Міжнаціональні / міжрасові шлюби

Гібридні шлюби з москалями конче необхідні. У них головне свято - "Война". За цивілізаційною доцільністю важливо їм донести, що ще крім "Войни" буває любов.

 

Але, виключено в тому випадку, аби мацкаля /мацкальку/ витягнути на ПМЖ в нормальне людське середовище, а не навпаки !!!

 

най гиєни з ними живуть

 

Взимку, коли на Говерлу лазив, познайомився з чоловіком (власник бази де ми жили), який все життя на торгових суднах ходить по окіянах. Запитав його, під яким прапором зараз ходять. Сказав, вроді, що панамським. Але, власник судна - індус.

То про того індуса досить негативно відзивався. Той індус спілкується лише з кількома членами екіпажу, а на решту просто тупо уваги не звертає.

Бо він, бач, з якоїсь там вищої касти і йому не положено спілкуватися з іншими.....

 

нууу не знаю..., я думаю, что когда люди по настоящему любят друг друга-то нет никаких "кто за что и почему"...да -быт, да- сложности.., однако это все преодолимо и не первостепенно...верю в любовь обоюдную...., однако в реале-это редкостное явление...
(притом все сложности есть и в одно национальных/расовых семьях...и разлады и ссоры...тут не религиозные предпочтения...или бытовые пристрастия являются их причиной...ну и уж тем более -не цвет кожи или разрез глаз..)..
(есть у меня хорошая знакомая...украинка, которая уже много лет замужем за корейцем...живут во Франции-двое деток уже...все у них мирно и правильно...)

 

Колись одна тьотка кубинця на празник в Сокалі привезла, він нічого не говорив тільки "ай лав Куба" а в дупу пяпий господар дому йому відповідав "ай лав Куба" після чого і випивали Потім обнімались, братались, бились в груди, і так і розмовляли тими трьома словами

 

Згідний.
А ще якщо люди живуть в 3й державі.Тобто не на батьківщині його чи її.Розмовляють між собою теж 3ю мовою (англійською/французькою наприклад).Мають багато спільних інтересів , ...люблять звичайно один другого .То cultural diversity буде не розєднючим фактором , а обєднюючим і доповненням один до другого.

 

@Patrick, це точно...одна справа привести негра в зяті на село, а інша жити з ним в Амстердамі чи Нью-Йорку )

 

Людина в еміграції виробляє нові звички , нові інтереси , смаки ,...одяг , музика.
І багато з цього нового теж перебирає інша людина.
А коли ваші моральні цінності (які були закладені з дому) сходяться з його/її цінностями + спільність інтересів і уподобань (нових).
То тоді виникає цей хімічний звязок десь на молекулярному рівні що називаєть любов.
А культурне наслідство з дому одного і другого буде лише добрим доповненням до спільної дитини.
(моя дочка є "продукт" України і Хорватії)

 

Наша кума живе в Манчестері одружена з індусом. Звичайно, є розбіжності в побутових питаннях, звичках і т.п Почуттів там аж таких немає, познайомились через інтернет, в обох дорослі діти.Але якось порозумілися, живуть, подорожують, гарні відносини з дітьми.
Я не знаю...може вона просто терпить,бо там якість життя краще, може вже звиклася...х.з. Каже,що все нормально. Живуть вже років 10.

 

Ай лав Куба

 

согласна, однако таким же образом можно приписать как разделяющий фактор-социальное неравенство...к примеру-он обычный селянин, она из аристократической семьи...Или он мент, а она -научный работник....к примеру...(это все второстепенно-повторюсь...в отношениях-без "прогиба" под некоторые понимания/взгляды на жизнь не обойтись с обоих сторон...) в общем...таки "ай лав куба..(с)..

 

Ви знаєте я якось не допускаю (бо не зустрічав ) щоб були такі шлюби - ...типу вона-оперна співачка , а він тракторист.Хоч шлюби виходців з села і міста цілком реальна.
Не знаю як зараз в Україні , але на Заході шлюби між багатими і біднішими - цілковита реальність. Батьки нареченої (які побагатіше наприклад) дивляться не стільки на багатство нареченого , як на його потенціал/ здібності і т.д....бо якщо це все на місці , а хлопець добрий , то гроші скоро прикладуться.Якщо його майбутній тесть візьме до себе в компанію, наприклад.

 

Не показник - наші україночки хоч з ескімосом жити будуть, якшо то во Хвранції.

 

расові кордони в США були знищені завдяки будинкам розпусти

 

Проблема міжнаціональних шлюбів не в кольорі шкіри і не в розрізі очей, бо шлюб, перш за все, духовний союз.

Не заперечую, що буває й не дуже духовний, а так, злигалися і самі не розуміють навіщо. Та патології не розглядатимемо

А який духовний союз може відбутися між людьми з принципово різною культурою, вихованням, релігією? Чи зможуть по-справжньому порозумітися християнин та мусульманин, коли між ними різні боги, різні уклади й погляди на речі?
Хтось скаже, що вихід в тому, щоб один із подружжя узяв религію іншого, але як на мене, то взагалі жах. Не вірю, що сьогодні можна бути ісламістом, а завтра перетворитися на щирого, без лицемірства, християнина. Як можна отак взяти й зрадити свого Бога? Хіба що його не було... Як можна зрадити усе, чому навчали батьки, плюнувши їм в обличча протилежною культурою? Хіба що не навчали й не прививали...
З випадків міжнаціональних/міжрасових шлюбів, що мені відомі, причинами та цілями були або бажання зачепитися/виїхати та отримати громадянство в іншій країні через такий шлюб, або людина рано стала сиротою і не має зв'язків з родиною, то ж прибиваєтья куди вітер подме, або від безнадійності скласти відносини в своєму колі, або через неблагополучну родину людина тікає світ за очі і погоджується на які завгодно умови, а інша сторона в цьому випадку розраховує скористатися безвихідним та залежним станом, примушуючи до всецільної покірності.
То ж немає нічого такого "вау!", духовності, або кохання в тих шлюбах.
Розрахунок лише...

 

Бог - один, провайдери різні.

Можливо, Ви не в курсі, але єдиною жінкою (ЄДИНОЮ), яка згадується в Корані на ім"я - це Маріам, мати пророка Іси. Мусульмани навіть признають його непорочне зачаття. Просто, вони не визнають ні Його сином Божим, ні Богом, лише пророком.

 

Меня больше пугает в таких случаях не цвет кожи, а разные культуры... Очень сложно для меня было бы выехать заграницу жить именно из-за того, что у них там вот по другому. Другие традиции, моральные нормы, мировоззрение... Это не значит, что они хорошие или плохие, просто по другому, вот и все. Знакомая со Швейцарии вернулась, вышла замуж за немца, говорит все отлично, но я не могу привыкнуть двери не закрывать, когда от дома недалеко ухожу, а муж не понимает. Ну и у них все наши борщи, оливье и т.д считается нездоровым питанием.

 

А де місто "Львыв" знаходиться? Це десь на лугандоні, чи на росії?