А я ще в 1971 році командував ротою в мотострілковій дивізії, а в 1977 році вже здавав главкому сухопутних військ Павловському розроблену мною бронетехніку (не гумову, а справжню), яку випробовували на Кубінці та під Йошкар-Олою справжніми снарядами.
А ти в тому неук розберешся? Це ж тобі не твої каструлі з сокороздатчиками. І він ще тебе вздрючить. Той маленький на зріст поц.
) То Ви Т-54 розробили? Чи БТУ? Чи може УАППО? Чи ЛСД сотку? А це не Київський КТЦ його зліпив, то Ваших рук справа? ) %-) Це в музеї БТТ її випробовували... )
"Ліпив" його львівський ремонтний завод, кращий в Союзі. Ну так тебе ж тільки до музею на Кубінці може й допускали. Цей неук навіть не розуміє опубліковане. З його інтелектом не зрозуміти різницю між "ефективність машин" та "ефективність примінення машин". Хлопче, для початку зрозумій суть байки про "мавпу та окуляри". А то тебе в жлобському військовому училищі не довчили. Та в культурі "рашен" і демократія з ринковою економікою "негодними" виявилися.
Прокопий да ты унас гений!!!! Ощевойсковой офицер(разМСР командывал), да ещё испытатель техники да ещё изобретаель прыскалки для борьбы с напалмом. Видно все твои ,, изобретения,, МО СССР отвергло по причине делитанства,вот ты и русофобствуеш.Коль не так- то брешешь.
Нарешті дійшло до цих болотних. Розкажу на цю тему бувальщину. 1977 рік. До Львова, де збудували перші три зразки нашої пожежної машини, приїхали за ними декілька офіцерів з Заб. ВО. Дикуни в повному розумінні цього слова. Спочатку наші мізки поставили раком вони в ресторані, куди ми їх повели з львів'янами. Кожен з них, як з голодного краю, замовив по 5 порцій якогось м'яса без гарніру. Потім на акуратну предосторогу львіського офіціанта "Вам мабуть спиртного досить" вони влаштували скандал в ресторані. А наступного дня ці малокультурні алкаші попросили нас, щоб ми повели їх "охолодити горівші труби". На що ми їх відвели до бочки з пивом, яка була недалеко від заводу. Але й там один з них проявив "принциповість", заявивши хлопцю, який розливав пиво, що той не доливає до потрібної порції. Ми (були в формі) готові були від сорому скрізь землю провалитися, але нас виручив хлопчина, який продавав пиво. Він цьому майору спокійно відповів: "Пане оХВицере, у Львові скрізь не доливають, але у Львові нічим не розмішують якісний продукт". Ось така була різниця в культурі цих "поручіков Голіциних" та простого львівського "рогуля". До речі, наші машини в Забайкаллі за перший же рік окупилися в гасінні пожеж на складах в лісах, куди москалі натягали боєприпасів після протистояння на о. Даманський. А одна з них спасла горівший населений пункт на Сахаліні, до якого штатні ЗіЛки не могли добратися через глибокий сніг. Ось так хахли "мочили" москалів. І наостанок, один з моїх колег, розробників цієї машини, родом з Уралу, в своє перше відрядження боявся їхати у Львів, щоб його "бандерівці" не вбили. Зараз він. полковник на пенсії, живе в Києві, При зустрічі я запитав його, чому він не виїхав на Урал. На що він відповів :"Мої два пацани народилися на Оболоні, змалку привикли до України, тому я зараз маю вже своїх закоренілих бандерівців, для яких батьківщина тут".
Прокопу. Виш как тебе повезло.Попал бы по ротации в Забалькалье под Читу, тоже бы одичал. Был у на хлеборез, мой годок по фамилии Мищенко.Уже под дамбель подойдёшь: дай масла,нет вот хочишь чернушки-пожалуста.Абыл он в чине ефрейтора.Ну едем на дембель эшелоном из ЦГВ.П ересели на поезд Львов-Симферополь,смотрю а он старший сержант. Ладно думаю-натура у хохлов такая.Всё бы ничего ,но когда он стал попутчикам расказывать, что он командир танка да на комбатской машине да ещё геройски в ЧССР входил и как чехов гусеницами давил, тут я не выдержал и раскрыл его подлую хлеборезную душонку.Он на меня сильно обиделся.А у тех офицеров что во Львов приезжали фамилии не на ко и ук заканчивались?
Та вони були дикі і в Москві, в БТА, в яких я вів дипломні проекти. В 9 з 10 далі "бабы, водка, преферанс" справи не просувалися. Буданови коротше. Ось тому для підняття загального інтелекту нас і набирали з інститутів. Хоча й попадалися порядні та розумні, типу мого товариша, полковника Добричева. Царство небесне цьому порядному пермяку. Ось такі зараз і виходять на протести в Москві.