Мій годинник називається Siemens С75, крім того що показує час, ще й виконує функції мобільного телефону ))
мобільний телефон може розрядитися, або часом його доводиться вимикати - а годинник (механічний, звичайно) - ніколи - і завжди легкодоступний, а телефон інколи поки в сумочці нарию!!!!!!!!
та я про те, що дірку для цьвочка треба робити я б напевно вибрала варіант, який до всього підходить.. або декілька варіантів якщо до гардеробу один буде замало... якщо вже вдіваю спортивне, то годинник краще не одягати, так і розбити недовго дуже оригінально, але у себе повісила б якщо б інтерєр того потребував.
Мені годинник батьки подарували на 16-річчя (вже не пригадую, який саме). Був невеличкий, акуратний, я дуже полюбила його. Але загубила...Напевно, браслет поламався. Більше годинників не мала - чесно кажучи, легше живеться, якщо нікуди не поспішаєш У мами є золотий годинник - ще як вона була маленька, її батьки з Сибіру привезли. Теж лежить без діла. Мама не носить, я теж - боюся, що загублю.
в основному користуюсь своїм улюбленим червоним без стрілочок красунчиком взагалі, люблю, щоб годинників було багато - до кольору, до вибору при виборі основну роль відіграє красивість
Я навчилась цiнувати годинники працюючи в дорогому годинниковому. Вiд того часу просто так нiчого не купую. Маю три гарних годинника якi ношу. Один купила з народженням дитини, дешевий за $25 з пiдсвiткою, водонепроникний, металевий браслет. Вночi добре видно коли дитина прокинулась. На роботу ношу свої "добрi" годинники, i дуже ними тiшусь. Хочу ще якогось "фiрмового", такого щоб на кожен день можна було одягати, i брати у вiдпустку (тобт водонепроникаючий).
Я давно не купую дорогі годинники, оскільки все життя їх дряпаю, впускаю на підлогу або (при роботі з апаратурою) намагнічую. Найоптимальніші для мене - кварцові штамповки з лейблом Casio. Поки не подряпаю. Ну ще циферблат має бути читабельним під різними кутами та різним освітленням. Колись ще студентом купив у шляхетної пенсіонерки шведський годинник здається Huges. Там було до бісу додаткових циферблатиків - на 10, 12, 24, 30 і ще якихось поділок. Половина не працювала, майстри взагалі не розуміли до чого вони. Потім махнувся з польским випускником - на позолочений Лонжін автомат. То вважалася крутизна! Навіть директор комісійного магазину просив продати. Лонжін не кожний мастер міг відкрити. Хоч головна деталь - дебаланс автомату - злітала, поки не втюхали "тракторний" підшипник. Подарував одному хлопцю "на реставрацію". Скоріш за все він втюхав туди інший механізм.
Основні вимоги - зручність. 2 роки ношу простий касіо за 100 з хвостиком гривень і не беру дурного в голову. Знімаю лише, коли йду митися. Зараза, навіть не подряпався,
в дитинстві мав досить дорогі побєда і слава, але на уроках фізри нещадно їх розбив під час гри у баскетболл. потім мені друзі подарували звичайний, за 20 грн. я його 2 роки носив - ні разу не розбив, і що дивно ніяк не губився, хоча й випадків було багато, що цьому сприяли.. але все таки залишив його вдома у дівчини після сварки. більше я його не бачив ))) як і дівчину.. минулого року наважився на романсон - під матове золото, дуууже прикольний і все таке, але хтось мені його буквально з-під носа купив.. потім себе картав що так довго тягнув з купівлею.. зараз взагалі не лежить душа до купівлі. ось зараз колеги радять тісо або сватч.. але ж дорого.. тож поки що маю годинник на сотовому і на компі..
Tissot за статистикоб носить 70% населення Швейцарії. А Swatch на інтернет аукціонах можно придбати за 200 грн. Новий!
А ото є мій годинник - Casio. Маю його вже 3 роки і страшенно ним задоволена - витримав і Латорицю, і Чорне море, і гори
З 1998 р. ношу на руці тільки електронні. Обов'язкові вимоги - щоб мав будильник і щоб показував число. Користуватися телефоном як годинником не люблю, адже для цього його треба виймати з кишені, що збільшує небезпеку крадіжки; до того ж, я досить часто вимикаю телефон.