Молитва і стан "трансу", нірвани

Непоганий аналіз глосолалії
http://www.reformed.org.ua/2/373/37/Bühne

 

Я колись дивилася одного пастора протестантського. Мені дуже сподобалися його думки, особливо тому, що він не є по інший бік барикад, так би мовити.
Свою думку про глосолалію маю. Якщо хтось то на себе накликає через моду, то я того не розумію, якщо дійсно отримує дар, тоді така Божа Воля значить, а Святий Дух, як кажуть, віє де схоче.
Просто знаю колишніх протестантів, котрі розповідали, як їх вчили глосолалії. "уяви собі кубики зі складами й обертай у голові, називаючи склади."

Хочу лиш тут уточнити, що я не є проти дару, то може так зазвучало трохи. Якраз дар шаную, бо власне знаю випадки, коли людина говорила мовами й присутні серед людей ліванці почули власну мову, чим були надзвичайно подивовані. Що цікаво, пастор, який мовами говорив, просто відчув, що є сповнений Духом.
Я є проти накликання дару на себе (не прохання про нього, а саме навіювання).

 

А теперь вернёмся к сути и предназначению религии. По мере роста численности племён, тантрический способ осуществления пси-контроля уже был не в состоянии выполнять свою роль. Качественно новой ступенью осуществления пси-контроля стало изобретение религии. Создатели религии прекрасно использовали невежество масс, их страх перед стихиями природы и непонятным. Всё непонятное обожествлялось и, как результат, в племенах зарождалось многобожие. Строились храмы, в которых люди поклонялись своим богам, приносили им жертвы, включая человеческие и обращали к ним свои мольбы. Причём, место для строительства храма выбиралось не случайно. Поверхность планеты имеет положительные и отрицательные, так называемые, геомагнитные зоны. Эти зоны представляют собой участки поверхности, пронизываемые сгустками первичных материй, которые продолжают своё движение внутри планетарной неоднородности и после прекращения формирования планеты. Движение первичных материй в принципе не прекращалось с момента появления неоднородности и будет продолжаться до тех пор, пока эта неоднородность будет существовать.

Положительными геомагнитными зонами называются зоны с выходящими пучками первичных материй и, соответственно, отрицательными — с входящими. Место для строительства храмов всегда выбиралось в максимально выраженных положительных геомагнитных зонах, имеющих минимальную толщину качественных барьеров между планетарными уровнями. Геометрические формы храмов также имели большое значение, выполняя функцию собирающих линз для потоков первичных материй. В результате всего этого, храмы становились прекрасным местом и инструментом для массового сбора человеческого потенциала и создавали великолепные условия для кодирования людей и подключения их к единой пси-системе.

Религиозные ритуалы и молитвы, вводившие людей в состояние транса, делали этот процесс ещё более лёгким и эффективным. Повторяя молитвы, человек сам преобразовывал свою пси-систему, сонастраиваясь на общую. «Овцы» сами собирались в стада и с покорностью ожидали своих «пастухов». Вопрос только в том, кто были эти «пастухи» и куда они вели своих послушных «овец»? Моральная и духовная чистота одних «пастухов» спасала целые народы от исчезновения и приводила оные к вершинам духовного развития; порочность других погружала народы во тьму и невежество, порой ставя их на грань самоуничтожения и вырождения.

На начальной стадии развития религий обожествлялись силы природы, перед которыми человек был беспомощным, что рождало страх и трепет перед ними. Позднее появились человекоподобные божества, которые контролировали те или иные силы природы. Наличие множества богов у одного и того же народа приводило к раздробленности людей по принципу того, которому богу они поклоняются. Высшие жрецы каждого бога, собиравшие потенциал со своей паствы, использовали его, в большинстве случаев, не в интересах народа в целом, а в своих корыстных целях. Высшие жрецы боролись друг с другом и были смертельными врагами. Этот факт проявлял себя трагически в критические для каждого народа периоды истории, когда необходимо единение всех, ради общей цели. Многие высочайшие цивилизации прошлого превратились в прах именно по этой причине.

Сила любого народа в его единстве, и эта сила не только в единстве языка, культуры и экономики. Сила народа и в его пси-потенциале, который складывается из индивидуальных потенциалов всех носителей родственной генетики. Пси-потенциал народа — это, как полноводная река бушующих эмоций и страстей. Многобожие разделяло эту реку на множество ручейков, и каждый отдельный ручеёк уже был не в состоянии преодолеть сколько-нибудь серьёзные преграды на своём пути. Стихийные бедствия и нашествия сильных врагов были именно такими преградами, которые способна снести только объединённая река пси-потенциала народа. Поэтому появление у некоторых народов религий, основанных на вере в одного бога, давало им весьма серьёзное преимущество. Разрозненные «ручейки» пси-потенциала таких народов, сливаясь в один поток, создавали колоссальный потенциал. Этот потенциал позволял легко вводить массы в состояние надорганизма, а сонастроенность людей делала задачу ввода в это состояние более простой и эффективной.

К сожалению, по тем же причинам духовным и государственным лидерам не составляло больших проблем использовать такое состояние своих народов в своих личных интересах, втравливая народы в войны с соседями, ради обогащения и расширения сферы своего влияния. В состоянии надорганизма массы людей превращались в слепое оружие, и в чёрных руках оно становилось ужасным. В Новом Завете есть тому великолепный пример. Вспомним, что Понтий Пилат, как римский наместник в Иудее, пытался спасти Иисуса Христа от несправедливой и мучительной смерти на кресте. Для этого он предложил воскресить древний иудейский обычай — в праздник люди имели право спасти жизнь одному из приговорённых к смерти:

[I]«Тогда правитель спросил их: кого из двух хотите, чтоб я отпустил Вам? Они сказали: Варавву. Пилат говорит им: что же я сделаю Иисусу, называемому Христом? Говорят ему все: да будет распят! Правитель сказал: какое же зло сделал Он? Но они ещё сильнее кричали: да будет распят! Пилат, видя, что ничто не помогает, но смятение увеличивается, взял воды и умыл руки пред народом, и сказал: невиновен я в крови Праведника Сего; смотрите Вы. И отвечая весь народ сказал: кровь Его на нас и на детях наших. Тогда отпустил им Варавву, а Иисуса бив предал на распятие...» [/I]Не правда ли, странное выражение благодарности человеку, который нёс и творил добро этим людям?! И что самое интересное, вся эта толпа проклинала его, плевала и бросала камни в него до самого места казни. И только когда он умер на кресте, как по мановению волшебной палочки, те же, кто жаждал его смерти, вдруг стали сокрушаться о злодеянии ими же и содеянном. Всё это выглядит в высшей мере странно, до тех пор, пока не станет ясно — почему?

А ответ очень простой: иудейские первосвященники, которые испугались его силы и того, что он делал, которые боялись потерять свою власть над толпой, применили пси-оружие, заставив людей выбрать Варавву и продолжали контролировать состояние толпы до момента гибели Христа на кресте. А после его смерти необходимость в пси-контроле отпала, и люди вернулись к своему собственному состоянию и поняли, сообщниками какого злодеяния они стали.

Принципиально важным становилось, кто держал в своих руках нити контроля за состоянием надорганизма этих народов. К сожалению, очень редко у подобного руля оказывались люди с высокой духовностью и моралью. В большинстве своём инструмент спасения превращался в инструмент уничтожения. Чтобы сохранить свою власть и возможность контроля над массами, религиозные лидеры безжалостно стали уничтожать любое инакомыслие и отклонение от религиозных догматов, стараясь удержать все «ручейки» в лоне одной мощной «реки». И для осуществления этого проливались реки крови, чтобы хотя бы под страхом смерти удержать массы под своим контролем. «Реки» пси-систем отдельных народов, часто с помощью меча и страха, объединялись в «моря и океаны», что приводило к зарождению супер пси-систем.

В мире появилось несколько таких супер пси-систем, которые практически с самого момента своего появления, начали своё противостояние. И это противостояние не прекращалось ни на минуту, с периодами внешнего затишья. Периодически то одна, то другая супер пси-система добивалась доминирующего положения. Они разрастались порой до гигантских размеров и, как любой гигант, распадались на части в результате внутренних противоречий.
Николай Левашов "Сущность и разум" т.1 стр.66

 

Погоджуюсь з Вами!
Я також проти всякого накликання. Вважаю це збоченням духовним.
Кому це потрібне?
Дар можна тільки просити...

Але я також проти надмірного страху в цій справі.
Є цілі деномінації християн, котрі бояться навіть просити в Бога цього дару, бо вважають, що то не від Бога. Хоча в Біблії багато і чітко написано, що це за дар і для чого він дається Богом.
А є такі християнські церкви, котрі знають, що то від Бога, але все одно бояться просити чомусь... Думають, що це для вибраних людей тільки. Хоча в Діях написано, що навіть погани, котрі може вперше почули про Христа під час проповіді ап.Павла, отримали цей дар мов.

 

Дуже дякую за лінк Сергію!
Там є таке місце:
«говорение на языках имеет только тогда смысл, когда оно имеет истолкование и его понимают слушающие (ст. 7-19),», яке цілковито співвідноситься з Діян.2:
Коли настав день П'ятдесятниці, всі були однодушно разом. 2 Раптом почався з неба шум, наче подув буйний вітер і наповнив усю оселю, де вони сиділи. 3 З'явилися їм поділені язики, наче вогняні, і сіли на кожного з них. 4 Усі наповнилися Святим Духом і почали говорити іншими мовами, - так, як Дух велів їм говорити. 5 А в Єрусалимі жили юдеї та побожні люди від кожного народу, що є під небом. 6 Щойно стався цей шум, зійшлося сила люду, і захвилювалися, коли почули, що кожний говорить до них їхньою власною мовою. 7 Дивувалися і чудувалися, кажучи [один до одного]: Хіба всі ці, що говорять, не галилеяни? 8 Як же це, що ми чуємо кожний своєю рідною мовою, в якій ми народилися? 9 Партяни й мідяни, еламіти й ті, що з Месопотамії, з Юдеї та Кападокії, з Понту й Азії, 10 Фригії і Памфилії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Киренеї, і захожі римляни, 11 юдеї і проселіти, крітяни й араби, - чуємо, як вони говорять нашими мовами про Божу велич. 12 Дивувалися всі, були збентежені, кажучи один одному: Що ж це має бути? 13 Інші, глузуючи, казали, що вони понапивалися вина.

Іншими мовами говорити, це не белькотання– «лепечущими устами» (Ис. 28,11—12), цілком реальна мова до співбесідника, власне, щоб він тебе зрозумів!, а Дар тобі, бо цієї мови ти не знав.
Мені приходилось разом молитися з Пятидесятниками на конференціях/не релігійних/ , властиво після – приватно, не не один раз і я старанно досліджував цей феномен і записував на плівку для наступного дослідження на самоті.
Не сьогоднішній день маю тверду переконаність, що в них це було, не від Дарів Св.Духа а стани порушення психічного плану.

 

Ви переконані, що дар мов- "це цілком реальна мова до співбесідника, власне, щоб він тебе ЗРОЗУМІВ".

А як щодо цього вірша, п.dorino:

1Кор.14:2
"Як говорить хто чужою мовою, той
не людям говорить, а Богові, бо
ніхто його НЕ РОЗУМІЄ, і він духом
говорить таємне." ?

У вище наведеному вірші ап.Павло говорить, що ніхто НЕ РОЗУМІЄ того, хто говорить мовами.

Щось не те...

 

Так, святі Ваші слова! Каюся! Це гординя замкнула мені тут Істину!
Дуже, дуже дякую за Науку!
Добре помолюся, перепрошу Господа і буду просити просвітлення.
Вибачте мені багатогрішному!
Дуже доречно, щоб приготуватися до завтрішньої нед. про митаря і фарисея.

 

Але якщо почитати 14 розділ повністю
"2 Як хто говорить мовами, той говорить не до людей, але до Бога; бо ніхто не розуміє, і він духом говорить таємне"
Слово "ніхто" швидше відноситься до коринтян, яким направлено послання... Тут мабуть говориться про справжній дар мов - вміння розмовляти мовою іншого народу.
А тут - про глоссолалію
"9 Так і ви, якщо мовою не вимовите зрозумілого слова, то як дізнатися, про що йдеться? Ви будете говорити на вітер".

Тому і "мови є знаком не для вірних, а для невірних" - тобто мовами проповідується до невірних - щоб людина, почувши від іншомовного проповідника слово Боже рідною мовою, увірувала... Тобто так виглядає, що дар мов є для проповіді всім народам, за заповіддю Христа...

Тому св. апостол Павло зовсім не схвалює говоріння мовами на зборах "Коли зійдеться вся Церква разом і всі заговорять мовами, а ввійдуть туди ненавчені або невірні, то чи не скажуть, що ви біснуєтеся?" і "Якщо ж не буде того, хто пояснює, хай мовчить у Церкві і говорить собі й Богові" - тобто порада коринтянам, до яких було це послання, навіть якщо мають дар мов, в церкві мовчати...
А св. апостол Павло звичайно, найбільше говорив мовами - скільки країн він обійшов і всюди проповідував слово Боже...

 

Нехай Гсподь благословить Вас в цьому!

Питання інших мов, мені здається,- це питання з розряду таких, котрі важко пояснити і розказати словами як то діє, то треба пережити... Це одне з суперечливих питань серед християн різних конфесій...
Я також колись був твердо переконаний в тому, що дар інших мов- це обов"язково має бути мова, котру хтось збоку має розуміти, так як це було з апостолами в день П"ятидестниці, коли сторонні люди були збудовані від того, що чули свої рідні мови від апостолів.

Але чим дальше заглиблюючись у Слово Боже, особливо в Дії і Послання, я помітив, що дар мов має крім цього ще одну грань- це збудування самого себе у вірі і в Дусі Святому, і що в такому випадку мови ці можуть не розуміти ні той хто молиться ними, ні той хто слухає збоку. Ап. Павло називає це молитвою духом:

1Кор.14:2
"Як говорить хто чужою мовою, той
не людям говорить, а Богові, бо
ніхто його НЕ РОЗУМІЄ, і він духом
говорить таємне." ?

1Кор.14:14 Бо коли я молюся
чужою мовою, то молиться дух
мій, а мій розум без плоду!

1Кор.14:4 Як говорить хто
чужою мовою, той будує тільки
самого себе

І коли я прочитав, що Бог хоче, щоб усі Його діти говорили мовами-1Кор.14:5 Я ж хочу, щоб мовами говорили всі,- я зрозумів, що я чогось не маю, з того, що мали перші християни і почав ревно молитися і просити в Нього цього дару...
...

 

Є ще таке тлумачення - в 1Кор.14.1-5 Павло вживав однину, щоб вказати на підроблений дар, а множина - щоб вказати на справжній дар. Однина вживається для підробок, тому що слово тарабарщина - однина; не може бути кілька тарабарщин. Але що стосується істинного дару мов, то існували різні мови. Це переклад Огієнка, в Хоменка і Турконяка ця деталь не відображена:

Але я думаю, що і таке тлумачення не є досконалим. Врешті, в Католицькій Церкві є харизмати, тобто така точка зору, як у вас, теж присутня...

 

100% так і є як Ви описали.
Але я трохи не те мав на увазі.
Я мав на увазі схожість зовнішніх ознак наповненої Духом Святим людини і людини, котра "впилася вином". Це зауважили були сторонні люди, котрі спостерігали за апостолами в день п"ятидесятниці і думали, що апостоли повпивалися вином.
Аж ап.Петрові довелося пояснювати, що вони не п"яні, а що на них зійшов Дух Господній:

Дiї.2:15
Бо не п'яні вони, як ви думаєте, бо
третя година дня...

 

http://www.youtube.com/watch?v=5gtNXUs76Zo&feature=related

http://www.youtube.com/watch?v=7vLtVFZtePw

http://www.youtube.com/watch?v=6JXbguOLBwM&feature=related

http://www.youtube.com/watch?v=PU7ZWHfNWT8&feature=related

НЕ ДЕМОНИ???

Додано через 1 хвилину
http://www.youtube.com/watch?v=Hmtwl2bByHE&feature=related

Додано через 3 хвилини
http://www.youtube.com/watch?v=wLVXrHa0gGw&feature=related

Додано через 6 хвилин
http://www.youtube.com/watch?v=Y4FUJzEZR1Y&feature=related

Додано через 50 секунд
Оце християни?!!!

Додано через 2 хвилини
http://www.youtube.com/watch?v=YZ1TncQjbCY&feature=related

Додано через 1 хвилину
http://www.youtube.com/watch?v=EaEUAI3ZkA4&feature=related

Додано через 1 хвилину
САТАНІЗм З ДОМІШКОЮ, ГІПНОЗУ,,,,,

---------- Додано в 01:23 ---------- Попередній допис був написаний в 01:04 ----------

Що говорить Біблія з приводу сходження Духа Святаго під час свята П"ЯТИДЕСЯТНИЦІ?
Ось що:

1 При наступлении дня Пятидесятницы все они были единодушно вместе.
2 И внезапно сделался шум с неба, как бы от несущегося сильного ветра, и наполнил весь дом, где они находились.
3 И явились им разделяющиеся языки, как бы огненные, и почили по одному на каждом из них.
4 И исполнились все Духа Святаго, и начали говорить на иных языках, как Дух давал им провещевать.
5 В Иерусалиме же находились Иудеи, люди набожные, из всякого народа под небом.
6 Когда сделался этот шум, собрался народ, и пришел в смятение, ибо каждый слышал их говорящих его наречием.
7 И все изумлялись и дивились, говоря между собою: сии говорящие не все ли Галилеяне?
8 Как же мы слышим каждый собственное наречие, в котором родились.
9 Парфяне, и Мидяне, и Еламиты, и жители Месопотамии, Иудеи и Каппадокии, Понта и Асии,
10 Фригии и Памфилии, Египта и частей Ливии, прилежащих к Киринее, и пришедшие из Рима, Иудеи и прозелиты,
11 критяне и аравитяне, слышим их нашими языками говорящих о великих делах Божиих?
12 И изумлялись все и, недоумевая, говорили друг другу: что это значит?



Як ми бачимо то ДУх Св*ятий зійшовши на учнів Христа дав змогу говорити на інших мовах, прицьому розуміючи що говорять самі і відказують інші на тій мові. Це було зроблено для того щоб ширилось слово боже й добра звістка про воскресіння Ісуса.


А що ми бачимо у сектах неоп"ятидесятників?

Хтось розуміє їхню *гласолалію*, вони самі розуміють про що горлають?

Тому вважаю що їхні дії є прямою зневагою Духа Святаго, оскільки приписують Йому свої гіпнотично-окультно-демонічні крики,,,,,,,,,

 

www.missiaspb.narod.ru/juridical_doc/doc16.html

 

Я би порадив Вам, перш ніж робити такі категоричні висновки на рахунок мов, прочитати Писання далі ніж 2-гий розділ Дій апостолів... , хоча б полання до Коринтян почитайте....

1Кор.14:2
"Як говорить хто чужою мовою, той
не людям говорить, а Богові, бо
ніхто його НЕ РОЗУМІЄ, і він духом
говорить таємне."

1Кор.14:14
Бо коли я молюся
чужою мовою, то молиться дух
мій, а мій розум без плоду!

 

Ви розумієте значення терміну *мова*?!,
Мова — система звукових і графічних знаків, що виникла на певному рівні розвитку людства, розвивається і має соціальне призначення; правила мови нормалізують використання знаків та їх функціонування як засобів людського спілкування.

Якою мовою розмовляють п"ятидестники під час своєї "молитви"???
Вони розуміють про що кричать?
Хтось з оточуючих розуміє про що вони кричать?

У наведених вами цитатах говориться саме про справжню мову, а не про "мову".

Лист до коринтян писав хто?
А на скількох мовах він розмовляв?
Отож бо й воно,,,,

 

Думаю, що моляться духом. І ніхто їх не розуміє, бо "духом говорять таємне Богові"(1Кор.14:2)

До речі, Ви можете молитися, скажімо, російською, але так, щоб Ви нічого не розуміли з того про що молитеся, тобто так щоб розум Ваш "був без плоду"(1Кор.14:14) ??
Отож бо й воно...

 

Читайте в контексті:
1. Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше щоб пророкувати.
2. Як говорить хто чужою мовою, той не людям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.
3. А хто пророкує, той людям говорить на збудування, і на умовлення, і на розраду.
4. Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.
5. Я ж хочу, щоб мовами говорили всі, а ліпше щоб пророкували: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будувалася Церква.
6. А тепер, як прийду я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожиток зроблю, коли не поясню вам чи то відкриттям, чи знанням, чи пророцтвом, чи наукою?
7. Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лютня, коли б не видавали вони різних звуків, як пізнати б тоді, що бринить або грає?
8. Бо коли сурма звук невиразний дає, хто до бою готовитись буде?
9. Так і ви, коли мовою не подасте зрозумілого слова, як пізнати, що кажете? Ви говоритимете на вітер!
10. Як багато, наприклад, різних мов є на світі, і жадна з них не без значення!
11. І коли я не знатиму значення слів, то я буду чужинцем промовцеві, і промовець чужинцем мені.
12. Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, дбайте, щоб збагачуватись через них на збудування Церкви!
13. Ось тому, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.
14. Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без плоду!
15. Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.
16. Бо коли благословлятимеш духом, то як той, що займає місце простої людини, промовить амінь на подяку твою? Не знає бо він, що ти кажеш.
17. Ти дякуєш добре, але не будується інший.
18. Дякую Богові моєму, розмовляю я мовами більше всіх вас.
19. Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!
20. Браття, не будьте дітьми своїм розумом, будьте в лихому дітьми, а в розумі досконалими будьте!
21. У Законі написано: Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму людям оцим, та Мене вони й так не послухають, каже Господь.
22. Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво для віруючих, а не для невіруючих.
23. А як зійдеться Церква вся разом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?
24. Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,
25. і так таємниці серця його виявляються, і так він падає ницьма і вклоняється Богові й каже: Бог справді між вами!
26. То що ж, браття? Коли сходитесь ви, то кожен із вас псалом має, має науку, має мову, об'явлення має, має вияснення, нехай буде все це на збудування!
27. Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за чергою, а один нехай перекладає!
28. А коли б не було перекладача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!
29. А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнають.
30. Коли ж відкриття буде іншому з тих, хто сидить, нехай перший замовкне!
31. Бо можете пророкувати ви всі по одному, щоб училися всі й усі тішилися!
32. І коряться духи пророчі пророкам,
33. бо Бог не є Богом безладу, але миру. Як по всіх Церквах у святих,
34. нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, тільки коритись, як каже й Закон.
35. Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, непристойно бо жінці говорити в Церкві!
36. Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас?
37. Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що я пишу вам, бо Господня це заповідь!
38. Коли б же хто не розумів, нехай не розуміє!
39. Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!
40. Але все нехай буде добропристойно і статечно! (1Кор 14:1-40)

 

Дякую, за контекст...
Колись я також дуже критично ставився до людей, котрі молилися на мовах. Але коли я почав просити в Бога цього дару і Він дав мені це пережити на собі- моя думка кардинально змінилася...

1Кор.14:22 Отож, мови існують на знак
не для віруючих, але для невіруючих, а
пророцтво для віруючих, а не для
невіруючих.

Вибачте, сперечатись далі не буду...

 

Мені довелося бути присутнім у тих християн, що практикують глосолалію. Я чітко підмитів, що принаймні дехто, аби не виглядати білою вороною, навмисно вичавлює з себе "немовляцьку мову". Впевнений, що з таким самоґвалтуванням тане віра, якщо й була.
Водночас дехто може спонтанно, ненавмисно почати так робити - зупиняти не треба. Але він "хай молиться, щоб умів вияснити" (1 Кор 14:13).

 

Ви зіткнулись в кращому разі з псимхологічним феноменом якому надали якось сакрального значення в гіршому потрапили під вплив демонів.
Глосолалія в 11 ст була ознакою сповненя пророцтв і мала практичне значення і застосування, але ніколи дарам духу не надавали такого великого значення, більще уваги звертали на плоди духу.

---------- Додано в 16:53 ---------- Попередній допис був написаний в 16:49 ----------

Аналіз глосолалії здебільшого виявляв що це набір звуків який є безсистемним і по стуті не є мовою.