Мусимо перемогти в битві за Україну!

- Він, Крим і так не потерпає від несвободи.

 

Він наразі не в московському рабстві.
О.

 

Ромко, приветствую.
Читаю, читаю ветку, а понять из-за тупости своей военной не могу.
Поясните, пожалуйста, коротенько:
- что за битва за Украину?
- кто должен в ней победить?
- кого побеждать будут?
Спасибо.

 

Прошло 5 лет и опять слышны призывы о том, что нужно победить в битве за Украину.

Никак навоеваться не могут. Украину необходимо защитить от таких вот "боевиков" как Бирис.

Оставьте ее уже в покое. Страна по ВВП на душу населения отстает от Польши, Румынии, Чехии, Хорватии, Венгрии.
Страна, которая должна быть гегемоном в Восточной Европе прозябает в заговорах, митингах, выборах и дрязгах.

 

перепрошую, якщо це вже цитувалося на одній з гілок:
"У Страсну п'ятницю рейтинг Ісуса Христа був нуль відсотків, за тиждень в Єрусалимі він зашкалював".
Пригадати ці слова можна буде у двох варіантах.
Перший: рейтинг, точніше відсотки голосів за Ющенка, дійсно можуть подивувати.
Другий: його рейтинг зашкалюватиме, але не у виборчих протоколах, а у головах колишніх виборців. Серед них більшість, зіштовхнувшись з чітким вибором другого туру і зрозумівши безповоротність подій, скаже собі те, що вже зараз часто кажуть ті, хто зняли маски: "А вибору немає, бо ще ой як всі будуть жалкувати за Ющенком"... До речі, "єрусалимський" рейтинг стосувався уже неживого "Месії".
http://www.pravda.com.ua/columns/4b4c410b23a63/view_print/

Перед тим як викидати старі меблі які здавалися поганими, не маючи достатньо грошей на якісні нові, варто замислитися чи нові аде дешеві не розваляться після першого ж року експлуатації.

Щодо вибору, то він зараз: або - або. Все інше - це вмивання рук і перекладання відповідальності за вибір "на когось іншого, тіки не на мене". Боязуство дивитися правді в очі, як на мене. Бо навіть якщо таких набереться 50% і вибори не відбудуться, доведеться в третьому турі обирати між Яценюком, Тимошенко і Януковичем. І обирати будемо доти, доки когось із трьох не виберемо. Інших наразі немає і як не відвертайся і не мий руки - нові кандидатури вже не з'являться. Невже важко вийняти голову з піску і побути хірургом, який ампутуючи ногу, думає як зберегти кожний міліметр тканини.. і пацієнт пізніше, добираючи протез, буде вдячний за кожний міліметр. А не "все одно - відрізати", то що там думати...
А повертатися назад вже пізно. Треба було раніше думати. Правда.. більшість з тих хто тут дописує, думали. Але, на жаль, опинилися в меншості.

 

Та я й сам до кінця не розумію....
Я буду голосувати в 2-му турі за свої естетичні уподобання....
Бо...все ж не хочу такого Президента...

 

Богдан ГОРИНЬ: До всіх українців доброї волі. Звернення

Богдан ГОРИНЬ,
колишній дисидент,
член Національної спілки письменників та
Національної спілки художників України,
член Політради НРУ

Тривожна ситуація, яка склалася нині в Україні, змушує мене звернутися з проханням до кожного, кому не байдужа доля України, задуматися над тим, що нині відбувається у нашій державі. Великим благом для кожної людини і для всього народу є дана Богом здатність порівнювати. На основі порівняння будується кожен вибір. Без порівняння вибір - це звичайне жеребкування, покладання відповідальності за долю на сліпий випадок. Порівняння освітлює нашу історію, допомагає оцінити обставини, в яких опинився народ.

Звернемося до прикладів. Подивімося на світлини 1988 року. Бачимо як на велелюдних мітингах люди тримають портрети генсека СРСР Горбачова. Новий кремлівський керівник не був і не міг бути месією для України, але після осоружного Брежнєва, з яким пов’язано три репресивних хвилі в Україні - 1965-1967, 1972-1973, 1976-1981 - Горбачов давав надії, що при ньому це не повториться. Він був інший, ніж Брежнєв.

Порівняння в складних історичних ситуаціях завжди допомагали українцям зробити правильний вибір. Коли в листопаді 1999 на арені постала двійка Кучма - Симоненко, то як і нині, з’явилися заклики не йти на вибори. Задумаймось, де була б нині наша країна, керована Симоненком і його комуністичною свитою? Перейняті долею України виборці зробили правильний вибір.. Кучма не був для України подарунком і все ж це не Симоненко з його червоним словоблудством.

Не було такої складності з вибором, коли на арені появилася нова пара: Ющенко і Янукович. З іменем останнього асоціювалося зло, яке втілює він та його команда в особі Україно-ненависників Табачника, Колесніченка, Левченка - цей список можна б многократ збільшити. Мудрий народ зорієнтувався, хто є хто.

П’ять років Президентом України був В. Ющенко. Сьогодні до колишнього Президента і його команди багато запитань. Але час не стоїть на місці. Історія знову відкрила перед нами завісу і на сцені нова пара: Тимошенко і Янукович.
Тепер збанкрутілі політики та продажні політтехнологи намагаються нав’язати людям думку, що Тимошенко і Янукович - одне і теж. Це, очевидно, безсоромне лукавство. Не буває в світі людської тотожності, особливо в інтелектуальному, духовному вимірі.

Як можна стверджувати, що Тимошенко і Янукович – одне й те саме? Хіба одне й те саме – дві «ходки» на «зону» за кримінал і кучмівські репресії проти Юлі під час акції «Україна без Кучми»?
Хіба можна ототожнювати кандидата економічних наук, економіста-кібернетика з Проффесором липової академії?

Тимошенко і Янукович – це два різні полюси. Тимошенко - полюс державницьких, національних інтересів, тоді як Янукович - полюс антинаціональної спрямованості. Десятки разів Янукович бив себе перед камерами в груди, як він домагатиметься запровадження в Україні другої державної мови, політико-економічної інтеграції з Росією, тоді як Тимошенко впевнено й послідовно відстоює принцип єдиної державної мови та європейське майбутнє України.

Янукович - вайлуватий тугодум, Тимошенкко - політик, бистрий на думку, на народження нових ідей. Вона здатна виправляти помилки і вчитися на них. В усіх випадках у неї блискавична реакція. Ця риса характеру зближує її з видатною історичною постаттю - Вячеславом Чорноволом - таким же імпульсивним, таким же, як і вона, невтомним у праці.

Упродовж останніх років всі зусилля її суперників були спрямовані на те, щоб Юля „загнулася”, не витримала вантажу проблем, що звалився на її плечі. Працювала вона під нещадною критикою з усіх боків. І витримала! Ота здатність нести ношу понад силу, тримати планку понад міру - свідчення великої сили і великого, даного Богом таланту. Тільки такому непересічному політику до снаги справитись з президентськими обов’язками, послідовно відстоювати інтереси України на міжнародній арені, дбати про територіальну цілісність держави!

Дорогі українці! Думати - означає аналізувати й порівнювати. У складний для України час не маємо права бути безсторонніми, пасивними спостерігачами. Совість загризе кожного з нас, хто своєю неучастю у голосуванні дасть зелене світло для перемоги в Україні злих сил в особі Януковича і його команди.

Я вірю, що кожен український виборець-державник прийде на виборчу дільницю 7 лютого і проголосує у другому турі нинішніх, вкрай відповідальних виборів, за єдиного кандидата, з яким Україна має майбутнє – за Юлію Тимошенко!

Київ, 21.01.2010 р.

 

Правильно зауважили!
Що шило, що швайка. Я наприклад досі у шоці.
Треба Мойсея, щоб не був "єгиптянином" і трохи характеру показав

 

Вернемся к выборам и про нового Героя Украины.

Самое смешное, что Тимошенко промолчит. Скажет за потеряет голоса на Востоке, скажет нет- на Западе. Потому что ей надо обуть и тех и других. При чем будет молчать и дальще ибо это еще и поддержка БЮТ. Очень "сильная и принципиальная" позиция.

"Единий кандидат, з яким Україна має майбутнє – за Юлію Тимошенко! "
Ура !!!!!

 

Моя дочь работает на местном информационном портале.
Сходите по ссылке - послушайте. На самом деле есть - и кто приказал, и кто дал сведения...Но их контролируют не только ПР - но и БЮТ (это реалии сходу - совершенно, как я понимаю, не совпадающие с общепринятым мнением)...
Поэтому - никакх фамилий.Вот ТАК у нас учат правилам демократии...
http://cxid.info/67881.html
"Наземных работников шахты «Красный партизан» ГП «Свердловантрацит» загнали под землю «наводить порядок». Об этом сообщила сотрудница шахты, пожелавшая остаться неизвестной.
По ее словам, руководство шахты поступило так потому, что не удовлетворилось результатами голосования шахтеров в первом туре выборов президента: из положенного «единогласно», за БЮТ проголосовали только 15-20 человек. Также она отметила, что среди тех, кто спускался в шахту, были три человека, которые не могли этого делать. "

 

Юлия Тимошенко скрывает своё происхождение

Юлия Григян, ученица 10 «Б» класса СШ № 75 Днепропетровска.Юлия Григян, ученица 10 «Б» класса СШ № 75 Днепропетровска


Об этнических корнях одного из главных действующих лиц украинского политического поля - премьер-министра Юлии Тимошенко, которая всячески подчеркивает свою "украинскость" (хотя и признаётся, что выучила украинский язык только в 1999 году), написано и сказано много. Сегодня, когда претензии Тимошенко на высший пост украинского государства практически ни у кого не вызывают сомнений, следует ожидать активизации дискуссии вокруг этой темы. В свое время один из украинских источников так предварил свою статью о Юлии Тимошенко:

"Уроженка Днепропетровска Юлия Тимошенко - смешанного русско-армянского происхождения. Фамилии ее родителей - Телегина и Григян. Как и у многих будущих сильных мира сего, у Тимошенко было довольно трудное детство. Ее отец бросил семью, когда дочери было всего два года. Впрочем, отличавшаяся уже в юности сильным характером, девушка смогла быстро решить свои личные проблемы. Юлия женила на себе сына днепропетровского босса областного масштаба Геннадия Тимошенко Александра и почти сразу стала реальным главой семейства..."

В более острой форме тема этнической принадлежности украинского премьера была поднята тогдашним министром транспорта и связи Украины Евгением Червоненко. Комментируя избиение в Киеве еврейского юноши, он высказал мысль, что Тимошенко могла быть порасторопнее в осуждении антисемитизма, так как сама "имеет мать-еврейку и отца-армянина": "Я очень удивлен, что подобной реакции не было от самого правительства и премьер-министра. Тем более, что мать Юлии Тимошенко - еврейка, а отец - армянин. Именно армяне и евреи исторически подвергались геноциду", - заявил Червоненко.

Действительно, долгое время считалось, что в жилах Тимошенко течет армянская кровь, ведь ее девичья фамилия - Григян. Однако сама лидер БЮТ опровергла эти слухи. "У меня по линии отца все латыши до десятого колена, а по линии мамы - все украинцы", - заявила она. По словам Тимошенко, "из-за ошибки сотрудников паспортного стола Владимир Григянис и превратился в Григяна".

Между тем найти истоки фамилии Григянис в Латвии оказалось делом многосложным. Как удалось выяснить, в Латвии есть фамилия Grigjanis, в данном случае по-русски произносится как "Григьянис". Но и такая фамилия в Латвии встречается крайне редко. Прямых аналогий с "Григянис" в Латвии просто нет. С другой стороны, если верны слова премьера о том, что у нее по линии отца - все латыши до десятого колена, то такая фамилия в маленькой Латвии была бы достаточно распространена. В противном случае можно предположить, что в роду Григьянис (Григянис) все десять поколений рождались исключительно девочки. Чаще в Латвии встречается вариант Grigjans - "Григьянс", но в таком случае на русский переводится как опять-таки "Григян", то есть, если не типично армянская, то, во всяком случае, точно не латвийская фамилия, но латышизированная.

В свое время украинский ресурс "Фраза" в статье, посвященной этническим корням Тимошенко, писал: "Как выяснилось, отца Тимошенко, выдаваемого ею за латыша, зовут Владимир Абрамович Григян. Мы готовы спорить на 5 кило сала, что можно обойти всю Латвию (да и вообще всю Прибалтику) и не найти ни одного прибалта по имени Абрам Григян (имя дедушки Тимошенко)... " И действительно, латышские филологи, занимающиеся изучением фамилий, в один голос твердят, что эта форма фамилии не самостоятельная, а производная от армянской фамилии Григян. Если деда украинского премьера звали Абрамом, то на ориентировочный период жизни деда Юлии Тимошенко, то есть в предвоенной Латвии, пришлась политика тотальной латышизации населения, когда практически всем давали латышские имена и фамилии. Тем более, если эти люди были "коренными латышами в десятом колене". Таким образом, Абрамом дед Тимошенко называться просто не мог: он либо не был латышом, либо сам по себе является выдумкой.

Поиски этнических корней украинского премьера в Армении также не дали ощутимых результатов. Как удалось выяснить, на сегодняшний день в столице республики Ереване зарегистрирована всего одна семья с фамилией Григян. Однако важно, что в данном случае мы имеем абсолютно четкое совпадение с фигурирующей в официальных документах девичьей фамилией Юлии Владимировны. Сюрпризы поджидают нас в процессе выяснения истоков фамилии Григян в Нагорном Карабахе. Местный этнограф Лев Азатян рассказывает, что Григяны - известный "гердастан" (род) в Карабахе, который имеет аристократическое происхождение. "Представители рода Григянов, в основном расселенного в Аскеранском районе, доблестно участвовали в борьбе с османами, вложили свою лепту в оборону Карабаха в 1918 - 1921 годах, принимали участие в политическом сопротивлении подчинению Карабаха Азербайджану в 1923 году и были репрессированы за это в период сталинизма", - рассказал Азатян. На сегодняшний день в Нагорном Карабахе насчитывается несколько десятков семей Григянов.

Вместе с тем некоторые источники в научных кругах Армении утверждают, что фамилия Григян часто встречается у бессарабских евреев или цыган, точно так же, как и фамилии Копелян, Мунтян, Померлян. Так что здесь не исключают, что начинатели фамилии Григян могут быть бессарабскими цыганами. Справедливости ради, стоит отметить, что в Молдавии найти современников Тимошенко по фамилии Григян также не удалось.

Оригинальную версию выдвигает тот же украинский ресурс "Фраза". Развивая мысль об этнических корнях отца Тимошенко - Владимира Абрамовича Григяна, издание пишет: "Такое имя вполне характерно для армянских евреев. Армянские евреи (как и грузинские, как и горские) - люди очень приверженные традиции, и вряд ли он (отец Юлии Тимошенко) женился бы на матери Тимошенко, если бы она не была еврейкой". Между тем попытки проверить бабушку - то есть мать матери Тимошенко - не увенчались успехом: "Какова настоящая фамилия Марии Иосифовны - так, по нашей (и не только нашей) информации, зовут бабушку Тимошенко, технолога конфетного завода, - покрыто мраком неизвестности... Зато, кажется, удалось установить фамилию Марии Иосифовны по мужу. Фамилия эта звучит странно - Нелепова... видимо, девичья фамилия Марии Иосифовны звучала настолько, говоря мягко, странно, что ей-таки пришлось сменить ее".

 

Отакі речі мене конкретно трафляют...
Незалежно від того,про кого вони говоряться...

 

янукович не сахар- и сам я голосовал не за него, но "пиковая дама" - для Украины- это полный амбец. какой державы и какой нации "интересы" может поддержиать человек с таким прошлым? ...

 

Хм...
Шапки крала?
Гоп-стопом займалась?
Насилувала?
Кумовям на зоні стукала?

 

З таким минулим, як в Януковича?
Ну з таким минулим, як в Януковича, Президентами взагалі не стають.

 

Італійці легко.

 

Я сьогодні слухала радіо, там слухач один таку думку висловив. Як одним махом позбутись двох.
Якщо виграє Янукович, то і Юлька в політиці залишиться. А якщо виграє вона - то Янукович випаде з політичного життя, а Юльку очікує доля Ющенка.

Мені здалось цілком правдоподібно.

 

я что что-то сказал за шапошника? отнюдь..
а вот газ- это не по одной шапке- причем у КАЖДОГО жителя страны .... с Лазаренкой обули страну- на многие вагоны, даже эшелоны шапок - тут гопстоп отдыхает...

 

Проте, скільки прихопив заводів Ахметов, будемо скромно мовчати. (Азовсталь, Єнакієвсий МК, Харцизний трубний з-д, Північний та Центральний ГЗК та інші).

 

Янукович - белорус и тоже всячески подчеркивает свою "украинскость".

Это Кучма с Лазаренком обули страну, потом Данилыч отправил Павлушу подальше от греха за океан, а Юльку сделали "козой отпущения".