Москаль і бандерівці. Історія з перших вуст

Это точно.

Вначале было слово, и слово было у Бога, и слово было Бог.

А я-то при чём?
А вот Вы меня , как я успела заметить, "полюбляете"!

 

Тобто спершу виникла релігія, а вже потім Бог створив людину?

 

Вы хотите что бы меня и здесь забанили?
Идёмте в соответствующую веточку.

 

Та можна в принципі... не лише тут.

 

це були роздуми "забанити чи не забанити?" ?

 

То не чтиво, а скоріш пародія на воїнів УПА. Не хочу виглядати великим знатоком діяльності УПА, але чесно кажу, найбільше воїнів УПА було в Рогатинському, Жидачівському, Перемишлянському районах та в Карпатах. Особисто я живу в Жидачівському районі і сам Микола Лебедь /права рука Степана Бандери/ родом з нашого селища. Неодноразово тут вирішувались важливі питання. Наш Самойлович народився там, де напевно, найбільше криївок на всій західній Україні, де найбільше проливали кров за Незалежність нашої України, де молоді хлопці та дівчата сотнями полягли на полях та в лісах, вступаючи в нерівний двохсторонній бій з окупантами, або ставши жертвою слабодухих сексот, деякі з них живуть і по сьогодні.
Тільки я знаю більше 10-ти криївок, на місці розриву яких стоять хрести.. Одна з них сягає більш як 100 м. в довжину під землею. На даний час ще живуть учасники цих подій і ніж писати різну "туфту" краще було б зустрітись з ними і послухати їх особисто. Книжки всього не опишуть і всього не передадуть. Рідко де пише, як молоді хлопці стрілялись в криївках, щоб не здатись ворогові, як один воїн УПА міг боротись проти сотні енкаведистів і не боятись смерті, як десятками гранат енкаведисти закидували криївки, які видавали сексоти, а потім тіла загиблих виставляли на впізнання перед жителями села, щоб виявити до якої родини він належить і з якою родиною слід працювати. Попробуй було стримати свій жаль та розпач, коли родичі бачили пошматоване гранатами тіло своєї дочки, чи сина.
Ніхто напевно навіть не уявляє, як маскувались криївки, як зимою сліди до криївки засівали снігом через сито, як переодягнувшись в німецьку форму вони в притул могли наблизитись до німців і вести майже відкритий бій, або переодівшись в німецьку форму, підозрюваних в сексотстві допитували на чистій німецькій мові в присутності "перекладача". Одного разу біля с. Мелна Рогатинського району взагалі був парадоксальний випадок. Коли бійці УПА в німецькій формі вели бій з загоном радянських військ, німці прийняли їх за своїх і почали допомагати. Спільно відбивши натиск загону радянських військ, воїни заставили відступити й німців.
Не розумію, чому ті, хто немає зеленого поняття про діяльність УПА не мають бажання зустрітись з самими учасниками УПА? Чесно кажу, хто має бажання написати правду про УПА, а не різну хрень, приїзджайте! Подивитесь на справжні криївки та справжніх воїнів і розвідників УПА, послухаєте розповіді, а потім зробите висновки хто був хто...

 

Не ЗАПАДЛО????
Нет?

 

"Спільно відбивши натиск загону радянських військ, воїни заставили відступити й німців." - Интересно, а как они по ходу боя сортировали - кто немцы, а кто - украинцы? Форма-то была одна!

Вот и поговорили....

 

а там не по формі били - а по морді....

 

Вы, извините, не правы. Вернёмся к тексту:"Коли бійці УПА в німецькій формі вели бій з загоном радянських військ, німці прийняли їх за своїх і почали допомагати." То есть, одни не очень отличались от других.

 

Ви потрапили у відповідну тему? Чи й не шукали?

 

да я не против, и из своего допыса лозунг не делаю, просто нет сейчас веры ни во что что связано со словом государство (это я только о себе говорю)

вот именно Ромко, немножко города и Львовской области ..... и у меня так же .........

слова везде хорошие .....

при всем Уважении, тут согласен с Лилей, о ниж националисты, а не "велосипедисты 7-го дня в лучах света божественного мормона"

 

У попередньому повідомленні ви про народ говорили, а тепер раптом про державу.

 

Ше троха Тернопільської....

 

не я о народе .... кстати, идея "народного воина" характерна для соц.стран в кап. солдат служит в первую очередь своей стране ... имха ..

 

Трохи оффтоп.
Подивилася я один фільм нещодавно. Фільм такий собі, але мене зацікавило питання того, чому чоловіки мають бажання й відвагу померти заради держави, іти на смерть з думкою "це для моєї батьківщини", при тому, що батьківщина, може, й не знатиме про нього ніколи?

 

є ж пам'ятники невідомим солдатам. може, імені й не знатиме, але всеодно.

 

Суть питання не в тому була.

 

По-перше, не западло, тому що воїни УПА не просили німців про допомогу. Це було саме звичайне непорозуміння зі сторони німців, по- друге. не западло, тому що на той час вже всі знали, що Гітлер відмовився від своїх обіцянок на рахунок незалежності України в разі перемоги над більшовиками. по-третє, не западло, тому що, до приходу німців, радянськак влада вже достатньо була дістала наших селян і всі вірили. що німці - це порятунок від більшовизму, на жаль... В кінцевому рахунку потім били і червоних, і чорних.

А як могли не знати хто є хто, якщо там майже всі один одного знали в обличчя, не кажучи вже про мовну різницю. Форми та різної німецької амуніції в них не бракувало, тому що знищили не один німецький обоз, який проходив лісами на Перемишлянщину.

 

Обов'язково ! Але ... черного кобеля не отмоешь добела (рос. нар. прислів"я)