Мій досвід у самостійному вивченні англійської мови.

Шановний, я не проти, якщо Ви та інші будете вивчати мову так, як Вам та іншим зручніше. Вам більше підходить спочатку опанувати на слух - будь ласка. Мої мізки влаштовані так, що мені легше, якщо я спочатку буду мати уявлення про мову, а тоді вже її практикуватиму. Кожна людина має свої особливості, тож хай кожен обирає по собі.

 

Взагалі то, мені байдуже, який метод для себе вибираєте Ви, навіть не думаю Вас переконувати. Просто посміхнуло, що Ви звинуватили @medwedo berlogsoni у виборі совдепівського методу, який, насправді, ніколи в совдепії не практикувався, хоча сама вперто наголошуєте саме на совдепівському методі "вивчення мови без самої мови", тобто через дупу, вибачте, і відмітаєте найприродніший спосіб вивчення мови

 

Мені якраз менше підходить. Тому що я погано чую взагалі.
Якщо всі дивляться телевізор і все чують, я не чую нічого, інколи - навіть звуку, а інколи лише розрізняю, що зараз говорить щось чоловік, а зараз - жінка, але жодного слова (українською чи російською) розібрати не можу.
Тому мені потрібно або добавити звуку, що призводить до конфлікту з сусідами, не кажучи вже про близьких, що знаходяться в цій чи сусідній кімнаті, або слухати у навушниках.
Але чим вигідно починати із сприйняття на слух?
По-перше, якщо є бажання оволодіти мовою, то цим все одно доведеться зайнятися.
По друге, не слухаючи, ми будемо невірно розуміти деякі букви, як вони вимовляються. Адже у любому випадку ми промовляємо про себе прочитане. І тоді виходить "ауер" замість our ( і згодом ми це our ніяк не можемо уловити, коли його говорить носій). У нас виходять "бистрі разумом Невтони (Newton)" (як у Ломоносова).
Нам здається, що французькою правильніше казати "лє",бо написано le, хоча французи вимовляють щось більш схоже на наше "льо". І ще маса прикладів. Мутковське Лец ми спик фром май харт ин инглиш уже стало мемом.

А головне - починаючи з самого початку засвоєння мови на слух, Ви розширюєте кількість часу, коли Ви можете займатися мовою. Ви можете слухати, гребучи листя в садку, прасуючи білизну, витираючи пил, коли здійснюєте пробіжку зранку, або роблячи ранкову гімнастику. І навіть знаходячись під душем.
Щодня можна півгодини посидіти за тим же підручником, чи текстом, а ще півтори години назбирати прослуховування в ті періоди, коли Ви займаєтесь чимось потрібним, але інколи нудним (я, звичайно, допускаю, що декому витирання пилу чи прасування білизни може доставляти неабияке задоволення, але я - не з них).

Стів Кауфманн, наприклад, коли вчив російську, він навіть був у навушниках під час гри у гольф. Що страшно дратувало його дружину.(на сторону: Мені навіть цікаво, чи він у цілковитій темноті, лягаючи спати у двохспальне ліжко, бува не одягав потайки навушники.)

Тому, незалежно від того, чи починати з підручників, чи починати із матричних діалогів (по Замяткіну), варто відразу ж починати також із слухання і промовляння. Тоді формується правильне відчуття мови. Ми можемо говорити із акцентом, але будемо говорити у потрібному темпі, з потрібною інтонацією, а не так, як у розмовнику.
Коли Рейган вимовляв "доверяй но проверяй" ( doveereeay nou prouveeteeay) я нічого на слух не зрозумів. Потім уже під час коментарів зрозумів, що він говорив.

 

@Yarka Yata а то я вам не даю чи шо

 

Справа в тому що тут як і всюди замішані гроші, тому курси будуть переконувати що їхній метод найкращий, а еджеї будуть топити за ті методи які можна продавати масово через інтернет.
Істина як завжди по середині.
Але, якщо вести мову про самостійне та ще і безкоштовне вивчення англійської, то еджеї підходять найкраще, а якщо заставити дитину готуватись до екзамену, і хоч якось займатись то краще репетитор, платиш йому тих 50 грн. і він нервується замість тебе

 

Я чомусь впевнена, що спосіб викладання іноземних мов в совку був цілеспрямований саме на те, щоб ні радянська людина не могла зрозуміти іноземців, ні іноземці не змогли б зрозуміти радянську людину. Максимум, що було потрібно партії, це перекладачі якоїсь документації.

 

@Latana Royal мій швагЄр який зараз живе в Лондоні каже шо вивчив англійську в старого вчителя шкільного, при чому най чистіший британський, можна сказати елітний варіант.
Каже шо старий мав ідеальну вимову.

 

Ой, я маю таке задоволення, спостерігаючи за деким із найрозумніших представників людства. Одна з них - свекруха, а інша - руськоязичная чєлюсть із Криму в мене на роботі.
Обидві платять репетиторам із англійської, аби онука/донька мали гарні оцінки з іноземної у школі.
Свекруха псіхує, аж червоніє, через те, що гроші витрачені, а оцінки не змінилися.
А інша, щоразу запитує у дитини, що їй поставили у школі з англійської в кожного разу чує незадовільну відповідь. Хоча сама себе вважає відміннецею, яка знається на англійській із школи, дитину в дитячому садку тягали на "англійську", а тепер ще й репетитору платять

 

Тут, чи там?

 

Я думаю, що оцінити ідеальність вимови можна не учневі тут у школі, а коли вже багато років прожив у Лондоні. Заднім, так би мовити, числом.

 

І так, і ні. У західних країн, а також у Японії, Південної Кореї такої мети немає і не було (до речі, чому українською слово немає пишеться разом, а не було - окремо? В граматиці про це, бува, нічого не сказано?). Немає такої мети і в Канади, щоб людина не знала французької (англомовна), а житель США (англомовний) - іспанської.
Але ні ЕйДжей не вивчив іспанської в школі, ні Кауфманн - французської. Хоча вивчили досконально мову уже в дорослому віці. Кауфманн - начитавшись Крашена, а ЕйДжей - начитавшись Крашена і Кауфманна.
Ну, а ми з @Hyligan -ом будемо вчити мову, начитавшись Замяткіна та наслухавшись трьох, згаданих вище.
Ну, а те, що для тих, хто вивчав у радянські часи англійську, доступними були лише Москоу Ньюс і інколи - Морнінг Стар, то правди нікуди діти.

 

Ну, якщо репетирори розповідають дітям про презент перфект і дієслова першої і другої дієвідмін, то я і не дивуюся, що діти нічого не знатимуть. Дивився тижнів три тому випадково канал ЗІК, де вчитель групці із півдесятка діток розповідав про особливості дієслів у презент індефініт. Вони якщо щось і запам"ятають, то це те, що в англійській мові також існують граматичні часи для дієслів і вони якось називаються.

Я думаю, цікаво буде послухати, як ЕйДжей двадцять років тому навчав дітей у Сеулі англійській мові. Я цей виступ завжди слухаю із задоволенням.
Effortless English Podcast | Learn English with AJ Hoge by AJ Hoge on Apple Podcasts

Посилання стає на 17 аудіофайл, потрібно запустити View in iTunes і там прослухати, хоча можливо можна якось і скачати.

 

Так вони ж хіпували, а не вчилися.
Могли ж племінник і племінниця (в наш час) вивчити польську настільки, щоб продовжити навчання в Польщі - одна в середній школі, другий в політехніці. Могла ж та сама племінниця вивчити в середній школі (польській) французьку настільки, щоб продовжити навчання в Сорбонні. А вчилися класичним "совковим" способом. Фонетика, лексика, граматика. Паралельно.

Міг батько, закінчивши реальну гімназію, (до війни) знати французьку, німецьку, обі класичні, чеську державну. Про рідну не кажу. І вчився, як тут називають, совковим методом. Справа, мабуть, не в методі. "Мамы всякие нужны". Справа в мотивації, для чого та мова потрібна. «Пагаварить», спитати де виходок - це одне, а володіти літературною мовою – зовсім інше. А вимова –навіть не на другому місці. Підтягнути вимову завжди можна в мовному середовищі. А якщо нема доступу до такого середовища – то «и не очень нада».

 

А от стосовно "нє очєнь нада" я погодитись не можу.

Уявіть собі мене, такого, що навчався у сільській школі, потім, правда, в університеті, тоді два роки праці, тоді - служба два роки офіцером в армії. Ніколи не був комсомольським діячем жодного рангу, в армії пропонували вступити до лав компартії, але я в 24-26 років уже був не настільки дурним, щоб стати рядовим комуністом (рядових комуністів ганяли інколи туди, де Макар телят не пас - партійний обов"язок, і хоч усцись), а ставати партійним ватажком і брехати про те, чому і сам не віриш, у мене був не такий характер. Тому з такою біографією навіть думати про закордон було б безумством. Щоб поїхати навіть в країну соцтабору, потрібно було отримати характеристику від парткому, профкому, ще, здається, якогось біса, а давати тобі характеристику партком міг лише коли ти член партії, або щось там у секретаріаті комсомолу організації у якій працюєш. Із маси моїх знайомих лише один з"їздив в Угорщину, одна - у Фінляндію, і один - аж у цілу Іспанію. Всі були комсомольськими діячами, а той, що в Іспанію - секретарем комітету комсомолу НДІ. А я вчив німецьку, бо подобалося, і багатьом було незрозуміло, навіщо. І у мене не було навіть найменшого шансу поїхати в Німеччину (хоча б НДР). Потім гавкнувся Союз, приїхали німці із ФРН і організували конкурс на поїздку до Німеччини на стажування. І я пройшов конкурс, бо знав німецьку на належному рівні. І був кілька місяців у Німеччині за рахунок німецького бюджету (з пристойною стипендією дойчмарками). Поїхали, крім мене, ще багато українців, але більша частина з них були випускниками романо-германської філології.

Так що доступу нема-нема, а потім "хоп" і виявляється, є. Було багато зелених заздрощів, як це я, дуже вже середнячок у цьому житті, забезкоштовно, та ще й із стипендією у валюті з"їздив у Німеччину.
Коротше, мову вчити слід хоча б з простої причини, що час витрачається на щось корисне.
"Чем попусту слоняться
Меж никнущих лозин,
Не лучше ли заняться
Плетением корзин?"
Не знаю автора цього катрена, але дуже він мені подобається, уже багато десятиліть.

 

Скажіть, будьте добрі, чи могли Ви прорахувати, що виникне така потреба в мові? Прораховували той шанс? Якщо б прорахували, то б мабуть вивчили радше лозоплетіння. А так трапилося, як сліпій курці просо

 

Коли кажуть "мову треба вчити так то й так", то це означає, що так повинні вчити усі. Чи я погано розумію українську? Якщо кажуть "треба любити землю, на якій ти живеш, а не любиш, то їдь туди, де тобі миліше", це означає, що це стосується всіх, а не "хочеш - їдь, не хочеш, сиди тут, лай українську і будуй собі тут русський мір". І те, що це було сказано на тлі нашої з medwedo berlogsoni дискусії, де я казала, що кожен має вчитись так, як йому найбільше підходить, а він мене переконував, що вчитись треба лиш по Е-К-З, теж наводить на думку, що і Ви намагаєтесь у цьому переконати.
Якби Ви сказали "мені найбільше підходить такий метод", чи "я вважаю, що багато кому підійде такий метод", жодних непорозумінь не виникло б.

 

Шановний medwedo berlogsoni, я казала, що Ваш метод вивчення мови (а також Зам'яткіна, Еджея і Кауфмана) є совдепією, чи що вважати будь-яку думку чи будь-який метод єдино правильним є совдепією?

 

Ні, не совдепія. Старий дід Крашен, який уже б давно з"їхав з глузду ще два роки тому (у сімдесят п"ять років у них у сім"ї хворіли на деменцію), а зараз йому 77 і ще при розумі (завдяки білінгвістичному підходу, про це говорив багато разів), так от, той Крашен казав, що кожну мову мозок засвоює абсолютно однаково, що першу рідну, що другу, що десяту.
І наводив порівняння. Де б людина, в якій Європі чи Африці не жила, вживає їжу приблизно однаково. Так само однаково займаються любов"ю і однаково народжують дітей.
Мова пізнається поступово, від простого до складного. Ми можемо перемолоти їжу на м"ясорубку, або пожувати, але ми не будемо її запихати не через рот.
І якщо він агітує, що їсти потрібно через рот, то це - не совдепія. Є речі, в яких не може бути багато варіантів.

Наприклад, ми можемо спочатку вчитися говорити, або не вчитися говорити, а лише вчитися сприймати на слух.

Слова можемо запам"ятовувати, записуючи в зошит, і потім повторюючи, або на флешкарти (з одного боку - слово, з іншого - переклад, або методом інтервальних повторень Віктора Хуліганова Бумажные технологии умерли??? — САМ Полиглот, або взагалі нічого не запам"ятовувати силоміць, а просто багато читати, і слова запам"ятаються самі по собі.
Але мову вивчають, лише йдучи поступово, занурюючись у неї, розуміючи зрозуміле із деякою часткою незрозумілого.
На певному етапі вже можна дивитись невідомі слова в тлумачному словнику на мові, що вивчається. А можна дивитися на готовий переклад на рідну, або добре відому мову (Кауфманн - прихильник другого варіанту).
Лампарелло вчить мову таким чином: спочатку перекладає на рідну мову, а потім, через деякий час робить зворотний переклад з рідної, на мову, що вивчається. Аналізує помилки. Кауфманн - не прихильник подібного підходу, хоча його, і Лампареллів підхід дають бажаний результат знань. Кауфманн просто багато-багато-багато слухає і читає того, що йому цікаво. Історію, біографії, політику. І таким чином вивчає мову. Він ніколи спеціально не вчить, сьогодні, наприклад, назви всіх кольорів, а через деякий час - числа, а потім, пізніше, назви всіх фруктів та овочів, а ще пізніше - деверей, золовок, снох, зятьев, своячениц, вуйків, стрийків, тіток, кузенів і двоюрідних дядьків та внучатих племінників. Він лише читає і слухає цілісну книгу, яка йому цікава.
От і весь підхід.

Граматика як така, потрібна і цікава лише двом відсоткам людей. Всім іншим вона при вивченні мови не потрібна.
Я там, у турецькій темі, навів приклад, якої складності турецькі тексти я вже читаю, не вдаючись до спеціального вивчення граматики. (В цьому полягає суть перевірки на практиці підходу "вивчення мови без вивчення граматики")
Вивчення граматики на початковому етапі - справа несмертельна, але зайва трата часу. Заглядати в граматику інколи можна, коли щось дуже вже незрозуміло, але не на первинних етапах вивчення мови. Спочатку потрібно прочитати багато простіших текстів, набрати словниковий запас.
Стів Кауфманн у своїх роликах демонструє тоненькі книжечки з граматики, які є в нього, але які він в основному перелистує, інколи сидячи в туалеті. У всякому разі, з його слів, він лише в туалеті узнав, що "два карандаша", але "пять карандашей". Там, у граматиці, розповідалось, коли вживати "карандаша", а коли "карандашей". В оригіналі був інший іменник, але я забув, яке саме слово навів Стів. Я подаю суть.

 

Моє дитя теж до репетитора ходить, але розету таки пройшло і Еджея таки слухає раз на день, і оцінки теж не дуже. Так на око ніби і толку нема ніякого, але недавно включив їй діалог студентів кампусу, і вона точно зрозуміла суть з першого разу, що як на мене просто супер.

 

А хіба хтось стверджував інше?

Якщо про секс і про вивчення мов - Ви неправі. Зрештою про вивчення мов Ви самі в подальшому собі ж і перечите

І як Ви порахували?

Це Ваша думка.

Це доказ того, що граматика не потрібна?

Заспокоїли,що хоч несмертельно.

І хто ж сперечався?

І знову підтвердження, що способів може бути багато