а два чоловіки у самому кінці списку поляками не були, бо брали будь-кого, в тому числі й мого діда. Він був радіомеханіком, потім перед війною працював водієм швидкої допомоги, тобто ніякого стосунку до польської організації не мав. Він був українцем. Його розстріляли у подвір’ї Житомирської в’язниці. Усі звинувачення були стандартними, тільки прізвища інші вставлялись. Що дії організації були направлені проти радянського ладу і спрямовані на повалення влади.
Була також справа про діяльність у Житомирі контрреволюційної німецько-фашистської терористичної організації. У ній фігурувало також майже сотня людей. Правда, там практично всі насправді люди німецької національності, наші волинські німці, які жили тут сторіччями, просто за ознакою німецького прізвища. Під Житомиром у селі Бондарці була науково-дослідна станція лісового господарства, і майже всі її працівники були заарештовані, тому що до Жовтневої революції багато німців на наших землях займалися лісовим господарством, і фактично ця науково-дослідна станція наполовину складалася з місцевих німців. Дивишся у справу і натрапляєш на прізвище німця, який був конюхом чи їздовим, і в анкеті написано, що він неписьменний. Тобто така людина не могла вести пропаганду. А вказується, що вона займалась контрреволюційною антирадянською діяльністю. Знову, як під копірку, двадцятьом особам інкримінувалось таке ж звинувачення. Названі справи (а я їх багато передивився і оприлюднював такі факти у виданих мною книжках), говорять про те, що це були політичні репресії. Тобто влада хотіла показати перед війною наявність п’ятої колони закордонних ворогів.
Коли була відома партійна дискусія у 30-х роках минулого століття — засудження Троцького і троцькізму — в Житомирі під репресії потрапило багато євреїв. По обласній друкарні, наприклад, люди, які нічого не мали спільного з пропагандою, троцькізмом, звичайні робітники, підпали під звинувачення у тому, що вони займаються антирадянською пропагандою. Так, про людину, яка працювала друкарем і в характеристиці якої, прикладеній до справи, де вказується про її засудження, написано, що вона дуже мовчазна і ні з ким не спілкується, приходить у друкарню о 8-й годині ранку і о 4-й уходить, не має друзів, на наступному аркуші йдеться про антирадянську пропаганду з її боку. І не розглядається, як вона практично її могла проводити. Тобто настільки дешевими були ці інсинуації, підставляння людей, що практично підганялися певні особи під звинувачення. І у справах є прямі документальні суперечності, які підтверджують, що людина цим займатися не могла.
Не кажу вже про ситуацію 50 х років, коли з КГБ писалирідним тієї чи іншої репресованої людини, що не відомо, коли вона загинула і де похована, а вказують, що вмер від якоїсь хвороби. А перед цією відповіддю у справі лежить аркуш (думали, мабуть, що її не побачать ще тисячу років), де написано, що ця людина була розстріляна в певний день у названому таборі чи у Житомирській в’язниці. Тобто все це задокументовано і збереглося, і видно цей жахливий механізм знищення і обману власного народу. Більшовицька система вбивала людей по суті двічі — спочатку розстрілювала власне їх, а потім знищувала ще і пам’ять про них.
Виходячи з вищесказаного, думаю, що музей політичних репресій в Україні слід створити. Тільки назву у такому вигляді вважаю не дуже правильною. Він повинен називатися Музеєм пам’яті жертв політичних репресій — людей, які загинули внаслідок їх проведення і не встигли зробили багато чого хорошого. Бо політична мета не варта людського життя. У мене є що надати для такого музею, хоча б історію мого розстріляного діда.
Але я не думаю, що створення на державному рівні закладу з назвою «Музей радянської окупації» є виправданим. Окупація — це коли насильницьким чином іноземним ворогом захоплюється територія і встановлюється режим окупації. Історично так склалося, що не вдалося відстояти і побудувати самостійну українську державу внаслідок переважної сили на боці Росії, і в Україні встановилась радянська влада. Але я б не називав її окупаційною, бо це історичний процес — ми тоді не витримали i встановився режим, який нам приніс багато шкоди, але щось було і добре.

 

Відповідь: Музей радянської окупації

 

Відповідь: Музей радянської окупації

Радянські (а тепер російські) історики ані пари з уст про те що "Велика Вітчизняна" була частиною Другої Світової яку розпочали одночасно за попередньою домовленістю (урочисто підписаною в Москві 23 серпня 1939) Німеччина і Радянський Союз. Згідно з протоколом до Договору про Ненапад, СРСР і Німеччина домовилися про спільну окупацію Центральної і Східної європи -- Польщі, Литви, Латвії, Естонії, Фінляндії і Румунії. Зрештою, згідно з марксистсько-ленінсько-сталінським вченням, яке мені і багатьом учасникам форуму вбивали до голови на семінарах з історії КПСС, метою СРСР було встановлення комунізму в цілому світі, а найкращим методом вважалася світова війна (Ми на горе всем буржуям мировой пожар раздуем). Так що хто хто але СРСР і нині Росія за війну можуть подякувати тільки рідній партії.

 

Відповідь: Музей радянської окупації

Задача from-ua.- утвердження російського викладу історії, де одне влике Зло - Німеччина і одне втілення Добра й "визволитель людства" - Росія. А це і є брехня! Були дві фашистські держави, спочатку союзники, а потім, природно - вороги. Одна трохи опередила іншу з нападом, тільки і всього. Але обидві однаково віроломні й однаково людоїдські!
І це - день пам`яті жертв тих людоїдських держав.

 

Відповідь: Музей радянської окупації

Горбачев, который покончил с этой окупацией был выходцем из России, со Ставропольского края он

 

Відповідь: Музей радянської окупації

У Горбі жінка була тільки українка, а він москалюга!

 

Видать...у Вас "троечка" была по истории..кпсс...на ХХ сьездн...осудили культ личности... а на ХХII о построении коммунизма..в отдельно взятой стране....:cowboy:

Ну...это все во времена...17-го года...
В 60-х...про такое..уже не свистели....:moskali:

Удивительно...ну просто удивительно!!!!!
Вы то Данило..как выжили то?У Вас чо...процедур..в газовых камерах не было что ли?:cowboy:

 

Відповідь: Музей радянської окупації

Правильно, в Намібію катались тільки з культурними програмами.
З АКМ, але без свисту.

Я і зараз дивуюся, як Данило на ЛФ виживАє? Стільки вихлопу отруйного в кожній темі, а Данило живе!

Доречі, не пробували хоч щось позитивне постити, Читачу?

 

Відповідь: Музей радянської окупації

Ну...это все во времена...17-го года...
В 60-х...про такое..уже не свистели....

Я говорю про причини "Вєлікой Отєчєствєнной" а не про 60ті роки.

Лозунг "освободить Европу и весь мир" прозвучал впервые совсем не в 1945 году, а в конце 1938 года. Завершая великую чистку в Советском Союзе, Сталин переписал всю историю коммунизма и поставил новые цели. Это было сделано в книге "История ВКП(б). Краткий курс". Она стала главной книгой всех советских коммунистов и всех коммунистов мира. Завершалась эта книга главой о том, что Советский Союз находится в капиталистическом окружении. Сталин ставит великую цель: заменить капиталистическое окружение социалистическим окружением. Борьба с капиталистическим окружением должна была продолжаться до тех пор, пока последняя страна мира не станет "республикой" в составе СССР.
(Суворов, Ледокол)
Що стосується засудження "культа лічності," то в СССР цілий час щось "осуждалі" (того ж Хрущова і копнули в зад брати по політбюро пару років пізніше за таке осуждєніє). Минуло ще пару років і виріс новий культ лічності, на той раз Брежнєва. Минуло пару десятків років і маєте культ гебіста Путіна і тисячі труженіков (і десятки політиків з вищого ешелону) просять його залишитися на трєтій срок . Ви інакше не можете. Бачу, що ви мали з історії КПСС "отлічно" і що ваше знання історії на цьому закінчується.

 

Відповідь: Музей радянської окупації

Це демонстрація дружби народів, Пермь і Київ- "братья навєкі"?

 

Ну не пару лет...бросте...

Да уж..что было то было!!!!!
А уж анекдотов скоко в народе ходило...

И я бы..с удовольствием проголосовал за Путина на третий срок....
после того...что ЕБН намутил..еще долго расхлебывать придется...
Боже упаси...я не имею ввиду...Беловежскую Пущу..
Сказал Путин...Ходорковский...будет сидеть в тюрьме..и сидит...и не рыпается...
Не то что..наш пчеловод....больше соплей было..."Бандиты..должны сидеть в тюрьмах!"

"А в чем сила....брат..?" (с)

 

Відповідь: Музей радянської окупації

Шкодую, що війська Вермахта не дійшли до Пермі.

 

Відповідь: Музей радянської окупації

У нашого не було такої мети - заволодіти фабрикою цукерок "Київ-конті", яка належить Борі Колеснікову. А у Вашого була мета - "Юкос"!

 

Відповідь: Музей радянської окупації

:ninja:

 

Відповідь: Музей радянської окупації

Да что Вы говорите?:no:
А я и не знал!!!!!!:cowboy:
А для кого же был лозунг "Бандиты должны сидеть в тюрьмах" (с) В.А.Ющенко
"Экономика,должна быть экономной" (с) Л.И.Брежнев.
"Масло,должно быть маслянным!" (с) (фиг его знает..кто сказал...)
:cowboy:

 

Відповідь: Музей радянської окупації

П'ятниця. Та йдіть вже в баню, у Вас традиція.