Мій tecrübem у вивченні зовсім незнайомої (турецької) мови

Є гарна і нескладна задача. Я б таку колись на FoxPro написав запросто.

Написати програму, яка підраховує, скільки разів кожне слово зустрічається у текстовому файлі.
Відкрити файл. На початок файлу. Створити пусту таблицю баз даних з двома полями: перше поле - символьне, куди буде записуватись слово, друге - числове, де буде накоплюватися кількість, скільки раз слово зустрілося, тобто, лічильник.
Далі - цикл поки не кінець файлу:
виділили слово
шукаємо слово в таблиці
якщо слово вже є, збільшуємо лічильник на одиницю,
якщо слова ще немає, добавляємо в таблицю і в полі лічильника записуємо одиницю
кінець циклу.
Далі таблицю відсортували (індексували) по другому полю, і взнали, яке слово зустрічається найчастіше, яке - рідше, і так до кінця.
Таким чином, прогнавши, скажімо, роман "Червоне і чорне" турецькою, узнаєте, які слова зустрічаються часто, і на них потрібно звернути особливу увагу, а які - оминути увагою.

В мені накопичується бажання щось таке написати на Java

 

Вибачте, але яка в тому практична користь?
Якщо одноразово, то з тим і excel непогано впорається

 

Я собі не в"являю, як це робиться на excel. Маємо текстовий файл художного твору в якомусь кодуванні. Як той текст пропустити через excel, я не уявляю. Я уявляю лише як в ячейки вручну заносити значення, або заповнити стовпчик по шаблону, а в інших ячейках записувати формули, що обробляють інші ячейки, як адресувати ячейки. Це інструмент для табличних розрахунків. Звичайно, там можна ще і кнопки створювати і обробляти і багато чого іншого, але це вже не для мене.
Можливо, Ви не зрозуміли. Маємо файл тексту на півтора мегабайта. Як тим excel-ом порахувати хоча б кількість слів у файлі всього, не кажучи вже про те, скільки - яких.

А практична користь при вивченні мов неоціненна. Припустимо, Ви бачите, що дане слово зустрічається в повісті 5000 разів. Значить, це слово потрібно добре вивчити, щоб за кожним разом не заглядати у словник. А якесь - один раз. Ви один раз глянули на нього і забули, бо воно в мові, що вивчаєте, зустрічається дуже рідко, і можливо, ніколи взагалі більше не зустінеться.

 

Можливо знайдете щось корисне: 1, 2, 3.

 

Дякую.

 

Нічого вручну вносити не треба.
Еxcel знайде усі слова, що повторюються в тексті, виведе їх в окремий список із указанням кількості повторів і відсортує від значення з найбільшою кількістю повторів до найменшого. Це для excel завдання на півтори хвилини, звичайно, якщо користуватися вмієте. Взагалі, Ви б закохалися в excel, якби дізналися хоча б про чверть того, що він вміє. А просто порахувати кількість слів в тексті, то навіть й excelю відкривати не треба

 

Дійшов сьогодні до çiçeği burnunda ve güzel kızlar - квітучі гарненькі дівчата і вирішив, що на сьогодні досить. (Там вони підкладають під молоти куски заліза, і виходять цвяхи.)

 

Моя перша любов - SuperCalс.
Ось її фотка.

Я взагалі не стільки стосовно пошуку і підрахунку слів, скільки з точки зору - щось коротке і корисне на Java написати. Згадати молодість. Уявіть собі, що я ще для Минск-32 програми писав. За останні 20 років відстав від життя неймовірно.

 

Я просто в захваті від турецької мови.
Там є такі узагальнюючі слова, яких немає в багатьох мовах.
Наприклад, сьогодні познайомився зі словом

çıkarmak

Немає гарного перекладу цього слова.
В залежності від обставин воно може перекладатися як:
çıkarmak гл
удалить, извлекать, снимать
выпустить, выпускать, издавать
вывести
вынести
вычесть
вынимать
выдвинуть, выдвигать
исключать
добывать, добыть
вывезти
доставать
устраивать
выставить
сводить
вытаскивать
отнимать
тащить
высадить

У нашій мові сильніше цього лише матюк. Але то - літературне і пристойне слово.
Можливо, в англійській це було б to out, а в німецькій austun

 

На сьогодні досить. Маю на увазі - колупати турецький текст.
Я, розмірковуючи, вирішив у "Червоному і чорному" все-таки не перескакувати відразу до діалогів, а намагатися розшифрувати кожне речення, подивитись кожне слово, де зрозуміло - стулити фразу докупи і виписати, одним словом, не лінуватися, а спробувати кропітким аналізом тексту досягти максимального.
І такий підхід, здається, оправдовує себе. Оскільки в процесі узнаю багато цікавих виразів, вартих вивчення, якщо на меті - вивчення мови. І якщо щось - зовсім "тьомний лєс", "ні февраля, ні мармаля", я каже моя мати, то пропускаю і йду помаленьку далі.

От, для прикладу, у послідовності слів insanların kulaklarını sağır eden , яка мені мало про що говорить, як і вам, я зачепився за слово sağır, яке є однозначно в словнику і означає глухий.
Слова eden немає, але є sağır etmek - оглушати, буквально - робити глухим.
Далі діла пішли веселіше insan - людина, insanların - людські , kulaklarını - вуха.
Отже, зрозумілий вираз: оглушливий для людських вух.

Звідси варто запам"ятати словосполучення sağır eden - оглушливий, бо тоді, наприклад, буде легко зрозуміти вираз bayram eden - святковий, і ще багато подібних словосполучень.

І хочу сказати,
по-перше, що зрозуміти самому таке словосполучення приносить значно більше задоволення, ніж просто подивитися у підручнику,
а по-друге, я сміюсь, коли бачу, як люди за свої гроші купують набір кросвордів і сидять годинами вписуючи слова в клітинки, заняття, яке в кінцевому результаті, ніякої користі не приносить. "Вузька і продовговувата невисока ємність із дерева, в якій свиням дають їжу (в переносному розумінні - доступ чиновника до державного багатства). Шість букв

корито

"
Ну, а в російському варіанті фраза, над якою я бився сьогодні півдня, звучить так

Завтра працюватиму після коми

 

За тиждень прочитав (дешифрував) півсторінки книжки "Червоне і чорне" Стендаля.

Для тих, хто бажає серйозно взятися за вивчення будь-якої іноземної мови можу порадити після певної фонетичної тренировки (щоб хоча знати, як звуки вимовляються, яким буквам відповідають) починати щось читати. Краще всього - мати під руками книжку на двох мовах.
Звичайно, найліпше справи йдуть у випадку вивчення таких мов, як англійська, німецька, французьська, іспанська. Є маса літератури для читання різного ступеня складності. З такими мовами як турецька справа дещо складніша.
Практично неможливо знайти (безкоштовно) адаптовану літературу. Ніхто такими дурницями, як створення методичних матеріалів для російськомовних чи українськомовних учнів-студентів не займався.
З англійської, наприклад, є адаптовані книжки для 5, 6 і так далі класу загальноосвітньої школи.
Шерлок Холмс для 8 класу, є у мене така книжечка.

Тому для вивчення менш розповсюджених мов дуже добре підходить, і я в цьому переконався за цей тиждень, робота з оригінальним текстом, наприклад, на турецькій і російським чи українським перекладом цього ж твору.

Така робота дозволяє зрозуміти написане і розчленити речення на смислові частини - пов"язані між собою групи слів.

От, для іллюстрації сказаного:

Беру фрагмент речення

hele toptan bakıldı mı yüzü belli bir düzgünlükten uzak değildir

Де тут що до чого і допоки - Бог святий знає.

Не лінуюсь і дивлюся, що ж дасть автоперекладач:

Яндекс:
особливо оптові ціни, та так, що і в загальному зрозуміло, що далеко не
Гугл:
Особливо оптового продажу розглядається особа не далеко від певної гладкості
Bing:
особливо, коли ви стикаєтеся знаходиться недалеко від певних düzgünlükten оптова переглядів

Привіт тим оптимістам, що сподіваються на силу та міць автоперекладачів!

Дивимося в російському тексті роману.

и в общем лицо его не лишено известной правильности черт

Звичайно, я кожне слово турецького фрагменту глянув у словнику. Не буду давати переклад кожного слова, але завдяки наполегливому аналізу той фрагмент вдалося розбити на два смислові куски:
hele toptan bakıldı mı - особливо коли подивитися в цілому
і
yüzü belli bir düzgünlükten uzak değildir - обличчя до певної привабливості далеко не буде

Отже, корисними для запам"ятовування є словосполучення:

toptan bakıldı mı - якщо подивитися в цілому
та
uzak değildir - не далеко (від)

Такі "штампи" корисно виписувати і час від часу повторювати, намагаючись запам"ятати.

Звичайно, такий метод вивчення мови годиться для тих, кому цікавий такий процес, подібно до того, як любителю шахів цікаво годинами сидіти, намагаючись розв"язати шахову задачу або етюд. (Білі починають і виграють).

Але у випадку, якщо хтось перед собою ставить мету вивчення іноземної мови серйозно (а від такого знання буде більше користі, ніж від 2 розряду з шахів), описаний мною метод (а придумав його, звичайно, не я) можна сміливо брати на озброєння.

 

Зараз, коли "проходжу по місцях бойової слави" - повторно переглядаю діалоги, з яких починав вивчати фонетику турецької мови, дивлюся на свої тодішні записи і зараз бачу неточності, яких тоді не помічав, і просто не міг помітити через брак знань.

Я колись тут аналізував 13-й діалог - про "кидаю палити".
І бачу, що слова "başarabilecek misin?", які тоді розшифрував як "зладнаєш?, впораєшся?, справишся?", а в паралельному перекладі на російську була взагалі нісенітниця "чтобы у тебя получилось", виявляється, містять в собі відтінок вираження можливості - "зможеш справитися".
Бо başarabilecek - це не від слова başarmak - справлятися, як я тоді думав, а від başarabilir - може справитися. Головне, що оте -bilir виражає можливість виконання дії.

Так граматика пізнається без читання підручників.

 

Пройшов я сьогодні першу із роздрукованих на принтері сторінку роману "Червоне і чорне". Близько 3000 знаків.
Метод - все той же. Дивлюся і виписую слова речення - шукаю словникову форму, якщо це не важко визначити. Якщо це - якась форма, якої в словнику немає (наприклад, українське слово "підемо" важко знайти в словнику, коли не знаєш, що це - форма слова "піти".), даю те слово в зуби автоперекладачу, одному, другому, третьому. Часто допомагає. Якщо є гарне словосполучення з цим словом (добре, коли одне або кілька із слів я вже знаю) - виписую словосполучення для запам"ятовування.
Наприклад, слово kat - ряд, шар, поверх (одним словом, щось плоске одне над другим) зустрів уперше. Турецька мова - математичної чіткості стосовно граматики, тому слово katlı перекладається як ...шаровий, ...рядний, ...поверховий і тому подібне.
Я добре знаю слово iki - два і слово ev - будинок. Виписую собі в словарик iki katlı ev - двохповерховий будинок (як приклад, є в словнику).

Якщо всі слова виписав, а до купи не ліпиться, дивлюся відповідне речення в перекладі. У більшсті випадків за допомогою перекладу вдається розібратися, що до чого.

Але, оскільки переклад літературний, то у перекладі маємо реченя, яке красиво звучить в даній мові, але порядок слів - зовсім інший. Інколи використовуються зовсім інші слова.
Наприклад, навіть в українській мові одну і ту ж думку можна висловити по-різному:
- якщо подивитися здаля
- якщо ви подивитеся з великої відстані
- якщо чоловік погляне на те здалека
- глянеш здалека - і трам-та-там

У більшості випадків починаєш розуміти, що до чого.
Якщо ж і після цього частина речення залишилася незрозумілою, покидаю як є і переходжу до наступного речення.

Здається, в турецькій мові не дуже популярні складнопідрядні речення, а відповідно, і порядок слів зовсім інший.
Наприклад,
"Німеччинські Лейпціг, Франкфурт, Нюрнберг і т.п. індустріальний городів (міст) оперезані ті душевні сади ви в Франції ж можете побачити доглянуті ні."
Так приблизно звучить турецькою речення:
Во Франции нечего надеяться увидать такие живописные сады, как те, что опоясывают промышленные города Германии – Лейпциг, Франкфурт, Нюрнберг и прочие.

Але коли починаєш розбиратися, що до чого в турецькому реченні, це - дуже приємно.

На завершення.
Здається, такий метод вивчення мови дає позитивний результат.

 

Сказане далі стосуватиметься не лише турецької, а вивчення будь-якої іноземної.

Є така метода: Текст оповідання друкується в книжці в два стовпчики: в одному стовпчику на сторінці - іноземна мова, в другому - переклад на рідну.
Зам"яткін стосовно користі роботи із такими книжками висловлює сумнів. Мовляв, очі мимохіть будуть тягнутися до "рідного" тексту, а "чужий" - ігнорувати.
Просто така природа людини - "шукати де ліпше", і тут нічого не вдієш.

І я б, мабуть, діяв подібним чином.

Але мій трьохтижневий досвід свідчить, що користь від роботи з двома паралельними текстами - на мові, що вивчається, і на "рідній" (російській) все-таки очевидна.

Тільки потрібно, щоб тексти були на на одній сторінці, а в окремих книжках, у моєму випадку - турецький надруковано на принтері, російський (і на підмогу - англійський) у електронному вигляді в файлах (для уточнення: російський - pdf, англійський - txt з сайту Gutenberg'a).

Я беру чергове турецьке речення і намагаюсь його перекласти. Скоріш за все, я на даному етапі вивчення мови нічого не розумію, простий набір слів.
Тоді я дивлюся у відповідне місце російського тексту.
Починаю розуміти, що в реченні говориться. Яке турецьке слово до якого відноситься, так що можна вичленити окрему фразу, наприклад, "взамен на один участок земли", або "в одно из воскресений", або "старик Сорель в окружении трёх сыновей".

Я такі фрази і їх переклад виписую у свій зошит разом із перекладом. І слова в словниковій формі, з яких ця фраза складається, також.

Такі штампи є сталими у будь-якій мові, і часто зустрічатимуться далі, якщо мовою займатися серйозно.
Таким чином, у більшості випадків майже кожне речення (в якому спочатку не можна було знайти кінців) вдається розбити на осмислені фрази і зрозуміти в цілому.
Якщо якесь словосполучення так і залишилося незрозумілим, наприклад, kendesine baka baka (де kendesi - сам, а baka - від bakmak - дивитися) - чи то він сам позирав, чи сам побачив, як на нього зирили, я таку фразу просто ставлю під знак запитання і йду далі.

Такий підхід дійсно дає результати.
Були такі дні, що я на одне речення тратив два дні (мається на увазі, що десь годинку щодня колупався), а вчора присвятив більше часу і "прочитав" три з половиною речення, причому, в деяких реченнях уже бачив зрозумілі мені фрази.

З нетерпінням чекаю на той момент, коли закінчу читання першої глави.

Ну, а виписані слова і фрази періодично переглядаю. Не заучую (не закочую очі під лоба, силкуючись згадати), а просто пробігаю очима.

 

Є етап! Цитоване вище я написав 3,5 тижні тому, а сьогодні закінчив проходження першої глави. Це близько 5 тис. знаків.

Але я "не дотримав слова". Я спочатку думав проскочити важкі місця, читаючи російською, але почав із аналізу першого ж речення, і оскільки "справа пішла", хоча і зі скрипом (інколи - півречення за день), але переважну більшість речень мені вдавалося розбити на осмислені фрази (думаю, відсотків 90), тому якось мимовіль продовжував працювати в тому ж дусі.

Результати роботи:
- виписано кільканадцять сталих виразів, які просто варто запам"ятати, або хоча б виписати окремо і періодично повторювати.
- кілька десятків слів надійно закріпилися в голові без зазубрення.
- наприкінці роботи із главою я вже впізнавав деякі вирази (правда, небагато, два-три на всю главу, не більше).
- останні пару-трійку речень я починав аналізувати не з першого ж слова, як то мало місце на початку роботи, а з того, яке мені здавалось "центральним", головним членом речення. Я дивився його переклад і потім поступово розширював зону зрозумілого.
- почала відчуватися специфіка побудови турецького речення.

І головний висновок. Якщо є велике бажання, то таким чином можна вивчати мову, хоча це і складніше, ніж починати із адаптованих текстів.

Але, звичайно, важливим буде той момент, коли я зможу прочитати без словника речення на 10-12 слів, і мені буде відразу все зрозуміло.
Це ще не означатиме, що я вже вивчив мову, а лише слугувати віхою на обраному шляху. (О як я загнув по-серйозному!)

 

@tea man, якщо Ви ще не закинули авоську з мандарином подалі, даю Вам посилання в Ютьюбі, яке, можливо, знадобиться. Справа в тому, що я випадково натрапив на цей ролик турецькою.
Скачав його собі, бо то - дуже гарний методичний матеріал: Є звук, є турецькі субтитри, є англійський переклад (можна знайти це ж оповіданнячко на американській англійській з субтитрами, я дав посилання на одне із оповідань в англійській галузці).

Одним словом, гляньте.

View: https://www.youtube.com/watch?v=EpnVa7nfmVg

 

Дякую. Перейшов з Ютюба на їх сайт Bookbox.com. Там є вибір мови яку вивчаєш.

 

Найголовніше у вивченні мов - не припиняти навчання.
Я десять днів "тут" мовчав, але "там" - продовжував.
От що хочу ще раз сказати стосовно граматики.
Граматику на початковому етапі не потрібно вчити окремо. Ну, там, узяти підручник, відмінювати слова (склонение, спряжение, слабое, сильное, бла-бла-бла - підручники в більшості своїй написані російською, які більш доступні, або англійською, які важко читати).

Граматика засвоюється із нескладних текстів.
Наприклад, один із вивчених мною, а зараз повторюваних діалогів - про Книгу Рекордів Гінеса.
Мова йде про забиті голи.

Питання: "Кач ґол атилмиш?" - Скільки голів забито?
Відповідь: "Бір ліґ дьонемінде алтмиш ґол атилмиш" - в одному колі ліги (в одному чемпіонаті) шістдесят голів забито.
Питання: "Кім атмиш?"
Відповідь: "Евертонлу Вільям Деон атмиш."

Звідси відразу видно багато явищ (правил) турецької мови (граматики).

По-перше, в запитанні "Кач" - "Скільки" слово "ґол" стоїть в однині: "Кач гол?" - Скільки голів?
По-друге, ми бачимо що пасивна форма слова "атмак" (забивати, закидати, вистрілювати) звучить як "атилмиш" - "забитий"
Із словника узнаємо, що "дьонем" - круг, тур, оберт, а "дьонемінде" означає "в колі", "в оберті" і тому подібне.
Слово з числівником пишеться в однині (як і в запитанні Скільки): алтмиш ґол - шістдесят голів (буквально, шістдесят гол).
"Кім?" - "Хто?" "Атмиш" - "забив" - активна форма дієслова "забивати"
Атмиш - забив, атилмиш - забитий.
"Евертонлу" буквально означає "евертонівський" Вільям Деон.

Там далі ще розповідається про одну російську жінку, яка народила шістдесят дев"ять дітей.

Одним словом, при уважному читанні цікавого тексту граматика пізнається автоматично.

Про "Червоне і чорне" Стендаля доповім згодом.

 

@medwedo berlogsoni, поясніть, будь ласка, чому в німецькій мові хлопчик чоловічого роду, а дівчинка середнього?

 

А якого роду теля в українській? І "телёнок" в російській?

У граматичних рОдах логіки шукати не слід. Як і взагалі в граматиці тієї чи іншої мови
Для деяких народів взагалі незрозуміло, навіщо не те що середній рід, а взагалі існування граматичного роду. Турецька мова цілком обходиться без граматичних родів. "О" - і він, і вона, і воно.
Дуже цікавий ролик Стіва Кауфмана вийшов на цю тему пару днів тому.
Дехто шукає логіки у граматиці, щоб запам"ятати правила.
Але логіки немає.
Можете взяти кілька слав"янських мов і порівняти використання слова "бути", як слова-зв"язки.
Українською слово "є" взагалі викидається. Я - учень. Причому, коли воно таки вживається, то "є" однакове і для однини, і для множини. Ми є зараз дома, але через півгодини виходимо.
Вони (він, вона, воно) дома є?
У чеській - повний набір Я естем, ти естеш, ми єсьме і так далі (щось у цьому роді, толком не знаю бо ще не вчив).
У чеській мові слово "вони" різне для жінок, і для чоловіків. І для середнього роду. (Они, оне, оні) Також якась чехарда. Коли вживати одне, коли друге, коли третє. І що робити, коли частина з них жінки, а частина - чоловіки.