Мовні оффтопи

Не знаю. Подивіться в словнику.
Я лише починаю вчити турецьку, і інколи зустрічаю цікаві речі, якими і ділюся в мовному оффтопі.
До речі, раз уже мене зачепили стосовно вивчення зовсім-зовсім іншої мови (такої, що не має нічого спільного ні з рідною мовою, ні з жодною з уже вивчених (до певної міри) - німецької та англійської), хочу сказати про шанованого мною і багатьма любителями вивчення мов Стіва Кауфманна (вивчає сімнадцяту мову, і будучи з народження англомовним канадцем, розуміє і розмовляє російською, чеською, українською та польською - різні, але пристойні рівні володіння.
Так от, російську, одинадцяту за ліком мову із свого доробку він почав учити, коли йому вже було 60 років. І на те, щоб вийти на досить пристойний рівень, з його слів, йому потрібно було років п"ять.
Спочатку - прості речення з підручників (Иван Петров живет в Москве та тому подібне), а потім почав читати "Крейцерову сонату" Льва Толстого. Глянув я на ту повість - сторінок сімдесят книги. Треба було Стіву мати дуже велику наполегливість, щоб її розколупати. Адже то - орігінальний і досить непростий текст з об"ємним вокабуляром (набором слів). Потім прочитав "Отцы и дети" Тургєнєва. І далі пішло діло.

Якщо вже людині, що вивчила перед цим десяток мов, потрібно кілька років на оволодіння мовою, то можна лише посміятися із тих, хто береться навчити іноземній за півроку чи навіть три місяці.

Я от вчу турецьку другий рік. Без підручників, за методом Стефена Крашена, Стіва Кауфманна, Ніколая Замяткіна (всі вони кажуть приблизно про один і той же підхід). І так як свого часу Кауфманн колупав "Крейцерову сонату", я поступово колупаю (іншого слова не підберу, тому що читанням це поки що назвати складно) приблизно таку ж за об"ємом повість "Korkuyu beklerken". І бачу, що я на вірному шляху. Можливо, на прочитання повісті піде не менш ніж півроку.
Але лише наполегливою працею можна чогось досягти.
Дуже сильно допомагає Гугл-перекладач. Хоча він і не завжди дає точний переклад, але деякі словосполучення, граматичні форми тощо вгадує вірно. Без нього, старими методами вивчення мови було би значно складнішим.

 

Ще раз про Стіва Кауфманна, та ще й про Матвія Ганапольського (вони, між іншим, познайомились особисто кілька років тому в Ванкувері).
Стів Кауфманн зателефонував у прямому ефірі на передачу "Шо там у них?" (передача про Україну на Эхо Москвы, яку веде Ганапольський з двома молодими москвичами).
Стів Кауфманн говорить українською, яку почав вивчати, коли йому було 68 років . Але перед цим він вивчив російську, яку почав вивчати, коли йому було "всього" 60 років.
Вибачте, якщо я Стіва згадую дуже часто, але для мене людина, яка вивчає уже сімнадцяту мову (грецьку) в свої 72 роки, і збирається вивчити ще арабську, іврит і турецьку, є вартою такого захвату , тому все в мережі, з ним пов"язане, я намагаюсь відслідковувати.

Слухайте і захоплюйтесь і ви

View: https://www.youtube.com/watch?v=L42Uq00hAYE

 

А навіщо?

 

"Страсть движет миром" (с).

View: https://www.youtube.com/watch?v=_OgZNWmrSq4

Люди завжди чимось цікавляться. Заповнюють чимось свій вільний час. Ви, мабуть, бачили дідусів, що грають в парку в шахи. Приходять туди інколи навіть і у не дуже "льотну" погоду.
Інші - "забивають козла". Ще інші - шукають "третього" ("Родственник, мне Афоня рупь должен. Два.")
Ще інші - сидять на морозі з мормишкою (не знаю, як по-українськи).
Цей чоловік захоплюється вивченням мов. А конкретно - він хоче вивчити мови Середземномор"я: арабську, турецьку, грецьку і іврит, щоб читати про історичні події, як вони описуються з різних, протилежних ракурсів.
Він і українську вивчив тому, що зацікавився подіями Майдану-2. Він дивився "Свободу слова" Шустера, розумів, що говорять гості передачі російською і ні бум-бум - що говорять українською.

Вас не дивують люди, які о третій годині ночі на кухні дивляться, як грає Перу з Болівією? Без звуку, щоб не розбудити жінку і макогона чи качалку?

Мені, наприклад, також подобається вивчати мови. І якби такі можливості, як зараз (інтернет, відеоуроки, аудіокниги, МП-плейери, онлайн-перекладачі тощо) були тоді, я би вже знав мінімум з півдесятка іноземних мов.
І не тому, що я збирався б кудись їхати, чи ще що, а тому що мені завжди подобалось вивчення мов.
Тільки у Стіва (який живе у Канаді) більше можливостей, а в мене - менше, але зараз також достатньо.

ЗІ. До речі, якщо не бачили фільм "Монолог", з якого взято фрагмент, дуже б радив. Надзвичайно хороший фільм. Тепер таких не знімають. І артистів таких немає, і режисерів.

 

І по англійськи так само.
Це все зрозуміло. Вивчати десятки мов без практичного застосування, виготовляти сотні мормишок, використовуючи два десятки, забивати козла цілими днями... Але захоплюватися цим - це поза межами мого розуміння. Батько знав десяток мов. Вони йому були потрібні в його праці. але вчити, щоб вчити, щоб головне процес. Розумію, але не захоплююся...

 

Ви неуважно читали. Він любить читати історичні книги, і йому цікаво прочитати історію про Середземномор"я різними мовами.
А українську мову він практично застосовував у тому плані, що чув різні думки про те, що відбувається в Україні, а не лише Кисельова (умовного). З перших уст, так би мовити.
А німецьку вивчив, бо подобалося читати про Тридцятилітню війну. А чеську вивчив, щоб знати історію Чехії, звідки родом його батьки. А італійську вивчив, бо також цікавився історією Італії.
Можна, звичайно, сказати: А що йому дає знання ситуації в Україні? Що йому дають знання подій під час Тридцятилітньої війни?

А що дає розв"язання шахового етюду, який уже перед цим розв"язали сотні, тисячі шахістів?
А що дає спілкування на форумах? А що дає слухання музики? Одну пісню вже колись послухав - навіщо слухати інші? Та деякі ще й по кілька разів!

Є таке поняття "подобається чимось займатися". Без всяких "навіщо?"
Подобається чоловікові збирати різні люльки.

Адже досить однієї, щоб травитися! (А можна і самосад у газету закрутити)

Подобається чоловікові мати тисячу мормишок.

Якщо науково - у нього завдяки цьому регулюється рівень серотоніну. Серотонин — Википедия Жартую.

Якщо один збирає колекцію монет, за які він ніколи нічого не купить, то чому інший не може колекціонувати знання різних мов?
А бувають колекції, які цікаві тільки тОму, хто їх колекціонує. На відміну від, наприклад, поштових марок, які можна вигідно продати.
Деякі хваляться перед такими ж філателістами своїми кляссерами, а поліглоти із задоволенням спілкуються із іншими такими ж поліглотами на різних мовах.

Крім того, якщо хтось бачить, що людина в сімдесят років здатна вивчити, скажімо, арабську, то це надихає його, бо він бачить, що і він, використовуючи подібні підходи, зможе вивчити арабську, яка йому дійсно потрібна, в свої тридцять-сорок.

Я думаю, я наскільки всебічно пояснив свою думку, що додаткових питань виникати не повинно.

 

Це Ви неуважно читали Я ж сказав, що розумію таке захоплення в людей. Сам збирав значки. Маю колекцію в кілька сот штук. Львів, Кавказ, Латвія... Але цим захоплюватися, тобто, не самим збиранням (це вже хороба) а збирачами?

 

Особисто в моїй системі цінностей це нічого не варто. Сприймаю таке, як психологічні милиці. А милиці, зазвичай, потребують ті, хто не може впоратися самостійно

інваліди

 

Слово "захоплюватися" в українській мові має два або більше значень. Одне з них - "увлекаться", друге - "восхищаться".
Я - восхищаюсь.
Прямо невдобно (незручно) якось - такі пояснення давати. І до @Latana Royal, щоб уже не повертатися :

Ваше спілкування на форумах - також милиці замість живого спілкування з живими людьми. Якщо який-небудь академік у вільний час любить зіграти партійку-другу, а хоч би і в "козла", я не думаю, що то - милиці для його розуму. Або є доктори наук, любителі преферанса. Не можна до всього підходити з точки зору "дає користь - не дає користь. Я переклав сторінку тексту з турецької і отримав від цього моральне задоволення. Маю я право на моральне задоволення? Яке нікому не завдало шкоди?
А хтось восени, коли надворі йде дощ зі снігом, замість того, щоб зранку подивитися Петросяна, пробігся по доріжці, хлюпаючи кросовками по калюжах, і отримав від цього задоволення. Вважаю, що це - також цілком природньо.
Мій один давній знайомий, співкурсник, накупив за багато грошей всяких столярних інструментів і зробив собі меблі, які дешевше обійшлися б з магазину, правда, "опилки на клєю", а в нього - з натурального дерева. І я цим також захоплююсь (восхищаюсь).

 

Ну чому ж "замість"? якісь шаблони Ви мені ліпете. Я весь час із людьми, аж занадто багато в мене спілкування із живими людьми.
А тут я спілкуюся не замість, а з тими, з ким би я навіть не мала змоги познайомитися, аби не інтернет форум, бо ці люди мешкають далеко від мене (до речі, теж живі). І з деким я бачилась, з деким контактую телефоном, а з деким планую зустрітися найближчим часом.
Багатьом я дуже вдячна за гарні поради, хтось дуже допоміг інформацією, а були й такі, що відморозилися на прохання про допомогу і не знайшли в собі сміливості бодай відмовити
Так що, цей приклад зовсім невдалий і порівнювати з ситуаціями, коли людина фанатично прив'язується до речей заради речей, аби тільки додати собі значущості - не можна.

 

А то не приклад, то - продовження Вашої логіки. Якщо припустити, що чиєсь хоббі - милиці, тоді, виходячи з цього, і спілкування на форумах - милиці. Людина йде "забивати козла" - і спілкується. Де Ви бачили, щоб дідусі у дворі грали мовчки?
Я розумію (поважаю) захоплення (увлечения) інших, і не відкидаю їх з порога. А у Вас виходить: те, чим я захоплююсь (увлекаюсь) - це ОК, а інше - милиці.
Вам подобається спілкування на форумах, бо Ви отримуєте багато корисної інформації, а комусь подобається спілкування за столиком під старою вишнею у дворі. А мені подобається спілкування на мовні теми. І не лише тут, але й, інколи, в Ютьюбі. англійською, німецькою, сподіваюся, що згодом - і турецькою.

Тому я не засуджую Вашого захоплення (увлечения), як Ви могли подумати, а лише прошу зрозуміти, що у інших можуть бути інші захоплення (увлечения), які Вам не слід би було називати "милицями". Tamam mı? (Зрозуміло?)

 

Так я саме в тому значенні

 

Ви праві, не грають мовчки. Весь час голосно матюкаються.

Ні. Не подобаеться. В сенсі, що я не захоплююся цім зняттям. Це єдиний форум, де я спілкуюсь. Та й те, тільки якщо інші справи дозволяють.

Ви не можете засуджувати мої захоплення, бо я їх не маю. У мене завжди велика кількість поточних справ, часто вони нові для мене, тому займають усю мою увагу, час, задовольняють потребу у враженнях і насолоді. Тому, створювати штучну зайнятість через захоплення не маю потреби. І продовжую вважати захоплення заради захоплення милицями. Підстави - досвід спостереження за великою кількістю різних людей. Не буду приклади розписувати, бо мені зараз статті треба дописати. Але, якщо короткий висновок: захоплення про які ми говоримо, як явище, робить сприйняття людини зацикленими і обмеженими певним колом.
Така моя думка. І я не наполягаю на тому, чи слід Вам, чи не слід з нею погоджуватися.

 

Що то могло б означати, my spirit animal ?

 

Треба дивитися в контексті. Щось ніби "тварина, що сидить в мені"

 

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=711450622360957&id=363765800431935

 

Один з варіантів. Мабуть то щось типу (духовний брат. Сестра по духу)

 

Ніхто не говорить про "захоплення заради захоплення". Захоплення (увлечение, хоббі) або є або немає. Причому, як кажуть у народі - "Кому подобається піп, а кому - попова жінка". Захоплення (увлечение) не вибирають. Воно вибирає нас.
Я не можу сказати: "Почну-но я захоплюватися розведенням орхідей". Бо мені то нецікаво.
Стосовно мов. То - також не захоплення заради захоплення. То - підкорення ще однієї "вершини".
Є такі люди - альпіністи. Хтось із них був на такому-то пікові, на такому-то, підкорив Еверест, найвищу вершину. Думаєте, наступні роки він буде сидіти? Ні, бо те захоплення його захопило цілком і повністю. Тому він з часом піде або підкоряти Еверест по якомусь іншому маршруту, або десь щось у Кавказських горах собі знайде. Знайде компанію таких як сам і піде підкоряти чергову вершину.
Одному подобається поглянути довкола з підкореної вершини, іншому - прочитана китайською чи корейською (та навіть турецькою) мовою книга. Це - його чергова вершина.
Що тут незрозумілого, і при чому тут матюки під старою вишнею - не розумію.
Музикант-аматор розучив "Зельонєнькій кузнєчік", але не задовольнився цим, а сів розучувати "Пісню крокодила Гєни". І не для того щоб давати концерти, а для того, що коли він зможе ту річ зіграти сам собі, йому самому буде приємно. То - його чергова вершина. А там, дивись, з часом і до "Кумпарсіта" дійде.

View: https://www.youtube.com/watch?v=mgd3clrAi1A

 

Я - не "фейсбучний хомячок" . Мається на увазі - не зареєстрований там. Але збираюся. Вже пару років.
Тому якщо Ви процитуєте той фрагмент тексту, де зустрівся вираз above, спробую перекласти.

 

Там відео, тьотка в дупу пяна на біговій доріжці з бокалом вина, і підпис зис вумен і далі по тексту.