Місце в житті

Що хочу я?
Відкрити художній салон,робити життя людей яскравим,проводити майстер-класи по декоруванню
створити сім"ю з коханою людиною
народити двійко діточок
поподорожувати
танцювати можна для душі

не піду,маю спеціальність.я дизайнер

 

.......

 

В плані роботи я маю то чого хотів в 18-20 років. Самоє оно на даний момент. З часом може захочу поміняти вид діяльності, але то ше буде видно.
В плані соціальному я ше не досяг того шо хочу.

Але загалом я не задумуюся над тим де моє місце і шо мені робити. Просто жию собі та й стараюся досягти чогось ліпшого і не робити того шо мені зовсім неприємне. А чи то моє місце чи не моє....... та певне моє як я на нім стою

Як то казав дон Хуан

Я від свого шляху задоволення отримую. Чи є в нього серце - не можу відповісти

 

потрібно 2.3 і більше, бо вимре нація

 

А як ви так умудряєтесь в самій бідній і убогій країні Європи? Типу коваль свого щастя? Тоді якщо таких багато чому ми сама бідна і убога країна Європи?

Це якась езотерична маячня. Що значить нікуди? Є сотні людей, які рухають людство вперед. Всі сапають бульбу і ціфонько живуть, а один зробив крила з фанери і давай плигати з горба. Всі кажуть "Ото дурне". Пройшло 100 років і вже не дурний, вже "Боїнги" літають двоповерхові.

Є люди типу Гагаріна, ну пішов в школі в авіамодельний гурток, потім в льотчики, одне за другим, в космонавти, ну наче так і мало бути. А з іншого боку я знаю людей, які по 8 раз поступають в один ВУЗ (за цей час вже інший можна було закінчити). В першому випадку автоматичне місце в житті, в другому набуте. Крім як долі нічого в голову не приходить.

 

Аналогічно.........

 

Шо саме? Получати задоволення від того шо я роблю? А шо ж тут дивного?
Любий хот вміє робити шось добре буде від того получати задоволення. Просто тому шо воно йому добре виходить. А виходить воно йому тому шо він то любить робити і має практіку. Замкнуте коло.
Тільки ледар не буде ніц вміти і ніяка робота йому не буде до душі.

Злодіїв багато. І ледарів хватає. Але все буде добре. Нас більше . Та і не є ми самі гірші. Ми (українці) ше огого.

То і значить. В момент перед смертю вам буде всерівно чи сапали ви город чи будували ракету на Марс. Вам захочеться шоб біля вас були діти і внуки і відчуття шо ви для когось дорогі і за вами пошкодують. А крила і боїнги.... дрібязок.

І повірте нещаснішими вони від того не є. Кожен живе по своїх потребах. Якшо комусь хватає городу і бульби і віоно досить шоб прогодувати себе і сімю то може бльше і не треба? Нашо витрачати свій час (якого не так вже і багато) на якісь дурниці типу карєри, якшо воно вам не до душі?

---------- Додано в 01:27 ---------- Попередній допис був написаний в 01:23 ----------

Доля то справді вагомий фактор. Але знання чи гроші(хабар) тоже не останні по вазі

 

Ну не скажіть. Якщо відправити ракету на Марс, то в момент перед смертю будуть з вами не лиш діти й онуки, а й визнання ще тисяч людей.

 

тих самих, що бульбу сапають?

 

Не знаю. Очевидно, що навіть, якщо Пол МакКартні не відчуває себе на своєму місці, ми з вами про це ніколи не дізнаємось

 

А шо так наплюсували? Не має значення яких.

 

Як знайти своє місце в житті? > Корисні поради