Мій tecrübem у вивченні зовсім незнайомої (турецької) мови

Важко просувається читання Мартіна Ідена. Читання Мартіна Ідена просувається важко. Просувається читання Мартіна Ідена важко. Важке просування читання Мартіна Ідена. Просування читання Мартіна Ідена важке.

Я написав кілька реченнь, що виражають одну і ту ж думку, не випадково. Оскільки для турецької, подібно до слов"янських мов, характерна велика кількість граматичних форм майже всіх слів, слова в реченні також можна розставляти по-різному.
Головну роль грає граматична форма кожного слова, а не їх місце в реченні.
Якщо в англійській чи там німецькій чи французькій мові ти чекаєш на першому місці підмет, на другому - присудок, то в турецькій мові це не так. Якщо речення довге, то потрібно шукати, де ж саме ті основні члени речення, потім навколо них вишукувати другорядні, потім визначати, чи часом не "Важкий Мартін Іден просуває (всовує, висовує, засовує) читанку" . Одним словом, я думаю, що у випадку з вивченням турецької головну роль грає розуміння граматичних форм. Я не кажу "вивчення у підручнику", тому що знати, що за коренем слова спочатку йдуть такі-то суфікси, потім - такі-то, потім такі-то - це мало що дає.
Це потрібно навчитися відчувати на практиці.
Як у прикладі з української "краще недоперепити, чим перенедопити". Потрібно зрозуміти, а не піддавати аналізу, використовуючи підручники.

Оскільки мова Джека Лондона, як правило, граматично дуже насичена, багата на різні слова, порівняння, речення довгі, то і в перекладах, зрозуміло, це також має місце. Варто лише глянути на російський чи український переклад.
Плюс до того - незвична побудова речень, характерна для турецької.

Краще було б читати щось простіше, Агату Крісті чи Едгара По у перекладі. Але доступ до безкоштовних книг турецькою в інтернеті дуже обмежений, а зайдеш на який сайт, дивися, можеш і заразу підхватити.

Але як би там не було,- буває, за день розшифрую одне-два речення, - але у більшості випадків вдається зрозуміти побудову речень, що якими словами було сказано.
Тому буду продовжувати читати Мартіна Ідена, хоч і повільно. Сподіваюсь, далі буде легше.
Шукав щось легше в мережі, але не знаходжу. "Капітанську дочку" Пушкіна читати не маю бажання. Знайденого Кафку я б і російською не читав. Тим більше, що виявилося, що звук турецькою - з одного перекладу, а знайдений текст перекладу від іншого автора. Так що слухати і читати одночасно не виходить.

Одним словом, хто вчить іспанську чи там французьку може лише радіти великій кількості текстів і звуку для вивчення мови.

 

Заради розваги для шановних читачів цього посту.
Англ:
Her music was a club that she swung brutally upon his head; (мається на увазі голова Мартіна Едена)
Рос:
Она обрушила на него музыку, словно беспощадные удары дубиной по голове
Тур:
Çaldığı müzik Martin Eden'in kafasına merhametsizce indirdiği bir topuz gibi geldi,
Переклад з турецької на російську (Гугл):
Музыка, которую он играл, казалась булочкой, которую Мартин безжалостно загрузил в голову Эдена,

Ну, і якщо цікаво, що я записав у картку Анкі (коряво, але зрозуміло):
Играемая музыка была похожа на колотушку, которая беспощадно опускалась на голову Мартина Идена
indirmek - падати, знижуватися, опускатися

 

Звичайно, немає сенсу на етапі вивчення мови, на якому знаходжуся я зараз, перекладати з турецької те, що російською перекладено як:

Я в дитинстві і російською мовою, читаючи Джека Лондона, такі фрагменти пропускав і читав лише діалоги.
Тому я пішов далі, до фрази:

Kız ise omzunun üzerinden ona baktı ve bütün bunları Martin Eden'in yüzünde görür gibi oldu.

Дівчина глянула через плече на Мартіна Ідена і мовби побачила все це на його обличчі.

Всі слова знайомі, речення зрозумів відразу.
Йду далі.

 

Почав читати третю главу Мартіна Ідена...
При вивченні турецької мовинайважливіша задача, мені здається, полягає в тому, щоб вивчити всі граматичні форми двох слів
etmek - робити; olmak - бути, ставати.
Цих форм, здається до півсотні на кожне з цих двох слів.

Вчора, заповнюючи картку черговим реченням, просто записав приблизний переклад, а сьогодні нарешті допетрав граматику того речення.
Ви будете сміятися, але в словосполученні söz edildiğine сидить одна із форм слова etmek
söz - слово, söz etmek - казати, говорити, згадувати ("робити слово")
söz edildi - говорилось, (на відміну від söz etti - він говорив), söz edildiği - згадування (говоріння, казання) (в називному відмінку), söz edildiğine - згадуванню (в давальному відмінку).
söz edildiğine rastlamıştı - він, здається, зустрічав випадково згадування (що говорилося) (в книгах про класичну музику - це вже конекст речення)
оте -mış- вказує, що не стовідсотково мала місце дія, а є лише припущення, що таке було

Чому давальний? Та тому що він зустрівся згадуванню

До речі про згадування. Я оце згадав (можна подивитися мої перші пости теми), що я не збирався вчити турецьку, а лише вирішив перевірити на ній дієвість методу Замяткіна (один-два діалоги), а потім вчити собі європейські мови - французьку, італійську, чеську...
Але настільки захопився турецькою, що не хочеться кидати.

 

Припиняю поки що читати Мартіна Ідена і повертаюся до Шахової новели.
Справа в тому, що Мартін Іден - дуже складна книга для читання навіть англійською, що вже казати про турецьку.
Філософські (по-своєму) розмірковування Мартіна (то він був атеїстом і посміювався над релігійними діячами, які стверджували, що існує невмируща душа, а після того, як зустрів Руфь, почав думати, що не може не існувати душі, бо він її побачив в цій дівчині, а тіло - лише вбрання для душі (прямо як Буш-молодший про Путіна), - такі філософські пошуки - не для вивчення мови. Потім далі напевно йде турецький сленг, аналог англійського оригіналу, що також не для початкових етапів навчання.
Наводжу як приклад, фрагмент російською:

Трамвай пересекал местность, отделявшую Окленд от Беркли, дома здесь были редки, и Мартин глядел в оба, чтоб не прозевать знакомый двухэтажный домик с самодовольной вывеской «Розничная торговля Хиггинботема за наличный расчет». На углу Мартин Иден сошел. Задержался взглядом на вывеске. Она говорила ему больше, чем сами слова. Буквы и те выдавали самовлюбленное ничтожество, душонку, склонную к мелким подлостям. Бернард Хиггинботем был женат на сестре Мартина, и Мартин Идеи хорошо его изучил. Он отпер дверь своим ключом и поднялся на второй этаж. Здесь обитал его зять. Бакалейная лавка помещалась внизу. В воздухе стоял запах гниющих овощей. Ощупью пробираясь по коридору, Мартин споткнулся об игрушечную коляску, брошенную кем-то из его многочисленных племянников и племянниц, и с грохотом стукнулся о дверь. «Скряга! – пронеслась мысль. – Скаредничает, грошовую лампочку не зажжет, а квартирантам недолго и шею сломать».

Он нашарил дверную ручку и вошел в освещенную комнату, где сидели его сестра и Хиггинботем. Она латала мужнины брюки, а он, тощий, длинный, развалился на двух стульях, – со второго свешивались ноги в поношенных домашних туфлях. Оторвавшись от газеты, он взглянул поверх нее на вошедшего темными лживыми колючими глазами. При виде зятя в Мартине всегда поднималось отвращение. Никак не понять, что нашла в этом Хиггинботеме сестра. Этакое вредное насекомое, так и подмывает раздавить его ногой. «Hичего, когда-нибудь я еще набью ему морду,»– нередко утешал себя Мартин, вынужденный терпеть его присутствие. Глазки зятя, злобные, точно у хорька, впились в него с неудовольствием.

– Ну, чего еще? – резко спросил Мартин. – Bыкладывай.

– Эту дверь красили только на прошлой неделе, – угрожающе и вместе жалобно произнес мистер Хиггинботем. – А ты знаешь, сколько нынче дерут профсоюзники. Ходил бы поосторожней.

Мартин собрался было ответить, да раздумал – что толку связываться. Не задерживаясь взглядом на подлом, мерзком человечишке, он посмотрел на литографию на стене. И поразился. Прежде она всегда нравилась ему, а сейчас будто увидел впервые. Барахло – вот что это такое, как все и этом доме. Мысленно он вернулся в дом, откуда только что ушел, и увидел сперва картины, а потом Ее – пожимая ему руку на прощанье, она глядела на него так славно, по-доброму. Он забыл, где находится, забыл про Бернарда Хиггинботема, пока сей джентльмен не спросил:

– Призрак что ли увидел?

Мартин очнулся, посмотрел в ехидные, свирепые, трусливые глаза-бусинки, и перед ним, как на экране, возникли эти же глаза, когда Хиггинботем продает что-нибудь внизу, в лавке, – подобострастные, самодовольные, масленые и льстивые.

– Да, – ответил Мартин. – Увидел призрак. Спокойной ночи. Спокойной ночи, Гертруда.

Он пошел из комнаты, споткнулся о распоровшийся шов заштопанного ковра.

– Не хлопай дверью, – остерег Хиггинботем.

Мартина бросило в жар, но он сдержался и без стука притворил за собой дверь..

Хиггинботем с торжеством поглядел на жену.

– Напился, – хрипло прошептал он. – Говорил я тебе, малый напьется.

Она покорно кивнула.

– Глаза у него очень блестели, – согласилась она, – и воротничка нету, а уходил в воротничке. Но, может, и всего-то выпил стаканчик-другой.

– Да его ноги не держат, – заявил супруг. – Я-то видел. Идет – спотыкается. Сама слыхала, в коридоре чуть не грохнулся.

– Наверно, об Алисину коляску споткнулся, – сказала она, – В темноте не видать.

В душе Хиггинботем поднимался гнев, и голос он тоже возвысил. Весь день в лавке он был тише воды, ниже травы, дожидаясь вечера, когда среди домашних можно наконец стать самим собой.

– Говорят тебе, твой драгоценный братец пришел пьяный.

Он чеканил слова холодно, резко, безжалостно, точно штамповальная машина. Жена вздохнула и промолчала. Была она крупная, тучная, всегда неряшливо одетая, всегда замученная бременем своей плоти, домашних забот и мужнина нрава.

– Говорят тебе, сидит это в нем, от папаши унаследовал, – продолжал Хиггинботем тоном обвинителя. – Помрет в канаве, тем же манером. Сама знаешь.

Жена со вздохом кивнула и продолжала шить. Оба не сомневались, что Мартин вернулся пьяный. Не способные воспринять красоту, они не распознали в блестящих глазах и пылающих щеках примет первой юношеской любви.

– Прекрасный пример подает детям, – вдруг фыркнул Хиггинботем, нарушив молчание, его злила безответность жены. Иногда ему хотелось даже, чтобы она больше ему перечила. – Если еще раз придет выпивший, пускай выметайся. Поняла? Не желаю терпеть его дебоширство, нечего ему пьянством растлевать невинных деток. – Хиггинботему нравилось новое для него слово, недавно вычитанное в газете. – Да, растлевать, вот как это называется.

И опять жена только вздохнула, горестно покачала головой и все продолжала шить. Хиггинботем вернулся к газете.

Написано, звичайно, колоритно, але над кожним подібним реченням турецькою доводиться довго потіти, перш ніж зрозумієш, що до чого, а зараз у мене задача - побільше засвоїти граматичних форм і часто вживаних звичайних слів, а не тих, які навряд чи скоро зустрінуться в іншій книзі чи при можливому спілкуванні з турками.
Крім того, дуже важливим аспектом у вивченні мови (та й будь-чого) має бути відсутність внутрішнього спротиву, сумнівів.
А в мене такі з"являються - чи варто вчити слова із третього десятка тисяч, коли ще не знаєш толком всіх слів із перших п"яти-шести тисяч. Резонно.

Тому повертаюсь до Шахової. Побудова речень простіша, немає сленгу (

Глазки зятя, злобные, точно у хорька, впились в него с неудовольствием., і тому подібне

При вивченні мови бажана поступовість (graded reading), тому, можливо, колись і Лондона турецькою почитаю, а зараз повертаюся до простішого.

 

Сьогодні дообідній час вирішив присвятити пошуку книг турецькою, так щоб можна було скласти список, що читати, спочатку те, що легше, далі - те що важче.
І на моє щастя надибав на, здається, азербайджанський сайт, де добра душа (чи душі) виклала масюку книг в пдф-форматі. В основному азербайджанською, російською та англійською мовами, але десятка півтора було і турецькою. І навіть Маркес португальською (чи іспанською, не знаю).

Я завантажив із десяток комплектів турецька-російська-англійська різних творів.

Тепер можна буде переглянути, що попростіше і після того як дочитаю Шахову новелу, почати читати щось інше.
Даю посилання, можливо, хтось захоче щось російською чи англійською почитати.
Kitablar | Kitabı Karandaşla Oxuyanlar

 

Не можу не навести приклад третьої складової умови вивчення мови
(тріади за Кауфманном: мотивація-час-підмічання(notice))
Приклад саме цього notice:
є таке слово düşkünlük, яке перекладається як fondness, addiction, і тому подібне. Українською залежність, прив"язаність, наркоманія.
Але є однокорінне слово düşmek - падати. У різних розуміннях. І падати фізично, і коли кров"яний тиск падає. В англійській мові більше 40 варіантів перекладу цього слова.
Виникає питання чому ці слова - однокорінні в турецькій, і чому така відмінність в українській: залежність - падати жодним чином не пов"язані.
І тут ось те саме підмічання, яке фіксує обидва слова в голові намертво:
Виявляється, до українського падати є однокорінне слово напасть

Напасть і залежність близькі за змістом.
От що таке notice

 

Повідомляю в телеграфном стилі, що на мене не схоже, бо дуже вже мені подобається просторікувати.

Отже. Не варто вчити ізольовані слова. Тобто, намагатися їх запам"ятати. Я півроку тому вирішив вивчити 1000 найчастіше вживаних слів із якогось списка. Так от, ті слова, які мені більше жодного разу не зустрілися в іншому контексті, я просто забуваю.
Навіть таке просте слово, як "міст" мені не зустрілося жодного разу. І хоча я його завчив взимку і думав, що запам"ятав, виявилося, що я його не можу згадати. Хоча деякі слова, як наприклад, "чорнило" запам"яталися, хоча більше не зустрічав.
Просто слово дуже колоритне - мюррекет.
Більше користі дає постійне читання тексту все далі і далі. Тоді слово зустрічається кілька разів, і ти його запам"ятовуєш намертво.

 

Цікава мова турецька.
Наприклад, слово emrinizdeyim означає я - у Вашому розпорядженні (я - до Ваших послуг)
emir - наказ, розпорядження, команда (ну, і емір, звичайно). Одне і випало з слова для милозвуччя.
-niz- означає "ваш, ваша, ваше"
-de- суфікс відмінка, відповідає на питання "де?" (назву відмінка не знаю, бо граматики не вчив. )
ну, а -yim означає "мій, моя, моє"
моя у вашому ропорядженні (моя-твоя понімай).
Тому що "я" буде ben.

ЗІ. І не можу втриматися, щоб ще не навести один цікавий приклад

anımsayabilmesine şaşırdığımı - моє здивування (викликане тим), що він може згадати

Не розшифровую, вірте, що це дійсно так.

 

Можете вірити, а можете ні, але ось таке речення, хоч і не відразу, але хвилин за десять я прочитав і зрозумів, що яке слово означає. Після двох-трьох повторних прочитувань читаю і по-ходу розумію, що там мовиться. Переклав, не заглядаючи в російський переклад цього речення.


O korkunç alıştırmalar sırasında başvurduğum şifreler, bu kemikten yapılmış taşların yerini tutan simgelerdi yalnızca; taşları tahtanın üzerinde oynatmanın imgelemimde yaptığım şeyin aynısı olduğunu anladığımda yaşadığım şaşkınlık, karmaşık yöntemlerle kâğıt üzerinde yeni bir gezegenin yerini hesaplayan ve sonra onu gerçekten gökyüzünde beyaz, parlak, maddesel bir yıldız olarak gören bir gökbilimcinin yaşadığı şaşkınlığa benziyordu belki de.

Що свідчить про те, що метод Замяткіна працює. Можна вчити мову без підручників граматики. (Стів Кауфманн також стверджує, що в процесі вивчення кожної нової мови, робота з граматикою займає приблизно лише четверту-п"яту частину часу, інколи - поки сидить Bathroom-і)

Мій переклад:

Ті шифри, якими я успішно займався під час жахливих вправлянь (упражнений), виявляється, були лише ерзацем (символами) цих ось фігур, зроблених із кістки; моє здивування, яке я пережив, що гра фігурами на дошці відповідає тому, що я проробляв колись в своїй уяві, мабуть можна порівняти із тим здивуванням, яке переживає астроном, коли бачить на небі білу мерехтячу матеріальну зірку, нове розташування на небі якої він розрахував перед цим складними методами на папері.


Тут мається на увазі, що доктор Б., будучи арештованим гестапівцями, подумки програвав партії майстрів із вкраденого збірника, а тут, на палубі океанського лайнера, побачив "живі" фігури, якими грали живі люди.

Переклад, можливо, не стовідсотковий - не претендую. Головне - я зрозумів.

 

Закінчив, нарешті, читати Шахову новелу. Останні дві-три сторінки майже не містили нових слів, в основному виписував в Анкі фрази, які відразу не міг зрозуміти, хоча всі слова були відомі, але в незвичному поєднанні.
Приблизно половину речень на останній парі сторінок розумів при першому прочитанні, а половину доводилося аналізувати.
В колоду Анкі "satranç" занесено в цілому 1388 карток.

На останньому десятку сторінок уже, здається, не було таких речень, які не міг би зрозуміти, скориставшись в разі потреби словником.
Хто пробував серйозно вивчати мови, знає, що таке може траплятися, коли, здається, вже всі слова знаєш, а що воно разом означає - не второпаєш.

Я вже пару тижнів тому повідомляв, що скачав із азербайджанського сайта півтора десятка книжок турецькою та російською на різну тематику. Здається, вибрав собі найбільш підходящу для подальшого читання. Втім, якщо не сподобається, завжди можна почати читати іншу. Головне - глобальне спрямування на регулярне читання.

Стосовно Шахової новели, я маю дві з лишнім години звучання аудіокниги. Буду прослуховувати через плейєр, коли що не ясно - заглядатиму в текст. Метою має бути практично повне сприйняття тексту на слух.

 

Сьогодні, 20 липня, день шахів

Спойлер

і матів

. International Chess Day - Wikipedia
А оскільки я на днях закінчив читати Шахову новелу Цвейга турецькою, то цей день - також і моє свято. З чим себе і вітаю.

 

Чим корисне використання програми Анкі?
Хоча б ось чим. Зараз, повторюючи картки, а помічаю (кауфамннівське notice), що слово keşfetmek - виявляти (обнаруживать) я, виявляється, виписував разів три (то батюшка виявив надзвичайні здібності у Мірко, то щоб ніхто не виявив, що Мірко - обмежена людина і потім не глузував з цього, то ще щось там).
І от, повторюючи картки, я дивуюсь, що за другим, за третім разом, коли зустрілося це слово, не згадав, про те, коли воно зустрілося вперше.
А лише емоційно зафарбоване вивчення дає користь, а не тупе зубріння.
Зараз, повторюючи картку із першої сотні, яка чекала свого часу місяців півтора, здивовано помічаю - вау!, так це слово зустрічалося мені ще й пізніше!
Кожна картка містить не ізольоване слово, а контекстну фразу.

 

Бачите турецьке слово tecrübem в заголовку теми? Так от, я це слово вперше зустрів на практиці, в тексті книги, яку я почав читати.

На цей раз це (я вже казав вище) книга турецького письменника "Дідько, що сидить всередині нас" (десь так).

І ось ця фраза із тим словом.
En akıllımızın kafası bile tecrübenin ambarı olmaktan ileri geçemez.
Що можна перкласти приблизно як:
І навіть найрозумніша з наших голів не йде далі того накопиченого досвіду. (У реченні перед цим мовилося про накопичений попередніми поколіннями досвід).

В російському літературному перекладі:

Но даже у самого умного из нас голова не более чем амбар для знаний и опыта, добытых теми, кто жил до нас.

 

Як не порадіти багатій уяві гугл-перекладача
arkadaşının, gözlerini mukabil taraftaki kanepelerden birine dikerek gördü.
Переклад (від гугла)

Он увидел своего друга, его глаза, сшитые на одном из советских боковых рыданий.

В дійсності ж має місце щось приблизно таке:

Він побачив, що його друг пильно дивиться на одну із лавок, що була поряд.

(Кому цікаво - два молодих хлопці сиділи на палубі і розмовляли, а коли паром підійшов уже до причала, один із них побачив гарну дівчину, що сиділа поряд. Але оскільки у мусульман не заведено знайомитися просто так, далі виявляється, що та дівчина пливла із рідною тіткою того хлопця, що втюрився, і тітка їх познайомила).

 

Турецька мова також дуже образна.
З розмови двох молодих людей:
Hatta burada seninle nasıl durup çene çaldığıma hayret ediyorum.
Переклад:
Я лише дивуюсь, як я можу стояти тут і базікати з тобою.

Оте слово базікати турецькою буде çene çalmak буквально - торохтіти щелепою

Слово çalmak - дуже потужне. Воно в словосполученні piyano çalmak означає грати на піаніно, а само по собі може також означати "свиснути" в розумінні "сцибрити" (вкрасти).

Принагідно ще раз хочу нагадати, що для вивчення мови зовсім не потрібно ходити на жодні курси, читати підручники, граматики.
Досить того, що є в інтернеті.
Спочатку легкі діалоги, щоб за щось зачепитися, вивчити кількасот слів.
Потім - читати і слухати те, що подобається, користуючись гугл-перекладачем і маючи для контролю відповідний текст російською чи українською.

Читаючи цікаве, я засвоюю мову і отримую задоволення від читання зараз, а не потім, через три-чотири роки, коли вивчу по граматиках всякі герундії, ізафети та умовні форми дієслів майбутнього в минулому (фюьче ін зе паст кондішенел)

 

Є три тисячі карток Анкі в "турецьких" колодах!
От таке речення прочитав і зрозумів досить швидко.

Bunları düşünürken geçen birkaç saniyelik sükûtu Ömer'in bir akraba ölümü karşısında duyduğu teessüre hamleden1 Emine teyze:
“Bugünlerde bize uğra, uzun meseledir, sana anlatırım” dedi.

Поки він розмірковував, ті кілька секунд, що минули в мовчанні, тітонька Еміне віднесла на рахунок скорботи Омера з приводу смерті родича і промовила:"Завітай до нас на днях, це - довга історія, я тобі розповім".

А от скріншот із Анкі.

Жовті картки - то з перших, я тоді виписував ізольовані слова, без контексту. Вони весь час забувалися і згодом програма перекинула їх у "приставучі" (п"явки, що висмоктують час).
Потім я завжди виписував лише фрази, а інколи - цілі або майже цілі речення. Такі фрагменти тексту майже ніколи не забуваються.

Стосовно фабули. Омер почув від тітоньки, що батько дівчини, що йому дуже сподобалася, недавно помер, і спочатку зрадів, а потім декілька секунд розмірковував про те, яка все-таки в людях сидить корислива сутність, яка примушує будь-яку подію, добру чи погану, викрутити на власну користь.

ЗІ. Англійську потрібно знати кожному, хто більш-менш серйозно ставиться до вивчення мов, тому що
Гугл перекладач виконує проміжний переклад на англійську.
Тому турецьке saniyelik спочатку перекладається на англійську як second (секунда), а потім second перекладається на російську як "второй".
Виходить дурниця. І так - дуже часто.

 

Я, звичайно, прочитаю "Дідько, що сидить в нас" згодом. Тому що книга дуже цікава в плані розмовної мови.
Багато виразів на кшталт. "Краще помовч - на твоїй морді написано, що ти хочеш сказати". "Тобі замість того, щоб тут марно клацати дзьобом, краще б ...", "Нічого дивного, що завдяки таким працівничкам як ти листи з одного кінця Стамбула в інший йдуть дві доби" і тому подібне.
Але мінус цієї книги - відсутність (точніше, я поки що не знайшов) її аудіоваріанту. Коли починаю шукати гуглом, то мене кидає на якісь завірусовані сайти ("радійте - ви стотисячний відвідувач і ви виграли тосьо"). Можливо, згодом знайду на Амазоні або в Торренті.
Але я "Шахову новелу" вже слухаю турецькою дуже легко, відсотків 95 розумію на слух. А мозок любить не лише повторення, а і щось нове. Інакше він повторюване перестає сприймати як інформацію, а як "ене бене раба квінтер сфінктр жаба" (тобто, я можу повторити, те що чую, бо вивчив напам"ять, але не розумію змісту.

Тому почав шукати щось нове і, на превелику мою радість, знайшов. Той же Огуз Атай, повість якого (при наявності непоганого аудіо) Korkuyu beklerken (В очікуванні жаху) я прочитав як першу, написав багато оповідань. Одне з них - Чоловік у білому манто. Є текст, є звук (знайшов у ютьюбі). Але речення в п"ять-шість рядків, враховуючи особливості турецької граматики, розплутувати досить важко, особливо, коли немає перекладу на знайому мову.
Сьогодні я вирішив пошукати переклад і ура! знайшов.
Хоча літературний переклад іноді досить сильно відрізняється від буквального-кострубатого, але все-таки полегшує вивчення мови.

Якщо хто має бажання почитати Огуза Атая російською, даю посилання.
Человек в белом манто - Бакалавра (Профиль: Тюркская филология ) Научный к филол н., Образцов А. В. Рецензент: к...

 

Я тут періодично розповідаю про свої враження і свій досвід у вивченні мови.
Я тут розповім, як я остаточно дійшов висновку, як завчати слова. Про це говорили і ЕйДжей, і Кауфманн, і Крашен, але я - з власного досвіду.
Отже.
Якщо слово зустрілося лише один раз, скільки його не повторюй, хоч із Анкі, хоч без Анкі, воно не запам"ятається. Є такі слова, які я регулярно повторюю з картки Анкі вже близько 10 місяців, але коли дивлюся на нього, не можу згадати, що воно означає.
Слово запам"ятається лише тоді, коли зустрінеться в різних контекстах (краще за все - в різних книгах різних авторів) хоча б разів три.

Розповім на прикладі слова itmek - штовхати.

Слово нічим непримітне і само по собі не запам"ятається, як це має місце із кількома десятками інших непримітних слів.
Але.
Зараз я читаю оповідання Огуза Атая "Людина в білому манто". Там головного героя портові носильщики виштовхали на дорогу, не даючи йому заробити на переносці валіз пасажирів.
Ще я зустрів це слово, коли Мартін Іден бився з мексиканцем на березі моря, а вантажники штовхалися навколо них, щоб краще бачити це видовище.
В Шаховій новелі батюшка вштовхнув хлопчину Мірка в кафе, де збиралися шахісти містечка, з метою перевірити там його здібності в шахах.

І от коли я повторюю картки, створені на основі початої і поки що не прочитаної книги Мартін Іден, я зустрічаю вираз ітішіп какишийор - сварилися штовхаючись, я згадую і інші контексти, де зустрічалося слово, про яке тут іде мова. Це той момент, який Кауфманн означає словом notice - підмічати. Необхідна складова у вивченні мови.
Тому не відкриваю Америку, а зайвий раз собі підкреслюю - щоб вивчити мову, потрібно багато читати.
Знову ж таки. В підручники з граматики не дивлюся принципово. Це - одна із складових мого експерименту.

 

Якщо ніхто в шию не гонить, можна помаленьку розібратися, що до чого і не "впасть в заблуждение"

Отже, продовжую помаленьку читати Людину в білому.
От таке речення (частина)

sonra karşı duvardaki simitçiye bütünletti, biraz da bozuk para kaldı.

Спочатку подумав, що щось пов"язано з євреями (семітами), бо мова також іде про гроші.
Гугл видав
затем он интегрировал симулятор на противоположную стену, оставив несколько монет.

Мова взагалі-то йде про жебрака біля мечеті, тому симулятори, євреї та інша інтеграція не зовсім доречні.

Розбираюся детальніше і починаю розуміти, про що мова.
Виявляється, мова йде про

Симит — Википедия

Одним словом, головний герой витратив майже всю отриману милостиню на бублики, та ще й деякі копійки залишилися.

Щоб вивчити мову, потрібно отримувати задоволення від вивчення, а не позирати на годинник, коли воно сьогодні все це скінчиться.

Зи Хоча сімітчі - це по-нашому бублейниця. А коли згадаємо єврейську пісню "Бублики", то виходить, що євреї не зовсім ні при чому.

View: https://youtu.be/Kod4HvgLV8U