Мій tecrübem у вивченні зовсім незнайомої (турецької) мови

Отже, коли в новорічну ніч не п"єш, не пережираєш, зранку голова свіжа, організм прагне зайнятися чимось корисним.
Наприклад, продовженням вивчення іноземних мов.
Сьогодні ще раз пробалакав 21-й діалог.
Особливу увагу звертав на мовні штампи:
Ні, не знаю.
Розповім по пам"яті.
Дуже цікаво.
Я не вірю - Я вірю.
На мій погляд...
Можна вірити, можна не вірити, але...

Ще одну цікаву річ помітив. Є три автоперкладачі (як мінімум, бо є ще Лінгво та деякі для зареєстрованих користувачів), до яких я регулярно звертаюся - Yandex, Google, Bing.

Так от, деякі вирази перекладає краще один, деякі - інший, деякі - ще інший.

Буває так, що один перекладач видасть чудовий переклад, а інший - нісенітницю.

Тому, особливо при вивченні "екзотичних" для нас мов у деяких випадках варто звертатися до всіх трьох автоперекладачів по черзі.
Що я і роблю.
Ну і, звичайно, найкращі переклади з турецької майже завжди на англійську.

Залишилося ще 9 діалогів пройти.

Планую осилити їх за півтора-два місяці. Потім піде місяць-два на набалакування до автоматизму усіх підряд від першого до тридцятого.

Тому ще раз принагідно сміюсь із реклам "Іноземна за три місяці, два тижні, півроку, тільки дайте гроші".

 

Особливості турецької мови - утворенння довгих слів:

Learn Turkish - Grammar

 

Цікаво.
Коли говорять про вік батька чи матері, то слово "років" вимовляється і пишеться по-одному, а коли про дядька чи дядину, то по-іншому.

Про свого батька (бабам): Babam kırk yaşında.
Про свого стрийка (амджам): Amcam kırk yaşındadır.

"Яшин", Ви так зрозуміли - "рік".
Влізати в граматику - немає сенсу.

Там напишуть щось на кшталт

Изафет в турецком языке. İsim tamlamaları

(Вибрав навздогад, не заглиблюючись у суть, для прикладу).

Краще запам"ятати, використовуючи різні числівники (45, 50, 63 і т.п), доводячи до автоматизму вимовляння, і не забивати голову дурницями-ізафетами:
Батькові 45, дядькові 42, батькові 50, дядькові 55...
Те ж саме протовкти з братами, сестрами, дідусями, бабусями, дядинами і стрийнами.
Можна тренуватись на своїх родичах, можна - на жінчиних.

 

Можу відмітити чергову віху у вивченні турецької - пропрацював 25-й діалог.
Це значить, розбив на речення, виписав невідомі слова, не менше одного разу промовив без запинання кожне речення. Зрозуміло, що всі речення, прослуховуючи, успішно синхронно відслідковував очима.
На перших діалогах синхронність була дуже проблематичною.
А промовити у звичному темпі ціле речення із 3-5 слів взагалі вдавалося лише після кількох днів наполегливих тренувань.

Зам"яткін казав, що при напрацюванні матриці достатньо 25-30 діалогів, до хвилини кожен.
Потім можна приступати до начитки: Вголос читати всі від першого до останнього по багато разів, поки це не стане звичним, цитую:

Тобто, можна було б уже і обмежитися цими 25-ма, але я вирішив пройти всі 30, тим більше, що це зараз уже не так і загайно.

 

@tea man, якщо Ви ще не закинули вивчення китайської,

про всяк випадок дам Вам посилання на цікаві, на мій погляд уроки. Я блукав по Ютьюбу і випадково на них натрапив. Найперший урок починається із розповіді про тони в китайській. Мене зацікавило, що ж вони собою являють, і чи зможу я це сприймати на слух - відрізняти на слух.
Правда, розповідається англійською, але для мене зараз такий рівень англійської - не проблема.
Послухав, сподобалось, а потім, коли через пару днів ще захотів раз подивитися, ледве знайшов. Довелося лізти в історію браузера на кілька днів назад.
Можливо, Ви і не зіткувалися з цими уроками, а можливо, вони вже для Вас - сємєчкі.
Але про всяк випадок даю посилання. А може, ще хтось із фанів китайської гляне.

View: https://www.youtube.com/watch?v=8TTijX0JV_0

 

@medwedo berlogsoni
Дякую, що не забуваєте про мене. Займаюся по мірі можливості. Закинув собі в закладки.

 

Зіткнувся в черговому діалозі з словом, якого не зрозумів глибоко і не знашов у словнику - olan.

Але, слава богу, є інтернет, тому вийшов на формуми турецької по гуглу, ввівши "перевод слова olan".
Виявляється, це дуже потужне в турецькій слово, що походить від іншого потужного службового дієслова olmak - бути, ставати, траплятися, щось в цьому дусі. doktor olmak - ставати лікарем, anjin olmak - захворіти на ангіну.

Зрозуміло, що всі форми цього слова потрібно дуже добре засвоїти, бо без глибокого знання цього слова рипатися далі не слід.

А olan буквально означає "той, що має" (имеющий).
Araba olan adam - Чоловік, що має автомобіль. (можливо, тут я написав з помилкою, бо сам придумав, але для мене основна увага - на слові olan)

Пишу для тих, хто вивчатиме якусь мову самостійно. Потрібно самому бачити такі слова і приділяти їм дуже значну увагу. Можна не звертати великої уваги на "прості" слова: кімната, книжка, яблуко, співати, читати, бо вони - однозначні. Але в слова, подібні до olmak, потрібно вгризатися.

Звичайно, в подібних випадках без граматичних пояснень не обійтись. Тут стане у нагоді підручник, або інтернет. Але підручник використовувати не як первинний інструмент навчання, а як довідник. Наштовхнулися на незрозуміле слово - пошукати у підручнику і розбратися.

 

Таке враження, що Стів Кауфманн читає мої пости (жартую).
Я в понеділок виклав свої думки стосовно важливості вивчення дієслів, і приділяння меншої уваги іменникам, як тут же Стів Кауфманн говорить про те ж.

Він радить спочатку дуже добре вивчити першу сотню дієслів у всіх їх формах і регулярно закріплювати знання і читати-слухати щось дійсно цікаве для вас.


View: https://www.youtube.com/watch?v=lwh-m_XcIP0

Стів рекомендує 80 відсотків часу займатися (у вивченні мови) тим, що йому дійсно цікаво, читати, слухати, і лише до 20 відсотків часу займатися граматикою (він це образно називає nuts and bolts - гайочками і болтиками).

Я також вирішив, що повністю вивчення граматики виключати не слід, особливо це стосується різних форм дієслів.
Якщо якесь дієслово незрозуміле, його потрібно проаналізувати з граматичної точки зору: коли дія відбувалась (чи відбувається, чи відбудеться), який характер мала ця дія - продовжений чи разовий, чи "он уронил", чи "его уронили" і тому подібне.

От учора провів цікаво час, розбираючи просте речення із "магазинного" діалогу.

Memnun kalacağınızdan eminim.

Всі три слова зустрічаю вперше (правда, перше колись зустрічалось, але я його благополучно забув). Так що можна сміливо вважати, що - вперше.

Російський переклад звучить так:

Я уверен, что вы останетесь довольны.

Три турецьких слова перейшли в шість російських.

Дивимося по порядку.

Memnun - довольный.
kalacağınızdan - тьомний лєс. Нічого подібного в словнику.
eminim - тут трохи легше emin - уверенный, значить eminim - я уверен.

Тепер попробуємо розібратися із тим "колчаданом".
Яндекс перекладає
kalacağınızdan як you will be (ви будете).

І тепер зрозуміло, що слово походить від важливого дієслова kalmak - знаходитися, перебувати (в тому числі і в переносному значенні, наприклад, пребывать в неведении)

Тут мені спадає на думку, що -dan в кінці - це якийсь суфікс, що має відповідник у українській "від", "з" - Istanbul-dan - із Стамбула, від Стамбула.

Відкидаю dan в Яндекс-перекладачі:
kalacağınız - you will be staying (Ви залишатиметеся - Ви будете залишатися)

Йєс!

Буквально, по кісточках перекладається: У мене впевненість від Вашої майбутньої задоволенності

Що хочу на останок сказати.
Мій підхід - не тупо зубрити граматику "Я ходив, ти ходив, ми ходили, ми йдемо, ми підемо бла-бла-бла", а на основі реального речення розібратися в граматиці для конкретного випадку, зрозуміти і постаратися запам"ятати через періодичне повторення всього речення.
Не заглиблюючись поки що, як буде "я залишатимусь, ми залишатимемося, вони залишатимуться, ми не залишатимемося).
Коли в конкретному реченні щось подібне зустрінеться, тоді і проаналізую.
А може, воно взагалі не зустрінеться ніколи, або ж, коли зустрінеться, буде зрозуміле без усякого аналізу. Адже, можливо, Ви ніколи не зустрічали українського виразу "ми не залишатимемося", а тільки "ми не залишимося", але перший вираз Вам зрозумілий без граматичного аналізу. Просто так.

 

Ну, що? (сам до себе). Пройшов я уже по першому разу всі 30 діалогів мовної матриці.

Із завтрішнього дня буду кілька тижнів читати вголос по кругу всі тридцять, намагаючись також запам"ятати переклад слів. І намагатися відчувати, що говориться в реченні, а не просто набір звуків.

Сьогодні листав непогані уроки турецької, знадені в інтернеті. Для систематизації набутих мною куцих знань.
Що можу сказати. Обраний (по Замяткіну) підхід видається мені більш ефективним, ніж навчання по уроках, як це робиться зазвичай.
(Добрий день, мене звати, а як тебе, до побачення)

Маючи за плечима невеликий багаж, набутий в процесі роботи із діалогами, прийшло розуміння граматики через діалоги, що вивчалися.

Тому, коли я почав читати уроки курсу, починаючи з першого уроку, мені багато було уже зрозуміло, а користь була в систематизації наявних знань.

Уявіть собі, що ви в мові "ні вухом, ні рилом", а тут урок із такими чудєсами:

Кожен злякається.

Але коли я вже все це уяснив на практиці, така інформація стає зрозумілою і створює в голові систему.

Отже, підсумовуючи.

Спочатку вивчити основи фонетики і "в'їхати" в мову через матричні діалоги (вираз Замяткіна), а потім почитати (саме почитати, а не зубрити!) граматику, не намагаючись завчити правила, не виконувати вправи, що наводяться в кожному уроці і т.п. Наявні аудіо, звичайно, варто скинути собі для прослуховування, для тренування сприйняття мови на слух. Зовсім не зайве.

 

Ну, і сьогодні, раз уже я розходився.
У четвертому діалозі було таке речення

İnşallah bu imtihanda başarılı olur ve ehliyetinizi alırsınız.

Я тоді, навіть щоб вимовити його, різав на два куски і так "ломав" свій мовний апарат.
А про граматику вже і мови не було. Слова, звичайно, подивився всі в словнику, виписав.
Але як із словникових форм було отримано наявні граматичні - майже жодної уяви.

Переклад у "матриці" був написаний таким чином:
Надеюсь, что вы успешно пройдете экзамен и получите водительские права.
Я ж, грубою силою, в лоб, для себе переклав так:

Даст бог, этот экзамен успешным станет и Вы получите свои права(водительские).

Зараз же, без всякого попереднього читання граматики, а лише в процесі проходження всіх діалогів я трохи розумію граматику.

imtihanda складається з imtihan - екзамен і -da - на : на екзамені.
başarılı olur : başarılı - успішний , olur - буде (від дієслова olmak - бути)

ehliyetinizi розшифровується таким чином ehliyet - права, -iniz- означає "Ваш", а -i ставить іменник у родовий відмінок (кого? що?)
Так само просто розшифрувати і alırsınız: al-mak - отримувати, al-ırsınız - Ви отримуєте.

Але, звичайно, думаю, зовсім без читання граматики не обійтися. Особливо коли з контексту буде щось неясно, коли відбувається дія, насправді відбувається дія чи лише наміри виконати дію, чи можливість дії бути виконаною тощо.

В цьому випадку я планую в граматику (як у довідник виключно!) заглядати.

ЗІ Судячи із лайків, люди читають, тому буду тримати тих, кому це цікаво, в курсі справи. Я цими постами і собі, між іншим, допомагаю - систематизую знання.

 

Мався на увазі, звичайно, знахідний відмінок (винительный падеж). Родовий відповідає на питання кого? чого?

 

@medwedo berlogsoni, Ви такий молодчина, що так наполегливо й прискіпливо долаєте ті мови. Я навіть не впевнена, чи змогла б так само, коли б мала час на те.
А Ви тільки навчаєтесь, чи й навчаєте теж?

 

"Страсть движет миром" (с) із якогось фільму за участю Глузького, Любшина і Ханаєвої.

Просто мені завжди подобалось займатися мовами, просто здібностей немає. І колись не було гарної методики і таких можливостей, як зараз. А зараз такі можливості з"явилися.
Є автоперекладачі в інтернеті, є маса аудіо і відеоматеріалу, набалаканого не в Москві, а в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Анкарі, Пекіні.
Є багато ентузіастів, які в Ютьюбі діляться своїм досвідом. І не тільки в Ютьюбі, а якщо пам"ятаєте, тут зареєструвався Top Dog і ініціював "англійську" тему.
Власне, його посилання на такого собі Замяткіна ("кацапа", як сказав би презирливо мешканець Чикаго, що не вміє писати грамотно навіть рідною мовою) і заохотили мене зайнятися новою мовою. Чому саме турецькою - я пояснив на початку теми.

Ну, а далі, коли бачиш, що є результат, з"являється велике бажання продовжувати.
Я спочатку думав пропрацювати (по методу Замяткіна) пару діалогів, щоб переконатися, чи він не бреше, хоча скидалося на те, що радить щиро і розумні речі. Тим більше, що через дещо із його сумного досвіду у вивченні мов і я пройшов. Але апетит приходить під час їжі, з"являються нові горизонти, і є бажання їх досягнути.

А тут ще Стів Кауфман, який уже розміняв восьмий десяток, своїм ентузіазмом і досягненнями додає жару. В ютьюбі є кілька роликів, де він розмовляє українською з викладачкою вузу - істориком із Дніпра.
Його поради і досвід також неоціненні. І, начебто, збирається вивчати турецьку (можливо - арабську, каже, що ще не вирішив остаточно).

Я останнім часом перестав дивитися і слухати (багато)годинні інтерв"ю зі всякого роду політиками і політологами, які товчуть одне і те ж.
Обмежився кількома політологами через їх здатність гостро іронізувати на різні теми, це забирає в мене не більше години щодня і приносить велике задоволення (бо смішно і розумно).

Невзоров та деякі інші. І, звичайно, Михайло Вєллєр з його гострим розумом і язичком.

А то багато вільного часу приділяю мовам. Зараз, в основному, англійській (сприйняття на слух аудіокнижок) і турецькій.

Ніде нічого не викладав і не викладаю. Можу розповідати лише тоді цікаво, коли мене хтось із цікавістю бажає слухати. Якщо мене не слухають, то у мене пропадає ентузіазм, і починаю говорити дуже нудно.

Уже казав (і @Hyligan тієї ж думки), що багатьом кажеш, що мову можна вивчити, даєш на флешці відповідні матеріали, всі погоджуються, але все не знайдуть часу приступити. Коли питаєш "Ну, як там англійська?" у відповідь чуєш "Та все ніяк не зберусь, але треба було б".

Але ж у кожного є час, коли миє після себе тарілку і кастрюлю, наприклад, включити хвилин на 15 доступний для розуміння аудіофайл, потім, ще трохи послухати, увечері перед сном ще хвилин 10, так протягом дня година-півтори і набіжить. А більше й не треба.

Ну, це я так розійшовся, бо "доброе слово и кошке приятно". Тим більше - мені, а Вам спасибі на доброму слові.

 

Я коли мию тарілки, на мої вуха, або мовний апарат, або думки претендує моя сім'я, враховуючи кота, шиншил і одну мишу

 

Неє карар вердіімі, тагмін ет?
(Звичайно, турецькою мовою це означає - Угадай, що я вирішив? . Як буде "угадайте", я не знаю тому, як то кажуть "юзьґюнюм")

Так от, почитавши Като Комб (посилання - в англійській темі, мій пост від учора), вирішив починати читати книгу турецькою, а паралельно - шліфувати діалоги матриці.
Займатися потрібно тим, що цікаво, а цікаво - читати художню літературу.

Я вже колись казав, що колись візьмусь за "Кирмизи ве сьях" Стендаля. І навіть книгу скачав кілька місяців тому турецькою.
А сьогодні найшов і скачав "Красное и черное" російською.

Але! Якщо я почну з першого речення в турецькому тексті колупати кожне слово, намагатися розібратися в побудові речення, осягнути граматику, то, думаю, до кінця третього абзацу мене "закопають".

От погляньте:

Уявіть собі що цей текст - мовою, в якій ви знаєте пару сотень слів і два десятки стандартних виразів, а тут - таке буяння літературного таланту того француза.
Чи потрібні мені на першому етапі вивчення "лощинки", "лесопилки", "отроги", "расколотые вершины" та інші "мюлузские набойки"?

Очевидно, що ні.
Згадаємо, як ми вчили російську в дитинстві. В усякому випадку, як учив я, для кого рідною мовою дитинства була українська.
Я брав товсту книжку, скажімо, "Таинственный остров" і всякі описи природи (авторський текст) просто пропускав, бо він був важкий для розуміння, багато слів були незрозумілі, перебігав очима і добирався до прямої мови героїв.
Особливо в цьому плані мені чомусь запам"яталась книга Марка Твена "Янкі при дворі короля Артура". Не ясно було, що таке "янкі", незрозумілими були описання "лесов и долов" Старої Англії, але мене зачаровував сюжет, в якому хтось потрапляє у минуле.
Тому я завжди жадібно і з захопленням читав саме діалоги. А авторську мову - наскільки мені що було зрозуміло.

Подібний підхід я спробую використати і при вивченні турецької.
Буду відслідковувати сюжет в російському варіанті, а де побачу, що те чи інше речення має бути зрозумілим турецькою (під зрозумілим я маю на увазі: нескладний набір слів, нескладна побудова речення тощо), я буду шукати те речення турецькою, виписувати і вивчати слова, намагатися розібратися у побудові турецького речення.

Побачимо, що із цього вийде.



Ії ґюнлєр!

 

Сьогодні почав потроху розшифровувати турецьку грамоту.
Що корисного почерпнув із Като Ламб, так це те, що слова потрібно вчити парами.

Вона наводить цікавий приклад. (Це було ще в ті часи, коли існував СРСР, а Угорщина, - її батьківщина, - ще будувала в сім"ї братніх держав світле комуністичне майбутнє).
Вона запитала у 5 класі (мадярському) на уроці російської мови, як буде російською "п"ятирічний". І ніхто не відповів. Але коли вона дала підказку "план", то зразу кілька дітей разом вигукнули "пятилетний план".

Тому слова потрібно вчити не окремо, а стійкими парами. Якщо забудеться одне слово, то друге слово допоможе згадати інше.
Наприклад, слово "гострий" запам"ятовувати зі словом

ніж

, слово "дах" легше запам"ятати у виразі "жити під одним дахом", слово "сторона" - у виразі "враждующие стороны" (тараф - сторона, душман тарафлар - враждующие стороны).
Десь так.

Причому зубрити не потрібно, а просто не лінуватися написане (виписане у власний словник) час від часу перебігати очима. Якщо багато читати, то найбільш вживані слова так чи інакше будуть зустрічатися часто, а отже, запам"ятаються без зайвих зусиль.

 

Хочу ще раз підкреслити, що йде експеримент (я його проводжу), чи можливо вивчити мову без вивчення граматики по підручниках, а лише читаючи книгу на мові що вививчається і маючи "поряд" відповідний текст рідною (для даного випадку "рідною" можна назвати і російську, якщо не вдаватись у тонкощі патріотизму) мовою.

Та мадьярка Като (згадувана мною на днях) каже, що можна. І навіть дає технологію, порядок дій. Ну, правда, технологія - сорокарічної давності, коли ще і магнітофони були в диковину, а слухати можна було лише щось на коротких чи середніх радіохвилях). Але ідея залишилась та ж.
Перший крок - купівля максимально великого двомовного словника (туди і назад).

Другий крок - знайомство із фонетикою. Зараз із цим проблем немає: мовні матриці, ютьюб, записуй звук, записуй текст і зводь докупи. Вона ж тоді вчила фонетику по географічних назвах. Переважно - по назвах "далеких" міст і країн. Це зрозуміло, оскільки навіть у російської і української (припустимо, росіянин по такому методу вирішив вивчити українську) стосовно близьких місць є розходження: Німеччина - Германия, Відень - Вена, Туреччина - Турция.
А скажімо, Чад - він і в Африці Чад.

Читати підручник, звичайно, можна починати, але Като називає це "удовольствием, ниже среднего" і рекомендує взяти книгу на мові що вивчається (тоді було - купити, тепер можна скачати), або дві, якщо одна не сподобається. І починати читати, намагаючись зрозуміти, те що можна зрозуміти, і пропускаючи те, що незрозуміле. Краще, звичайно, з її слів, починати з адаптованих текстів, але якщо таких немає, то починати читати неадапновану літературу.

За її, Като, переконанням, розуміння граматики приходить поступово через таке читання.
Будемо їй вірити, адже вона десять мов могла перекладати синхронно з будь-якої на будь-яку, а ще на шести мовах могла читати без словника.

Отже, за два вихідних дні, що минають, що було мною пророблено:
Роздрукував два десятки перших сторінок роману "Червоне і чорне" Стендаля турецькою.
Ну, щоб не псувати очей, сидячи за екраном комп"ютера, адже поки що процес роботи з текстом читанням назвати ще не можна. Російський текст у вигляді електронної книжки на планшеті. Ну, щоб заглянути по мірі необхідності.
За два дні було промучено півтора коротеньких абзаци. Почав із перших, щоб глянути, що із цієї витівки вийде. Із цих полутора абзацу половина речень чи кусків речень просто не піддавались розшифровці. Або слова не находив у словнику (слово було не в словниковій формі, а яке-небудь, прости господи, "отглагольное деепричастие"), або ж із слів, переклад яких я вияснив, не можна було стулити докупи щось осмислене.

Це - мінуси, до яких я готовий, і з якими зіткувався будь-хто, хто намагався доказати, що в анкеті не даром пише "английский (немецкий, французский) со словарем".

А тепер - про плюси. Деякі словосполучення (1) стали зрозумілими, і я їх виписав собі в словарик, або ж (2) у процесі пошуку в словнику я натрапляв на цікаве словосполучення, яке тоже варто було виписати. (Я словариком називаю те, що я пишу в зошит, а словником - те, що купив у вигляді товстої книги)

Наприклад (пишу кирилецею, щоб не заморачуватися):
Для випадку (1): бакима кузейден - дивлячись із півночі, баким - погляд, точка зору, кузей - північ.
Для випадку (2): я натрапив на гарний вираз "вакіт чабук ґечер" - "час проходить швидко", коли шукав у словнику слово ґечер - проходить. Там, у романі, саме річка проходить через містечко.
Або ще, для цього ж випадку: "о мотору ішлетір" - він запускає двигун. Також гарний вираз для запам"ятовування.

Інколи утворюється цілий ланцюжок слів, так що кожну пару варто виписати і завчити:
кьойлю - сільський, кьойлю галки - сільська публіка, вапур галки - публіка на борту пароплава, араба вапур - автомобільний паром. Зрозуміло, що завдяки "араба" - гарба, візок, теліга та вапур - vapour (пара водяна, випаровуватися), творчий підхід дає результатом краще запам"ятовування.

От і казочці кінець, а хто дочитав - молодець.
Далі буде.
ЗІ. Для повноти картини ще скажу, що іноді одному реченню в турецкому перекладі може відповідати два речення у російському і навпаки.

Не забувайте також, що навіть у двох близьких мов, якими є українська і російська, одне і те ж поняття може мати різні граматичні форми:
країна, що розвивається - развивающаяся страна.
Про те, як перекласти на російську українське "розбудова", я вже й мовчу.
А то - далека турецька.

 

Я думаю, кожен може знайти час для вивчення мови, при бажанні.
Наприклад, Вам особисто я би порадив зробити це так:
По-перше, віддати мишу котові,
По-друге, наполовину скоротити час перебування в "політичних темах" на користь вивчення мови.

Хоча розумію, що не кожен має велике бажання скористатися такою порадою.
Мій син має бажання удосконалити англійську, але докладає зовсім мало зусиль. Я спостерігаю його, як він годинами "лайкає котиків" (узагальнено: читає різні теми різних блогерів, на які підписався, дивиться там зовсім непотрібні йому фото незнайомих йому людей, якісидять на пеньках у лісі чи тримають кота або пса на руках, або викладають ролик, де цуцик, одягнений по-модному, на передніх лапах ходить тощо), і все ніяк "не може" знайти часу, щоб прочитати півсторінки адаптованого Конан-Дойла щодня.

А я вже знаю, як турецькою "після поразки Наполеона". І хоча я скоріш за все це забуду, але слово daha - після, у мене вже надійно застрягло в пам"яті. Так само як і ev - дім.

Так що, "думайте сами, решайте сами" (с).

ЗІ Порада відіслана на рахунок: 322 223 322 223

 

Вчора говорив з одним мушчиною, вчить англійську більше року, з минулорічного нашого спікінклабу який благополучно здох....
Вчить настирно від години до двох на день, в дуолінго(сайт такий є) з його слів говорить вже дужу і дуже добре, тільки нічого не розумвє , мою пропозицію більше слухати, чи хоча би пімслера сабі скачати відкинув бо ( видно в мене голова така шо я на слух не можу запамятати а тільки на вигляд) на моє зауваження шо українську, хуйлостанську, польську і білоруську він таки на слух сприймає а не на дотик чи ні мігах сказав шо то таке...
Коротше кожен собі знає своє

 

Зізнаюся Вам чесно: ЛФ використовую для вдосконалення української. Ніде більше в соц мережах чи на форумах не висю. Іноді, на фейсбуці викладаю фото родини для родичів з Австралії і переглядаю їхні. Але, то святе.
Усе інше перебування в інтернеті - суто по ділу.
Зрозуміло, що може здаватися, що людина в онлайні від нема чого робити. Та в мене ЛФ завжди супроводжує якусь іншу справу. Наприклад, коли в дорозі, або в очикуванні потягу в метро, або на роботі, коли роблю на автопілоті нудну роботу на компі, можу почитати, доки обробляються дані, або коли додзвонююсь кудись, або коли треба перемкнутися з одного діла на інше, а мозок закіпає, або коли по телефону начальниця щось довго нудить, або коли роблю перерву на попоїсти... ну і таке інше.
Тобто, заповнюю деяку порожнечу, коли мозку не потрібно напружено працювати.
З написанням трохи складніше, ніж з читанням. Іноді, один допис пів дня пишу
Що ж стосовно миші, то коту вона допоможе лише хвилин на 20. Натомість, така жорстокість дасть збій у системі виховання дитини (найвідповідальніша й пріоритетна нині з моїх справ).
Окрім того, змушена вдаватися у вивчення різних музичних дисциплін, щоб мати змогу контролювати рівень знань моєї школярки, яка навчається у спеціалізованій школі. А для себе узялася освоювати мови програмування. То ж, усі інші мови, поки що, стоять у черзі