Мислення...

Мислення породжує питання. Уява шукає відповіді. А життя проходить мимо.

Так, не можуть. Я, наприклад, не можу читати думки чи літати...Але це мене шось ніяк не турбує. В тій ситуації те ж саме.

 

раз ти думаєш то завжди знайдеться шо тебе турбує....
в цьому якраз різниця...

 

Я часто стараюсь просто частково відключати мислення. Просто йду вулицею, переміщаючи своє тіло на певну відстань до певного об"єкту, чи цілі і на тому кінець. Коли приходить час, включаю мозги на повну потужність. Бувало, що дехто з перехожих, проходячи повз мене, втрачав свідомість. Недавно, коли зайшов на прийом до селищного голови, він втратив свідомість і щоб привести його до тями, лікар просив мене вийти на вулицю.

 

А потім маленьке звірятко загортає шоколад у фольгу

 

Ні, не хочу обманювати, того ще не було.

 

а що воно вам дає крім того шо люди втрачають свідомість?

 

Моральне задоволення...

 

А потрендєть?

 

Чи ототожнюють люди себе з мозком? От я, наприклад, - так. (і опитані мною знайомі, також відповіли так). А що значить "ототожнювать себе з мозком"? А те, що кожну хвилину, секунду, момент ми щось думаєм або ведем внутрішній діалог. Абсолютно про все: проїхала машина - задумався, щось побачив - асоціативна думка, внюхав якийсь запах - знову думаєш (маю на увазі свідоме мислення). Коли ми працюємо, ми концентруємо увагу і думки виникають якось послідовно. Але без концентрації - це цирк на дроті. Все що завгодно може прийти в голову.
І от виникає питання: чи можливо припинити той вась гамір, що генерується мізками? Не думать взагалі? Тобто стоять осторонь, як пішохід біля дороги і стежити за думками, як за проїжджаючими автівками. Хтось так вміє?

 

чому не можна? тільки це називається зупинка внутрішнього діалогу...
саме по собі мислення є, тільки образами... і сприйняття дійсності лишається....

консультант писав що таке полюбляє....

спосіб зупинки не дуже складний...

---------- Додано в 23:42 ---------- Попередній допис був написаний в 23:26 ----------

так саме цей спосіб..... тільки створюючи зусилля, щоб зупинитися не поможе...

тому краще на початках в цей момент переживати приємні відчуття, які заповнюють всю свідомість.. відчуття радості, легкості , спостереження за природою, а краще за якимось природнім процесом, точніше переживання його в свідомості.... не аналізуючи і неосмислюючи його....

головна умова - перебування в якомусь радісному відчутті... тоді мислення зникає...

порівняти можна з тим моментом, коли вилив на себе холодну воду....в той момент, коли вдихаєш повітря мислення не буде...

---------- Додано в 23:47 ---------- Попередній допис був написаний в 23:42 ----------

тобто можеш жити без рук і ніг?

це значить не відчувати нічого, а тільки перебувати в думках.... не завідна доля....

 

а я завжди про щось думаю...

а шо це не можливо?
http://www.youtube.com/watch?v=hYpIDjkMKMc

Чогоце так? Ми ж відчуваєм мозком. Всі емоції виникають завдяки хімічним процесам в ньому. Немає емоції, яка може виникнути не змінивши хімічний склад мозку.

 

Мозок - це свого роду ретранслятор. Мислення йде на інших рівнях...

 

Нижче талії? Та то не у всіх так

 

я не кажу що це неможливо... просто багато чого втрачаєш...від життя...
наприклад, він не може відчути багато речей...

бо мозок сам по собі не сприймає ті сигнали з навколишнього середовища...

і взагалі, в процесі зосередженого мислення сприйняття зовнішніх сигналів мало відчутне...притупляється, тобто людина в думках...

чим сильніше людина думає тим менше вона сприймає ззовні...не звертає увагу...

і тому я кажу, що жити в мозку це жити в думках....
зовнішній світ фактично "зникає"..

 

Так так і є. Питання лише в тому, як зробити мозок слугою, а не господарем.

---------- Додано в 11:19 ---------- Попередній допис був написаний в 11:19 ----------

але ж в мозку.

 

а чим він тобі в даний момент не подобається?

 

Бо якшо є кращий варіант, то я хо кращого

 

чого кращого? думок кращих? це мозок за допомогою мислення може зробити....

а от полетіти в космос це не зовсім його парафія...

 

думки то є наслідки діяльності розуму. Як і все, що ми відчуваєм.
А я кажу про той внутрішній спокій та гармонію, які не можуть бути досягнутими без вимкнення мозку.
Коли я йду парком і просто спостерігаю мені не потрібно щось обдумувать, бо це тупо. Ось парк, ось дерева, пташки співають, вітер віє - якшо ти про це думаєш, то сиди вдома і думай собі далі, навіщо йти в парк?

---------- Додано в 15:27 ---------- Попередній допис був написаний в 15:20 ----------

Розум потрібен для спілкування, чи якоїсь роботи. Для творчості чи для вирішення задачі. Але моє життя в більшій його частині не потребує використання розуму. Я щосекунди не вирішую задач, не працюю і не говорю. Але щосекунди про щось думаю. І складається враження, що мій мозок живе окремо. Як ноги, які б постійно ходили. Я прийшов з пункту А в пункт Б. Все. Мені не треба йти...А я далі йду. Щось таке відбувається з думками.

 

- часовым на посту не стояли? Очень, знаете ли, способствует "отдохновению от лишних мыслей". Гражданский вариант - очередь в поликлинике И курить не ходить. Пусть йоги со своей медитацией в сторонке нервно курят...