Мій досвід у самостійному вивченні англійської мови.

Маю надію, хоч хтось скористається моїми порадами. 2 роки тому я не міг вільно читати, не міг нічого розібрати навіть при повільній розмові. Про здатність говорити реченнями я навіть не мріяв. Зараз я із задоволенням читаю англомовну літературу. Дивлюсь фільми англійською. Розмовляю доволі правильно, навіть не задумуючись над правилами. Тобто, автоматично.

 

Це мій останній форум, з якого я ще не видалився. Модери сказали, що це неможливо. Тому я ставлю складний пароль і видаляю gmail профіль. Отже не відновлюсь. Треба, мабуть, зайнятись серйознішими ніж форуми справами.
Усіх зі Святом Єдності! Ми сильні, ми єдині, ми вистоїмо! Я вас люблю, милі мої Западенці!!!

 

Спасибі за Ваші уроки і поради.
Пробую ними скористатися. Наразі непогано виходить.

Цього не можу зрозуміти. Для чого видалятись з форуму?
Часом буває так, що довго не заходиш на якийсь форум, а потім знову хочеться поспілкуватись старими знайомими, хоч і віртуальними.

 

я щось не можу відкрити ні один діалог??Чому?Хто підкаже?

 

Не знаю як в кого, а в мене, при кліку на цих діалогах, вони зразу починають завантажуватись на комп'ютер.

 

хтось уже розмовляє?

 

Треба мати з кий . Але слухаю в оригіналі і розумію, чим страшно сі тішу і навіть горджусь

 

Телефонуй, поговоримо трохи про англійську. Дай знати в приват.

 

про англійську чи по англійськи? "ПРо" то будь-ласка, а "по" краще таки говорити з тими для кого то рідна мова.

 

До речі, іноземці-неанглійці (звісно ті, що відмінно володіють англійською) вимовляють набагато чіткіше слова та фрази. Фраза із Кінга, від жителя Нової Англії: I dunno kiddo. Спробуй, зрозумій з першого разу, що то I do not know, kid.

 

А хіба не I don't ?
Дивився якийсь фільм про звірів, так там бувша росіянка говорила англійською.
Вона так чітко вимовляла ррррр, мабуть для приколу.
От, чомусь я краще розумів те, що вона говорить, ніж ті справжні.

 

Сленг, скорочення, якісь свої приколи з фільмів, реклами, політичні....Чорт голову зломить. Гірше мабуть тільки українська, я навіть не уявляю як потрібно було б вчити українську іноземцю щоб розуміти про що ми між собою розмовляємо

 

Don't і є do not, тілько без скорочення.

 

Теж пробувала різні самовчителі, але найкраще виходить вчитись через відеоматеріал з сабами, щось типу TED, там інколи дуже цікаві розповіді. Остання моя ідея - перегляд улюбленого комедійного серіалу мовою оригіналу (тут правда є трохи скорочень і жаргону).

 

У мене було те саме з німецькою. Перечитав майже усього Ремарка.
Англійською також читаю досить непогано - не втрачаю нитку сюжету, перечитав на мобілці кілька детективів (в метро). Якщо щось уже зовсім незрозуміло, дома заглядаю в словник. Іноді буває, що якесь слово - ключове, і без знання значення того слова нічого не розумієш.
А от із сприйняттям на слух - якась біда. Не сприймаю те, що читаючи зрозумів би запросто. Навіть якщо говорять усіма добре відомими мені словами.
На днях по акції купив смартфон. Там є іконкою вихід на цікавий сайт із телепрограмами і фільмами. http://www.filmon.tv Дивитися вистачить на три життя.
На цей сайт можна заходити з будь-якого компа, не лише зі смартфона.
А от на слух сприймання у мене не йде і все.
Тому знову почну намагатися забивати в голову люб"язно надані Вами діалоги через плейер.

 

Хоча я і не галицький брат, а підумансько-київський, тим не менш дякую Вам красно.
(Кілька років жив і працював на Закарпатті, і завжди з великою цікавістю ставився до різних говірок і мов.)

 

Фонетика дуже інша. Майже всі звуки зміщені в порівнянні з українськими. В наприклад ближче до W хоч не те саме. V в українській взагалі нема. Вимовляється з прикушуванням нижньої губи. Український акцент тяжко розуміти анґломовним також. Не так тяжко як британські американцям але бере час звикнути. )) Я деколи погано розумію ново-зеландський акцент бо нечасто його зустрічав. Бере час звикнути також. В Британії є акценти тяжкі до розуміння особливо в сторону Ввелса. Там не тільки вимова але і слова. Ірландські акценти теж вимагають звикання. Є багато діалектів і акцентів в США. Наприклад бруклінський акцент дуже легко відрізнити. Лонґ Айлендський також можна відрізнити на слух хоч він менш примітний, і.т.д. Лондон має свої акценти в яких я добре не розуміюсь. Щодо власної мови Її Королівської Величності вона близька до літературної американської хоч і дещо відмінна але не настільки щоб були надто великі проблеми у розумінні.

Це напевне найкраще для практики слухового сприйняття. Для вимови звичайно потрібне живе спілкування, цього нічим не замінити.

 

Скажіть, будь ласка, а як можна і чи можна відфільтрувати (відцідити) лише халявні подкасти?
Я методом втику знайшов один, який скачався без грошей, а потім почав методично пробувати з кінця всі підряд на предмет халявності, пройшов сторінок десять, але з кінця, очевидно, всі за пеньонци.

ЗІ, Якщо подкасти не цідяться, повідомляю, що найстаріший халявний подкаст:

на сторінці 70 (або тій, яка охоплює подкасти 1381 -1400)
Коли клацаємо на заголовок подкасту, маємо текст того, що говориться.

 

Фонетика - то півбіди. Справа в тому, що ритміка мови інша. Один голосний тягнеться трохи довше, чим ми, виходячи з нашого досвіду, сподіваємось, інший - коротше, або взагалі зникає.

Я з цим цікавим явищем зіткнувся на практиці, коли пожив трохи у Закарпатті. Виявляється, ритміка русинської мови відмінна від української наддніпрянської.
До мене приїхали родичі на пару днів, потім ми пішли на вокзал замовляти квитки на Київ. Я розмовляю із місцевою касиркою, вона відповідає, я уточнюю, одним словом - іде повноцінний діалог. Жінчина сестра мене після того запитує: "Про що ти з нею розмовляв? Я нічого не зрозуміла!"

У сприйманні мови на слух дуже важливо бути знаходитися в ритмі з потоком мови, яку слухаєш.

Я, на жаль, не знаю італійської, але мені здається, українцеві було б на слух цю мову сприймати значно легше, ніж, наприклад, англійську, німецьку чи французську з їх "рваним" з погляду українця ритмом

 

Це якраз найбільша біда. Навіть у німців які довший час жили у США акцент залишається. І німці зазвичай анґлійську знають добре зі школи.

Для сприйняття на слух це дійсно важливо. Але "кожному городу свій нрав і права". В Белфесті вони ковтають всі слова що вимагає звикання щоб взагалі щось зрозуміти. На кордоні з Ввелсом плюються. Що також вимагає звикання. В різних місцевостях різний ритм мови. Клімат і багато інших речей накладають свій відбиток. У Львові гугнявлять що мало нагадує наддніпрянську більш милозвучну вимову. Але із львівським кліматом і ритмом життя воно не дивно. До цього не тяжко звикнути якщо не ледарювати. А ось фонетика це більша проблема тому що артикуляція засвоюється добре тільки до віку сексуальної зрілості. Потім уже чим старший тим гірше. Навіть люди із музичним слухом мають свої ліміти. Паваротті мав дуже помітний акцент коли виконував "очі чєрниє". Для сприйняття на слух також важливо відрізняти звуки які не існують в українській. А в анґлійській тотожних українським звукам майже немає.

Я її чув дуже багато через те що мав багато знайомих італійців. Фонетично дуже близька мова. Тому легко сприймається на слух але ось ритми італійських діалектів відрізняються від українських. Згоден що менше чим від німецьких або анґлійських.

Звук г (h) який в латині ідентичний українській в вульгарній латині яка стала основою італійської (французької, іспанської) став дещо м’якшим хоч зовсім не близький до звуку х як його перекладають російськомовні через те що у них звук г відсутній. Але попри деякі незначні відмінності у фонетиці українські звуки дуже близькі італійським. Повторити італійські слова без або з незначним акцентом українцю не є важко що не скажеш про анґлійську. В СРСР її також дуже погано вчили через російську фонетику і якість знань іноземних мов навіть в академічному середовищі помітно впала в порівнянні із часами до більшовицького перевороту.