Московський Патріархат і канонічність

Відповідь: Московський Патріархат і канонічність

А нужна подчиненная руководству нашего государства?

 

Відповідь: Московський Патріархат і канонічність

Який розкол ви маєте на увазі? Що не підпорядковуються антихристу-кгбешнику Рідіґеру? Повірте мені, я перечитав Новий Заповіт десятки а може сотні разів і ніде не зустрів твердження що йому треба підпорядковуватися. Навпаки, Христос і апостоли завжди застерігали віруючих проти таких, з дозволу сказати "пастирів".
На відміну від католицизму, в православї кожна нація має свою церкву. Є грецька, сербська, болгарська церкви. Це не розкол.
А ось як українська церква є самостійна - це розкол. Де логіка?

 

Відповідь: Московський Патріархат і канонічність

И нашему не нужна. Церковь отдельно, а государство - отдельно. А то и знать не будешь кто из них больше дров наломал.
Абсолютной власти нельзя давать никому...

 

Відповідь: Московський Патріархат і канонічність

Коли ми говоримо про розкол у Православ'ї, ми не говоримо про розкол в окремій Помісній Церкві. Мається на увазі що з'являється течія, яка протиставить себе всьому Православ'ю.

Не кожна, нажаль. Але й ніде в СП немає й про "кожній нації/державі/континенту - свою Помісну Цркву". А визначення чи достойна якась спілність мати свій Патріархат визнає не інша Помісна Церква, але весь православний світ. Це правила, затверджені на соборах всього Православ'я.

є, і, дійсно, не розкол. Бо визнані всім православним світом.

Логіка є. От саме те що вона самостійна і незалежна від всього Православ'я і робить її розкольною. І незалежність від РПЦ тут ні при чьому. Все Православ'я, Всіленська Церква! От як отримаємо визнання, от і перестанемо бути розкольниками.

 

Відповідь: Московський Патріархат і канонічність

Визнання в нашої церкви було ще сотні років тому, просто коли прийшли спочатку царська Росія почала, а потім і більшовики, планомірне знищиння нашої церкви, і все понищили, позабороняли, а залишилася лише єдина - церква МП. І весь світ визнає УПЦ КП, окрім МП і Росії... Коли в нас вже була своя церква кілька сотень років, про Москву і Росію ще взагалі ніхто не чув,не говорячи по моковський патріархат.Питання можна розглянути і з такого ракурсу...

 

Відповідь: Московський Патріархат і канонічність

У 1448 році від Київської Митрополії відокремилася Московська ерархія, яка була самоназвана Московською Патріархією. Лише через 141 рік (у 1589 р.) вона отримала визнання Константинопольського Патріархату.

Як свідчать грецькі історики, у 1684 році (за часів лівобережного гетьмана I.Самойловича) Московська Патріархія звернулася до Константинопольського патріарха Якова з проханням підпорядкувати їй Українську Митрополію (тобто отримати право рукоположіння Київських митрополитів), але отримала відмову. Це не заважало таємно висвятити у Москві у сан Київського митрополита єпископа Гедеона Святополк-Четвертинського.

У 1686 року Константинопольський Патріарх Діонісій погодився на підпорядкування Московській Патріархії Української Церкви, але через рік (1687) його саме за це було засуджено на Царгородському патріаршому соборі та позбавлено сану, а підпорядкування визнано актом хабарництва та скасовано.

У 1924 р. було ухвалено декрет (томос) Вселенської Патріархії, підписаний патріархом Григорієм Сьомим i 12 митрополитами про неканоничність передачі Київської Митрополії Москві.

Сухі факти.

 

Відповідь: Московський Патріархат і канонічність

Ну от... конкретні факти з історії. Шановні опоненти, почитайте. Думаю цією історичноюдовідкою багато що сказано!!!!

 

Відповідь: Московський Патріархат і канонічність

Жоден мій допис не протирічить цьому. І ми вже визнали, що на отримання Патріархату не повинно впливати ні територія, ні час створення, ні роки появи християнства на ціх землях, ні офіційне визнання світської влади... Своя церква була, але як Митрополія. Нажаль не як Патриархат.

Дякую за конструктивний допис.
Сухим (сумним) фактом є лише те, що в данний момент Вселенський Патріархат, а також Вселенське Православ'я (поділяйте будь-ласка, це різні речі) не визнають самопроголошений Патріархат. Поки що не визнають... але такий факт.

Для справки:
Вселенським Патріархатом називають Константинопільський Патріархат (така благочестива традиція, щось типу спікера у Раді, але головна ж - Рада). І останній документ є ні що інше, як спроба повернути канонічну територію однієї з Помісних Церков. До Вселенського Православ'я чи його рішень це не має відношення.

 

Відповідь: Московський Патріархат і канонічність

Чого тоді сперечалися? І чого договорилися? Почекати років надцять і буде визнання, якщо звісно доведе УПЦ КП свою життєздатність.

 

Відповідь: Московський Патріархат і канонічність

Для пошуку істини, причин негативних фактів та методів досягнення добробуту та процвітання нашої країни.

Дискусія ще триває )

Згоден з Вами! Є такий варіант.

 

Відповідь: Московський Патріархат і канонічність

це вже занадто....

Додано через 1 хвилину

Це аксІома!

 

Відповідь: Московський Патріархат і канонічність

хабарництва чи насильства?

 

Відповідь: Московський Патріархат і канонічність

Миху, підозрюю, що ЗРАДУ і тоді купували.

 

Відповідь: Московський Патріархат і канонічність

А Юда? Ше раніше було.... Так було завжди....

 

Відповідь: Московський Патріархат і канонічність

А чи справді те "визнання" вже таке важливе в релігійному сенсі? Визнання ким??? Для простих прихожан це не має ніякого значення.
Вищим кліром? А кого вони репрезентують? Вони в щось вірять крім влади і грошей?
Головне для будь-якої церкви, щоб її визнав Бог. А в деяких православних церков з цим питанням дуже туго...

 

Відповідь: Московський Патріархат і канонічність

В такому разі не розумію, чим ми будемо відрізнятися від сектантів? Якщо вже позиціонуємо себе як одну з Помісних Православних Церков, то й, мабуть, маємо поважати інші Помісні Церкви та їх рішення (особливо, коли рішення їх усіх одностайне), поважати та прийняти правила прийняті на Соборах, в тому числі й Вселенських.
А якщо вже так: ми сами себе визнали, проголосилися, та на все Православ'я нам плювати, бо то антихристи та єретики, а нас Бог визнав (чи ми самі так хочемо, щоб визнав?). Так навіщо, взагалі, нам Православ'я? Бо то історична традиція нашої нації? То не дивуюсь, що Вселенське Православ'я на нас і дивиться як на єретиків, розкольників та секту. І до визнання нам далеко.

Додано через 2 хвилини

В релегійному, можливо, й не важливе. Але у Православному - необхідне.

 

Відповідь: Московський Патріархат і канонічність

Випадково надибав...

 

Відповідь: Московський Патріархат і канонічність

Добре, хоч не самі зробили. =)

 

Відповідь: Московський Патріархат і канонічність

РЕЧЬ СВЯТЕЙШЕГО ПАТРИАРХА МОСКОВСКОГО И ВСЕЯ РУСИ
АЛЕКСИЯ ПЕРЕД ПАНИХИДОЙ ПО И.В.СТАЛИНЕ, СКАЗАННАЯ
В ПАТРИАРШЕМ СОБОРЕ В ДЕНЬ ЕГО ПОХОРОН (9.03.1953 г.)

Великого Вождя нашего народа, Иосифа Виссарионовича Сталина, не стало. Упразднилась сила великая, нравственная, общественная: сила, в которой народ наш ощущал собственную силу, которою он руководился в своих созидательных трудах и предприятиях, которою он утешался в течение многих лет. Нет области, куда бы не проникал глубокий взор великого Вождя. Люди науки изумлялись его глубокой научной осведомленности в самых разнообразных областях, его гениальным научным обобщениям; военные - его военному гению; люди самого различного труда неизменно получали от него мощную поддержку и ценные указания. Как человек гениальный, он в каждом деле открывал то, что было невидимо и недоступно для обыкновенного ума.

Об его напряженных заботах и подвигах во время Великой Отечественной войны, об его гениальном руководстве военными действиями, давшими нам победу над сильным врагом и вообще над фашизмом; об его многогранных необъятных повседневных трудах по управлению, по руководству государственными делами - пространно и убедительно говорили и в печати, и, особенно, при последнем прощании сегодня, в день его похорон, его ближайшие соработники. Его имя, как поборника мира во всем мире, и его славные деяния будут жить в веках.

Мы же, собравшись для молитвы о нем, не можем пройти молчанием его всегда благожелательного, участливого отношения к нашим церковным нуждам. Ни один вопрос, с которым бы мы к нему ни обращались, не был им отвергнут; он удовлетворял все наши просьбы. И много доброго и полезного, благодаря его высокому авторитету, сделано для нашей Церкви нашим Правительством.

Память о нем для нас незабвенна, и наша Русская Православная Церковь, оплакивая его уход от нас, провожает его в последний путь, "в путь всея земли", горячей молитвой.

В эти печальные для нас дни со всех сторон нашего Отечества от архиереев, духовенства и верующих, и из-за границы от Глав и представителей Церквей, как православных, так и инославных, я получаю множество телеграмм, в которых сообщается о молитвах о нем и выражается нам соболезнование по случаю этой печальной для нас утраты.

Мы молились о нем, когда пришла весть об его тяжкой болезни. И теперь, когда его не стало, мы молимся о мире его бессмертной души.

Вчера наша особая делегация в составе Высокопреосвященного митрополита Николая; представителя епископата, духовенства и верующих Сибири архиепископа Палладия; представителя епископата, духовенства и верующих Украины архиепископа Никона и протопресвитера о. Николая, возложила венок к его гробу и поклонилась от лица Русской Православной Церкви его дорогому праху.

Молитва, преисполненная любви христианской, доходит до Бога. Мы веруем, что и наша молитва о почившем будет услышана Господом. И нашему возлюбленному и незабвенному Иосифу Виссарионовичу мы молитвенно, с глубокой, горячей любовью возглашаем вечную память.
Речь патриарха перед панихидой по Сталину