Мовні оффтопи

Цікаво. Я глянув у вікіпедії більш детально, що таке арамейська мова. Але не дуже заглиблювався. Зрозумів лише, що це - древня мова, якою написані деякі книги Біблії і Талмуд.
Мені цікаво, наскільки у дітей викликає захоплення вивчення цієї мови? Мабуть, не більше, ніж у того, хто казав "если не сведут с ума римляне и греки, сочинившие тома для библиотеки".
Хоча, можливо, я помиляюся.
Я років п"ять-шість тому вирішив спробувати навчитися сприймати англійську на слух. Попалася аудіокнига одного еврея - його спогади англійською. Зараз уже забув і автора, і як називається книга. Знайшов на сайті Гутенберга. Він народився чи то в кінці 19 століття, чи то на початку 20-го. Батько його помер, коли йому було лише кілька років, а мати була дуже бідною і докладала усіх зусиль, щоб вивчити сина. Так вони чуть не напам"ять учили Талмуд. Потім, уже юнаком він без копійки за душею поплив у Америку і згодом став найбагатшою людиною у якісь там галузі.
Я так той роман не дочитав і не дослухав, бо він виявився досить занудним. Згодом переключився на цікавіші і веселіші речі. Зараз періодично читаю і слухаю Вудхауза.
Я гляну на іншому комп"ютері, яку я саме книгу мав на увазі з цим євреєм, виходцем із Прибалтики і скажу.
Заодно спробую знову послухати ту аудіокнигу, бо тоді я без текста нічого на слух не розумів.

 

Арамейский это доивритский язык.отличается от иврита как скажем разговорный русский конца 19 века от современного. Алфавит тот же но нет пробелов

 

Я десь читав, що іврит практично відродили. Його мало хто знав. В основному, євреї, які імігрували в Ізраїль, якщо й знали рідну мову, то ідиш.
Крім того, писемність іврита - досить складна для тих, хто вивчає його як іноземну. Там при письмі пропускаються голосні, тому ніколи не знаєш, як читається написане слово, навіть якщо знаєш усі букви. Та ж сама морока і в арабській мові. Уже коли арабське письмо пристосовували, наприклад, до турецької чи персидської, то добавляли всякі там крапочки знизу і зверху, щоб позначити ті звуки, яких немає в арабській мові.
Найкращі у цьому відношенні іспанська та польська. В іспанській мові завжди ставлять наголоси, якщо наголос має падати не згідно правил (існують чіткі правила наголошення слів), а в польській наголос завжди на передостанньому складі.

 

Иврит не совсем востановили. Практически весь талмуд и уюкабала написана на иврите. Речь идет о том что иврит не был разговорным языком. Им пользовались только в религиозных обрядах. А вот в 19 веке его востановили и в разговорной части. Для изучения иврит очень прост в разговорной части а вот письмо и граматика таки проблема. Даже учителя иврита часто пишут с ошибками. Мало того что в иврите нет гласных так еще и некоторые буквы могут менять значение в зависимости от того в аакой части предложения они стоят. Например буква В в середине слова читается как Б . С буквой п еще сложнее оно иногда читается как ф
Зависит к ворне она слова или в суфиксе

 

Простіше було б перейти на латиницю. Он турки перейшли і живі. .
Або хоча б розробили стандартизовану латиницю для іврита. Щоб можна було вивчати іврит бажаючим, починаючи із засвоєння фонетики та накопичення словникового запасу.
Для прикладу, у японській мові можна писати латиницею (ромадзі). Але там основна проблема - дуже багато омонімів (слів, що звучать абсолютно однаково, а означають зовсім різні речі). Яке-небудь кьошен може мати кілька значень, зовсім різних, і поки не побачиш, якими ієрогліфами воно записано, не зрозумієш. (Це я - з точки зору банальної ерудиції, бо я японської не знаю, хоча мене і називають деякі за колишінй аватар "японською мавпою")
У івриті, чи для прикладу, в арабській мові цих проблем не повинно бути. І слід було би перейти на латиницю і не мучити себе і інших.

 

Все дело в привычке. Привыкаешь и это перестает быть проблемой. Кроме того разработана система точек , которая показывает как именно читается буква и какая после нее должна быть гласная. Такие тексты использываются для первоклашек и для изучающих иврит. В текстах для взрослых таких огласовок нет . А вот заменить на латиницу проблема . Примерно такая же как ты описал у японцев.это даже прослеживается в разговоре. При проблеме с дикцией , даже очень незначительной сказанное не понимают .и тогда человее произносит название той буквы из за которой возникло недопонимание . Например есть слово лирОт . В зависимости от того какая там буква *а* алеф или аин ( обе не произносятся) значение может быть или стрелять или смотреть

 

Никто не говорит, что должна быть чистая латиница, как, например, в английском.
(Ой, я забув, що я пишу українською). Можна використовувати букви з діакритичними знаками. На любий смак àâäåáāăą
У японців - дійсно проблема. Тому що слова, запозичені із китайської, як правило двохскладові. У китайців - чотири фонетичних тони, тому вони вимовляють одне й те саме ма по різному, і в залежності від вимови (тону) це може бути мати, кінь, тканина, ще щось там.
І різні ієрогліфи. А у японців тонів немає, тому різні ієрогліфи читаються абсолютно однаково і на слух не відрізняються.

Такої проблеми не існує, я вважаю, в івриті чи арабській, тому що слова "довгі"

І, наприклад, в турецькій мові є значки зверху і знизу.
Для прикладу (із свіженького, щойно прочитав):
izahı imkânsız - невозможное к объяснению (необъяснимо)
в русской транскрипции это будет изахы имкянсыз
а со шляпкой это мягкое я как в слове земля.
А еще турки не расставили все точки над i



Я зараз читаю детектив турецькою Агати Крісті (зі словником, звичайно). В перекладі цієї повісті дуже багато запозичень із арабської. В сучасній турецькій мові використовують ті слова, які були запроваджені реформою Ататюрка.А цю повість переклав якийсь проосманський монархіст.
Читав десь, що багато слів мають спільні корені в арабській мові і івриті.
От, наприклад, ідиш (та ж німецька) спокійно пишеться хоч латиницею, хоч кирилицею. Я пам"ятаю, як колись дуже давно в книгарнях Києва стояли на полицях книги, написані на ідиші традиційним алфавітом.

Дивна справа, але чомусь турецькі слова, які запозичені із арабської, мені даються важче для запам"ятовування.

Прошу пробачення, що я написав сумбурно, все підряд, просто на політичні теми вже обридло спілкуватися. Засилля порохоботів і хамів, нема з ким нормально спілкуватися.

 

Идиш и немецкий достаточно сильно отличаются . Идиш это немецкий 400 летней давности застывший навек . Современный немецкий эти 400 лет развивался и ушел вперед .кроме того у идиш есть 2 основных диалекта, польский и литовский . Разница небольшая . Например литваки говорят шлуфен а польские - шлафен. Вот. Различия между немецким и идиш уже столь значительные что разговор будет напоминать общение поляка с украинцем. Есть общие слова но произносятся по разному и музыка другая.

Насчет книжек - это о ааких годах речь? Потому что при большевиках литература на идиш издавалась только в биробиджане и то куцая газетка тиражом около 1000 экземпляров

 

Ну и еще, евреи очень жестковыйный народ. Упрямый донельзя . Поэтому я даже предположить не берусь что бы евреи взяли другой алфавит. У нас даже григорианский календарь неофициален
Потому что официально у нас календарь лунный, сутки меняются не в полночь а вечером . Праздники по отношению к григорианскому календарю гуляют от года к году на плюс минус 4 недели. Например сукот ( праздник такой ) в 21 году был 21 сентября а в 2022 он начнется 10 октября .
Заморочка еще та понятно что и года и даты у нас обозначают не арабскими цифрами. Вобщем эмигрантам тот еще геморой в этом разобраться

 

Це був кінець шестидесятих років. Біля площі Льва Толстого навпроти кінотеатра "Київ" знаходився книжковий магазин. Там на полицях стояло кілька книг на ідиш (думаю, що на ідиш, адже навряд, щоб то був іврит).

 

Ну это возможно. Потому что термин израильская военщина появился после 67 года .

 

Я згадав. Це був 1968 рік, коли я вперше, ще школярем, поїхав у Київ. Ще на той час, мабуть, не встигли прибрати ті книги з полиць.

 

Аха а после войны 74 года у совковых вообще планка упала началась оголтелая антиизраильская компания. Почитай о той войне . Тогда состоялось самое крупное в истории всречное танковое сражение . 170 израильских танков центурион остановили 1500 советских танков первой волны и 2000 второй. А всего было уничтожено 5500 единиц советской бронетехники.

 

Відхиляємось від теми. Я щось подібне тоді чи пізніше чув чи читав.
Але мене чекає турецька мова. Сьогодні на сцені подій має з"явитися Еркюль Пуаро. Хто ту бабцю отруїв. Я взагалі-то люблю читати щось веселіше ніж стрихнін чи мишьяк, але повісті Агати Крісті легше читати, чим якогось там нобелівського лауреата.

 

Тогда у меня к тебе вопрос. Из лингвистики. Почему все европейские народы , немцы англы фины и т. Д , те что контактировали с кукушкой в названии этой пичуги использовали знаменитое куку. И только украинцы назвали эту птицу назвали зозуля . Как думаешь, почему?

 

Я не думаю, я шукаю в інтернеті. Кажуть, що це - від праслав"янського зегзиця. "«Полечу,— каже,— зигзицею , Тією чайкою-вдовицею, Та понад Доном полечу, Рукав бобровий омочу. В ріці Каялі. І на тілі, На княжім білім, помарнілім," (Т.Шевченко).

А "зегзиця" (зигзиця) має спільний корінь із "зычный" - тобто, сильний (про звук). Та пташка, що видає сильний звук.
Мені так здається. Тому в українській залишилася видозмінена старослов"янська назва цієї пташки. Можливо, я і не правий.

 

Наштовхнувся у творі турецькою мовою на цікаве слово.
Насилу розібрався, що воно означає (це слово - арабського походження).
tecessüs
Слово можна перекласти як
спроба узнати те, що тебе цікавить, не подаючи при цьому виду

(так пояснюється значення цього слова турецькою: kendini ilgilendirmeyen şeyleri, belli etmeden öğrenmeye çalışma.

Думаю, що ні в українській, ні в російській, і навряд чи в інших індо-європейських мовах існує аналог, що виражений одним словом

У реченні це звучало (фраза):
bütün tecessüsümü yenerek - я, переборюючи всі свої спроби взнати, що ж відбувається насправді, не подаючи при цьому виду

Тобто, роблячи вигляд, що тобі фіолетово, що ж там зараз відбувається насправді, а в дійсності - намагаючись щосили зрозуміти.

TECESSÜS - TDV İslâm Ansiklopedisi

 

Понимаю, контора палится.

Кацалапый, такая ложь пройдёт только для пациента. Я прекрасно помню, с тобой абсолютно нормально и уважительно общался, но ты сам настойчиво выбрал стиль хамства. Так что не надо сейчас плакаться.

 

Почитал. Войны 1974-го года не существовало вообще.

Война Судного дня (также Октябрьская война, «Арабо-израильская война 1973 года»).
Война Судного дня — Википедия

Крупное танковое сражение, о котором идёт речь, это Битва за «Китайскую ферму» .
Битва за «Китайскую ферму» (ивр. ‏קרב החווה הסינית‏‎, араб. معركة المزرعة الصينية‎, англ. Battle of the Chinese Farm) — битва в рамках Войны Судного дня с 15 по 18 октября 1973 года, с восточной стороны Суэцкого канала у северной оконечности Большого Горького озера. Крупнейшее танковое сражение войны[3]. Считается самой жестокой танковой битвой в послевоенной истории[4]. Привело к наибольшим потерям сторон в конфликте[5].

Силы сторон
Всего:

За всё сражение Израиль задействовал примерно 440 танков.
За всё сражение Египет задействовал 232 танка.

Потери техники
Это даёт в сумме не меньше 161 подбитого египетского танка в ходе сражения, без учёта потерь танков 3-го батальона египетской 24-й бригады.

Израильские потери танков были сопоставимы.



Проверил эту информацию на сайте кнессета.

По завершению артобстрела в бой вступили три сирийские пехотные дивизии и 1400 танков, которым противостояли лишь 180 израильских танков. Сирийские вертолеты перебросили десантные войска к горе Хермон, которую защищало всего лишь одно подразделение израильской пехоты и несколько солдат ВВС и разведки. Через несколько часов сирийцы захватили эту позицию.

В южной части Голанских высот шли тяжелейшие бои. Из-за существенного численного преимущества танков, сирийцам удалось прорвать линию обороны и израильским войскам пришлось отступить в Нафах. В этом районе разразилось центральное сражение, по окончании которого сирийцы сумели прорваться в глубь Голанских высот.

https://m.knesset.gov.il/RU/About/Pages/YomKippurCourseWar.aspx


Подводим итоги.
1)Войны в 1974-м году не было. Я понимаю ошибку в месяцах, но не знать год войны это позор для еврея.
2) Крупнейшее танковое сражение войны было с Египтом. Но бой, где участвовало количество танков, похожее на упомянутое пациентом, было у Сирии. Но при этом никакого сражения не было, они просто отдоминировали евреев по полной программе. Что признаёт сам израильский кнессет. Понятно, что потом евреи им удачно ответили, но это были уже следующие этапы войны, растянутые по времени, количеству и видам войск.

Пациент не знает не только год войны, но путает с кем воевал Израиль, о каком бое идёт речь и откровенно врёт о результатах "встречи" 180 танков Израиля и 1400 танков Сирии.

3) Что касается величины танкового сражения, то здесь пациент снова соврал. Эта встреча, где Сирия отдоминировала Израиль была самой крупной в послевоенной истории. Естественно, во вторую мировую были сражения крупнее этого.

4) Что касается бравады по отношению к технике СССР:

24 октября советское руководство предупредило Израиль «о самых тяжёлых последствиях» в случае его «агрессивных действий против Египта и Сирии». Одновременно Леонид Брежнев послал Ричарду Никсону срочную телеграмму, в которой заверил американскую сторону, что в случае её пассивности по урегулированию кризиса СССР столкнётся с необходимостью «срочно рассмотреть вопрос о том, чтобы предпринять необходимые односторонние шаги». Была объявлена повышенная боеготовность 7 дивизий советских воздушно-десантных войск. В ответ в США была объявлена тревога в ядерных силах.

После этого израильские войска прекратили наступление и 25 октября состояние повышенной боевой готовности в советских дивизиях и американских ядерных силах было отменено.


Перевожу с дипломатического языка на общечеловеческий:
Если еврейский щенок будет вякать дальше и не вернётся в темпе вальса на свои позиции, которые занимал до войны, то "5500 советских танков" поставят весь Израиль раком. Поскольку еврейскому щенку не в уровень общаться с СССР, то сообщение адресовали папе щенка с предупреждением о последствиях за ответ "я не я, щенок не моя".
Израиль взял под козырек и исполнил сказанное ему.


Пациент такое же лживое и беспринципное существо, как и вся шайка лейка сторонников Зеленского.

 

@Rabinovich
Знайшов на другому комп"ютері.

Це - автобіографічний твір. Є текст, є звук.
Книга починається так