Мій tecrübem у вивченні зовсім незнайомої (турецької) мови

А як Ви то дізнаєтесь/перевіряєте, якщо Вам не зрозуміло?

 

@Latana Royal, пробую по-всякому Гугл-перекладачем.
Дане речення якраз гугл переклав вірно.
Інколи бачу, що переклад невірний, або незрозумілий, або не відповідає контексту.
Тоді йде дослідницька робота. Відкидаю слова, які не впливають на суть речення: Однак, вчора, вперше, нарешті, і тому подібне. І даю гугл перекладачу. Якщо перелічується кілька дій (наприклад. "Я вирішив, що буду вставати до схід сонця, робити зарядку, не палити цигарок натщесерце, мити після себе посуд, щоб нарешті стати самостійною, вольовою, здатною на великі досягнення людиною"), я залишаю лише щось одне із переліку, бо граматична структура при цьому зберігається. ("Я вирішив, що буду вставати, щоб нарешті стати людиною")
Знаходжу словосполучення, які в гуглі помічені галочкою. Тобто, це словосполучення є сталим і перевіреним тими, хто знає мову. Наприклад
Bakkal çırağı gelince ona, telefonumu açtırmasını söyledim; bu işi yapması için, cüzdanımdan büyük bir kâğıt para çıkarıp verdim.
Ви можете самі поглянути, яку ахінею видає гугл перекладач.
Але я вже з контексту знаю, що
Bakkal çırağı - хлопець на побігеньках із продуктового магазину.
gelince - коли прийшов
ona - йому
telefonumu - мій телефон (у знахідному відмінку )
açtırmasını - підключення (у знахідному відмінку)
söyledim - я сказав
bu işi yapması için - цю роботу зробити для того щоб
cüzdanımdan - із свого гаманця
büyük bir kâğıt para - великі одні паперові гроші (простіше кажучи, велику купюру)
çıkarıp - витягнувши
verdim - дав.
Отже, речення означає приблизно:
Коли прийшов посильний із бакалеї, я йому сказав, що мені потрібно підключити телефон. Щоб цю роботу зробили, я вийняв із гаманця крупну купюру і дав йому.

За рік з лишком роботи із турецькою мовою я вже добре знаю деякі службові слова, угадую граматичні конструкції, тому бачу структуру речення. Не завжди, звичайно.
Наприклад, açtırmak açtırması açtırmasını
У словнику досить було шукати слово cüzdan, тому що -ımdan означає "з мого". -ım - мій -dan - із

Інколи буває, що я якесь речення так і не зрозумів. Тоді я його полишаю. Але таких випадків не дуже багато. Можливо, було таке із десяток разів за цих кілька місяців роботи з текстом.

 

Зараз я спробую наживо розповісти, як я аналізую речення.
Я буду робити пояснення по ходу. Трохи вийде загайно, бо доведеться писати тут коментарі, але, можливо, колись комусь мій досвід знадобиться.
Отже, речення, яке я починаю розбирати саме зараз, що в ньому написано, я поки що не знаю.
Я вже маю певний досвід, бо з нуля, звичайно, розібрати подібне речення не вдалося б.

Yüzyıllardır bu kadar insan, saçlarım kesip kesmemek ya da belirli günlerde su içmemek için mi bir araya gelmişti?
Для мене відправна точка - слово için - для того щоб; з метою.
Слово mi - запитальне і відноситься до того слова, за яким воно йде.
Тобто için mi означатиме це що, для того щоб?
Отже, у частині речення до için mi говориться, що щось було зроблено чи робиться, чи буде робитися і для цього bir araya gelmişti.
Дивимося, що означає (я вже догадуюсь, але переконуюсь в гуглі) bir araya gelmişti - came together (зійшлися разом).
bir araya є перевіреним виразом (стоїть галочка біля перекладу на англійську) тому цьому перекладу можна довіряти

Yüzyıllardır - відомий уже мені вираз, але я все одно його перевіряю в гуглі (бо не на сто відсотків впевнений) - for ages (протягом століть, віками)
Є ще одна зачепка, яка допомагає спростити речення. Це ya da - або ж, чи (рос. или).
Отже, якщо ми відкинемо "протягом століть" і одну із альтернатив, що розділяється словом "чи", а також, що цьому передувало ( зійшлися разом, зібралися), то граматична структура не зміниться.
Тому будемо дивитися таке:
bu kadar insan, saçlarım kesip kesmemek için
Або ж можемо взяти другу альтернативу
bu kadar insan, belirli günlerde su içmemek için
Знову ж таки, в обох варіантах це буде щось не робити, бо є суфікс -me- : Дивимося: kesmek - cut (різати) , kesmemek - не різати
içmemek - не пити (обидва дієслова я вже знаю, але якби я не знав, то дивився б їх переклад)

Підставимо в гугл перший вираз:
so many people, to cut off my hair (так багато людей, щоб відрізати моє волосся)
Виникають сумніви
Беремо по парі слів. saçlarım kesip - I cut my hair (я відрізав своє волосся). Зовсім не годиться.
Беремо одне слово saçlarım - my hair (моє волосся) - перевірене слово.
Слово kesip гуглом перекладено невірно. З мого досвіду я вже знаю, що це - "відрізавши". "я відрізав" буде інша форма дієслова. Можна перевірити зворотним перекладом з англійської на турецьку. Що й робимо.

I cut my hair - saçımı kestim.
Даємо гуглу kesmemek için . Гугл не справляється.

Але на допомогу приходить контекст. У попередніх реченнях герой розмірковує про всякі ордени (типу меченосців, тамплієрів, а не про медалі).
І тому, догадуючись, що мова йде про яких-небудь монахів, я собі так думаю, що
bu kadar insan, saçlarım kesip kesmemek için означає так багато людей постригши волосся, не стрижуться.
Одним словом, я заморився, тому даю свій переклад речення в цілому:
Yüzyıllardır bu kadar insan, saçlarım kesip kesmemek ya da belirli günlerde su içmemek için mi bir araya gelmişti?
- Виходить, багато людей протягом століть збираються разом для того, щоб постригшись, більше не стригтися, або для того, щоб в певні дні води не пити?

Без контексту, звичайно, таке речення мені б розкрутити не вдалося. Згадаймо поручика Лукаша,

«В штабном вагоне, где разместились офицеры маршевого батальона, с начала поездки царила странная тишина. Большинство офицеров углубилось в чтение небольшой книжки в полотняном переплёте, озаглавленной “Грехи отцов”, роман Людвига Гангофера. Все одновременно сосредоточенно изучали страницу сто шестьдесят первую. Командир батальона капитан Сагнер стоял у окна и держал в руке ту же книжку, открытую на той же сто шестьдесят первой странице.

Внимательно прочитав эту страницу, офицеры ничего не поняли. На сто шестьдесят первой странице какая-то Марта подошла к письменному столу, взяла оттуда какую-то роль и громогласно высказала мысль, что публика должна сочувствовать страданиям героя пьесы; потом на той же странице появился некий Альберт, который без устали острил. Но так как остроты относились к предыдущим событиям, они казались такой ерундой, что поручик Лукаш со злости перекусил мундштук.

 

Знову хочу похвалитися. Мені вдалося зрозуміти і перекласти речення, з яким гугл не міг впоратися.
Uzaklarda, benim gibi yalnız ve ümitsiz birine bırak bu mektubu oğlum.

Синку, залиш цього листа комусь далекому, одинокому, що втратив надію, як і я.

Наскільки далекими є автоматичні переклади, можете пересвідчитись.
Варіант гугла:
Далеко, не говоря уже о таком отчаянном человеке, как я, это письмо - мой сын.
Далеко, не кажучи вже про самотньої та відчайдушної людини, подібної до мене, цей лист - мій син;

oğlum - сину мій, синку (звертання навіть до чужого хлопчика). Узнаємо слово "огли" Бюль-Бюль-огли.
bırak bu mektubu - залиш цього листа.

Головний герой фантазує, як лист попав у його руки. Депортований індус міг передати цього листа через циганча, чорного як і він сам.

 

Буває й так, що речення частково або зовсім незрозуміле. Але в ньому зустрічаються вже відомі слова, і тому йде мовби повторення цих слів, закріплення їх у пам"яті.
От зараз я не зовсім зрозумів одне речення, але воно закінчувалося словами
kurtulmak gerekiyordu.
що означає
слід було позбутися
Чогось там слід було позбутися, і розбираючи це речення, я повторив вказане вище словосполучення.

Вивчення мови - це складний багатопрохідний процесс (від слів "багато разів проходити одне і те ж"). В програмуванні існує поняття "багатопрохідний транслятор". Це коли готовий машинний код з"являється не за одне проходження програми, написаної на мові програмування, а за два або більше проходжень. На наступних етапах здійснюється уточнення, оптимізація тощо.

Тому потрібно не товктися на одному короткому відрізкові тексту, намагаючись осилити все на сто відсотків зразу, а йти далі, читати більше і більше. Потім повернутися, ще раз прочитати те, що спочатку було незрозумілим, і воно з часом стане зрозумілим. Сформується повна картина.

 

Схоже на те, що я дочитаю повість до середини листопада. Хоча початкові орієнтовні строки були на літо 18-го.
Я навіть не намагаюсь прочитати сторінку за день, хоча це мені зараз під силу. Читаю приблизно 2/3 сторінки, потім займаюся іншими справами.
Які зроблено висновки за цей час:
- Те, що можна, маючи під руками інтернет і гугл-перекладач, обійтися без жодних курсів - це зрозуміло.
- Можна обійтися і без попереднього вивчення граматики, хоча якщо кому подобається читати граматику, - описання мови, інформацію про мову, - будь ласка.
- Слова потрібно-таки, мабуть, запам"ятовувати старим дідівським способом: виписувати в який-небудь блокнотик чи на окремі папірці і потім повторяти. Так буде ефективніше, оскільки, не повторюючи слова, у мене у всякому разі виходить так, що слово зустрілося десятків два разів, а я відразу з ходу не можу моментально згадати, як воно перекладається чи що означає.
- Прочитавши із словниками і гугл-перекладачами чергову порцію (у мене денна норма - 20-25 рядків тексту), потрібно переглянути виписане за сьогодні в зошит. В зошит я виписую речення або фрази, словникові форми слів (як у словниках), це приблизно 5-6 сторінок у зошиті. На перегляд перед сном пройденого за сьогодні вистачить хвилин десять. Без напруження, без силкування запам"ятати. А просто переглянути і згадати. Таким чином воно зачепиться в голові трохи сильніше. Інакше, без такого повторення, через кілька днів у голові практично нічого не залишається. Речення і слова - наче вперше бачиш.

Ну і, звичайно, потрібно починати з перших сторінок прослуховувати аудіо, щоб сприймати все на слух.
Коли починаєш заново дивитися перші сторінки, уловлюєш те, чого не зміг уловити при початковому читанні. Більше всього це стосується відчуття граматичних форм слів, відтінків перекладу слів. Інколи помічаєш, що переклад був не зовсім точний, особливо коли і гугл заплутався, і ти толку не вивів.
Стів Кауфманн подібне уловлювання деталей називає notice.

А більш за все мені зараз цікаво, наскільки швидко (після закінчення читання цієї повісті) піде читання роману, який чекає на свою чергу.

 

У Вас книга, яку читаєте, є і в текстовому, і в аудіо форматі?

 

Звичайно. В цьому і полягає суть методу.
Потрібно і слухати, і читати.
Читаючи, ми займаємося перекладом тексту, шукаємо слова у словнику, "тулимо" їх докупи.
А потім слухаємо і намагаємося уловити ті ж слова, ті ж речення на слух. І правильною вимовою, правильною інтонацією, правильними наголосами (або тонами, якщо то - китайська).
Адже навчитись сприймати мову на слух важливо для подальшого вивчення мови. Ми зможемо тоді використовувати "смітниковий час" - час, який ми мимоволі марнуємо, викидаємо на смітник. Коли стоїмо чи сидимо в черзі, коли чекаємо на автобус, коли їдемо в транспорті, який трясе так, що читати неможливо, коли стоїмо в пробках, коли їдемо по трасі у суху і ясну погоду, слухаючи іноземну мову замість Поплавського чи Сердючки.

Коли я за кермом і стою у пробці (я не люблю слова "корок"), я зовсім спокійний, я не смикаюся і не нервую, тому що я переслуховую англійську або турецьку. Тобто, стояння у пробці для мене - майже не втрачений час мого життя.

Можливо, Ви не читали всіх попередніх моїх дописів тут, тому я повторюсь.
Після 30 діалогів "по Замяткіну" я пропрацював сім дитячих роликів з BookBox, по 5-6 хв. кожен. Казочки для дітей.
Далі знайшов аудіокнигу турецькою і відповідний текст. Korkuyu beklerken. (Живучи у страхові). "Порізав" текст на 55 фрагментів. Кожен фрагмент - одна сторінка А4 величенькими літерами. Щоб не "сліпати", читаючи потім. Аудіофайл "порізав" на відповідних 55 фрагментів. Отримав 55 аудіофайлів, щоб, якщо мені потрібно працювати зі, скажімо, 17-ою сторінкою, я відразу міг чути відповідне аудіо, не шукаючи його у первинному аудіофайлі.

І у мене на майбутнє є ще одна пара "роман - аудіокнига"
З турецькою у цьому відношенні більше проблем, оскільки для тих, хто вивчає англійську, таких пар - тисячі, для тих, хто вчить німецьку чи французьку - сотні.
Я пам"ятаю, що потратив пару днів, перш ніж "укомплектував" цю пару, з якою працюю зараз.
Звичайно, легше було б купити аудіокнигу і відповідну електронну чи паперову книгу. Але я не з тих, хто купує щось, коли можна знайти безкоштовне, що задовольняє наявні потреби.

До речі, для цілей вивчення мови електронна книга краще від паперової, оскільки можна копіювати речення, фразу чи слово в гугл-перекладач, не набираючи з клавіатури.
Можна вирізати "распространьонниє опрєдєлєнія", переставляти слова місцями, підставляти замість рідко вживаних слів слова. які гугл "зрозуміє" швидше.
Адже гугл також орієнтується на контекст, тому інколи йому, гуглу, можна підсунути слово, яке ближче за контекстом, не змінюючи граматичної структури речення. Якщо гугл зустрічає у реченні якесь слово, яке має багато перекладів, а з контексту незрозуміло, який саме варіант узяти, він бере те, що частіше зустрічається при перекладах. Тому і отримуємо циганів замість гіпсу (джіпсі - і циган, і гіпс).

Думаю, відповів достить грунтовно, якщо є ще запитання - прошу.

 

Саме це і мала на увазі, коли запитувала, що пошуки і підготовка відповідного матеріалу забирає немало сил і часу.

Безумовно! Та коли текст в pdf і не завжли копіюється, чи окремі літери не розпізнаються, або ще краще в jpg - то взагалі хочеться застрелитися. І тоді взагалі не йдеться про економію "смітникового" часу, бо несмітникового потрібно витратити більше.

 

По-перше, я б не скзав, що пошук і підготовка - марна справа. Два дні у мене пішло на пошук. На фоні мінімуму в 4 роки (у всякому разі, стільки років у Стіва Кауфманна пішло на вивчення російської, з його слів, а то була вже його дев"ята іноземна, мав, так би мовити, певний досвід у вивченні) - це небагато.
Робота з текстом в pdf, а саме у такому форматі я знайшов книгу, що читаю, дійсно інколи викликала певні труднощі.
Я копіював фрагмент тексту з pdf, потім вставляв у текстовий файл (я користуюсь Open Ofice Org Writer), а туди інколи вставлялась "каша" - замість турецьких літер ç ö ü ğ ı йшла кирилиця. В такому випадку я відмовлявся від вставки, брав менший фрагмент і робив нову спробу. Як би там не було, але на перенесення частини тексту на сторінку А4 йшло в середньому чверть години. Інколи - більше, інколи - менше.

Якщо я потратив, скажімо, годину "несмітникового" часу і отримав 4 сторінки тексту rtf чи odt, то це - 120 рядків тексту, яких мені на першому етапі вистачало на місяць роботи. Я ледве міг тоді за дві години увечері чи коли там "прочитати" 4 рядки.
Взагалі, за оцінками фахівців, для вивчення "лінгвістично далекої" мови потрібно витратити до 1500-2000 годин часу.

Але якщо я в якийсь із днів зміг посидіти на підготовці тексту годину і отримати чотири аудіофайли тривалістю 2:30 кожен, то це - десять хвилин аудіо, яке за півгодини стояння в пробці можна прослухати тричі.
Тобто, в цей день я працював із мовою фактично півтори години: година - за столом і півгодини - у пробці. Додайте до цього ще півгодини походу у магазин, і Ви отримаєте дві години роботи із мовою.

Ранкова пробіжка у наушниках - ще використання "сміттєвого часу", ламання кукурудзи у городі - ще день навчання.
Тому підготовка аудіофайлів і відповідних друкованих текстів цілком себе оправдовує. А крім того, цим цікаво займатися. Якщо порівнювати із різними ток-шоу, футболами чи бразильськими серіалами.

ЗІ До речі, з якою мовою у Вас труднощі у плані підготовки матеріалу - пошуку аудіо і тексту?

 

Ну що Ви, за Вашою системою я зможу собі дозволити вивчати хіба що на пенсії. Мені хоч би на слух розпізнавати, та прості діалоги навчитися складати. А романи різати/читати - то вже розкіш. Режим в мене трохи відрізняється, бо кукурудзу не ламаю, у пробках не стою, ток-шоу і т.п. не дивлюся, та й "смітникового" часу в мене - тільки той, що сумки із магазину тягну. І цей час, повірте, не найкращій для вивчення мови. Тому, я більше стурбована пошуком мультиків та легких фільмів із субтитрами. Як десь далеко їхатиму потягом, або літаком, і не хотітиму спати - то як раз повивчаю.

 

На пенсії у Вас часу не буде. Починайте вчити зараз. Нізащо не повірю, що у когось не може знайтися півгодини щодня на улюблене заняття.
А про те, яку іноземну Ви прагнете вивчити (по мультиках і субтитрах), Ви так і не відповіли.
Стосовно сумок із магазину. Так і я сьогодні із магазину з сумками. Правда, маленькими, бо я тепер живу краще (згідно з оцінкою Гройсмана. Гроші ті самі, а купити можу менше). От якраз по дорозі в магазин із магазину і слухав діалоги.
Інакше, йдучи і не слухаючи нічого, думаю, як добре стало жити з олією по 40 грн за пляшку і 400 гр того, що вони називають сметаною, за 20 гривень.

 

Я так зрозумів, що у Вас посуд миє хтось інший, прасує білизну хтось інший і пил на меблях протирає хтось інший.
Бо я цей час також відношу до "сімітникового" у сенсі вивчення мов.
Стів Кауфманн, наприклад, любить мити посуд, бо він в цей час через навушники вчиться розуміти на слух чергову мову.
Я навіть коли приймаю душ, то інколи вмикаю голосно діалог турецькою, з паузами, достатніми, щоб повторити фрази, які звучать.
Дехто любить співати в душі, ну, а я розмовляю турецькою. Це, до речі, також "смітниковий час".

Наводжу приклад. Це - найкоротший файл. А їх є тридцять, тридцятий - найдовший, але довший лише в півтора рази від наведеного

 

Моє улюблене заняття - спілкування з сім'єю А з Вами рідні не розмовляють, коли Ви вдома, що так легко можете зосередитись на мовах? І в авто Ви сам їздите? З роботи/на зупинці/біля магазину - дружина не зустрічає, або Ви її?
В моєї доньки слова не закінчуються: запитання, розповіді, секрети, пісні, прохання, хвилювання, фантазії, ідеї... Вам таке знайоме?
Якщо дозволяють справи, то стараюся слухати німецьку, коли донька займається з Rosetta Stone, бо це виявилося ефективнішим за шкільного вчителя. А фільми дивлюся польською. Ні в тому, ні в іншому випадку ніякої спеціальної мети не ставлю. З німецькою змушена знайомитися через те, що дитина в школі вивчає, а вчитель і шкільна програма не здатні без втручання батьків хоч чомусь учнів навчити.
А про польську до цього літа і не думала ніколи, доки не трапилася нагода і не довелося у серпні дітей везти на фестиваль до Польщі. То ж, ніяких високих цілей і фантастичних досягнень. Лише практична вигода продиктована життям.

 

@Latana Royal, так, у мене багато часу, коли я можу зосередится на мовах.
Ніхто мене не зустрічає, ніхто не проводжає, тільки просить грошей на цигарки.
В автомобілі здебільшого їжджу сам, бо ще трохи працюю, і пасажири не завжди трапляються. Душ приймаю сам. Коли я мию посуд, ні з ким не спілкуюсь. В тролейбусі чи в метро ні з ким не розмовляю. Коли, бува, просинаюся зранку, і вставати ще рано, але вже не засну, слухаю англійську у навушниках.
Коли знаходжусь у селі, то я цілий вечір не можу балакати з матір"ю, бо вона дивиться чергову серію серіалу.
Півгодини поговорили про те, про се. Цього досить. До сусідів у селі не ходжу. Бо це - випити, закусити і вести пустопорожні балачки про політику, або разом з ним дивитися ток-шоу, футбол, або серіал.
От і зараз, наприклад, сьома година ранку. Мені нікуди не потрібно сьогодні спішити, бо я вже на пенсії, а по роботі поїду завтра або післязавтра. Розведений. (Пасивна форма дієслова, що означає, що не я розвівся, а дружина зі мною розвелася). Живу в квартирі з сином. Він ще спить.
Зараз пробіжуся у навушниках, потім сяду за турецьку. Син уже дорослий. Проснеться - у нього свої справи, і своїми секретами ділитися уже не ділиться.

Я думав, у Вас є бажання вивчити якусь мову, і тому Ви так детально мене розпитуєте про мої підходи.
Але якщо у Вас такої мети немає, тоді незрозуміло, чому Ви так вникали у тему "вивчення турецької".

 

Можете навіть не сумніватися. І це - не лише у нас, в наших школах, а, як я взнав із виступів різних поліглотів, корифеїв, - у всьому світі.
Ваша донька повинна почати читати якусь простеньку, але цікаву адаптовану повість німецькою мовою. Щоб її кортіло дочитати до кінця. А тоді - ще, а тоді - ще.
У ютьюбі розповідалося, що на двох островах Фуджі поставили експеримент. На одному острові вчили англійську в школі звичайними методами: граматика, діалоги ( про магазин, про відпустку, про поїзд), а на другому острові - під час занять із англійської учні могли (таке у них було завдання) читати що завгодно, що вони обрали самі для себе, лише англійською, та хоч того ж Гаррі Поттера. Єдине що робили вчителі - контролювали, чи учні дійсно читають у відведений час. Відповідали на запитання, якщо щось було незрозуміло для учня.
Потім виявилося. що другий острів і розмовляв набагато краще англійською, і словниковий запас був набагато більший ніж на першому, і тести проходили значно успішніше. І, що цікаво, краще розуміли граматику.

Я вивчив німецьку саме завдяки тому, що багато перечитав. Усього Ремарка, наприклад, німецькою. А в університеті читав якусь, уже не пам"ятаю яку, повість для підлітків. То було позакласне читання, яке нам давала викладач. Я прочитав повість до кінця, і практично у мене потім не було проблем із німецькою. Потім ще кілька книг перечитав.

Стосовно Розетти Стоун. Якщо подобається займатися цією методою, хай займається. Взагалі у вивченні мов має бути підхід - робити те, що цікаво.
Стів Кауфманн, наприклад, не хотів би займатися вивченням чергової мови саме за допомогою Розетти. Він після першого етапу ознайомлення з мовою (це, до речі, може бути і Розетта) намагається перейти якомога швидше до того, що цікаво йому. Читати історичні книги. Хоча, на його думку, якщо хтось любить детективи, хай починає читати детективи. Про любов? - Про любов. Про футбол? - Про футбол. Про подорожі? - Про подорожі.
Найкраще, коли читаєш щось не просто цікаве, а захоплююче. Правда, найбільша складність полягає в тому, щоб знайти для себе щось таке, щоб було і доступне за рівнем, і захоплююче.

 

У цій повісті, що я зараз дочитую, є невеликий мінус.
Тут пряма мова жодним чином не виділяється. Просто такий стиль у автора для цієї повісті.
Тому доводиться інколи самому "розставляти" лапки, тире і двокрапки при перекладі.
Наприклад,
Yüzüne öyle bir baktım ki, peki efendim dedi ve gitti.

Я так поглянув на його обличчя (краще: на нього), що він сказав: "Гаразд, пане", і пішов геть.

 

Те, що Ви на пенсії, розведений і не доглядаєте дітей - мені від початку було зрозуміло. Дивно, що Ви, навіть перерахувавши усе це, різниці не вбачаєте. Бо Ви, як людина схильна до аналізу, мали б зрозуміти.
Так, звичайно, що маючи бажання можна знайти час. Та це, скоріше, питання пріоритетів.
Скажемо так: якщо я нехтуватиму роботою, сім'єю, домом заради вивчення турецької на "слабо", то я теж буду розведена, без роботи і без уваги дітей. Гадаю, турецька, або якась інша мова чи хобі, того не варті.
Це в перебільшеній формі, але щоб вже зовсім було зрозуміло.

Моя мама - вчитель на пенсії. Вона не дивиться серіалів. Цілими днями читає книжки, Агні Йога і т.п.
Коли ми зустічаємося, то вона намагається мене вчити і якомога більше вкласти у мої вуха із того, що прочитала. Так і каже: "Ну ось послухай. Ти ж все одно не читатимеш, то хоч послухай".
А ще, 2-3 рази на місяць я знаходжу час відвідувати оперу, балет, концерти камерної музики. Впевнена, Ви того не робите. Воджу доньку, бо вона вчиться в спеціалізованій школі і там вивчає усі ті твори. Через неї 15 годин щомісяця витрачаю ще й на це, та вже і сама почала задоволення отримувати.

Я мабуть повторююсь, та мені завжди цікавий новий досвід і я з усього максимально намагаюсь отримати для себе урок.
Ви молодець, що знайшли таке гарне використання вільного часу. Замість того, щоб десь випивати, забивати козла, або лускати насіння перед телевізором, отримуєте унікальний досвід і навіть ділитеся ним.
Це обов'язково комусь буде корисно. Мені теж, але частково, бо я не маю того вільного і "смітникового" часу, який маєте і заповнюєте турецькою Ви.

 

Ваша порада дуже б сподобалася вчителю німецької.
А ось вчитель сольфеджио презирливо б скривилася і сказала б, що у нас не мовна школа і замість повісті потрібно щодня знаходити час на музичні диктанти.
Вчитель з ф-но запитав би з круглими очіма: "Как?! Вы не сидите 3 часа в день за инструментом?!"
Вчитель історії уявив себе Тіною Канделакі і щоуроку влаштовує бліц-опитування по темі минулого уроку. Питання читає швидко, один раз, не повторює, на відповідь дає кілька секунд, але відповідь хоче письмову. Матеріалу в печатній формі немає, сам надиктовує. То ж розслабитись на повісті немає коли, бо потрібно конспект визубрювати до кожного уроку.
Вчитель української літератури має власну програму по читанню книжок.
А вчитель з музичної літератури взагалі ні сном, ні духом про повісті, бліци і диктанти. Вона радісно повідомляє, що наступного уроку буде ставити питання по опері "Запорожець за дунаєм" (у трьох діях), тому, уважно її прослухайте, дітки...
Але, все це, самостійна робота, поза часом основних уроків (8:30 - 15:55) і індивідуальних після 16
Усе класно. Я тільки одного не розумію, на що вчитель німецької впродовж 5,5 років, 4 рази на тиждень витрачає час учнів, що ніфіга результату дати не може?
Вже б повісті з ними читала на уроках, або що...

 

@Latana Royal

Ви перепутали первинне зі вторинним.

Я, коли ще був одружений, працював на двох роботах. Як системний програміст - у обчислювальному центрі, а дома займався технічними перекладами з німецької та англійської.
Готував їжу, робив домашню роботу, займався з дітьми математикою і фізикою.
"Но Всевышнему было благоугодно ниспустить на меня развод". Ось уже років шістнадцять я насолоджуюсь свободою від того, що хтось спочатку залазить у борги, а потім мені потрібно думати, як із них виплутатися.

І турецькою у мене ще два роки тому не було навіть найменшого наміру займатися. Читав англійською, німецькою. А потім мене на цю "авантюру" наштовхнув нині відсутній тут @Top Dog з "його Замяткіним".