Мій tecrübem у вивченні зовсім незнайомої (турецької) мови

Визначився зі статтю головного героя (якщо хто слідкує за моїми постами - в турецькій мові немає граматичної категорії роду, тому доводиться здогадуватися, чи "я прийшов", чи "я прийшла". Якщо в англійській є хоч "he, she, it", то в турецькій лише "o" , і це буде і він, і вона і воно.)
Так от, майже напевне це - чоловік. Кухня дала про себе знати. Йому таємна секта в листі заборонила з дому виходити, тому він вирішив проготувати собі їжу із того, що ще залишалось. Одним словом, і нути, і квасоля, і макарони і цукор - все пішло в діло разом.
Причому, мовиться, що:

Sonra, hepsini birlikte tekrar uzun uzun kaynattım. ,

що гугл переклав наступним чином:

Потім я їх довго кип'ятити разом.

uzun uzun означає "довго-довго".

 

Не розумію, чому мало хто користується гугл-перекладачем.
Це ж так весело!

Gökyüzü de son kızıllığındaydı.

Переклад на російську:

Небо было в последней девушке.

І на українську:

Небо було в останній кицьці.

Справа в тому, що kız - це дівчина, kızıl - червоний (як кизил), а kızıllık - багрянець.

Але при чому тут кицька - ніяк не второпаю.

 

Черговий "перл" гугл-перекладача:

kâğıtlardan yırtılanlar oldu

Англійська:

there were tears from the papers (були [присутні] обривки від паперів) -

Спойлер: контекст

головний герой вирішив навести лад у будинку, зокрема, на полицях

Українська:

Там були сльози з газет

Німці і росіяни нічим не кращі:

da waren Tränen aus den Papieren
Из газет были слезы.

Справа в тому що tear англійською і обривок (рвань) і сльоза.
І якби перекладали з турецької напряму, цього б не трапилось.
Бо yırtılmak - відривати, обривати. (yırtılan - відірваний)
А сльози будуть турецькою göz yaşı - волога очей (буквально)

Одним словом, я плакалъ

 

Ще трохи з власного досвіду перевірки різних підходів у вивченні іноземної мови.

Я-таки переконався, що спочатку має бути певне накопичення знань, які можна отримати, не вдаючись до вивчення граматики, а лише починаючи читати прості діалоги з запам"ятовуванням слів та фраз.
Тобто, спочатку потрібно надбати деякий запас слів і фраз із мови, що вивчається, які зрозумілі з контексту.
Прості фрази (до яких я підійшов сьогодні, тому їх і навожу):

Sigaranız var mı? dedim.
Benimki bitiyor da.
Küçük bir defter uzattı.
Oraya yazılıyormuş her şey.

Гугл дає пристойний переклад (до речі, всі слова мені тепер вже відомі, тому я навіть не заглядав у переклад):

Цигарки маєте? кажу
Мої закінчились.
Він простягнув малий блокнот.
Тут записується все.

Зрозуміло, що все вищенаведене можна зрозуміти, не читаючи перед цим про
Past Definite
Affirmative

та про
Indefinite Past (Past Aorist)
Affirmative

А саме тут зустрічаються ці дві форми дієслів. Turkish verb demek conjugated in all tenses.

Але, вже маючи певний багаж знань (слів, фраз тощо), можна і поцікавитися граматикою, коли в цьому виникне потреба.
Виключно для уточнення, чи коли щось незрозуміло.
Знаючи вже слова і дивлячись на приклад використання тієї чи іншої форми, більшість слів уже буде знайома, тому можна розібратися що до чого.
Так було у мене вчора, коли я зустрів дієслово, яке вживалося в першій особі множини (ми робили те-то і те-то - воюємо, і не відомо, хто переможе).
В повісті, яку я зараз мучу, вживається в основному перша особа однини (бо повість написана від першої особи) і третя особа однини (хтось щось зробив)
Тому фраз зразка "ми щось робили, робимо, зробили" практично немає. І у мене немає досвіду розуміння таких фраз.
Тому я взяв дієслово, яке зустрілося мені вчора, привів його до невизначеної форми (воювати) і підставив у сайт, вказаний вище, щоб глянути, чи то дійсно перша особа множини, і що воно приблизно означає.

Про підхід "спочатку - досвід, потім - граматика" вчора саме і прослухав принагідно перед сном Стіва Кауфманна, ролик, де він говорить про Розетту Стоун.
У Розетти саме цей, старий підхід: спочатку граматика, вправи, вставити в речення слово в потрібній формі і т.д. З чим Стів (і я, звичайно ) не погоджується, базуючись на власному багатому досвіді. І Стівен Крашен каже про те ж.

Він ілюструє це прикладом.
Ви знаходитесь у чужому місті і запитуєте, як пройти до кінотеатру. Вам розповідають: дойдіть до пошти, поверніть ліворуч, побачите через двісті метрів зелений будинок, у сусідньому праворуч будинку буде арка, пройдіть арку, потім зразу за старою грушею поверніть ліворуч, стежечкою, стежечкою вийдете на вулицю, по якій вліво через 50 метрів буде кінотеатр. Так - найшвидше.

І інша справа, коли місто Вам уже знайоме, Ви в ньому живете певний час, чи часто бували, тому знаєте і про зелений будинок, і про арку і на яку вулицю так можете вийти.

(Звичайно, Стів навів інші орієнтири, але суть не в цьому).

А суть у тому, що не знаючи нічого абсолютно, не маючи пристойного запасу слів (хоча б тисячу), всі граматичні пояснення

View: https://www.youtube.com/watch?v=Kum5DqhzINw

 

hiçbir şeyin gelişimi

Що воно за звір? Мені так сподобалось це словосполучення, що я вирішив його тут навести

Перекладається приблизно як "розвиток того, що є нічим"

hiçbir şey - ніщо (буквально: ніяка річ)
hiçbir şeyin - ніщове (те, що належить ніщу) (ну, як для прикладу, Петя - петін)
gelişimi - розвиток, еволюція

hiçbir şeyin gelişimi - ніщова (нічогова) еволюція, розвиток ніща (нічога).

Товариш дивився щодня в зеркало і не помічав змін у власному обличчі.
А коли почав перебирати свої фото, то...

 

Минулий тиждень пройшов на городі. Картопля, помідори, бур"яни.
Але щодня викроював трохи часу, щоб позайматися турецькою. В мене основний вид діяльності - продовжувати читати книгу.
Сьогодні, вже в Києві, підрахував, що за тиждень прочитав сукупно 71 рядок книги. Не так уже й багато, але головне - не покидати заняття, якщо вже взявся.
На городі, на лопаті слухав мп3-плейер із уже відомими аудіофайлами. Не так нудно працювати на городі.
Почав чіткіше уловлювати навіть довгі речення, встигаю слідкувати за тим, що говориться, по ходу.
Сьогодні послухав черговий ролик Стіва Кауфманна. Він почав учити грецьку у березні, були перерви на поїздку до Братіслави, до Львова, але каже, що вивчив за цей час більше 4000 слів.
У мене так не виходить. Я за півтора року вивчив близько лише близько 1000 слів турецької. Правда, у грецькій є багато слів, які ми вже знаємо, фото, графо, артрит, діалог ...Категория:Слова греческого происхождения/ru — Викисловарь
Але, все одно у мене справа йде набагато повільніше.
Як би там не було, планую до Нового року книгу прочитати.

 

@medwedo berlogsoni
Своєю цілеспрямованістю Ви і мене надихаєте на боротьбу з лінощами. Йду заварювати чай і одразу ж за китайську.

 

@tea man, Вам і будь-кому іншому я би радив завести щось на зразок таблиці, в яку записувати щоденні здобутки.
Я, наприклад, придумав собі ось яку:

У ячейках записані формули розрахунку. Я вношу чергову дату і кількість прочитаних рядків. Все інше розраховується, і мої темпи і "горизонти" видно наочно.
Така таблиця "примушує" мене за день прочитати хоча б один рядок (якогось дня таке було, коли я пізно приїхав додому, але хотілося, щоб не було пропусків у датах). А коли збираєшся прочитати хоча б 2-3 рядки, інколи виходить з до десятка, що не є гірше.

 

В чарунках !!!

 

Погоджуюся, але я протягом всього свого життя ніде не зустрічав слова "чарунка".
Крім того, коли маєш справу з електронними таблицями з 1988 року і скрізь читав лише "ячейка", то воно так і залишилось в пам"яті.
Хоча мені більше подобається слово "комірка"
Чарунка - пуста річ (дірка у тенетах, або у в"язаній речі), або, якщо це - бдожина, то в словнику спочатку мовиться "чашечка", а вже потім "чарунка"
А "комірка" більше підходить, туди можна покласти щось.
І слово звучить приємніше.

Документи Excel базуються на використанні таблиць. Основою Excel є та ідея, що при зміні вхідних даних в одних комірках таблиці автоматично оновлюються результати обчислень в усіх пов’язаних комірках. Це досягається за рахунок використання різних посилань у формулах.
http://dist.org.ua/pluginfile.php/4...010+практика (Покришень Д.А.,Ракута В.М.).pdf

 

Bir keresinde de onun, soyunurken resmini yapmıştım.

А якось, коли вона роздяглась, я її намалював.

Читаємо далі.

Bir keresinde - якось, одного разу
de - а, ж (одного разу ж)
onun - її (можна і його, але була
kadın - жінка)
soyunurken - коли роздягнулась (soyunmak - роздягатися)
resmini - картину (resim - картина)
yapmıştım - зробив (yapmak - робити, виготовляти)
Ви не повірите, але так вчити мову цікавіше ніж по темах. ("Як пройти до бібліотеки?", "Анкара - столиця Туреччини", "Як я провів шкільні канікули")

 

Уже вдається зрозуміти досить складні речення. Гугл-перекладач допомагає, але такого речення, зрозуміло, перекласти не може.

Bu kötü hayatı sanki doğmadan önce de yaşamıştım; kendime yakıştırdığım yaşantıları doğmadan önce de okumuştum.

От як я зрозумів:

Здається, я це погане життя прожив ще до народження; я довідався, що мої переживання я викроїв (нап"ялив) на себе ще до свого народження.

Перекладач дав:

Эта плохая жизнь была такой, какой я жил до моего рождения; Я прочитал опыт до того, как родился.

Перекладач не зміг втулити слово sanki - як наче б то.
Крім того, у гугла були труднощі зі словом yakıştırdığım - те, що я викроїв сам, підігнав, пошив (як одежу).

Завдяки математичній точності турецкої граматики ( практично - без винятків) вдається зрозуміти, яке слово потрібно шукати у словнику.

Хотілося б, звичайно, вивчати мову на чомусь простішому, але "маємо те, що маємо".

 

Щойно зробив велике "відкриття"
Я вже колись піднімав питання (чи тут, чи в англійській темі) про те, як витягнути звук із відеофайла.
Виявляється, все дуже просто, і інструмент є (has been) в моєму комп"ютері вже давно, більше року. Просто я якось не подумав про те, що ця програма може таке утнути.
Є така хороша безкоштовна програма AVC -Any Video Converter. Вона призначена перш за все для того, щоб перетворювати відео із одного формату, в інший.
Я користувався нею, щоб ютьюбовські ролики перетворювати в avi-формат 640х480 для автомагнітоли.
Уроки англійської та турецької - слухати

(можна і дивитися, але тих, хто їде за кермом і одночасно дивиться відео, уже мало залишилось)

-для себе, та пісеньки (недавно вивантажив і конвертував фрагменти з піснями із кінофільмів) - для пасажирів.

А от думка про те, чи AVC може конвертувати відео в звуковий файл mp3 чи wav, щоб перевірити, прийшла в голову лише сьогодні.
І О, йес! Існує такий режим. І я конвертував невеликий фрагмент із Korkuyu beklerken в mp3.
Файл, який займав 10.5 мегабайт у відеоформаті (а зображення там немає, лише заставка з обкладинки книги), у аудіоформаті займає лише 1,8 мегабайта.

Тобто, я можу записати аудіо, що мене цікавить, на mp3-плейер чи в мобілку і слухати-слухати-слухати.
Акумулятор, звичайно, розряджається значно повільніше, ніж під час програвання відео.

 

Я можу себе привітати: прочитав половину повісті. 1240 рядків книги. 37 сторінок. Сьогодні спочатку вирішив кинути, коли прочитав 22 рядки, але коли побачив, що трохи не дотягую до половини, домучив ще 4 рядки, і таким чином перевалив через половину повісті.
Висновки:
- маючи під руками сучасні засоби (інтернет, гугл-перекладач), можна вчити мову без підручників.
- без інтернету, "по старинке" довелося б, мабуть, пройти кілька уроків граматики, інакше кожне речення - набір слів, і невідомо з якого боку до нього підходити.
Тоді довелося б за кожним словом лізти до паперового словника, а це - час, а це - інколи десятки значень слова, а це - невідомо, яка граматична форма того слова, а потім із цього різномаїття значень - ліпити щось осмислене.
Гугл-перекладач дає можливість моментально знайти переклад слова. Нескладні речення перекладає вірно, або ж стає зрозуміло, про що йде мова.

Інколи гугл-перекладач видає беліберду. Замість "начальник (головний) демонтажників" видає "розруха в голові".
(Ну, приблизно) бо слово з турецької перекладається і як голова (що під капелюхом), і як голова (начальник). А друге слово означає і знос будівлі, і розруху.

Але коли вже читаєш в контексті, розумієш, про що йде мова. І коли земля - це грунт, і коли земля - це ділянка.

- думаю, до нового року книгу прочитаю, оскільки справа йде значно веселіше. За день прочитую десь три чверті сторінки, а це значить - за півтора місяці можна впоратися.

Більше того, оскільки книга сканувалася, то в деяких місцях просто одні букви замінялися на інші, наприклад ın на m, і, природньо, гугл перекладав якусь глупость.
До речі, гугл також путається при перекладі зі словом "природа". І природа як "жива природа", і природньо як "само собою зрозуміло"

І вкотре повторю, найякісніший переклад - з турецької на англійську. А на інші мови вже перекладається із того, що отримано на англійській.

Форумчани всіх областей, залучайтеся! (до вивчення мов)

 

Про турецьку граматику.
Зараз, коли у мене запас слів близько тисячі (не рахував) і коли я вже маю деякий досвід у вивченні турецької, можна з метою уточнення заглянути і в граматику (не вчити!, а саме уточнити).
От, наприклад, давно вже відоме мені слово bulunmak - знаходитися
Зустрічаю його в коротенькому реченні.

Evde bulunurum o halde

Хочу вияснити, чи я знаходився дома, чи знаходжусь, чи знаходитимусь, чи ще щось.
(Це принципово для розуміння сюжету повісті).
Заходжу на сайт
Turkish verb 'bulunmak' conjugated
і бачу, що це слово - у формі
Simple (Aorist) Tense

Ну, що таке Аоріст, взагалі цікаво почитати.
Але цей граматичний час для різних мов несе дещо різне навантаження. У грецькій чи старослов"янській, наприклад.
Стосовно ж турецької мене гугл-пошуковик виводить на цікавий сайт
Turkish Verb Simple Tense Positive
Де пояснюється, що ця граматична форма дієслова описує дію, яка не прив"язана до часу, а є завжди (була, є і буде)

Тобто, найкраще те речення перекласти.

В такому випадку, я завжди знаходжусь вдома.

(Потім він ще додає "Ха-ха", тому що він боїться виходити з дому вже багато місяців поспіль)

Я також легко зрозумів наведені на сайті приклади, бо більшість слів уже відома.

 

@medwedo berlogsoni
Натрапив на просторах інтернету на Лінгвофорум. Там є цілий розділ тюркських мов. Можливо, щось для себе знайдете корисне.

 

@tea man, дякую. Я коли матиму час, полистаю той форум, можливо навіть зареєструюсь, якщо виникнуть питання. Втім, вони вже періодично виникають, але я поки що не на тому рівні, щоб щось запитувати. Для прикладу, якби хтось на форумі стосовно української задав питання, як буде давальний відмінок від слова "я", це виглядало би досить дивно.
Тому я намагаюсь досягти в турецькій певного "розумного " рівня знань. Наприклад, щоб хтось пояснив, що означає "сім год мак не родив і голоду не було", або "нажився, як сорока на тину" (только по-турецки).
У турецькій мові, наприклад, є вираз "сені дьорт гьозле бєклійорум" - "чекаю тебе з чотирьома очима". Це - буквально. А означає "з нетерпінням чекаю на тебе".

 

Сьогодні досить легко розшифрував доволі складне речення (і не одне, і до вечора ще далеко), чим не можу не похвалитися:

Ben de üç yıl dört ay önce acılaştım, huysuzlaştım, hiçbir şeyi beğenmez oldum para kazanamayacağımı, insanları sevemeyeceğimi anlayınca uzaklara gittim, kimse beni bulamasın diye.

А переклад звучить приблизно так:

Я ж три роки і чотири місяці тому загорював, став дратівливим, мені нічого не подобалось, і я не міг заробити грошей, а коли зрозумів, що я не люблю людей, я відійшов далеко геть, так щоб ніхто мене не міг знайти.

Зразу ж кажу, що слово "горювати" в українській мові є, словник так каже, і, до речі турецькою буде "аджимак" - гірчити, горювати (узнаємо слово "аджика"). Це я про слово acılaştım.
Цікаво також, що слово uzak - далеко , в турецькій мові може бути в множині uzaklar і навіть відмінюватися по відмінках uzaklara (відповідає на запитання "куди?")

Негарне слово huysuz означає "без настрою", інколи російською жартома кажуть "без настромления".

 

Гугл транслейтор в черговий раз мене розсмішив.

Kalktım, biraz tabiatı seyrettim (aynı güneş, aynı kızıllık), yüksek sesle konuştum (kendimi tekrarladım); olmadı.

Переклад на російську (гуглом):

Меня поймали, немного поглядели (то же солнце, такое же покраснение), говорили громким голосом (повторяю); Это случилось.

В дійсності ж (російською же ж):

Я поднялся с постели, немного полюбовался природой (то же солнце, то же зарево), поговорил громко вслух (опять сам с собой). Ничего не произошло.

Слово olmadı взагалі перекладається як було, але в такому контексті означає "справи погані", "дело швах". "Що було те залишилось".
Це ми про результати наших майданів можемо сказати olmadı.

 

Як і стверджував у своїй книзі Замяткін, словниковий запас кожного письменника має свої межі, і коли прочитаєш більшу частину книги, нові слова зустрічатимуться вже нечасто. Тому потрібно для вивчення мови читати повісті і романи - досить великі за об"ємом.
От і зараз, коли я вже прочитав близько 60 відсотків книги, майже в кожному реченні лише знайомі слова. Деякі я вже чітко знаю, що вони означають, деякі - знаю, що вже зустрічав, але не можу згадати значення. І, звичайно, навіть коли всі слова знайомі, не зразу зрозумієш інколи, про що мовиться. Воно й не дивно, адже в рідній мові всі словосполучення уже чулися і вимовлялися сотні разів.
От, для прикладу, сьогодні
Herkes benim kadar olsaydı.
Всі слова вже знайомі. А разом - не зрозуміло.
Виявляється, переклад звучить так:

От якби всі були як я.
Це головний герой похвалив себе, що зробив багато роботи.
Буквально:
Кожен до мене аж був якби.