Молитви,які нам допомагають

А є якісь подібні слова про чеснотного чоловіка в Біблії?..

Я рідко коли дякую Богові на сон грядущий. Коли стається якийсь "щасливий збіг обставин" (інколи для цього я подумки налаштовуюся на позитив, повторюю що все добре і все складається якнайкраще) - одразу ж, не відкладаючи на потім, щиро і гаряче дякую.
А ще у гарний сонячний день, буває, просто так іду і дякую за те, що маю таке щастя бачити, чути, відчувати запах і дотик, ходити і рухатися так вільно, маю що їсти і вдягнути.

 

Дякувати Богу вже рік минув з того часу

аж мурашки по шкірі,коли згадаю,скільки тоді довелося пережити

 

Не знаю... а якшо все погано, за шо ви, люди, дякуєте? За те, шо все погано?

 

Не буває так, аби геть усе погано.
Минулого тижня я мала операцію. Позаматкова вагітність. Втрата дитинки. Втрата правої фалопієвої труби. Жахливий біль. До того ж страх, що більше не буде дітей, бо з лівою вже була позаматкова колись. Уже другий тиждень не маю права брати дитину на руки. Особливо відчуваю свою безпорадність тоді, коли він, сидячи на підлозі, перевернеться й плаче, а я мушу кликати чоловіка, аби дитині допоміг, бо я можу хіба балакати й гласкати по голові, або й просто дивитися, якщо біль не дає схилитися.
Можна би було заламатися, зосередитися на тому, що є важким, іноді нестерпним (такого болю я ще в житті не відчувала, як ото минулого тижня), однак у всій цій ситуації, якою б важкою вона не була, завжди є за що дякувати.
За жінку, котра погодилася погодувати мого синочка своїм молоком, якщо раптом буде ускладнення під час операції і я не зможу годувати.
За те, що моє 6-місячне маля чекало 7 годин без їди, що я далі маю молоко й можу його годувати.
За те, що коли я була в лікарні, було кому сидіти з нашим старшим сином удома, коли він гарячку поза 39.
За те, що неймовірно багато людей за нас молиться.
За те, що наша парохіянка замовила нам виїзні обіди на два тижні, оскільки я готувати взагалі не в змозі.
За те, що люди приходять допомогти поприбирати.
За те, що є кому прийти на цілий день і допомогти у неділю, коли чоловік їде на парохію зі старшим сином, а я лишаюся з молодшим сама.
Саме в цій біді, у цій дуже скрутній ситуації ми побачили й відчули, настільки благословенні Богом, що стільки людей готові нам допомогти й за нас молитися ось уже другий тиждень.

 

Прекрасно відчувати вдячність Богові. Але...
Я не буду писати про себе, не варто, просто приведу приклад з цього форуму — в людини постійний сталий багатолітній біль... Коли трапиться якесь нещастя і видно як гарно воно все гуртом рішається, аж дух захоплює і азарт з'являється — ми боремо, боремо це нещастя! О! Тоді так легко дякується Богові.
Але в когось інакше... В когось воно не рішається, а терпиться невідомо до якого кінця, і дякувати Богові, що є певні полегшення, підмоги, начебто з Божого боку... Тільки все це — не те. Ніяк не чуєшся добре. Об'єктивно.

 

Треба вміти "бути як діти". Те, що хтось не дякує Богові, не значить, що не має за що. Радше значить, що не вміє або й не хоче вміти.
У моєму житті завжди стається так, що коли маю кризу й забуваю дякувати, то Бог посилає людей, які вчать мене цього наново. І навпаки теж буває...

 

Колись побачила таку "картинку"... яка врізалася в пам'ять: з хлопцем, хворим у дуже важкій формі на дцп, якого везла мама до церкви. І незабаром по ТБ - "розглагольствованія" Пако Раббана, який виводив тезу що ми самі собі своїми гріхами створюємо проблеми, що треба не бути жадібним до грошей і т.і.
Написався такий от вірш -про те за що кому дякувати Богові..

до церкви

Юнак, хворий на ДЦП, їде до церкви
У інвалідному візку,
Який штовхає його мама з очима
Потойбічними, як попіл.
За що він принесе подяку Творцеві
У своїх молитвах?...
Може, за те, що мама досі жива,
І руки її ще досить сильні
Щоб підняти його тіло
За відсутньості батька, що пішов
У пошуках легшого хреста?
Може, за те, що випала йому
Почесна місія ножа,
Який простромить нам серце...
А може, за те, що має тепер надію
Змінити врешті свою долю:
Адже Пако Рабану відкрилася істина
З першоджерела:
Мовляв, лише власними діяннями
люди творять своє майбутнє,
І тільки звільнення від заздрості
І жадоби грошей
Змінює життя...
Для знаних модельєрів
Цей закон часом дієвий.
Якби ж для решти людства
Все було так просто…

Юнак, хворий на ДЦП, їде до церкви
У інвалідному візку,
Який штовхає його мама з очима
Потойбічними, як попіл,
По якому перебігають
Спалахи Христової непохитності
Перед повільним
І неминучим
Розп'яттям...

 

Прошу про молитву за швидке одужання донечки Яни. Дякую.

 

Прошу про молитву за здоров"я Наталії!!!!

Сьогодні зранку в неї відмовила нирка...А в неї двоє малюків....
Надіємось на краще!

 

Ще раз хочу ласкаво попросити про молитву за здоров"я донечки Яни.
Майже добу дуже часта діарея, підозра на дизентерію, приймаємо ліки. Як не допоможе - світить нам інфекційна лікарня і крапельниці, що абсолютно не тішить.
Дякую всім.

 

Не бійтеся, все буде добре, сам недавно переживав аналогічне!

 

Дуже дякую всім за молитви.
Вже майже відійшли від того шоку (і я, і Яна).

 

Дуже прошу молитву за здоров"я для Настуні. Дитина потрапила в ДТП і зараз якраз привезли з операційної...
Щиро дякую.

 

Прошу молитвенної підтримки для Максимка (висока температура і симптоми отруєння)
Дякую!
А також помоліться з мною за:
Юрчика, Василька, ще одного Максимка і ще одного Юрчика, Миколку, Ігорчика та Дениска.
Щиро вам дякую!

 

Прошу молитви за видужання мого синочка Ігорчика,хворіє вже другий тиждень.Сьогодні їздили в лікарню,робили рентген,бо має сильний кашель і болі в грудній клітці,діагноз-бронхіт.Знову лікарства,включно з антибіотиком...Дякую.

 

Прошу про молитву за вдалу операцію моєї тети Лариси (будуть складати заново неправильно зрослий перелом) і швидке її видужання.

 

Дякую всім за молитви! Максим вже одужує, а решта хлопчиків ще потребують підтримки, особливо Ігорчик. Дякую!

 

Недавно звернув увагу на те як змінилися мої молитви.

Раніше молитва моя виглядала як маніпуляція Богом.
Скажімо, коли хворів, то я часто молився приблизно так:
"Боже, ти бачиш який я хворий, чи Тобі все рівно, що я так мучуся?
Чому ти мене не зціляєш?
Коли нарешті Ти мене зцілиш?
Боже, зроби, щось, якщо на те є Твоя воля, щоб мені бути здоровим...!!!!"

Фактично я винив Його в тому, що я хворий і що Він у всьому винен.

Пізніше Бог почав відкривати мені через Своє Слово, що Ісус Христос зробив для мене на хресті, хто я є в Ньому і яка сила є в моїх словах.

Після чого зараз за своє зцілення я став молитися уже зовсім по-іншому:
"Дякую Тобі, Боже, що я є зцілений!
Дякую, що я не залишуся хворим!
Я ще не бачу, що я здоровий, але я точно побачу це!
Моє тіло не храм для хвороби і болі, Ти сказав, що моє тіло є храмом Духа Святого!!
Хвороба, біль ти не належиш мені!
Мені належить здоров"я, сила і життя з подостатком, завдяки Ісусу Христу!!!
Дух немочі і хвороби, я забороняю тобі діяти в моєму тілі і наказую тобі вийти з нього в Ім"я Ісуса Христа!!!!!"

Такі молитви є дуже сильними, вони діють! Я це бачу у своєму житті постійно. Такими молитвами можна молитися не тільки за себе, а й за інших людей, за своїх дітей, рідних знайомих...
Ми християни, часом не усвідомлюємо, Ким є наш Татко, яку владу Він нам дав і що насправді означає бути дитиною Божою!!! Цим нашим незнанням і користується диявол успішно дуже часто..., нажаль...

 

Зворушуюче ви це робите у своєму спілкуванні з Господом...
Що до моїх просьб і спілкування з Господом, то я спинився в такому місці – " ...нехай буде воля твоя...Дякую Тобі за хворобу, як і за здоров`я... Ібо всяко Даяніє Благо і всякий Дар совершен, от Тебе ісходящіє...