Мовне питання - погляд із Росії

Відповідь: Мовне питання - погляд із Росії

Я пад стулам!!!!:D Княжна, спасибо за пятницу, переходящую в субботу!!!!:D :D :D

 

Відповідь: Мовне питання - погляд із Росії

Господь с Вами, Ваше бродь! Одни холопы да холопки! Откедаль ГОСПОДА?

 

Відповідь: Мовне питання - погляд із Росії

Привіт.
Була б я порядною українською характерницею - зачарувала б обох стояти берізками на три дні на станції "Бескудниково" біля того червоного магазинчика в ПутьОвому проїзді. За кпини, недоречну іронію та лінь провірити факти. "Вам ли быть разведчиком! ";(

Z підняла надзвичайно цікаву та сумну тему. Надзвичайно.

 

Відповідь: Мовне питання - погляд із Росії

А які будуть думки з приводу цієї статті ?

НЕРУССКИЙ РУССКИЙ ЯЗЫК

Вадим РОСТОВ
«Аналитическая газета «Секретные исследования»
http://secret-r.net/index.php?p=55

 

Відповідь: Мовне питання - погляд із Росії

Ну, а поскольку Вы не е українською характерницею, Вы очевидно вместо "Мутабор", "сисимасиски" и прочих заклинаний сейчас нам тут факты перевирытэ какие-то.

Итак, факт первый: грустные, кровавые и сентиментальные легенды (а про слепых - это ж красиво!) про свою историческую Родину на тему "я страдала-страданула" Вы, как и многие другие ностальжисты (и не только, надо признать), любите, и считать их основанными на реальных событиях Вам интереснее, чем выдумкой. Принято, проверено ОТК. Дальше Ваше.

 

Відповідь: Мовне питання - погляд із Росії

Фильмец что мне припомнился...в детстве смотрел..."Слепой музыкант",
сильный фильм...цветной...там еще Ливанов молоденький играет (ну тот,
который Ш.Холмс) взрослого слепого музыканта...сильное впечатление произвел на меня в детстве... особенно бродячие слепые бандуристы....
до сих пор помню....

 

Відповідь: Мовне питання - погляд із Росії

Лише Невстранець та Вергунка.

Полковнику а ось Ви пишете Звідки "Ви: Бескудниково". Це теж Москва, так? А то я ось чув що якийсь Ваш кореспондентішка зухвалий таке казав: От`єдьте от Маскви на 100 км, і Ви уже в Росії."

 

Відповідь: Мовне питання - погляд із Росії

Между прочим Я ни разу в игноре не был у Данило, ни разу.

У нас идет ожесточенные бои местного значения, иногда переходящие в рукопашную, но нечестной борьбы не ведем. Потому что уважаем друг друга. Так ведь, Данило?

 

Відповідь: Мовне питання - погляд із Росії

Это правильно. И не начинайте. Затягивает. Привыкнете - отвыкнуть ваще нереально. :D

 

Мовне питання - погляд із Сполучених Штатів

Слухайте, Невстранцю... Доброго дня. Гарного дня!.. Ви і тут в групу підтримки записались ? Рукавичку в мою сторону кинути вирішили ? А я підніму. Ви добре стріляєте ?

Отож, факт перший. Коли людина неуважно відноситься до співрозмовників, мислить стереотипно, вона схильна помилятися.
(хоч я живу і працюю не на Україні, - не є ностальжистом, а радикальною націоналісткою, Батьківщина в мене одна, а не історичні чи географічні)

Факт другий. Людина, котра не цікавиться українською мовою і не напружується її вивчити, однаково відноситься до української історії.

Факт третій. Мовчання - золото.
Коли людина любить поговорити, вміє поговорити, але раптом не знає предмету обговорення (українське кобзарництво та лірництво), а їй так кортить прийняти участь в розмові, то хай вона краще собі прикусить язик, ніж називатиме криваві та трагічні історії мого народу легендами.

П.С. А взагалі легенди я люблю. Особливо про козака Мамая. Знаєте кілька? Ну, розкажіть, ... будь ласка!

 

Відповідь: Мовне питання - погляд із Росії

а всім решта, кого букви не лякають і кому цікаво почитати , - от.

"Що ж спонукало режим до фізичного винищення кобзарів і лірників?
Одна з причин пов’язана, власне, із суспільною роллю цих співців, які споконвіку були неконтрольованими, а значить, небезпечними для влади та режиму. Бандуристи й лірники сприймалися взагалі як носії національної ідеї, а з цим змиритися тоталітарна система не могла. (ДПУ) НКВС розпочала відлов кобзарів, лірників. Але апогеєм став сумнозвісний, так званий харківський з’їзд кобзарів і лірників, коли влада з усієї України зібрала цих обділених долею співців під виглядом кобзарського форуму, а тоді вивезла всіх на околиці Харкова та й розстріляла в якомусь глинищі-смітнику. "


"1922-1934 pp. - Хвиля насильства проти неповторного і яскравого явища української та світової культури-кобзарства. Українські національні музичні інструменти - кобзу, бандуру та ліру оголошують націоналістичними і знищують. Натомість в Русь-Україну завозять десятки тисяч примітивних ("общепонятних") балалайок та гармошок. Кобзарі оголошуються жебраками і жорстоко переслідуються. "Багато кобзарів тоді пропало, - свідчив харківський кобзар Анатолій Парфиненко. - Кого ловили на базарі, кого - на помешканні. Де б вони не з'явилися, їх забирали". Щоб спотворити пам'ять та роль кобзарства, комуністи створюють капели бандуристів, які виконують пісні на замовлення та під контролем НКВД, а керівництво ними передається в руки чужинців. Щоб остаточно покласти край "кобзарському націоналізму", у грудні 1934 p. комуністи підступно звезли до Харкова біля трьохсот лірників та кобзарів, більшість яких були незрячими, нібито для участи в заключному етапі Республіканської Олімпіади міста і села, а потім перебили в одному з ярів на Харківщині. (П.Черемський, "Щедрик", Харків, 1994р.) "


"У пресі 90-х років була опублікована розлога стаття про знищення українських кобзарів у кінці 30-х років. Ось як про цей злочин Москви писав Дмитро Яворницький: "... в 20-ті роки їх (кобзарів та лірників) мандрувало по Україні понад 2 тисячі...
Одних серед темної ночі захопили до телячих вагонів і на Сибір вивезли. По дорозі десь на безлюдді, вночі вигнали з вагонів на вірну смерть: замерзайте!
А про харківську трагедію ХХ ст. вже відомо всьому світові. Таки в той час, як цей ешелон напихали, інших кілька сот кобзарів покликали на з’їзд і майже всіх заарештували і знищили...”

"Структурний поділ традиційної музичної культури українців на пісенну, інструментально-танцювальну та епічну (кобзарсько-лірницьку) засвідчив з одного боку її комплексність і жанрово-функційну розмаїтість, а з другого - фактурну й виконавську розвиненість, орґанічну закоріненість в ментальності свого народу. З цього погляду, думка про те, що епічна традиція є ознакою висококультурної й високоорганізованої нації (традиції французьких та анґлійських менестрелів, німецьких мінезінґерів, норвезько-ісландських скальдів, слов'янських гуслярів, казаських й киргизьких акинів, закавказьких ашуґів, носіїв індійської веди, карело-фінської "Калевали", естонського "Калевіпоеґа") підносить українське кобзарство й лірництво до вершин світової духовної культури.
...українське кобзарство і лірництво в українському побуті набуло окрім високохудожньої ще й вагомої соціально-політичної та релігійно-моралізаторської функції. На жаль, саме ці найсуттєвіші ознаки кобзарства (а також - сліпецтво та старцювання) нерідко ставали суттєвою перешкодою на шляху об'єктивного висвітлення суті і природи цього на диво унікального феномена в духовній культурі українців."

 

Відповідь: Мовне питання - погляд із Росії

" Олесь Санін починає роботу над новим фільмом «Кобзарі». Цей проект – перший в Україні приклад спільного кіновиробництва, до якого залучено приватного національного інвестора, державні кошти і закордонного партнера – Голлівудську фундацію «Тризуб» (Лос-Анджелес, США). Фільм розраховано на вихід у міжнародний кінопрокат.

Олесь Санін – режисер, оператор, продюсер, актор – виношує ідею «Кобзарів» уже сім років, а протягом останніх двох – збирав матеріали та писав сценарій. «Це буде неймовірна історія, – каже пан Олесь, – у ній розповім про одне з найбільших лих тоталітарного режиму – винищення музикантів».
Події стрічки розгортаються в Україні, Монголії, США, Швейцарії наприкінці 1920 – початку 1930 років, а також у наш час. У центрі сюжету – сумнозвісний розстріл 1934 року під Харковом кількох сотень кобзарів і лірників на З’їзді кобзарів.Головний герой фільму Олеся Саніна – американський хлопчик Пітер, який разом з батьком наприкінці 20-х років приїхав до України, але того вбили. Пітер зустрічає сліпого бандуриста Івана Кочергу, разом з яким подорожує Україною. Тут Пітер – Петро зустрічає і своє перше кохання.
Узимку 1934 року Івана Кочергу разом із кількома сотнями інших кобзарів і лірників страчують під Харковом, куди всі вони зібралися на сумнозвісний З’їзд кобзарів. Пітер лишається єдиним живим свідком цих подій.«Я добре знаю цю історію, відчуваю її, тому і взявся робити фільм, – розповідає Олесь Санін. – «Кобзарі» мають змагатися у професійній лізі з іншими картинами Голлівуда, це велика драма на кшталт фільму «Піаніст».
Олесь Санін і сам робить музичні інструменти – традиційні кобзи, ліри, бандури. «Найголовніше під час процесу їх виготовлення – слухати себе і слухати дерево, знайти у тому дереві голос і не зіпсувати його, – розповідає пан Санін. – Уміння стругати, клеїти, лакувати не таке важливе, як вміння прислухатися до себе. Знайти душу дерева – завдання майстра».
Традиційне дерево для виготовлення музичних інструментів – клен, ясень, смерека, альпійська сосна, ялина. «Коли потрібно зробити інструмент, їду до лісу і шукаю потрібне дерево, – ділиться секретами пан Олесь, – воно знімається з кореня у день зимового сонцестояння. У найкоротший день року зупиняється «кров» дерева. Пізніше воно спеціально обробляється, висушується. Створення музичного інструмента продовжує цьому дереву життя ще принаймні на сотню років, які воно тліло б, гнило або згоріло б у пічці».
Зйомки фільму «Кобзарі» відбуватимуться протягом цього та наступного років у Нью-Йорку, Швейцарії, Франції і, звісно, Україні – Харкові, Одесі… Вихід у прокат заплановано на початок 2008 року. Головну роль у «Кобзарях» має зіграти знаменитий 87-річний американський актор українського походження Джек Пелланс (Володимир Палагнюк). Він має зірку на Голлівудській Алеї слави, вільно володіє українською мовою, а також є головою фундації «Тризуб» – американського інвестора «Кобзарів».

 

Відповідь: Мовне питання - погляд із Росії

"......Пережив Адамцевич 1930-ті роки – часи фізичного винищення кобзарства (саме тоді був розстріляний як “ворог народу” видатний кобзар Іван Кучугура-Кучеренко). На схилі літ, не маючи офіційного трудового стажу, залишився без пенсії і, отже, без засобів для існування. Жив із гри та співу на роменському базарі. Але совєтські власті, як і колись царські, трактували це як жебрацтво й переслідували. Міліція не один раз проганяла Адамцевича з базару. Були випадки, що його, сліпого, міліціонери вивозили далеко від міста і полишали одного на безлюдді. Бувало, що й саджали під арешт.
Із настанням у 1972 р. нової хвилі репресій і утисків української культури поволі згортало свою діяльність і кобзарське об’єднання...."

"Ники́фор Васи́льович Чума́к 1892 р.н., "керівник Шишаківської капели бандуристів, вільний художник-кустарь, бандурист". 1919 року бере активну участь у Дубчаківському повстанні (Миргородський повіт). Уперше заарештовано 1931 р. за "контрреволюційну діяльність, контрреволюційну агітацію" згідно зі ст. 54-10 КК УРСР. Засуджено на 3 роки адмінвисилки. Удруге заарештовано 30.03.1937 року. Засуджено до розстрілу по справі № 11924 згідно зі ст. 54-6, 54-10 (ч.1), 54-11 КК УРСР за "участь у керівництві контрреволюційною організацією". Розстріл за ухвалою ОУ НКВС по полтавській обл. від 21-23. 03. 1938 року виконано 23.03.1938 року о 23-00. Чумак Н.В. також проходив по справі Сологуба В.Г. По т. зв. "Справі чумака Н.-Зайця М." проходило 41 чоловік, – переважно, як зазначено в протоколах, "знайомі Чумакові бандуристи та кобзарі". Наведемо лише окремі прізвища відомих бандуристів, долю яких у знайденому нами протоколі не визначено. це – Андрусенко М., Зінченко А.Є., Володарець П.І., Єрмак П.Г., Троневський О. М., Яценко С. Є., Книш Г.А., Корецький А. С., Тертишний К., Запорожець І., Великівський А., Скрипаля Н., Коробка П., Бец-Харченко С.С., Дергій О.С. та інші. За участь у "контрреволюційній організації Чумака Н.-Зайця М.", окрім самих "керівників", до розстрілу було засуджено:Колесник Пантелеймон Григорович, 1896 р.н.
Расторгуєв Сергій Андрійович, 1895 р.н.
Зінченко Ілларіон Омелянович, 1888 р.н.
Володарець Петро Ілліч, 1900 р.н.
Ульченко Василь Іванович, 1874 р.н.
Крутько Микола Порфирович, 1899 р.н.
Садовий Сергій Федорович, 1904 р.н.
Могильняк ВасильСеменович, 1895 р.н.
Красняк Марко Дмитрович, 1898 р.н.
Приступа Михайло Лукич, 1894 р.н.
Дядюренко Трохим Андрійович, 1904 р.н.
Глушко Костянтин Леонтійович, 1892 р.н.
Тесля Омелян степанович, 1880 р.н.
Мироненко Микита Іванович, 1883 р.н
Баштовий Давид Романович, 1883 р.н.

Згідно з ухвалою Особливої трійки Полтавського обласного НКВС від 21-23 березня 1938 року вирок по справі № 11924 за ст. 54-10, 54-11 КК УРСР та ухвалою виконано 23.03.1938 року о 23-00. Долю Зайця Миколи Мартиновича у справі не визначено, хоча вирок він отримав, як і всі зазначені особи, проте позначки про його виконання у справі немає. Більшість із указаних осіб мала у різні часи причетність до бандурницької справи, і, зокрема до Шишаківської капели."

 

Відповідь: Мовне питання - погляд із Росії

:confused: :confused: :confused:
НЕ ВЕРЮ!!!!!!
Про "гуглил" .. ст. 54-10 КК УРСР....сроки от 8 лет(!!!!!!) до 25 лет и вплоть до вышки!!!
А тут всего "Засуджено на 3 роки адмінвисилки."..да еще и за
"контрреволюційну діяльність, контрреволюційну агітацію"

Стоп...стоп..а кого же тогда растреляли в 1934 году?
Никому не известных бандуристов???
Может все таки ..растрел бандуристов был в 1938 году..а не в зимку 1934 года?

 

Відповідь: Мовне питання - погляд із Росії

Читатель, Мавкин пост более обоснован и логичен, чем ваш. У вас одни эмоции. Ну а я ВЕРЮ! Тем более, что не вписывались эти кобзари никак в канву строительства коммунизма. А методы борьбы с "иными" этой власти мы знаем и по другим примерам.

 

Відповідь: Мовне питання - погляд із Росії

Верьте на здоровье!!!:confused: :confused: :confused:
Кто же Вам мешает????:cool:
Вы даже верили в то...что студенты Вашего ВУЗа...могли взять в руки металлические штыри...и пойти бить помИранчевых демонстрантов!!!
:confused: :confused: :confused:
Мавкин...АБСОЛЮТНО не обоснован!!!АБСОЛЮТНО!!!!
Одни эти слова ..чего стоят?

Вы можете себе представить ...слепого ...ОДНОГО ..да еще и на безлюдье????В тридцатых годах?????:confused: :confused:
Это же верная смерть....даже если сегодня...слепого отвезти в лес от дороги на 500 метров...это верная погибель!!!!!

 

Відповідь: Мовне питання - погляд із Сполучених Штатів

Аллё! На проводе, да!..

Мавочка, золотце, привет конечно, да с Вами очень приятно общаться!

Ежели за жизнь. А по теме грустнее несколько. Очень живо, очень бойко, но... двойка.


Я так доклады в школе на заданные темы делал пару раз, помню 4 ставили с намёком, что только за красивые глаза... А тут вообще-то вопрос серьёзный, и подход бы нужен соответствующий.

О чём угодно! Термины, история движения, чьи-то фамилии, упоминание фильма и обмусоливание ЕГО сюжета, а в подверждение "факта"

приведен лишь штамп

:eek: :cool:

И... всё.

Так что, лучше про Мамая и продолжайте своим неприкушенным напруженным и искушённым в мове язычком щебетать.

А мы послушаем. Как там, фильм уже снимают про него?

 

Відповідь: Мовне питання - погляд із Росії

Отличный пост, отличный! Жаль, он не про расстрел кобзарей. А так вообще я восторги уже высказал. План работы развёрнутый, объём выдержан, раскрыты общественно-политические явления, предыстория, отражение в современном искусстве, прототипы и прообразы, только про расстрел ничего.

Вы верьте, верьте. Конечно, верьте. Веру у человека отнимать - последнее дело.

 

Відповідь: Мовне питання - погляд із Сполучених Штатів

Это про которого Мамая? Про казака мифического? Ежели про казака, то сняли уже фильм третьего года.
Вон у Доброчина в подписи линк интересный: http://digka.org.ua/
Оттуда инфа.

 

Відповідь: Мовне питання - погляд із Сполучених Штатів

Спасибо! Премия "За поетичну екранізацію епосу"... - a must see(!)
Имя режиссера приятно удивило. Оказывается, человек И предания экранизирует поэтично :rolleyes: