Мовні оффтопи

В Афганистане нашли украинца, который попал в плен 30 лет назад

Виявляється, можна мову вивчити так, що аж рідну забути. Шкода хлопця, але добре, що зилишився живий. Цікаво буде, наскільки швидко він згадає українську.

 

Анбандлинг - це, я думаю, щось із бандою при владі пов"язане.

 

Вчора під час реалізації розсади квітів трудящимся виник в мене невеличкий філологічний диспут з колегами з конкуруючої організації.

панаєхало тих шпикулянтів, курва

Ніяк ми не змогли дійти спільної думки стосовно етимології і правильності вживання слів "кущ" і "корч". Так на хлопский розум здається що слово "кущ" правильне і літературне: "кущистий", "кущитися", але і від слова "корч" є кілька цілком літературних похідних форм "корчувати", "Корчинський". Ну ніяк не скажеш "Кущинський", а якщо сказати "кущувати" замість "корчувати" то слово набуває ззагалі майже протележного значення.
Що скажете панове мовознавці ?

 

А чого Ви рішили, що власне корч не літературне.

 

Корч - це те, що під землею, а кущ - що над землею.
Їм зараз цибулю корчучку з салом. Тому знаю точно. Цибуля-корчушка (корчучка) це коли кілька цибулин тримаються докупи, на відміну тієї, що на базарі продають - одна середина, багато шарів. Ще є синенька цибуля часничиха, у ній виростає багато цибулинок продовговуватої форми, штук сім в одному корчику. Я таку люблю їсти. З борщем.
Кущ - це кілька стебел докупи над землею. Кущ малини, бузини, смородини. Але корч картоплі, корчувати пні (можна- дубові, якщо сил вистачає), а можна кущ бузнини вирубати, а корінь - викорчувати.
Кущ, мабуть, від слова "купа", а корч - від корінь. Я так думаю.

 

Питання спірне, в нас то "кущівка".

 

Стосовно сала, сподіваюсь, протиріч немає?

 

@iso та я так і не думав. Скоріше я думав в чому різниця між словами, @medwedo berlogsoni досить добре це пояснив, хоча на практиці з цього правила не мало винятків в побутових умовах.

 

Сало досить літературно звучить.

 

В першу чергу академічний словник. Там оба значення - корч і кущ - подаються синонімами з прикладами з літератури.
Гриби збирав в корчах, що "над землею" В корчах подер штормівку. До озера довелося продиратися через корчі жерепу і.т.д. Над річкою ріс корч терну...

 

Ну от і я про те вроді синоніми, але не до кінця "кущ картоплі" звучить доволі незвично, корч квітів теж ну а вже слова "кущитися" і "корчитися" навіть нічого спільного не мають.

 

А як вам коли у воді ногу зводить судома кажуть що корч вхопив і це говорять тількі на заході України

 

Я в дитинстві думав шо там на дні ростуть якісь корчі які лапають за ноги

 

"хоч слово мовлене інакше, та суть в нім наша зостається" (Павло, здається, Григорович Тичина, шукати не збираюся).

На Закарпатті великий бутель (або бутля), обплетений лозою, щоб не розбити (так літрів на десять, або більше), називається корчагою. Корчага.
А студент-заочник, який возить на екзамени викладачам такі штуки, наповнені вином, щоб краще йшла наука, у народі зветься корчагінцем. Студент-заочник і студент-корчагінець - це синоніми.

 

Цікаво, як утворювалися слова?
От, наприклад, цікаве російське слово "изъян". (У нас на селі казали "ґандж" - недолік).
Очевидно, що походить від слова "изъять" , " изымать" - брати назовні. А в русинській (закарпатській) мові є гарне слово "ымати" - ловити (ымати рибу).
Це ж хтось вперше вимовив це слово "изъян" і воно вписалося в мову, стало звучати по-російськи природньо.
Не думайте, що я вже трохи того. Я читаю роман турецькою, зустрів слово eksiklik, почав розглядати еквіваленти цього слова в різних мовах (гугл-перекладачем)

 

Чітайтє, пока нє удалілі!


Сидіть вдома: в Києві оголосили штормове попередження

 

Під час активної фази агресії один новорег (не памятаю ніку) створив тут тему проти російської мови. Я йому відповів, що він, провокатор, така ситуація складалася впродовж кількох століть, і її враз не зміниш. Потім, він же, десь написав, що в госпіталь на Личаківській прибули на реабілітацію поранені атовці. Мене щось підмучила совість, що я, можливо, зарізко йому відповів – вирішив скористатися його інформацією - піти відвідати атовців. Купив мандаринки. У вестибюлі госпіталю мене помітила лікарка, спитала щось, я їй відповів, що приніс мандарини… А так як у мене в руках були два досить великих пакети, вона подумала, що я приніс мандарини на продаж. І раптом, криком російською мовою почала кликати, бештати охоронця, санітарок, медсестер, що мене пустили. Я трохи затерп. З реакції персоналу було зрозуміло, що лікарка має неабиякий авторитет. Я витримав малу паузу, переварюючи свою нову роль, російську мову впливової лікарки і російську мову як приводу… Пояснив. Відвідав хлопців. Мандаринки їв тільки один.

 

Випадково, набираючи текст, зробив цікаву помилку.

"... це було зроблено з великим салопожертвуванням"

https://classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-160053.htm

 

Чому новину, яка вже не новина, а була на форумі чи в чаті вже кимось повідомлена, називають баяном?

Вважаю, що пішло від тюркського слова bayat - застарілий, черствий, те, що вже залежалось.
https://translate.google.com.ua/?hl...view=home&op=translate&sl=tr&tl=uk&text=bayat
баян від баята відрізняється лише останньою літерою. Хтось із татар, мабуть, скористався очевидною грою слів.

 

Читаю турецькою (тепер уже можу з впевненністю про це заявляти, оскільки прочитую в середньому півдесятка сторінок книжки кишенькового формату кожен день, приділяючи цьому читанню приблизно годину щоденно) і от зустрічаю слово çete (чете), яке перекладається як банда. Є і менш негативні переклади: група, артіль тощо.

І тут собі подумав, а чи не пов"язана етимологія слова çete якимось чином зі словом чота (взвод у українських військах) пізнього середньовіччя?

Не варто шукати тут стосовно моєї думки якогось негативного контексту.
Просто інколи буває, що слово, яке має позитивний відтінок в одній мові, набуває негативного в іншій.
Для прикладу, вродливий - уродливый, вірші - вирши (рос).