Мій досвід у самостійному вивченні англійської мови.

Можливо, когось зацікавить ролик, що нижче.
Розповідається про вивчення мови без граматики, а готовими до вжитку "окрайцями" ("ломтями" - російською), "кусками".
Ви вивчаєте готові фрази, словосполучення, не вдаючись до аналізу того, з яких слів ті фрази складаються, в якій граматичній формі ті слова тощо.
Можна ввімкнути субтитри, кому важко сприймати на слух. Субтитри - автогенеровані, але завдяки чіткій мові диктора - майже без помилок. Тому стовідсотково можна зрозуміти про що мова.

View: https://www.youtube.com/watch?v=1Hadoun7S80

 

спочатку я займалась окремо тільки з викладачем. потім вирішила займатися у групі, яка складається з трьох людей. ми багато спілкувалися між собою. мені це дуже допомогло "заговорити". також раз на тиждень у нас було заняття з носієм мови. що непогано вплинуло на мою вимову) ну також, звісно, вчили граматику. було багато відео матеріалів та письмових завдань.

 

@windrunner, займатись у малій групі - це дуже добре. Так більше користі у навчанні.
Стосовно "спілкування між собою" - тут я не знаю. Можна разом завчити одні і ті ж помилки. Краще спілкуватися із носіями. У носія темп, інтонація, вимова такі як належить.
Я досить непогано міг спілкуватися у групі серед "своїх", але коли справа доходила до розуміння на слух носіїв, особливо коли вони говорили не зі мною, а збоку, тут справа була швах.
Я до недавнього часу (два роки тому) не сприймав на слух навіть просту повільну мову, якщо це були носії. І зараз є ще куди рости.
Для Вас би я порадив періодично перевіряти свій рівень сприйняття мови на слух по лекціях Stephen Krashen-а. У нього вимова - звичайна вимова старої людини, не дикторська. Такого роду вимову українця ми розуміємо без проблем.
Або слухати відео Drew Badger-а, де він запрошує своїх друзів чи родичів, чи знайомих, і вони розмовляють між собою звичайною американською мовою.
Я прагну дійти рівня, коли б я зміг їх слухати, не напружуючись, і все розуміти на 100 відсотків.

 

Помітив що коли українці чи москалі говорять англійською то їх розуміти навіть легше ніж правдиву англійську. Мабуть справа в звичних для нашого вуха завуках.

 

Ну, так як колись жартували у радянські часи "Английское произношение согласно Постановлению ЦК ВЦСПС от такого-то числа"

 

дякую. на курсах викладачі виправляють, якщо ми помиляємося.

 

Шановний medwedo berlogsoni
Я гадаю, що у Вас і без мене знайдуться послідовники, не варто ще й мене перетягувати у свою віру Вибачте, але вважати, що існує якийсь один-єдиний метод, який підходить абсолютно всім і кожному - це совдепія. Усі люди різні, нехай кожен обирає по собі. Комусь Ваш досвід згодиться, комусь мій. І як бачите, з'явилась ще одна людина, що вчила англійську подібно до того, як я грецьку (традиційне вивчення граматики + розмовна практика), і теж задоволена результатом.

Я лиш не можу зрозуміти, чому Ви стверджуєте, що хтось там чи Ви сам вчите мову без граматики? Ви ж теж її штудіюєте, тільки інакшим способом! Ви і Ваші вчителі (гадаю, можна так сказати?) робите практично те ж саме, про що кажу я, лиш в інакшому порядку й інакшим способом. Ви починаєте з розпізнавання мови на слух, потім одночасно набираєте словниковий запас через читання книг і самотужки розбираєтесь із граматикою (саме тоді, коли визначаєте структуру слів і речень). Я ж вважаю, що починати варто з вивчення граматики, лиш не самотужки, а користатись тим, що вже давно відкрили й систематизували, і практично одночасно вчитися розпізнавати мову на слух через прослуховування, яке дає підручник. Ви починаєте читати книги, ще не знаючи мови, я гадаю, що за них варто братися трохи пізніше, коли вже є якась база. Саме база, а не повне знання мови. Я навіть вважаю, що варто робити більше за Вас, варто ще й намагатись самостійно складати тексти.

Чому я так вважаю? Бо так легше. Легше прочитати вже відкриті граматичні правила, ніж відкривати їх самотужки. Легше розчути слово після того, як ти його вже його знаєш, ніж намагатися вловити щось геть незнайоме. Легше зрозуміти книгу, коли ти вже трохи знаєш мову, ніж коли ти її не знаєш зовсім. І це дає результат! По собі бачу, що дає.

І якщо я ще не вивчила англійську, то це тому, що я вчила виключно граматику, без спроб розпізнавання мови на слух і без практикування, що зараз намагаюся надолужити. Але зовсім не тому, що я цю граматику в принципі вчила і що з неї починала

 

Це - не моя віра. Я лише апологет. (Якщо це слово підходить, я точно не знаю його значення).

Тоді совдепами слід вважати, ЕйДжея, Стефена Крашена, Стіва Кауфманна, Луку Лампарелло, Дру Баджера, двох близнюків, забув їх прізвища, які знають по десятку мов, Блейна Рея і Замяткіна, який викладав всяким там морським котикам (спецвійська США). І ще не один десяток поліглотів, які повірили, що граматика повинна бути потім, а не перед.

Якщо є повне знання мови (а всі неграмотні люди до того, як вчені придумали грамтику, знали мовуповністю, і не путали відмінків, граматичних родів тощо, наприклад, Аріна Родіоновна, що казала казки Пушкіну, граматики не знала), то граматика непотрібна. Хіба що заради цікавості.

Отут я повністю з Вами погоджуюся. Я також не знав англійської, тому що завжди, і непогано, вчив граматику.
Мушу сказати, що коли мене перевіряли на "паленому" ТОЕФЛ, мої бали дорівнювали балам випускників романо-германського факультету. У всякому випадку, кілька цих випускників отримали такі ж бали, як і я.

Про мене можете говорити, а от учителів у мене немає.
Мається на увазі не англійська, бо учителі англійської у мене були, точніше, одна викладачка на вечірніх курсах, але я пішов на курси із самостійно отриманими знаннями, коли захотів вивчити англійську. Бо у школі у мене була німецька.
Так от, мої самостійно отримані знання були на рівні непоганих випускників середньої школи.

Зараз я вчу турецьку, причому - без будь-яких учителів, а виключно по методиці Замяткіна. Перевіряю правильність методики на дуже важкій мові.
Дочитую повість сторінок на вісімдесят. Днів за десять-дванадцять дочитаю. Граматики турецької я практично не читав. Заглядав, звичайно, але те все було настільки нудно і незрозуміло, що я вирішив накоплювати знання без граматики.

Я повірив тим апологетам, яких я перерахував вище.
Шкода, звичайно, що Ви не сприймаєте англійську на слух, а то послухали б Стіва Кауфманна, якому, коли він взявся за російську, коли йому було вже років 60, всі казали, що його метод (практично, той же, який проповідує Замяткін і ЕйДжей, а всі вони цьому "набралися" від Стефена Крашена і Блейна Рея) для російської не підійде.
Потрібно,мовляв, вчити граматику, як положено.
Але він цим методом вивчив-таки російську. Перечитав масу літератури російською і масу аудіокних прослухав. Є ролик, де він англійською розповідає, як і коли вчив кожну із більш як півтора десятка мов.

Давайте так. Ви вчіть, як Ви вважаєте за потрібне. Коли скажете, що сприймаєте англійську на слух, тоді поговоримо. Адже знання мови - це здатність сприймати мову на слух. Слово "мова" від слова "мовити" - говорити. "речь" від "речь". Шпрахе - від шпрехен.

Мені колись також здавалося, що починати потрібно з граматики.

Але навіщо вчити граматику, якщо мову можна вивчити без вивчення граматики?
Навіщо втрачати дорогоцінний час?
Якщо Ви бачите чи чуєте, наприклад, англійською "There is a large book on a small table", то все зрозуміло без будь якого читання граматики. Ви зрозумієте цю фразу однозначно. І ніколи не подумаєте, що маленька книжка сховалася під великим столом.
Так само Вам не потрібно розбирати структуру речення, де там підмет, де присудок, де доповнення, знати, що то - складнопідрядне речення, якщо воно звучить так "If the weather is warm we shall go for a walk"
Багато читаючи, Ви десятки разів наштовхнетеся на цю конструкцію і з часом у Вас не виникне жодних труднощів із розумінням такої конструкції
Стів Кауфманн каже: Навіщо читати відірвані від життя окремі речення-приклади, надумані і нецікаві теми, коли можна відразу читати щось цікаве для себе, від чого відірватися не можна?
Н.Замяткін каже те ж. Беріть цікавий роман і читайте. Поки дочитаєте, матимете величезний запас слів.

Навіщо я буду читати нецікаву турецьку граматику з надуманими прикладами для граматичних конструкцій, читати якісь правила, вникати в них, якщо я читаю цікаву повість? Сьогодні, наприклад, між іншими справами прочитав майже сторінку.

Але якщо Вам цікаво читати, наприклад, таке:

то будь ласка.
А я тим часом почитаю щось із Едгара По.

 

Продовжую.
От, припустимо, Ви зовсім не знаєте англійської.
Тоді можна почати з
View: https://www.youtube.com/watch?v=Rp3LqMYBhkQ&list=PL2621D8F6B6B29B7B

Там взагалі немає граматики.
Після цього взяти щось складніше.
Я би взяв (а при вивченні турецької я саме так і зробив) мультики із

View: https://www.youtube.com/watch?v=CiBlFME5ggQ&t=86s

Є з десяток пар мультиків з субтитрами англійською(чи турецькою, чи італійською) і російською
Ви дивитеся російську фразу і дивитеся англійську.
"И как вы думаете, куда они отправились? Прямо к нашей подружке Мыши!"
А турецькою це буде
Peki nereye gittiler? Doğruca arkadaşımız fareye!
А англійською
And where did they go? Straight to our friend the mouse!

Ви бачите, що прямо буде турецькою Doğruca , а англійською Straight
У словнику дивитеся словникову форму, Виписуєте речення (або фразу) і словникову форму і запам"ятовуєте.
І ми ще й чуємо, як це правильно вимовляти.
Вчимося сприймати мову на слух.
Пропрацювавши із кількома парами текст-аудіо, ми зможемо сприймати на слух мову, що вивчаємо, а згодом - слухати і розуміти, навіть не читаючи. А словниковий запас поповнювати, читаючи захоплюючі книги.

Люди радісно діляться власним досвідом, як вони вивчили мову, а я цей досвід ретранслюю.
Бо це - частково і мій досвід. Я 40 років вчив англійську і не сприймав на слух, а за останні два роки, з подачі @Top Dog - а і @Hyligan -a став сприймати на слух англійську, хоча ще не на такому рівні, на якому б мені хотілося.
Аудіоповісті середнього рівня я вже слухаю, не зирячи в текст. Наприклад

View: https://www.youtube.com/watch?v=rDMkV7AE_eQ

 

Совдепія - це вважати, що існує один-єдиний правильний спосіб робити будь-яку справу. І якщо усі згадані Вами так вважають, то вони теж мають совдепівську ментальність.

Шановний, Ви граматику вчите, не кажіть, що Ви обходитесь без неї! Ви ж розбираєтесь, які в словах закінчення, що вони означають, яка структура речень. Це і є граматика!

Ну а що там страшного чи неясного? Мені головне вловити суть, я не смакую ті всі пояснення, як художню книжку. Заради чого оте все нагромадження слів? Заради того, щоб сказати, якщо вкладене речення можна викинути, то його треба виділяти комами, а якщо ні, то не треба. Значить, все інше можна благополучно забутись, вся інша інформація там просто зайва. Я саме так граматику і вчу, вловлюю виключно те, що мені треба, а по іншому ковзнула очима, побачила, що воно зайве, і забулася. Так, зайва інформація й занудність - це справді мінус більшості підручників.

Це Ви, до речі, навмисне обрали один з найнудніших і найневдаліших прикладів? Я вчуся за значно, ее.. як це кажуть... більш дружніми до користувача підручниками

Але сама інформація є корисною, якщо відфільтровувати лиш її. От як би я сама до цього додумалася з читання книжок? Це треба бути ну вже дуже уважним, щоб таке помітити самостійно. А я хочу вміти писати грамотно, бо вчу мови, щоб ділитися інформацією з людьми з інших країн. А цікаву книжку я зможу почитати тоді, як буду розуміти в цілому конструкцію фраз, коли не треба буде за кожним словом лізти у словник, і не треба буде пропускати цілі шматки через те, що я їх не зрозуміла, і з обох причин втрачати задоволення від читання.

 

Я не розбираюсь, де там підмет, де присудок, яке це речення - складносурядне чи складнопідрядне. Чи то прикметник, чи прислівник, чи дієприкметник.
Я звертаю увагу на слова, зрозуміло. Дивлюся, що вони означають. Кауфманн це називає словом notıce.
Але я все це взнаю не з підручника, а з цікавої книги. Тут, здається, у німецькій темі я згадав чудернацьке слово ізафет. Так от, я почав розуміти словосполучення, що вони означають і як слова пов"язані між собою, хоча ніколи і не читав, що таке ізафети, скільки їх є, і приклади тих ізафетів.
Я просто зустрів цей термін у граматиці турецької, він мене відлякав від подальшого читання підручника, і я продовжив читати далі обрану для читання повість.

Якщо комусь подобається починати з вивчення граматики, будь ласка.
Але скажіть, чому тоді, вивчаючи іноземну шість років у школі і три - у вузі, тобто протягом дев"яти років ніхто вільно не розмовляє мовою?
Всі дурні, виходить? Навіть кандидати наук і доктори наук?
А циганка ніколи в школу не ходила, а говорить трьома мовами запросто. Без граматичних помилок.

У Вас особисто є знайомі, які закінчили технічний вуз і вільно володіють іноземною мовою?
У мене, наприклад, немає.
Навіть (і про це вже говорилося) випускники романо-германської філології вчителюють у школі, а розмовляти із носіями не можуть. Можуть лише між такими як самі.
А три роки занять по Замяткіну (Кауфманну) дають можливість вільно розуміти мову на слух і читати художню літературу, і спілкуватися, хоча і з акцентом і деякими помилками на цій мові.

Скільки років вивчаєте англійську Ви?

Я, наприклад, сприймаю на слух оцей ролик

View: https://www.youtube.com/watch?v=rnX0jgBrrE4

І довіряю всьому, про що він говорить. Бо бачу практичні результати

 

Я теж не вивчаю синтаксичну будову речення, вважаю, що вона лише заплутує, а не допомагає. А от частини мови, так, вони допомагають збудувати логічну схемку, на якій тримається уявлення про мову. Але ж вони інтуїтивно зрозумілі, там немає нічого складного! Ну і Ви ж, коли розбираєтесь у реченнях, визначаєте, яка це частина мови! Ви ж якось сам собі якось пояснюєте, що дієслова мають такі закінчення, іменники інші, прикметники ще інші. Ви ж розбираєтесь у родах і в часах. Ви ж точно так само вибудовуєте собі в голові логічну схемку, що от іменники у множині мають такі закінчення, слова у реченні складаються таким чином, тощо. А потім, коли бачите ще раз щось подібне, то вже розумієте, що й до чого. Тобто Ви робите те ж саме, що й я, тільки ви сам для себе все це відкриваєте, я а беру вже готову інформацію.

Коли у книзі зосереджуватись не на змісті, а саме на розбиранні будови незнайомої мови, не думаю, мені особисто це не було б цікавим, мене б це напружувало.

Я це вже казала, й не раз. Може так помітите: ТОМУ ЩО ВОНИ ВЧАТЬ ВИКЛЮЧНО ГРАМАТИКУ І НЕ ПРАКТИКУЮТЬ МОВУ. ГРАМАТИКА - ЦЕ ЛИШЕ ОДИН ЕТАП, ЩОБ ВИВЧИТИ МОВУ, НЕОБХІДНО ПРОЙТИ Й ІНШІ: НАВЧИТИСЬ СПРИЙМАТИ МОВУ НА СЛУХ І НЕЮ ПИСАТИ Й ГОВОРИТИ.

Ну якщо зі школи, то більшу частину свого життя. А якщо самостійно, то років з 7. Але крім того, що я її вчила спочатку не повністю, у мене й великі перерви у навчанні. Я от не слухала нічого вже майже рік, тож на якому рівні була у сприйманні на слух, на такому й лишилась. Я розумію, що регулярність має велике значення, може й вирішальне, але нічого з цим зробити не можу. Тож причин, чому я ще не довчила англійську, купа: відсутність регулярних занять, відсутність розмовної та письмової практики, ігнорування прослуховувань з самого початку. Але ніяк не той факт, що я вчила граматику.

Це всього лише 2 варіанти вивчення мов, у мене з іспанською був третій, з грецькою - четвертий. От скажіть, я бачу, що Ви розпочали вивчення турецької 26 квітня 2016 року, тобто півтора роки тому. Ви зараз можете поговорити з турком про щось простеньке, скажімо, про Вашу улюблену музику, страви, фільми, пояснити, чому вони Вам подобаються, розповісти в цілому про Україну і розпитати про Туреччину? Я після півтора року навчання грецької таке розповідала на екзамені без жодних проблем, і цілком могла на такі теми розмовляти і в реальному житті.

 

Ні, не можу і чесно признаюсь у цім. Тому що у мене немає практики, а не тому що я не вчив граматику. У Вас протягом Ваших півтора року була щоденна практика спілкування.
Вам потрібно було готуватися до екзаменів, тому у Вас заняття були більш інтенсивні.
Я ж вчу турецьку неінтенсивно. Займаюсь щодня, але я щодня займаюсь також англійською. Звичайно, якби я той час, що витрачаю на англійську, витрачав на турецьку, причому робив акцент (у мене були б можливості) на спілкуванні з носіями турецкьої, я безумовно знав би більше. Але не завдяки граматиці, а завдяки практиці.

Стосовно граматики послухайте того, чий підхід я тут озвучую.
Півтора року тому цей і інших шість роликів з його семи правил я зовсім не сприймав на слух.
Зараз дивуюся, як це я не міг розуміти такої чіткої мови. Це при тому, що я за цих півтора року не поповнив свій словниковий запас англійської і на десяток слів. Усі слова, які він промовляє, я знав ще двадцять років тому.

Збираюсь на село, проснувся трохи зарано, послухав кілька роликів, потім згадав про наш диспут, вирішив черканути пару слів.

View: https://youtu.be/Z97aFszFc9M?list=PLvckz0aC6Uw0E75xE2Z0gzu9tA5D9M-Ks

 

У нас заняття були всього двічі на тиждень, по години півтори, і щоденної практики я, звичайно ж, не мала. Звичайні курси, тільки у Грецькому культурному центрі. У групі займалося від 8 до 15 чоловік. Екзамени ми здавали за грецькою методикою - не готувалися до них взагалі! Греки дуже гордилися своєю власною системою навчання - у них не вчать жодних білетів, а на екзамені повинні показати свої реальні знання, які вони отримали за час навчання. На письмовому екзамені так, робили різне, і вставляли потрібні слова чи закінчення у пропущене місце, і ще купу всього, і обов'язково писали окремо твір. А на усному просто розмовляли: спочатку викладач задавав тобі якесь питання по певній темі, і просив, щоб ти про це розповів, а потім ще говорив з тобою про все, що йому заманеться, тобто це була реальна жива розмова. Оцінювали за 100-бальною системою, у мене за письмові екзамени були оцінки з 70 до 80, а за усні - з 80 до 90.

Ну добре, Ви не могли б поговорити через відсутність розмовної практики. А написати туркові листа могли б, і розповісти щось таке простеньке, як у Вас справи, розпитати про його справи тощо?

Прослухала. Зрозуміла майже все, крім окремих слів, де він говорив дуже швидко. Таку вимову я сприймаю добре, і тих дикторів, чиї подкасти слухала, теж. Але більшість мовців розумію % на 50. На ФБ є такий хлопець, що веде сторінку "Англійська й румунська по-простому". Він будує свої уроки так само, як і цей дядько з ролика, теж записує відео і розказує про секрети вивчення мови, по 1 в кожному уроці: в одному відео Секрет N1, в другому - Секрет N2 тощо. Тепер я зрозуміла, звідки він цей підхід стягнув Але й він в одному з перших занять дав англійську граматику за системою Петрова, якого Ви тут були лаяли, тобто за раз дав простеньку схему основних англійських часів з закінченнями дієслів. Всі його уроки я не дивилась, бо це не мій рівень, мені зараз треба вищий.

Ну і з цієї розмови я роблю такий висновок, що Вам підходить Ваша система, бо вона дає Вам бажаний результат, мені - моя, й мабуть кожній людині варто шукати свій власний ідеальний шлях до вивчення мов, залежно від особливостей її психіки й особистих вподобань. Пропозицій, ідей та порад купа, залишається лише обрати те, що тобі найбільше підходить.

 

Мова йдеться про те, що це неефективний етап витрачання часу для вивчення мови. Мова про те, що можна десятками років вчити граматику, а мови так і не знати. Ваш особистий приклад і приклад усіх випускників шкіл і вузів те підтверджує. Повальне незнання мов совдепівськими учнями, які всі, як один, штудіюють роками граматику - яскравий тому приклад.
А якийсь негр із Уганди, окрім рідної мови може спілкуватися англійською, французскою, італійською, російською і ще трохи українською (це не зі стелі приклад, я знайома із такими).
Вам не здається підозрілим, що методи негрів із Уганди ефективніші і результативніші?
То ж може не треба бути такими впертими і продовжувати буцати головою стіну, намагаючись і далі стверджувати, що мову треба вчити саме з граматики?

 

Я не збираюся бути експертом в цій темі, але мені дуже сподобався аргумент @medwedo berlogsoni про те, що КОЖНА дитина граматику рідної мови починає вчити у віці 6-7 років (ну, дехто, може, й раніше трохи), але мовою до того часу володіє дуже добре. Чомусь))))

Я вважаю цей аргумент дууууууже переконливим.

 

Я впевнена, що Ви себе можете ставити в приклад, як переконливий аргумент
Бо Ви вільно спілкуєтеся польською, хоча граматики не вчили.
Мені не тільки про дитину подобається, а й оцей:

Я одній циганці здаю в оренду будинок. Коли підписувала з нею договір, то з'ясувалося, що вона його прочитати не може, бо не вміє Уявіть моє здивування. Не бабуся дореволюційна, а 30-ти річна жінка не вміє читати. В школу, каже, не ходила Але б Ви чули яка вона красномовна і розсудлива.
Поки що ніхто з прихильників методу вивчення мови через граматику не зміг пояснити жоден із наведених очевидних аргументів. А шкільна вчителька доньки з німецької, яка аж верещала, що не вивчаючи граматики неможливо вивчити мову, на подібні аргументи роздратовано пшикала і обривала розмову не відповівши. Тому, вважаю її звичайною обмеженою старою дурепою.

 

Як на мене то правильна послідовність то спочатку вивчити мову хоча б до розуміння на слух простої англійської (easy English), а тоді вже вчити граматику на англійській, якщо є бажання


View: https://youtu.be/9EZxneAehLM


Багато цікавого можна дізнатись.

 

Ще одне невеличке зауваження. (Я зараз у селі, після творчої роботи по заготовці дров, а коли стемніло - ще й прочитаних десяти рядків турецької повісті, я заглянув і сюди, бо аж трусився навести один приклад).
У моєї матері сусідка із Нагірного Карабаху, втекла років 25 тому звідти з двома дівчатками (якщо я вже про це розповідав, прошу пробачення). Дівчаткам було рік і два роки чи щось таке. Дівчатка ні вірменської, ні азербайджанської не знають, бо закінчували українську сільську школу, а мати з ними говорила лише українською, яку по ходу засвоювала тут сама (без граматики).
Коли старша дівчина (гарненька, між іншим) вбилася в пір"я, її хотіли засватати вірмени із нашого райцентру, у яких був син, що підходив за віком. Але вона не захотіла. Причина проста: Він - хлопець хороший, але я його не люблю.
(Кавказькі закони не подіяли).
Це була присказка, а казка - далі.
Цей хлопець вірменин одружився на українці, з нашого ж таки району. І от моя сусідка-вірменка каже, що та вірменська невістка дуже гарно розмовляє вірменською, на слух навіть не здогадаєшся, що вона вивчила вірменську у сім"ї лише після того, як вийшла заміж.
Звичайно, що її ніхто не посилав на курси вчити ізафети.
Вона "волею судеб" занурилася у середовище, де звучить вірменська мова, і поступово вивчила її.
Значить, мова вивчається через занурення у мовне середовище.
Ми не можемо поїхати кудись чи одружитися на туркені для вивчення турецької, потім - на якійсь сеньорі, для вивчення італійської і так далі.
Але нинішній розвиток техніки дозволяє нам зануритись у мовне середовище. Це - інтернет, аудіоподкасти, відеоролики різної складності, книги у комплекті із аудіокнигами.
Тому підхід має бути у ногу із сучасністю. Колись дворянські діти вивчали французську із гувернантками, дев"ять років вивчення граматики нічого не дає, поки не почнеш вивчати мову сам (багато читаючи, дивлячись фільми з субтитрами).

Нічого також не дає знання того, що існує "сильное спряжение глаголов" і "слабое спряжение глаголов". Просто потрібно зустріти багато разів і запам"ятати, яка форма дієслова коли вживається.
А не шрайбен, шріб, гешрібен, лезен, лас, гелезен, денкен, дахте, гедахт. Як я колись зубрив, думаючи, що це допоможе мені оволодіти німецькою.

А про граматику можна згадати лише, читаючи щось цікаве, наприклад:

 

Я відповів тут Мій bilmäs у вивченні зовсім незнайомої (турецької) мови