Відповідь: Минулі життя прошу вибачення за російську, іноді я перехожу щоб змінити площину вираження думки, буває таке не тільке у мене в 21 ст, а було це колись і літературі автори вставляли цитати іншими мовами...тобто я хороший учень, і все, Шахрай.
Відповідь: Минулі життя А я в минулому житті ким і чим тільки не був. В цьому житті відпочиваю. Віддихаю від людей. :borat:
Відповідь: Минулі життя А я була, мабуть, коалою.. Такою пухнастою, пухнастою! Лінивою, лінивою... Ех, хороші були часи
Відповідь: Минулі життя А я був зернинкою кави,або листочком тютюну. А,якщо подумати,то старими кавовими фусами,або цюком від "Прилук"!
от...я.... Навіть темрява може мати форму, а ПУСТКА, вона її не має ... Вона проникає в серце і серце стає порожнім ... ПОРОЖНЄ повітря, яким дихають легені -всього лише суміш газів ПУСТКА випалює все ... ПОРОЖНІ книги, повні мудрих думок на полиці ... ПОРОЖНІЙ кристал в оксамитової коробці ... Навіть він порожній .... Світло тільки розкриває кордон ПОРОЖНЕЧІ,,, Темрява ж випалює все ... ПУСТКА .... ПУСТКА ... Скрізь .... Суцільна ПУСТКА ... Ілюзорні особи, Ілюзорні предмети. ПОРОЖНІ звуки ... ПОРОЖНІ кілобайти тексту ... ПОРОЖНІЙ світ ... ПУСТО в душі ... ПУСТО на серці ... ПОРОЖНІ розмови на ПОРОЖНІЙ кухні .. ПУСТО .... Раніше була депресія, тепер ПУСТКА .... ПУСТО на вулиці .. Світ же не завжди був таким? Раніше його щось наповнювало .... Раніше було життя ... Кожний день був наповнений .... Давно ... Це було ... До ПОРОЖНЕЧІ,,, Цікаво, що нас чекає всіх там??? Не дай Бог-ПУСТКА ... Лише Крок ....
Знаю точно, в минулому житті я була львів"янкою.Бо чого б у мене наверталися сльози на очі тільки від слова "Льавів"?
А я колись тест в неті знайшла "Ким Ви були в минулому житті..."- то мені видало Відьма... Але думаю, що то перебільшення - максимум, що я можу-то називається ВІДЬМОЧКА
Мамина подруга колись визначила, що я була чорношкірою рабинею, дуже важко працювала...навіть не те слово...Тож, мабуть, у цьому житті я, в компенсацію, дозволяю собі...не мити посуд... У мене хитрюща звичка щодо їжі...Я завжди залишаю малюсінький кусочок страви, і хтось інший не буде вже його їсти, а змушений мити тарілку...Сама намагаюсь якомога менше мити посуд! Але маю на увазі Сковороду: "Замкни в достатку бджолу, чи не помре з туги, в той час, коли можна їй літати по квітоносних лугах? Що гірше, ніж купатися в достатку і смертельно каратися без природженого діла? " Тому намагаюся працювати...Поки що навчаюся на відмінно (сьогодні склала іспит з важкезного предмету на "5"!)...а ще...радую батьків своєю нестримною енергією...щось типу віслючка зі "Шреку"! Ех...люблю життя! Минуле, теперішнє - зовсім неважливо!
Погоджуюся з XrustunkA! Така звичка, мабуть, властива багатьом! Але хто зна...У нас з Вами ніки схожі!
