Мій досвід у самостійному вивченні англійської мови.

Часом забавляюсь тим що пробую розібрати про що ж там співають мериканці...Сьогодні "умікнув" собі музон, і на диво теж зрозумів біля 90%...Правда в нього мова достатньо зрозуміла, чорних так легко не зрозумієш...


View: https://youtu.be/1wYNFfgrXTI

 

Отой класний кліп...колись вже здається його викладав, теж цікаво старатись вловлювати про що йдеться.


View: https://youtu.be/Xbw_BxDwdjk

 

Я, виявляється, збрехав. То був не підписчик, а його кузен із Аргентини. А коли цей кузен приїхав у Канаду, то там у нього чи то вже була, чи щойно найшлася подруга in her early fifties. Як по-нашому, розміняла шостий десяток.
Потім вони, десь вечеряли разом із Стівом, і вона пожалілася, що бажала б вивчити мову, але вік, пам"ять, курси бла, бла, бла.

Я минулий тиждень трохи провалявся з провалявся з простудою, тому днював і ночував у навушниках, слухаючи Стіва.

 

Дещо і я вже міг би розібрати, але я не є прихильником подібних стилів мистецтва.

 

@medwedo berlogsoni в вас ідеальний випадок, ви можете собі слухати англійською на тему вивчення мов, і вчити мову Мені вже та тема проїлася, більш цікаво про гіпноз, чи про фермерство. З таких спеціальних тем розумію практично 100%, а от спробував послухати художню аудіокнигу, фантастику, і зрозумів що майже ніфіга не розумію

 

Я власних порад давати не можу, лише переповідати поради інших. Більшість поліглотів рекомендує поповнювати словниковий запас саме читанням. Причому - читанням чогось захоплюючого, від чого не можна відірватися. Втім, Ви і самі це знаєте.
У мене ж зараз задача: якщо всі слова мені відомі (а це у випадку Стівових відео саме так), навчитися легко сприймати те ж саме на слух.
Крім того, я ще читаю романи без заглядування у словник. Зараз - Олівера Твіста. Кажуть, це також приносить позитивний результат.

 

Так лінюсь читати шо капєц. Але що цікаво, читання покращується, хоч я не читаю. Час від часу я таки себе заставляю взятися за книжку, і помічаю що таки читаю що разу краще, знавуж таки книжки типу "розкрутка в фейсбуці" чи чось про фермерство зрозумілі значно краще ніж художні, навіть дитячі)

 

Хто зустрічав слово "фокс" мабуть (fox) в зверненнях до людей або про людей...З контексту звучить як ніби "чуваки", хоча може означати і хитруни наприклад. Хто що скаже? @medwedo berlogsoni ви як патріарх лінгвістичного руху що думаєте?

 

Блін...всього то треба включити в відео суптитри...не "fox" а "folks"

Translations of folks

noun

люди
people, men, folks, menfolk, menfolks

 

Приклад застосування на перших секундах відео


View: https://youtu.be/UmJTNzokcOo?t=17s

 

Зі слухом - це не до мене. Щось письмове міг би спробувати.
А поганим сприйняттям на слух я страждаю навіть стосовно української мови. І часто, ще з молодих років, потрапляв у незручні ситуації, які моя покійна бабуся, яка була теж глуховата, характеризувала приказкою "Глухе як недочує, так щось видумає".

 

Пропажа знайшлася! ЕйДжея півроку не було видно, не було чути, а день тому знову виклав ролик. У якому розповідає, як під час виступу перед слухачами впав зі сцени з метрової висоти. Всі ахнули і зойкнули, а він, наче нічого й не трапилося, довів виступ до завершення.

View: https://www.youtube.com/watch?v=O-S-6UfYSNI

Правда, здається, після падіння він став ще жвавіший.

PS. Зараз, під час повторного прослуховування я зрозумів, що падіння трапилось пару років тому у В"єтнамі.

 

Бачив...відео лайкнув, але слухати не став. Переріс))

 

Сьогодні вранці ютьюб викинув мене на цікавий ролик стосовно методів вивчення мов поліглотами.
Виступає така собі Лідія Махова, вочевидь, словачка, говорить англійською вільно, але зрозумілішою для нашого брата слов"янина, ритм більш наближений до того, до якого ми звикли, і більш віддалений від американського.

В двох словах:
Вона каже, що ті, що вивчають мови, поділяються на дві принципові групи.
Одні кажуть, скільки років вони вже вчать мову (я вчив мову шість років в школі, три - в інституті тощо).
Другі володіють кількома мовами вільно, або майже вільно.

Зрозуміло, що більший інтерес становлять ті, хто вже вивчив кілька мов, сім, десять, п"ятнадцять.

Лідія у виступі згадує кількох представників поіменно і розповідає, чим їх підходи різняться.
Я імен не називатиму, щоб не допустити помилок, а розкажу коротко про підходи, які, до речі, тут уже всі згадувалися.
Один підхід - їхати в країну, де використовується ця мова і з першого ж дня пробувати нею розмовляти. Вчити речення, комбінувати слова, що знаєш, одним словом, мучити тих, хто тебе навчає. "Нам такой хоккей не подходит".
Другий підхід - ледачий. (Так його характеризує сам автор підходу). Спочатку, не намагаючись розмовляти, починати слухати прості діалоги, вчити слова цих діалогів, вчитись читати ці діалоги і слухати, доводити рівень до простого сприйняття цих діалогів, потім, через два-три місяці починати читати те, що тебе цікавить, виписуючи слова (електронним методом, в базу), забуваючи їх, знову зустрічаючи, впізнаючи і забуваючи, то тих пір поки не створиться вагомий запас слів, тоді вже почати пробувати розмовляти. Паралельно фоном слухати діалоги, те що більш-менш зрозуміле, слухати аудіо прочитаного, не напружуючись - що вловив, що ні. З часом починаєш вловлювати все більше і більше. Жодних вправ, тестів із вибором правильних варіантів, жодних уроків. Самостійна робота. (Стів Кауфманн).
Третій підхід - для трудоголіків і тих, хто може присвятити вивченню мови щодня багато часу.
Переклад зі словником з мови що вивчається, на рідну мову, потім, через деякий час - зворотній переклад з рідної на "чужу" з аналізом власних помилок. (Лука Лампарелло).
Четвертий підхід - золотий список. Виписуються слова в зошит, але не зазубрюються, через деякий час - первірка списка, деякі запам"яталися назавжди, а ті, що не запам"яталися - виписуються знову, потім та ж процедура третій і четвертий раз (Віктор Хуліганов - псевдонім).

Ну, і ще декілька підходів.
Один із них картинки без перекладу на рідну мову.
Другий - фільми з субтитрами на рідній мові і мові, що вивчається, із заучуванням реплік, що звучать.

Мені найбільше до вподоби - ледачий, другий. В той же час він є найбільш доступним. Але дещо модифікований.
Я його використовую при вивченні турецької.
Тобто, я потроху читаю оригінальний текст, слухаю прості діалоги, які вже раніше вивчив по сто і більше разів у фоновому режимі, не зосереджуючись. Звісно, не тоді кол читаю, а коли щось роблю, не пов"язане з активною розумовою діялністю - пробіжка, гарбузиння, картопля, за кермом на трасі.
Але все це я вирішив доповнити зазубрюванням тих слів, які мені зустрілися в процесі читання.
З допомогою програми Анкі. Я бачу, що таким чином мені, при моїй поганій пам"яті, вдалося за місяць запам"ятати близько трьох-чотирьох сотень слів, а це значить, за рік можна вийти на словниковий запас у чотири-п"ять тисяч слів. За три роки це може бути тисяч дванадцять. Що достатньо для читання вже практично без словника.

Але основне у всіх цих підходах - бажання і щоденні заняття. І те, що ніхто із поліглотів не міг вивчити мову за півроку чи навіть за рік, якщо ця мова не близька до вже знаної.
Стіву на вивчення російської потрібно було більше чотирьох років.
Кілька років на вивчення російської витратив і молодий мозок Луки Лампарелло.

Тобто, для мене вивчення турецької за три-чотири роки - пристойний і реальний термін.

Хто хоче вивчити англійську, повинен багато працювити самостійно методом, який більше до вподоби, на який більше часу.
Заняття у групах - зайво потрачений час, оскільки людина знаходиться серед таких як сама, і замість того щоб слухати мову, слухає помилки (помилкову побудову речень, інтонацію тощо) таких як сама.

Стів розповідав у своєму ролику, що всі японці, що вивчають англійську, допускаються одних і тих же помилок у вимові, у побудові речень, через те, що ці помилки викликані особливостями рідної, японської мови.

Те ж саме стосується і нас.
Я вже говорив, що більшість українців чи росіян, коли їм кажуть "Скажіть англійською - Мені подобається читати", починають з "Me...' (Мені..).
В кращому випадку все-таки скажуть "I like to read" , що, звичайно, вірно, але звучить не зовсім природньо англійською, якщо порівняти з "I like reading".

Порівняйте українське "Я люблю читати" з не зовсім звичним "Я люблю читання".
Або "Я люблю танцювання, співання, ходіння пішки".
А англійською саме так природньо і звучить "I like dancing, singing, walking"

Такі справи.

 

Я забувся дати посилання на сам ролик. Виправляюсь.

View: https://www.youtube.com/watch?v=ROh_-RG3OVg&t=799s

 

Хм. Цікаво.
Я не знаю англійської (хіба що окремі слова та вирази зі школи), але я б сказала саме так - I like reading.
Ви тут всі такі молодці.

Я от думаю, якщо взяти цікавезну книжку на англ., і словничок, і заглядати у той словничок на кожному реченні - чи надовго вистачить терпіння так читати? Тре спробувати.

 

Спробуйте. Але для читання є два підходи. Інтенсивний і екстенсивний.
Про це розповідає Лука Лампарелло.
Intensive vs. Extensive Reading - The Polyglot Dream
Потрібно використовувати обидва.
Звичайно, на першому етапі вивчення мови учень не може користуватися екстенсивним навчанням, бо слів не знає. Тому потрібно використовувати інтенсивне читання. Тобто, за кожним словом лізти в словник, в словники, щоб зрозуміти, що саме написане в реченні. Адже якщо не всі, то половина слів незрозумілі.
А от екстенсивне читання слід застосовувати, коли вже можна відслідковувати сюжет, не заглядаючи в словник. Якщо в цілому зрозуміло, про що йде мова, читаємо далі. Інколи можна навіть пропускати фрагменти тексту, особливо коли описують природу, яка там річечка поміж чимось чи то сюрчала чи бурчала, чи виспівувала, а хтось боязко чи як там озираючись чи прислуховуючись пив якусь там воду у затінку від чогось там.

Саме так, екстенсивним читанням, ми вивчали російську і починали розуміти, що значить "возражать", "исподволь", "второпях", "зря", не заглядаючи в російсько-український словник.

Саме так, жодного разу не заглядаючи до словників, я нещодавно прочитав англійською Джейн Ейр. Саме так я зараз читаю Олівера Твіста.
Можливо, я деякі тонкощі під час читання я і пропустив, але задача екстенсивного читання полягає у звиканні до граматики мови. Коли вже починаєш наперед вгадувати структуру речення.

А стосовно інтенсивного читання, коли лізеш за кожним словом, Лука каже, що довго читати не виходить, бо набридає.
Просто, щоб труд по пошуку слів не пропав даром їх потрібно (у всякому випадку - більшу частину) завчити.
За допомогою флешкарт чи Анкі. Звичайно, коли в тексті зустрілося, як мені в турецькій повісті "просо волосяне", і я його знайшов у словнику, то таке слово потрібно відсіювати і не завчати. Хіба що саме запам"ятається.
А от, наприклад, "терпець увірвався" чи "вихованець" потрібно завчити, тому що такі слова рано чи пізно, обов"язково зустрінуться знову.

Основна проблема у вивченні мови - знайти для себе щось настільки цікаве, щоб не можна було відірватися, читаючи.
Я, наприклад, прочитав "Хоробрі капітани" Кіплінга десь до половини, а потім кинув. Там багато морського сленгу, бомбрамселі всякі, перекручування англійських слів іспаномовним екіпажем. Толку ніякого в читанні такого тексту для вивчення англійської.

А Ви, @Innusua, діліться, будь ласка, власним досвідом, враженнями. (Що стосується англійської, звичайно.) Буде цікаво почитати.

 

Читати можна в гугл букс, там перекладач вбудований, читалка в голос є, було б бажання

 

Ще є книги по ветоду Іллі Франка (переклад в душках спочатку кожного речення, далі незнайомих слів) але мені особисто не подобається перекладати, збиває з панттлику.

 

Я не проти...просто не дуже знаюсь на тих гугл буксах) Дякую, поцікавлюсь що воно таке.