Мовні оффтопи

Як перекласти українською "одностішІє" тобто вірш з одного рядка?

 

Моновірш — (грец. μονόστίχοζ — одновірші, від μόνοζ — один і στίχοζ — рядок, вірш) — вірш з одного рядка, написаний легко впізнаним віршованим розміром. Сприймається як вірш тільки на фоні розвиненої поетичної традиції даного розміру або в контексті поетичної книги.

 

?

 

Думав, нікому не цікаво. Сьогодні матиму час - напишу.
Я думаю, у Вас не просто виникло питання, а після того, як Ви гуглом поперекладали речення і окремі куски на різні відомі мови.

 

Саме так. Кожен раз щось зовсім інше виходить.

 

Alçıyı sürmeyi de becerdim

Перекладається, згідно з контекстом

Наприкінці я заштукатурив гіпсом.

Можливо, я тут написав корявий переклад, але зрозуміло, думаю, про що мова.
Із всіх значень слова Alçı потрібно взяти гіпсова штукатурка.
Саме тут і з"являються цигани. Бо джіпсі англійською буде і гіпс і циган (я пишу кирилицею, бо нема часу клямцати регістром)
sürme - з багатьох значень потрібно взяти саме smear - мазюкати. Згадаймо про сурьму, щось назване цим словом у косметиці, здається, використовували одаліски. Хоча є і драйв, і курсор, і ще багато чого.
Ну, а про слово becerdim мені взагалі соромно з дамами говорити.
Справа в тому, що слово becermek має цілком пристойне значення: завершувати, закінчувати тощо.
Але гугл чомусь зупинився на значенні кончити у сексуальному сенсі. Ну, і всі "варіації на тему"
Тому на becerdim і англійською, а потім з англійської - російською та українською дається солдатсько-казарменний переклад.

Згідно з контекстом повісті, яку я читаю турецькою і сподіваюся - закінчу до Нового року, головний герой з якогось переляку сидить весь час вдома. А на сусідній ділянці знесли будинок, вирили котлован і так і полишили, бо їх садовий чи кличко не дали згоди на будівництво. Можливо, що саме через ту яму у головного героя на будинку появилася тріщина.
Він згадує, що контролювати тріщину, чи вона не йде далі можна (він бачив це в одній із середньовічних церков візатійських часів), якщо вмурувати кусок скла - одна половина має бути вмурована по один бік тріщини, а друга - по інший. Якщо тріщина хоч трохи розшириться, скло трісне.
От він і розбив зеркало в ванній (бо ніде не знайшов куска скла) і вмурував кусок скла для контролю тріщини стіни. Гіпсовою штукатуркою замастив.
Тільки і всього.

Тому, на мою думку, ніколи не буде автоперекладача, який замінить людину. Тому що для точного перекладу потрібно розуміти контекст. Як от у даному випадку.
Але гугл-перекладач - дуже добрий і дуже сильний і дуже корисний інструмент у вивченні мов. Ми моментально можемо отримати більшість варіантів перекладу того чи іншого слова і навіть виразу. Здебільшого - досить точного.
Але часом можемо отримати і "виражєніє", як от у даному випадку.

Без гугл-перекладача було би неможливо, або дуже загайно вчити мову без підручника, як це я роблю зараз.

 

Цікаво, яка зараза придумала для росіян портмоне назвати "бумажніком"?

 

А що не так з "бумажніком"?

 

А те, що одні люди носять моне - porte money (porter - носити, monnaie - гроші, обидва слова французькі), а росіяни - бумажки (бомажки, бамажки).

 

А що носять українці (в пуляресах і гаманцях)?

 

Я прошу пробачення за дещо несалонні слова, але коли працюєш з мовами, інколи таке спадає на думку.
Не можна, вивчаючи іноземну мову, завжди намагатися зрозуміти незнайоме слово, користуючись логікою і аналогіями.
От візьмемо, для прикладу два слова: "сцяти" і "обісцятися". Тепер, припустимо, той хто вивчає українську, уже знає слово "знати". І що йому дадуть логічні міркування, коли він спробує зрозуміти, що означає слово "обізнатися"?
Ще раз перепрошую.

 

При прослуховуванні чергового діалогу китайською мовою почув щось до болю знайоме.
Ці три ієрогліфи 有没有 дуже співзвучні з відомим вигуком(рос. междометием) йо-майо, який можна часто почути і який означає здивування або пересердя(досаду).
В китайській мові 有没有 (піньінь: yǒuméiyǒu) означає "є чи немає?", "так чи ні".
Чи справді є якийсь зв'язок між цими виразами? Питання не до мене. Не хочу бути Задорновим. Просто цікаво, тому і ділюся з вами.

Китайські "поющие трусы" з однойменною пісенькою

 

І ще про переклад з китайської...

 

Шляхом дедукції я дійшов висновку що вони перекладали через англійську

 

Позавчора я в англійській темі дав посилання на цікавий ролик, який розповідає про так званий кокні-інгліш.
Для тих, хто не володіє англійською, пояснюю.
В кокні одні слова замінюють іншими через рифму. Але дуже цікаво
От для прикладу маус (миша) - хаус (дім)
Зі словом маус тісно пов"язане слово кет (кіт) - кет енд маус (кіт і миша)
Тому, коли потрібно сказати щось про дім(хаус) , використовують кет енд маус (кіт і миша)
Ай гоу інту зе хаус (я йду в дім). Замість цього кажуть Ай гоу інто зе кет енд маус.
Або просто - ай гоу інто зе кет (я йду в кота). І тим, хто знає кокні, зрозуміло, що сказано "Я йду в дім".
Таких підмін в кокні-інгліші - багато сотень, так що людина, яка навіть досконало володіє англійською, не відразу зрозуміє, що було сказано на кокні.

Я от подумав, а чи не можна було б розвинути такий кокні в інших мовах, зокрема, українській?
Наприклад, звіт - кіт. Пов"язані слова - Кіт і миша. Річний звіт - річні миша й кіт.
"Я щойно написав річну мишу". "Твоя річна миша вже готова?" "Я до своєї річної миші ще й не приступала, а понеділок - остання колода" (день - пень, пень та колода)

Можливо, у мене немає таланту, і я придумав щось не дуже влучне, але, можливо, у кого краща уява, міг би придумувати кокні-вирази в українській.

 

Оригінальний метод вивчення французької мови від Міхаіла Вєллєра

 

Супер!

 

Зустрів турецьке слово tavır - вид, вираз обличчя . Подумав, а чи не послужило це слово виникненню такого цікавого польського слова, як twarz ? І навіть в українській мові старі люди вживали слово твар у значенні обличчя.
Щоправда, в англійському перекладі face стоїть аж на одинадцятому місці в гуглоперекладачі. Тим не менше.
До речі, звук r в кінці турецьких слів також трохи жижчить, як у польській мові.

 

Чому "шістьорка"? Думаю, пішло із тюркських мов. 'alt' - нижчий, підлеглий, субординований, 'altı' - шість, шістірка

 

View: https://www.youtube.com/watch?v=E4y7tf3VJAM
на днях розповів про цікаву штучну мову. Півтори сотні слів - і можна спілкуватися на загальні теми. Там, наприклад, немає різних слів для "їсти", "пити". Використовується одне слово. Адже якщо вода - то пити, якщо хліб - то їсти, тому досить одного слова.
Кому цікаво дізнатися більше, можна подивитися (російською детальніше розповідається, ніж українською) : Токипона — Википедия