Мій tecrübem у вивченні зовсім незнайомої (турецької) мови

Слуги народу у спілці з ОПЗЖ (голосування у ВРУ) виділять $0,66 мільярда терористу росії, як оплату за паливо на Хмельницьку АС.

Як вам спонсорство тероризму? Як вам торгівля на крові? У когось є ще сумніви на кого працює влада?

 

Читаю таке речення
ellerindeki tepsi üzerindeki gümüş çatal kaşıkla, çalkalanan su bardağıyla ve üstü kapalı tabakla birlikte sallanıyor; balkon göbeği hepsine alttan kısmen destek oluyordu.

Мова йде про тацю в руках, на якій були срібні виделка та ложка, склянка з водою, що подзвякувала, тарілка закрита зверху...
І тут раптом зустрічається слово балкон - не зрозуміло, до чого тут балкон.

Довелося розбиратися. Хоча можна було і йти далі, але цікавість взяла верх.
Гугл-переклад цього словосполучення balkon göbeği нічого не дає - балконний вузол.
Тоді пробую знайти картинки гуглом.
І - ура!
Виявляється що це - величезне пузо.


Той, хто ніс тацю, частково підтримував тацю і все, що було на ній, своїм великим пузом.

 

Про інтенсивне та екстенсивне читання всі, хто цікавиться вивченням іноземних мов, мабуть, чули.
Інтенсивне читання - це коли за кожним словом лізеш у словник, прагнеш знайти переклад кожного слова, розбираєш кожне речення, одним словом "колупаєшся глибоко"
Екстенсивне читання - це коли намагаєшся прочитати якомога більше, пропускаючи деталі. Головне - в загальному зрозуміти, про що йде мова, відслідковувати сюжет.

Я зараз читаю третю книгу про Гаррі Поттера турецькою. В цілому розумію без словника, але не все в деталях.
Тому виробив такий підхід: читаю абзац турецькою і, як правило, розумію, про що йдеться. Потім читаю відповідний абзац англійського оригіналу, уточнюю те, що було не зовсім зрозуміле. Як правило - це коли порядок слів у турецькій такий, що не можеш звести речення докупи. Де починається фраза, де закінчується. Прочитавши англійський оригінал, я знову перечитую той же абзац турецькою, згадую забуті слова, на цей раз розумію абзац набагато глибше. Але нічого не виписую, ні в словарик, ні в зошит. Просто читаю книгу.
Це - екстенсивне читання, але дещо поглиблене. Таке читання корисне тим, що повторюються ті слова, які колись уже зустрічалися, але трохи забулися. І коли їх зустрічаєш повторно, згадуєш їх значення без словника, і вони закріплюються в пам'яті.
Таке читання корисне не для вивчення нових слів, а для міцного закріплення тих, які вже колись зустрічав і виписував.
От, для прикладу. Коротеньке речення.

Tamir etme imkânı var mı? - Чи є можливість відремонтувати?

Слово tamir - ремонт мені вже зустрічалось неодноразово, але зараз я згадав його не зовсім легко. Те ж саме - зі словом imkân - можливість.

В процесі такого читання закріплюється словниковий запас (вокабулярій).

А от інші речення абзацу я прочитав легко, без напруження. Всі слова легко згадалися.

"Maçta olanları duydum" dedi Lupin. Masasına gidip
kitaplarını çantasına doldurmaya başladı. "Süpürgene
çok üzüldüm. Tamir etme imkânı var mı?"

"Я чув, що трапилося під час матчу," сказав Люпен. Він підійшов до столу і почав складати книги в портфель. "Мені дуже шкода твоєї мітли (що трапилося з твоєю мітлою). Чи можна її відремонтувати?"

 

Хочу порадувати тих, хто зацікавиться вивченням турецької мови за тим методом, який я перевірив на практиці.
Зараз переклади з турецької, які здійснює гугл-перекладач, є більш точними на українську, ніж на російську.
Зазначу, що ще кілька років тому,- і я про це писав, - гугл з турецької на українську перекладав таким чином: спочатку - на английську, з англійської - на російську, з російської - на українську. Зараз із цього ланцюжка російську викинено (а можливо - і англійську).

От просте речення турецькою:
Raflarda duran daha ilginç eserler teneke kutularının içinden onunla alay ediyormuş gibi geliyordu
Англійський переклад :
The more interesting artifacts on the shelves seemed to mock him from inside their tin cans.
Російський переклад:
Наиболее интересные артефакты на полках, казалось, насмехались над ним, находясь внутри своих консервных банок.
Український переклад:
Цікавіші артефакти на полицях ніби насміхалися з нього зсередини своїх бляшанок.

Тут два моменти, точніші в українському перекладі, ніж в російському:
daha ilginç означає "більш цікаві", "цікавіші", а не "наиболее интересньіе" (найцікавіші).
В англійській також сказано "more interesting" - більш цікаві, более интересньіе

Другий момент: teneke kutular - бляшанки (англійською - tin cans), а зовсім не "консервні банки", як це перекладено російською.
Коробки із жесті можуть бути не обов'язково для консервованих продуктів, а, скажімо, для набоїв чи інших дрібних предметів.

 

вчи-вчи турецьку поки зелена влада не вижила з України всіх українців, це корисно.

 

Із середини літа був закинув читати турецькою, бо взявся за німецьку - прочитав пару повістей, а зараз знову повертаюся до турецької. Дещо позабувалося, але не все.
Щоб знову в'їхати, перечитаю ще раз той розділ, що читав влітку.

 

Дуже класна штука - ЧатДжіПіТі.
Коли виникає проблема, чи бажання щось уточнити, цілком можна звертатися
От для прикладу, я запитав (за звичкою користуюся при вивчені мов російською):
Какую роль (какое значение) имеет первое слово ta в предложении Ta dipteki şu büyük pompaları kullanıp suyu güzelce çektirmenin, beton duvarların arkasındaki yeryüzüne pompalamanın vakti gelmişti.

Играет ли это слово что-то вроде "и к тому же"?

ЧатДжіПіТі заперечив і дав детальне пояснення.
Наводжу фрагмент відповіді:

Короткий ответ: нет, здесь ta не означает «и к тому же».

Теперь подробно.

В турецком языке ta / de / da — это частицы-усилители, но их значение сильно зависит от позиции и контекста.

Что такое ta в этом предложении
Ta dipteki şu büyük pompaları kullanıp…

Здесь ta — это усилительная частица со значением «самый, аж, прямо, вплоть до», подчёркивающая крайность/глубину.

ta dipteki
≈ «прямо в самом низу», «аж на самом дне»

То есть ta относится не ко всему предложению, а конкретно к слову dipteki («находящийся на дне»).


Тобто, я вже не вперше пересвідчуюся, що ШІ дає, як правило, детальне роз'яснення, яке, скоріш за все, не завжди дасть учитель чи репетирор (за гроші).
Зате ШІ пояснить безкоштовно.

 

При вивченні іноземних мов, а особливо - турецької, цілком можна звертатися до ChatGPT.

Я сьогодні в одному короткому реченні не зміг самостійно розібратися. І ChatGPT допоміг.
Даю повний текст нашого "діалогу" (там, де я, виділено іншим кольором).
-----------------------------------------------------
Переведи на русский “Alo, alo,” dedi. Sesi, Solo’nun kalçasının üzerindeki aygıttan haykırarak çıktığında acayip bir cıyaklama duyuldu. Соло - это имя человека.

Перевод на русский:

— Алло, алло, — сказал он.
Когда его голос, с криком вырвавшийся из устройства на бедре Соло, прозвучал, раздался странный визг.
Возможен чуть более литературный вариант:

— Алло, алло, — сказал он.
Из устройства, закреплённого на бедре Соло, его голос вырвался с криком, и послышался странный визг.
Если хочешь, могу разобрать турецкие слова по отдельности (особенно haykırarak, acayip, cıyaklama), тут есть интересные нюансы.

Это “аллокал” не он, а она (Джульетта). Где в предложении видно, что это - её голос? Какой суффикс?

Хороший вопрос — это как раз тонкое место турецкого текста ?

Коротко: никакого суффикса «её» тут нет. Пол говорящего не выражен грамматически, а «её голос» понимается из контекста.

Теперь подробно.

Ключевой фрагмент
Sesi, Solo’nun kalçasının üzerindeki aygıttan haykırarak çıktığında…
Слово sesi — это:

• ses — «голос»
  
  
• -i — притяжательное окончание 3-го лица ед. числа
  

То есть буквально: «его/её голос».

? В турецком один и тот же суффикс -i / -ı / -u / -ü означает и “его”, и “её”. Различие по роду не проводится.

Почему это не голос Соло
Структура предложения такая:

• Sesi — его/её голос
  
  
• Solo’nun kalçasının üzerindeki aygıttan — из устройства на бедре Соло
  
  
• çıktığında — когда (он/она) вышел/вышла
  
  
• acayip bir cıyaklama duyuldu — раздался странный визг
  

Важно:

• Solo’nun стоит в родительном падеже и относится к kalçası («бедро Соло»),
  
  
• а не к ses.
  

Если бы речь шла о голосе Соло, было бы:

Solo’nun sesi
Но здесь:

Sesi … aygıttan çıktı
= её голос вышел из устройства…
Откуда мы знаем, что это Джульетта
Только из контекста повествования:

• Джульетта говорит по связи,
  
  
• устройство находится у Соло,
  
  
• значит, звук, выходящий из устройства, — её голос.
  

Турецкий язык:

• не маркирует род,
  
  
• не различает «его / её» в притяжательных суффиксах,
  
  
• очень часто пол восстанавливается исключительно контекстом.
  

Буквальный разбор
Sesi … çıktığında
= «когда её/его голос вырвался…»
Никакого специального «женского» суффикса тут быть не может — турецкий так не работает.

Если хочешь, могу показать:

• как выглядело бы предложение, если бы это был голос Соло,
  
  
• или сравнить с русским/немецким, где род обязателен.
  

Вот я как раз и понял, что "-i — притяжательное окончание 3-го лица ед. числа". У меня иногда проблемы с определением окончаний подобного рода (я его назвал суффиксом по недомыслию. В грамматическом смысле это будет окончание, а не суффикс, но в принципе - роль одна и та же: То, что следует за корнем слова). Еще хочу спросить: acayip - это "включившись", "при включении устройства"?

Отвечу по порядку.

1. «Суффикс» vs «окончание» — ты почти прав
В турецкой грамматике то, что в русском интуитивно хочется назвать окончанием, традиционно называют суффиксом (ek), потому что:

• в турецком нет флексий в индоевропейском смысле,
  
  
• все грамматические значения выражаются агглютинативными суффиксами,
  
  
• даже притяжательные и падежные формы — это суффиксы, а не окончания.
  

Так что твоя «оговорка» — вовсе не ошибка ?
С точки зрения тюркологии -i в sesi — это притяжательный суффикс 3-го лица ед. числа (3. tekil şahıs iyelik eki).

2. Что такое acayip
Нет, acayip не имеет никакого отношения к «включению», «срабатыванию» или «при включении устройства».

acayip — это прилагательное / наречие, означающее:

• странный
  
  
• чудной
  
  
• необычный
  
  
• диковинный
  
  
• (разг.) жутковатый, нелепый
  

В тексте:

acayip bir cıyaklama duyuldu
буквально:

«раздался странный / жуткий визг»
3. Откуда ощущение «при включении»?
Путаница понятна, потому что:

• çıktığında = «когда вышел / вырвался»
  
  
• haykırarak = «крича, с криком»
  
  
• источник звука — устройство
  

Всё вместе создаёт эффект, похожий на:

«когда устройство включилось и заорало»
Но грамматически это выражено не словом acayip, а всей конструкцией:

• aygıttan … çıktı — «вышел из устройства»
  
  
• haykırarak — «крича»
  
  
• duyuldu — «послышалось»
  

acayip лишь добавляет оценку качества звука, а не момента его появления.

4. Итог кратко

• -i в sesi — притяжательный суффикс 3 л. ед. ч. («его / её»)
  
  
• Род не кодируется
  
  
• acayip = «странный / жуткий / необычный»
  
  
• Значения «включившись», «при включении» в слове acayip нет
  

Если хочешь, в следующий раз можем разобрать такие места «по слоям»:
лексика → грамматика → стиль → переводческий эффект — ты как раз к этому уровню уже подошёл.

acayip = «странный / жуткий / необычный» Ясно. Я почему-то подумал на глагол açmak

Это очень понятная ассоциация — ты логически хорошо рассуждал, просто тут сработала ложная этимологическая догадка.

Почему возникла мысль про açmak

• aç- = «открывать, включать»
  
  
• açık = «открытый, включённый»
  
  
• açınca / açıldığında = «когда включили / при открытии»
  

На фоне сцены с устройством мозг автоматически тянется к этому гнезду — это нормально ?

Почему acayip не от aç-
Хотя внешне похоже, acayip:

• не содержит корня aç-
  
  
• исторически заимствовано из арабского (ʿajāʾib — «диковины, чудеса»)
  
  
• в современном турецком — оценочное слово, а не глагольная форма
  

Сравни на слух:

• aç-mak — короткое, «жёсткое»
  
  
• a-ca-yip — трёхсложное, с оценочной интонацией
  

Как бы выглядело «при включении»
Если бы автор хотел явно сказать «при включении устройства», было бы, например:

• aygıt açıldığında — «когда устройство включилось»
  
  
• aygıtı açınca — «когда включили устройство»
  
  
• açılmasıyla birlikte — «с включением»
  

И тогда acayip могло бы стоять дополнительно:

aygıt açıldığında acayip bir cıyaklama duyuldu
«когда устройство включилось, раздался странный визг»
Но в исходном тексте этого нет.

Полезный вывод (очень важный для турецкого)
В турецком:

• созвучие ≠ родство
  
  
• особенно между:
  
  
  • тюркскими корнями (aç-)
    
    
  • и арабско-персидскими заимствованиями (acayip)
    
    

Ты как раз на том этапе, когда начинаешь угадывать структуру слов — это хорошо, просто теперь нужно иногда «тормозить» и проверять себя.

Если хочешь, можем составить небольшой список частых ложных ассоциаций типа acayip / açmak, tuhaf, garip, acayipçe — они часто встречаются в художественных текстах вроде SILO.










Нет, пока спасибо. Я все равно забуду. О "ложных" друзьях переводчика я слыхал, Пока
----------------------------------------------------
Одним словом, мене підвело слово арабського походження, яке я вважав формою турецького дієслова.

Так що тим, хто вивчає іноземну, і щось незрозуміло, можна сміливо звератися до ШІ.
Причому, він навіть узнав, що це - із роману Хоуі "Бункер" (SILO).

Текст дійсно важкий, але я більшість фраз розумію якщо не відразу, то можу розібратися в граматиці (граматики я не вивчав спеціально, а почав розуміти граматику, багато читаючи турецькою)