Мова як засіб... шантажу

Відповідь: Язык как средство... шантажа

Ай-яй-яй Мартини...зачем же писать о том,чего не знаете...и не видели собственными глазами...и не слышали собственными ушами?А?:cool:
Спросили бы у людей по старше...одни бы стали врать..и расказывать страшные сказки про кэгэбэшников под дверями,с диктофонами...:D :D
Как не хватало учебников на украинском языке...как по великому блату...доставали их в Киеве....как учителей не хватало...потому что ,якобы не выпускали их ВУЗы...ну и многого чего на придумывали бы...по жахливей...:o
Другие бы правду рассказали...все как было...:cool:

 

Відповідь: Язык как средство... шантажа

 

Відповідь: Язык как средство... шантажа

О киевских беспорядках хотелось бы поточнее....
А что касается того, что мы живем сейчас, отрицать не буду Вот только, Уважаемый, до сих пор предпочитаю "причмоукивания паразитирующих", чем явные дефекты речи игнорирующих логопеда

 

Відповідь: Язык как средство... шантажа

Мої батьки на початку 70-х закінчували ун-т ім. Шевченка в Києві, так от деякі викладачі ( в основному - принципово, як "приховані націоналісти") викладали українською, але більшість предметів викладалася російською. Коли я (з певним піднесенням та сподіваннями) прийшла на 1-й курс Київського політехнічного у 1992 році, то із сили-силенної предметів за весь термін навчання українською викладалася лише Історія України (і то, знаходилися активні "невдоволені", від чого у викладача просто щелепа відпадала -ну ви що, яка ще російська при вивченні історії України..) і соціологія. В решті випадків викладачі першими запитували студентів (рахуючись з проголошенням державності, деякі з певним острахом - мало що, а ну як репресії почніться за мовною ознакою, хто його зна чого чекати.. ну а деякі просто з острахом перед переходом на незвичну українську термінологію): якою мовою бажаєте проводити викладання? Хто за українську? - піднімають руки в основному мешканці гуртожитків і "останні з могікан" типу мене , - ну ок, читаємо російською.
Ось так кияни з російськомовних шкіл "задавили" тоді своєю більшістю. Я вже писала десь - я теж вчилася в російській школі , і для мене термінологія математична, наприклад, чи граматична, є ще й тепер досить складною, бо все що я знаю з освіти, вчилося російською.
Так що Мартіні правий. На рівні держави все починається з дитсадка та школи. Де більше було російських шкіл аніж українських (а це майже всі великі міста окрім найбільш західних)- там і ситуація з українською мовою гірша. Не у всіх же така розвинена стійкість до впливу середовища є, щоб продовжувати думати українською, в сім'ї розмовляти, у той час як вчитися і пізніш працювати - російською.. Так що державність української - це реанімація для важкохворого, без неї не виживе, напевно. ІМХО.

 

Відповідь: Язык как средство... шантажа

А, ні!! Був іще один, третій, предмет українською - "інженерна графіка", Сліденко було призвіще викладача. Класний дядько - теж принципово українською розмовляв, не питаючись чи там хто згоден..
І то - на перших курсах. Далі - глухо. Винятково російська.
Зараз ситуація змінюється. Маю точну інформацію від самих студентів.

 

Відповідь: Язык как средство... шантажа

Я ВУЗ закінчував ще в СРСР. Випускників розподіляли по усьому Союзі. Уявіть, якби у кожній республіці навчали своєю мовою? У мене був випадок, коли вже після розпаду СРСР прийшла жінка на прийом і принесла свою амбулаторну картку, написану грузинською. Як то кажуть, кому зробили гірше?
А от з тезою, що державна українська, - це реанімація для мови, погоджуюсь. Але впевнений, що мовне питання не головне. Кожний розмовляє тією мовою, якою зручно. Головне, щоб розуміли один одного.

 

Відповідь: Язык как средство... шантажа

Правильно, а теперь выпускников будут распределять по всей Украине. Вот и попадет наш воинствующий крымчанин во Львов....

 

Відповідь: Язык как средство... шантажа

А сейчас тоже РАСПРЕДЕЛЯЮТ? Впрочем, это не проблема. Проблема в том, что даже если украиноязычный житель Востока или Крыма "попадет" во Львов - у него тоже будут языковые проблемы. А если в Галычыну...:eek:

 

Відповідь: Язык как средство... шантажа

А когда распределяли в Грузию, то языковых проблем не возникало вовсе? Сомневаюсь я, однако... Была я в Грузии. И тогда без знания языка, хотя бы на бытовом уровне, там было неуютно, хотя и люди хорошие. Вы просто пользуетесь двояким подходом. Знать русский язык всем без исключения - это хорошо, но знать украинский, при подобных же обстоятельствах, - это уже и не нужно, и плохо...

 

Відповідь: Язык как средство... шантажа

- что-то не замечал у Степаныча подобных мнений... Вы неправильно выразились?

 

Відповідь: Язык как средство... шантажа

Я со словами Степаныча, вот этими

согласна.
Просто считаю, что понимать друг друга сможем только все зная и один общий язык, не забывая собственный. И в Украине логично, чтобы это все-таки был украинский язык.

 

Відповідь: Язык как средство... шантажа

Дык и я об том же! Чтобы комфортно чувствовать себя в Украине, нужно знать как минимум украинский и русский, ИМХО. Мне абсолютно непонятно неприятие русского на ЗУ. Но с этим неприятием нужно считаться. Но нужно считаться и с русскоязычными. Бе компромиссов ничего хоррошего не будет.

 

Відповідь: Язык как средство... шантажа

Только что услышал от одной женщины, что в школе её ребенку задали выучить стихотворение: "Хмарки небесні, вічні побіжники..." и т.д. Ничего не напоминает? Ведь это Лермонтов, "тучки небесные, вечные странники". Я сначала даже не поверил, что такое может быть! Подобные переводы есть и на Пушкина, и на Крылова, и на многих других великих русских поэтов, и учить наших детей заставляют ТОЛЬКО(!) такие, с позволения сказать, "виршЫ". Та же женщина попыталась мне только что воспроизвести стих "У Лукоморья дуб зеленый" на украинском языке, который до этого тоже заставляли учить её ребенка в школе, так я даже не знал, смеяться мне или плакать...
Какие там проблемы у украинского языка на Востоке Украины?! Тут вообще нужно "караул!" кричать, когда Лермонтова заставляют учить на мове. А можно и не "караул", а что-нибудь пожестче, но эти слова уже будут не для опубликования на форуме.

 

Відповідь: Язык как средство... шантажа

Идиоты при власти - беда для страны.:cool:

 

Відповідь: Язык как средство... шантажа

Самое печальное, что их намного больше, чем только те, кто при власти. Как иначе можно расценить проведение акции "Не будь байдужЫм", акции против русскоязычного кинопроката и т.д.
Нет, я, конечно, понимаю, что кинопрокат только на русском языке тоже неприемлем - кто хочет на украинском, тому нужно крутить на украинском. Но чтобы отрицать право существования русскоязычного проката на Украине как такового - тут уже кроме как "идиотизмом" происходящее не объяснить.

 

Відповідь: Язык как средство... шантажа

Не иначе, как просто вредительсво и все. У нас в школе сначала тоже были такие странные учебники, а затем поменяли на новые. В новых русские произведений были на русском уже, а другие - на украинском..

 

Відповідь: Язык как средство... шантажа

Это вредительство называется "насильственная украинизация".

 

Відповідь: Язык как средство... шантажа

А что у нас с вами по разным схемам ее производят, что ли? Или вы нуждаетесь в максимальной порции лекарства? Все равно неясно... Учебники-то должны быть одинаковыми...