Мій tecrübem у вивченні зовсім незнайомої (турецької) мови

це ефективніше за anki?

 

çok kolay (дуже легко).
Між іншим, але не дуже так вже і "між" - я закічнив півгодини тому читати повість. Дочитав до кінця. Вчора прочитав більше однієї сторінки, а сьогодні - що залишилося.

Тепер візьмуся да повторення.

Так от, стосовно Анкі (не будемо кляцати регістром, зрозуміло, про що мова).
Є відеоролик на їх сайті, як з працювати з цією програмою.
Там дійсно потрібно заносити слова.
Набір слів для вивчення називається колодою (як у картах). Колоду можна скласти самому, а можна скористуватися готовою.
Але я цього не рекомендую. У готовій колоді буде маса непотрібної інформації. Хтось збирав колоду (вона складається із карт, або карток) під себе.
Наприклад, якщо я сформую колоду на базі книги, що я прочитав, Коркую беклеркен, там будуть ті слова, які я вчив, а комусь вони може "в носі" (с).

Коли запустити перший раз програму, за замовчуванням буде Перший користувач і колода по умолчанію (я вибрав російськомовний інтерфейс).
Натискуємо кнопку Добавить і заповнюємо поля. Я із гугл-перекладача копіюю слово турецькою, потім в Ответ копіюю переклад
Нажимаємо внизу кнопку Добавить, ця картка закидається в колоду і можемо заповнити наступну картку.

З часом можна створити багато колод, які називати, як забажається.
Моя турецька, моя англійська, моя китайська і т. д.
Але я працюю з одною колодою, освоюю, і цього досить.

Потім, коли закриємо вікно Добавить, Ми побачимо, що в рядку По умолчанию вказано кількість карток. Жмемо на По умолчанию і починаємо вчити.
Висвічується Вопрос - в даному випадку слово іноземною. Думаємо. Згадали, чи не загадали, жмемо Показать. Висвічується Ответ.
А там уже кілька кнопок Не помню, Через 10 минут, Через день.
Жмемо відповідно.

Настройки По умолчанию мене поки що цілком задовольняють.
Я прикинув, що навіть вивчаючи по десять слів на день, за рік можна вивчити три з половиною тисячі.
На вивчення-повторення йде щодня хвилин 15-20.
Програма написана досить цікаво. Слова, які запам"ятовуються гірше, вона вам підкидає частіше (в залежності від того, яку кнопку нажмете).
Слідкує за тим, щоб Ви не перестаралися, Наприклад, мені дозволила сьогодні вчити лише 10 нових слів, хоча я заніс півтора десятка карток, бо інакше у мене піде багато часу на повторення, поки я дійду до повідомлення "Вы завершили эту колоду!"

Можна, звичайно, настройками збільшити або зменшити денний ліміт.

На відміну від Розетти ця програма - не для вивчення мови, а для організованого і оптимізованого запам"ятовування слів чи фраз. Простого механічного.
Аналог колоди карток: Запитання з одного боку, відповідь - з іншого.
Колода легко переноситься на другий комп"ютер чи на смартфон.

Я поповнюю колоду, сидячи за ноутбуком, а потім через домашню мережу, через Сетевое окружение перекидаю на нетбук і повторюю лежачи.

Користуватися нею є смисл, коли вже трохи знаєш мову, починаєш щось читати, появляються нові слова, і деякі із них чи всі хочеться завчити.
Наприклад, я в цій книзі, що читав, зустрів слово "волосяне просо", яке головний герой полов у садку. Думаю, такого слова заносити для запам"ятовування не варто. А от "друкарська машинка" варто занести і завчити.

Чим закінчилася повість, розповім згодом.

Зараз у мене план, починаючи з початку, переносити слова, які я не завчив, у Анкі, редагування невірних перекладів (а є й такі, я спочатку не зовсім розумів, про що йшла мова, і писав приблизно), де я побачу неточність, і прослуховування тексту на слух, підготовлені аудіофайли тривалістю близько двох хвилин кожен.
Щоб я міг сприймати цю книгу на слух. Гуляючи надворі, займаючись хатніми справами.

Поки що нової книги не начинатиму читати.

 

Дякую, але як я щойно повідомив, я прочитав в оригіналі повість турецькою. Так що Розетта для мене - це "пасочки у пісочниці".

Мені уже Розетині "це не книга, це зошит, він білий" не цікаві.

 

а я україномовний
Зараз спробую із підручника завантажити, із того, що вимагать на уроці знати. Бо розета дає дуже корисні і швидкі результати, але набір слів не корелюється із шкільною програмою.

 

Для школи Анкі підходить якнайкраще.
На кожному уроці дається десяток-півтора нових слів та фраз.
Усі їх треба (саме не можна, а треба) заносити в картки Анкі і таким чином завчати.
Це дозволить не товктися на словах, які вже давно знаєш, а працювити лише із новими словами.
У мене, коли я вчив німецьку (перепрошую за оффтоп), були кишенькові блокнотики, де я виписував усі нові слова. І оскільки я перечитував сторінку, то серед десятка слів, які мені ще треба було завчити, було п"ять слів, які я добре вже знав, і я гаяв час на їх -надцяте перечитування.

Анкі (з Вашого дозволу) не підпускає слів, які Ви вже завчили і добре знаєте.
Тому йде значна оптимізація часу.

Я колись (страшо подумати - років сорок тому) сам вийнайшов подібний метод, але у паперовому вигляді. У мене був спеціальний "клясер" із карманами, у кожному карманчику - листочки зі словами, що в який день учити. Що сьогодні, що завтра, що через три дні, що - через тиждень.
на кожному листочку було до семи слів. Ставилися хрестики на листочках.
Вивчив - один хрестик, вивчив і повторив - два хрестики, вивчив і повторив два рази - три хреста. Потім я кожен день сортував ці листочки. Чим більше хрестиків тим у дальшу кишеньку відкладав.
Тобто, якщо, наприклад, я ці слова вивчив і вже два рази повторив, то наступне повторення буде через чотири дні.

Хороший метод, єдиний недолік - на листочку п"ять слів уже завчених, а два - "ну ні в какую".
І витрачався час на читання тих п"яти.

 

Ми вже випробували перший сеанс. Донька зацікавилася, навіть додатковий сеанс узяла. Корисна штука. Я пам'ятаю як Ви описували системну роботу із картками, так в мене тільки від прочитаного в голові запаморочилося

а як її на андроїд перенести?

 

Вже розібралася! Це просто супер! Каталог, що був створений на комп'ютері, імпортувався у планшет разом із прогресом.
От тільки мене бентежить те, що при додаванні він сказав, що знищить попередні і замінить цим файлом. Якщо я на компі додаватиму нові слова, то при заміні файлу знищиться прогрес, що був пройдений на планшеті?
Якби він ще й аудіював слова, то було б взагалі супер.

 

Кожен раз при закритті програми створюється резервна копія.
Я роблю так.
На Ноубукові добавляю слова.
Потім вибираю в меню Файл - Експортировать.
На робочому столі створюється файл.
З робочого столу переміщаю у доступне для нетбука місце.
На нетбукові перетягую, скажімо, в Мои документи, або Темп.
Запускаю на нетбукові Анкі і Файл - Импортировать.
Попрацював.
На нетбукові експортую, а потім на ноутбуокові імпортую.
Таким чином у мене на обох комп"ютерах буде актуальне "куди дійшов".
З андроїдом сьогодні поексперминтую.
В плані - перенесення через резервну копію.
Хоча можна (вони кажуть) зареєструватися на їх сайті і синхронізувати свої колоди на всіх своїх комп"ютерах.

 

Я теж так експортувала. Тільки впродовж тижня паралельно будуть додаваться картки на компі і змінюватиметься прогрес на планшеті. І ці пристрої зустрінуться тільки у вихідний. Якось так.
А Ви картки по одній додаєте? Там, здається, є спосіб якимось текстовим файлом завантажити, чи то не для створення нових карток? Ви так пробували? А якщо списком, то як слова повинні розмежуватися, між собою і з перекладом?

 

Я не бачу великої біди, якщо колоду, починаючи з якогось стану, повчити кілька разів.
Якщо планшет має доступ до електронної пошти, то можна, відразу як пройшов процес навчання, сформувати колоду на експорт і відіслати на якусь поштову скриньку. А потім з тієї поштової скриньки підтягнути в Анкі на комп"ютері, а тоді вже додавати нові картки.
Або ж розібратися, як об"єднувати колоди.
Після того, як комп"ютер і андроїд "розлучилися" в однаковому стані, на комп"ютері створити нову колоду і туди добавляти картки. Потім, через тиждень, стару колоду на комп"ютері замінити андроїдовською пропрацьованою, таким чином, у цій старій колоді буде андроїдівський стан, а потім об"єднати на комп"ютері стару і нову в нову і подивитися, що вийде. Якщо в новій новій буде те що треба, значить нову стару замінити на нову нову.
Я зрозуміло пояснив?

Стосовно додавання по одній. Так. На це йде не так багато часу, а крім того, додаючи картку, я також її завчаю (хоч трохи). Так що час не дарма не втрачається.

 

Отже, стосовно прочитаної книги.
Головному герою прийшов лист на незрозумілій мові.
Він звернувся до свого товариша, який займався мовами в унівеситеті.
Той сказав, що це мова однієї із таємних сект, вони таким чином шифруються.
Розсилається одинакам з погрозами не виходити з дому.
Головний герой кілька місяців просидів удома.
Потім вирішив, назло секті спалити власний будинок. Але коли розкладав газети, облиті гасом, прочитав, що секта піймана.
На радощах він вийшов з дому їв, пив, гуляв, ходив по родичах.
Одного вечора, повертаючись додому від тітки, побачив, що його будинок зруйнувався через незавершене будівництво на ділянці поряд.
Він вирішив, що потрібно одружитися. Домовився із родичами однієї дівчини і влаштували заручини. У ресторані він помітив, що інші пари ведуть себе не так, як він зі своєю нареченою. Дивляться одне одному в вічі, тримаються за руки, важко розлучаються, коли йдуть по домівках.
Це його розлютило. І він вирішив влаштувати тим щасливим парам "хороше життя".
Цілими ночами думав, яку б то пакость їм підсунути і нарешті додумався. Він буде розсилати їм листа, з текстом, який прийшов колись йому.
Узнав їх адреси у офіціантів і розіслав листи.
Потім якось зустрів їх знову у ресторані, і побачив, що це на них не вплинуло жодним чином.
Тоді він вирішив піти в поліцію і зізнатися у скоєному злі. Поліцейський заклав папір у друкарську машинку, а він почав. Я писав листи з погрозами, що містили слова:
Morde ratesden,

E sur tinda serg! Teslarom portog tis ugor anleter, fer- to zist Norgunk! UBOR-METENGA

(Ця беліберда не має жодного стосунку ні до турецької, ні до будь-якої іншої мови.)

Кінець книги.
ЗІ І стосовно Розетти. Я в цій книзі прочитав спогади головного героя, як він баб водив додому колись. Вони сиділи голі, хотіличогось, а він їх малював.
А ви кажете Розетта, а ви кажете Стоун...

 

Якось закінчилося невизначено...
А наступна про що буде?

 

Зате є підгрунття для роздумів. Колись, можливо, почитаю критику, "що автор хотів сказати". Судячи з того, як він описував дитинство, як - юність, зрілий вік, він був дивакуватим. Таємна секта, очевидно, таких, одиноких, шукала, потім здійснювала ритуальні вбивства (у всякому випадку, так я зрозумів). Перебуваючи в постійному страхові сам удома кілька місяців поспіль, він "поїхав" далі. І як результат: "часовню тоже я развалил?" (с).
Мене, щоправда, визначеність чи невизначеність хвилює мало. Мене влаштовує те, що я домігся свого на даному етапі - прочитав першу книгу турецькою в оригіналі і практично все зрозумів. Непоганий sonuç (результат).
Наступна книга, яку я, очевидно, читатиму, називається Baba ve Piç (отец и ублюдок). Книга в пдф скачана, звук скачаний, згодом можна приступати. Хоча, можливо, візьмуся за щось із перекладеної на турецьку із англійської чи французської класики 19 століття. Але тільки якщо знайду і звук, і текст.

Про що ця друга книга, фактично, великий роман, я ще не знаю. Я колись шукав хоч що-небудь, лише щоб виконувалися три умови: художній твір, є текст, є звук. І надибав на цей роман і на ту, що я вже прочитав.

 

Я тепер хоч можу аудіокниги турецькою шукати
От тут, наприклад, вистачить з головою
Funda Ilhan

 

Зараз скачую (текст уже скачав, скачую звук) Чарльза Діккенса "Повість про два міста" турецькою. Оскільки я її ніколи не читав, і оскільки вона визнана хрестоматійною і оскільки є переклад на багато мов, то можна з нею працювати. У тому ж стилі, що і з попередньою.

 

План моїх подальших дій у вивченні турецької:
Як, мабуть, пам"ятають ті, хто слідкує, я повість розділив на півсотні коротких (2-3 хвилини кожен) аудіофайлів і створив (розділив повість на) відповідні текстові файли.
Тепер моя мета - сприймати аудіо на слух.
Для цього потрібно, звичайно, знати всі слова. Для цього я використовую Anki
Заношу у колоду слова, які забулися, і завчаю.
А кожен аудіофайл, починаючи з першого, я "розбавляю" паузами. Після кожного речення чи смислово цілісної частини речення програмою Аудасіті вставляю паузи, тривалістю відповідні реченням (частинам), що передують.
Це потрібно (на мою думку) з двох причин.
По-перше, є час, щоб осмислити почуте, бо слухаючи суцільну балаканину, швидко губишся.
По-друге, якщо вловив сказане, можна повторити вголос.
Не знаю, чи буду я таким чином "розтягувати" всі аудіокуски, чи перший десяток, але попробую.
Кожен такий аудіофайл (сторінку) можна прослуховувати багато разіів, здійснюючи прогулянку, пробіжку, похід до магазину, коли їдеш у тролейбусі тощо.
І навіть інколи, сівши і відвернувшись до вікна, можна тихенько повторювати фрази. Головне - не дивитися в очі комусь, бо можуть невірно зрозуміти.

Тому поки що читати нову книгу не починатиму. Поки не вивчу майже всі слова із уже прочитаної.
Скільки це займе часу, наскільки виявиться ефективним і коли набридне, дам знати.

 

Сьогодні, поряд із іншими справами, трохи "тестував" поведінку Анкі.
Оскільки дубль стану колоди легко робиться на другому комп"ютері, я поекспериментував із Додатковим навчанням.
Дійшов висновку, що найкраще - "заглянути" у завтрашній день. Програма дає Вам для вивчення підбірку тих карток, що мають завчатися та\або повторюватися завтра, і Ви з ними працюєте.
Оскільки у мене пам"ять погана, то я за кілька годин забувся те, що вивчив сьогодні зранку, і вже, здавалося, пам"ятав. Слава богу, що забуваю не все. Тому маю надію, що межує із впевненістю, що слова я вивчу.

Попробував також (а фактично - мій організм попросився) перервати сеанс додаткового навчання (очі втомилися). Вийшов із програми. Коли згодом зайшов у програму, то побачив, що для опрацювання залишилися ті картки, що були недоопрацьовані до перерви. І це добре.

Крім того, вирішив по даному методу вчити слова в основному у словниковій формі. Тому що у контексті я вже те слово знаю, але знаю лише в тому контексті, який був у прочитаній книжці.

Наприклад, коли ми візьмемо іноземне (для українців) слово "изнанка" (виворіт), ми будемо знати його значення відразу без контексту. Нам не треба "он одел рубашку наизнанку", щоб догадатися, що те слово означає.
Тому я буду намагатися запам"ятати словниковий варіант слова, а контекстний варіант я буду повторювати, повторно читаючи книгу.
Так, наприклад, вираз "бір ікісі де пешіме такилди" - "а один із двох (псів) ув"язався позаду мене" мені вже зав"яз у пам"яті назавжди, а слова "пеш" (простір позаду), такилмак (теліпатися) я ізольовано не вгадував.
Тому вчу з Анкі словниковий варіант.

 

А я ще й записую звук, як слово вимовляється. У картці є можливість додавати і аудіо, і зображення.
Спочатку слухаю як перекладач вимовляє, а потім озвучую для картки. Механічний голос перекладача Анкі не чує і сприймає як тишу

 

Мені у випадку із турецькою це не потрібно. Звуковий ряд турецької дуже подібний (у практичному плані) до звукового ряду української. Немає ніяких дифтонгів, трифтонгів.
Крім того, я заношу в Анкі ті слова, які я чув у аудіокнизі. А отже, чув їх вимову.

Деякі суттєві відмінності, звичайно, є. Наприклад, слово "спорт" турки вимовляють як "сипорт" з дуже коротким, але чітко чутним "и".
Одним словом, учити мову сучасними методами, у порівнянні із методичними матеріалами тридцятирічної давності - це небо і земля.

А для німецької таке прослуховування слів потрібне. Я думаю, Ви звернули увагу, наскільки вимова німцями слів Frau Müller відмінна від звичного нам фрау Мюллер.

Випадково натрапив на "Самоучитель испанского языка", що валявся на полицях. Куплений у 1991 році. По ньому я б нізащо не вчив мову тепер, хіба що під дулом пістолета.
Якісь гачки крючки, що мали би на меті продемонструвати зміну тону у реченні. А коли цього ніколи не чув, нізащо не догадаєшся. Щось своє, скоріше за все, невірне, напридумуєш.

Іспанську я б також учив по Замяткіну. Тридцять діалогів, потім - читання художнього тексту.

 

Стосовно використання Анкі.
Програма дійсно хороша, але кожен має визначитися, як з нею ефективно працювати.
Я дійшов висновку, що кожен день після того, як опрацьована колода по першому разу (пройшов Пора і Новые) потрібно через деякий час пройти Дополнительное обучение
І вибрати пункт Повторить забытые карточки.
Таким чином, робота скорочується.
Із, скажімо, 60 карт сьогоднішньої колоди для повторення залишиться лише приблизно половина.
Деякі ви згадаєте відразу, а деякі підуть по колу, поки не будуть завчені.
Певна частина карток при другому разі згадується відразу, а деякі до самого кінця роботи в голову не лізуть.

Коли перше із трьох чисел внизу (кількість слів для завчання, синє), дійде до нуля, можна невивчені слова вже помічати також як вивчені і не битися над останньою парою-трійкою слів.
У мене це слова - дуже подібні між собою. Як правило, дієслова, що відрізняються однією-двома буквами kurmak, korumak, koyumak.

Такі слова вивчаться лише після того, як багато почитаєш. Дуже багато.
Уявіть собі, що хтось вчить українську і хоче завчити, чим відрізняються слова садити, сидіти, сідати, судити коли немає достатнього досвіду у мові.

Зате Анкі дуже добре підходить для вивчення іменників. Наприклад, слова нерв, реакція, волосся, тулуб, коліно запам"ятовуються на ура.