Мій досвід у самостійному вивченні англійської мови.

Може "завантажити файл"

 

Пробував - не виходить. Таким чином можна завантажити лише малюнок.
Там треба якось прикріпити файл до поста. Так робив ТопДог в самому початку теми.
І я якось робив, але забивимся.

ЗІ Розібрався! Всі файли, які не малюнки, щоб прикріпити, потрібно заархівувати під zip.
Нагуглив форум.
MP3/Wav in Media Gallery

 

...продовжую звідти, з турецького нібельмесу.

forum.lvivport.com/threads/mij-bilmaes-u-vivchenni-zovsim-neznajomoji-tureckoji-movi.111599/page-6#post-3063919

Отже, хоча я і постійно цікавлюсь мовами в тій чи іншій мірі, я якось різко (ребром) перед собою питання про удосконалення сприймання на слух не ставив. Останнім часом більше приділяв уваги німецькій мові (але також небагато) - Слухав короткі ролики на DW, німецькі радіостанції через www.radioguide.fm , а сосовно англійської - я її знав досить, як для програмування чи періодичного читання чогось, що раптом мене зацікавило (наука, політика тощо).

Тут раптом на форумі з"являється Top Dog, який запевняє, що мову можна навчитись сприймати на слух. Викладає звукові файли і відповідні тексти та рекомендації. І дає посилання на Замяткіна.

Я клюнув. Звукові файли я скачав майже відразу, а Замяткіна якось проігнорував.

Почав носити плейер і талдичити діалоги про сімейний стан, гьорл і бой френдів і таке інше.
(скачав у кінці січня 2015 року).
Потім наш шановний Хуліган похвалився, що освоїв мову через ЕйДжея і дав посилання.
Ну, і пішло-поїхало.

На якому я рівні сприймав англійську, коли "вплотну" приступив до тренування сприймання на слух?
А от на якому: Текст Learn English Through Stories 5 The Coldest Place on Earth (level 1).mp4
(знайдіть на Ютюбі) я на слух не сприймав. А це - перший рівень! І скачав я його 21.02.16.

Тобто, ті треновочні діалоги я більше догадувався, ніж чув, а нового тексту першого рівня я не розумів на слух. Хоча в тексті не було жодного слова, якого б я не знав. І, зрозуміло, жодних заминок із читанням, адже я колись читав і Конан-Дойла, і Агату Крісті, і Чандлера, і ще багато письменників.

Що вже говорити про ЕйДжея, який говорить швидко, кричить, шепче, стукає по столі ще й руками розмахує!

ЕйДжея я вперше скачав у грудні 15 року.
А його аудіоуроки з МініСторі - в лютому 16.

Отже, місяців 10 на це у мене пішло (на ЕйДжея). Я ще не пройшов усі його аудіоуроки,

зараз знаходжусь на цікавій історії про одного товариша, який був дуже вульгарним і плював на асфальт, а потім вирішив стати боксером, пішов до тренера, той почав його вчити різним боксерським прийомам, але він не міг нічого запам"ятати.
Тоді він вирішив скористатися методом мнемонічного запам"ятовування.

Він написав пісню, в якій використовувалися слова, що мали допомогти йому запам"ятати прийоми. І без кінця її співав. Нарешті йому організували бій із Майком Тайсоном. Вони вийшли на ринг, і наш герой почав голосно співати свою мнемонічну пісню, щоб згадати, як бити, як ухилятися і тому подібне. І побив Залізного Майка.

А відео від ЕйДжея (особливо - його сім правил) я регулярно слухаю в своєму авто, коли за кермом. Скільки десятків разів я прослухав - не скажу, але багато.

Потім якось раптово наступив прорив, я про це повідомляв пару тижнів тому, коли я раптом почав розуміти ЕйДжея і навіть його виступи, які я дивився в Ютьюбі вперше.

Стосовно аудіо книг, то я зараз сприймаю на слух третій рівень.
Наприклад, сумну історію третього рівня я прослухав один раз і все розумів
Learn English Through Stories - Love Story level 3.mp4
Але я хочу досягти рівня, коли я зможу розуміти на слух Пригоди Гекльберрі Фінна без адаптації - аудіо для американців.

 

Вставлю своїх 5 копійнок.
Як на мене дуже важливо як можна скоріше перейти від вивчення мови до використання мови. Для того щоб почати використовувати мову (в нашому випадку розуміння на слух) не обов'язково щоб це розуміння було досконалим. Вистачить "пів року Еджея", а далі, просто шукаєте інфу цікаву для вас і дивитесь і слухаєте.
Я наприклад взяв собі 20 годинний семінар, закинув його не телефон і слухав десь мабуть рік, не тільки його звичайно...
Там (в семінарі) було 18 частин, спочатку я слухав по частинах, тобто тиждень-два одну, при тому коли мав час і натхнення то дивився відео того самого семінару, і незнайомі слова перекладав в гуглі....Найскладніше з ідіомами, особливо нецензурними,

 

Особисто мені найпростіше розуміти живі семінари, аудіокниги не дуже люблю, так як монотонне бубніння швидко недоїдає, на щастя на ютубі майже завжди можна знайти купу годин відео де автор в вільній формі переказує свою книжку, в форматі семінару (мова про "how to" книги)
Інфи повно на будь який смак, від фермерства до новітньої американської зброї, від жіночого оргазму до прибирання в хаті .
В принципі саме для цього (якісної інформації) мені англійська і була потрібна...

 

З цим у плані вивчення англійської мови справи обстоять (забув українське слово) найкраще.
Можна знайти відео чи аудіо з повільною мовою, з супроводжуючим текстом чи без, різних ступенів складності, тисячі аудіо і електроних книг, було б бажання вчити.

З іншими (популярними) європейськими мовами справи також непогано, А стосовно, наприклад, турецької, так майже нічого у цьому плані немає. Знайшов якісь молитиви для дітей із Корану, ще щось. Тому коли пройду аудіоматриці, мабуть, замовлю через інтернет якийсь роман у вигляді паперової книги. Із європейських класиків, переведений на турецьку. Але виберу щось, у чому побільше діалогів. Бачив, наприклад, що можна купити Стендаля, Флобера, Толстого, Достоєвського, Жириновського. Але я спочатку оціню, що краще з погляду на вивченя турецької.
В проекті Гутенберга - жодного турецького твору. Українського - теж. А польські книги є.
Найбільше - англомовних.

 

Я Вас розпитувала докладно, бо хотіла порівняти зі своїм досвідом. Я взялася за прослуховування англійської десь півтора чи два роки тому. Займалася з великими перервами: кілька місяців займаюсь, потім вдвічі чи втричі довша перерва. Всього за цей час я пройшла 14 подкастів по 4-5 хвилин кожен, і 4 урока по NewHeadway з 68 дуже коротенькими аудіо (від 30 секунд до 2 хвилин кожне). Подкасти читаються досить внятно й не дуже швидко, хоч і не надто повільно, а аудіо з Ньюхедвея шпарять дуже швидко, крім того, використовують і дитячі голоси, і іноземців, що начитують текст. Ну я почала одразу з 3 рівня (всього їх 5), можливо, нижчі рівні легші для сприйняття на слух.

Коли лиш бралася за покасти, вловлювала окремі слова і фрази, але в цілому зміст не розуміла. Я їх раз слухала, потім раз читала текст, і ще кілька разів слухала. Потім коли Ви мені порадили повторювати (десь наприкінці цієї весни, якщо не помиляюсь), я почала займатися десь так: 1 раз слухаю, потім читаю текст, потім 1 раз слухаю з зупинками і повторюю, іноді підглядаючи в текст, потім ще 1 раз слухаю. Наступного разу починаю з прослуховування цього останнього подкасту, а потім берусь за наступний.
Сьогодні вирішила перевірити свій рівень і зробила трохи інакше. Взагалі в передостанньому, 13 подкасті з першого разу зрозуміла %70-80. В цьому, 14, намагалась перший раз слухати дуже уважно, концентрувати увагу й ні на що не відволікатись, і практично зрозуміла весь текст, крім окремих моментів. В цілому, мабуть, десь % на 90. Потім не читала текст, а запустила його ще раз, і намагалась повторювати коротенькі фрази, раз за разом зупиняючи звук. В результаті виявилось, що з усього тексту тривалістю 4 хв. 52 сек. не розчула 12 місць. Потім прочитала текст, і побачила, що з цих 12 місць 3 слова були незнайомими, тобто зі знайомих слів не розчула 9. Всього у тексті 581 слово.
Дійшла до висновку, що найголовнішою причиною, чому я не можу розчути текст в цілому є те, що просто відволікається увага, або ж поки я намагаюсь зв'язати докупи те, що розчула, текст йде далі, і я просто не встигаю його почути.

Ну й скажіть, нащо з себе знущатися, слухаючи десятки чи й сотні разів одне з те ж саме, якщо можна теж досягнути непоганих успіхів, слухаючи щоразу різні тексти, навіть якщо при цьому займатись нерегулярно, з великими перервами? В чому перевага методу Зам'яткіна саме для розуміння на слух?

І ще хочу порівняти його метод вивчення мови в цілому з більш традиційним. Скільки він каже часу треба прослуховувати багато разів одне й те ж саме (перш ніж перейти до читання книг)? Півроку чи більше? По 2-3 години щодня, це я кажись запам'ятала. А у Вас, як я зрозуміла, це зайняло більше часу? Ви розпочали свою тему рівно 6 місяців тому, і ще не дійшли до рівня читання книг. Скільки Ви встигли вже пройти - половину чи більше?

 

Та звичайно треба починати використовувати мову якомога раніше, хто ж спорить? Якщо займаєшся з викладачем, то він взагалі повинен змушувати тебе слухати аудіо і говорити буквально з 3-5 уроку.

 

Я не пройшов за шість місяців того, що потрібно було пройти, бо мав перерви в заняттях. Наприклад, 15 діалог "висить" уже місяць. Турецький маю на увазі. Протягом цього місяця я зовсім не покидав турецької, але були дні, коли я до турецької просто не приступав. Уявіть собі підйом о третій годині ночі, виїзд на Суми о четвертій, прибуття о дев"ятій, робота до четвертої і повернення в Київ о десятій вечора. Турецька на такому етапі, що потрібно слухати фразу, зупиняти плейер, повторяти (по кусочках, поки не досягнеш промовляння без запинки) по друкованому тексту, і так далі. Тому я в дорозі слухав годинами англійську.

Крім того, якщо я не освоїв тридцять діалогів за півроку, то це не значить, що це неможливо. Навіть я міг би пройти цей етап вчасно, якби переді мною стояла ця задача, як життєво важлива.
Але я вчу турецьку не на швидкість, а на перевірку методу, на його дієвість і ефективність.
З англійською - інша ситуація. Я треную себе на сприйняття на слух.
Слухаю не лише ЕйДжея, але і оповідання різного ступеню складності, в основному ті, що мені по силі. ЕйДжея слухаю по багато разів. Але теперішні теми третього рівня - не до цілковитого стовідсоткового сприйняття безперервно, а з перервами.
Що я розумію під словами безперервно і з перервами.
Безперервно, це коли не переходиш до наступної теми, поки стовідсотково не засвоїш цю.
А з перервами - це коли кілька днів слухаєш одну тему, починаєш більше розуміти, перходиш на іншу, а з часом знову вертаєшся до неї, для удосконалення.

Наприклад, тема 3.1_cafe puccini виявилася для мене дуже складною. Я спочатку не розумів узагалі, про що мова. Я її прослухав протягом кількох днів по кілька (інколи - до десятка) разів щодня, дивився в текст, потім закинув і перейшов до іншої 3.2._disobedience. Попрацював над нею, потім на день чи два знову повернувся до першої.
Зараз я уже працюю із темою 3.14_storytelling, але до кожної із попередніх тем періодично повертаюсь. До деяких, нецікавих для мене, повертаюсь рідше, до цікавіших - частіше.
Наприклад, мені менш цікаві теми 3.9_mind_maps і 3.10_ms censorship.
Але це не значить, що я на них махнув рукою. З часом я їх знову послухаю, і постараюсь зрозуміти все.
Сьогодні зранку, наприклад, (когда ещё весь город спал) я прослухав цікаву для мене тему 3.1_cafe puccini і на цей раз зрозумів (уловив на слух) практично все.
Не пригальмовував на окремих реченнях, коли ЕйДжей ішов тим часом далі.
Слухав, всі слова уловлював на слух, як має бути.

Над кафе Пуччіні я почав працювати, мабуть, місяців три тому.

Крім ЕйДжея я ще вчуся по подкастах ESL-podcast, там спокійна розмірена сповільнена мова, ці подкасти зручно слухати, йдучи до бювета по воду, в магазин, в тролейбусі тощо. Готувати їжу зручно із цими подкастами. Бо ЕйДжей вимагає більшої уваги і концентрації, він говорить досить нерівномірно, то кричить, то шепче. "Я з тобою розведусь, свинюка!" - це з його репертуару.

Якщо я щось на слух не повністю сприймаю, я все одно прослуховую цей текст кілька разів підряд, у ЕйДжея потрібно слухати текст і вокабуляр, потім знову текст і вокабуляр, таким чином розширюється об"єм зрозумілого. Міністорі цікаво слухати, по перше, тому що вони смішні і дурні, а по-друге, тому що там інколи задаються запитання, які викликають емоції, а отже, приковують увагу, не дають "заснути і почати думати про щось інше".

От "коротко" про мою турецьку і мою англійську.

 

Якщо Ви прослухали текст і зрозуміли все з першого разу, тоді дійсно немає причин слухати його ще раз. Хоча я слухаю хоча б тому, що за першим разом я слухав, напружуючись, а за наступними - не напружуючись.

А якщо Ви не розумієте нічого в тому, що говориться, прослухали раз і перейшли до другого тексту, де також нічого не зрозуміли, далі - до третього, то яка користь із того прослуховування?

Repetition is the Mother of skill.

Ми вчимося, а тому потрібно повторювати вивчене.

От Ви один раз прослухали, з поясненнями, все зрозуміли.
А через місяць слухаєте те ж без пояснень, і виявляється, Ви деякі вирази просто забули.
Зі мною, в усякому випадку, таке буває.
Я слухаю текст, який я стовідсотково засвоїв два місяці тому, і виявляється, що деякі слова і словосполучення чи ідіоматичні вирази із того тексту я просто-напросто забув.
У короткочасній пам"яті вони сиділи днів три, а за два місяці вивітрилися.

ЕйДжей посилається на якихось учених, які дослідили, що для того, щоб слово запам"яталося назавжди, його потрібно повторити thirty-plus times. (Тема Storytelling):

Що я можу сказати? Не буду ж я спростовувати вчених, тим більше, що мій "плюс" - це ще раз тридцять.

 

Ну я якраз саме так і робила на початку: перший раз вловлювала на слух лиш окремі фрази, потім читала текст, потім слухала, водячи очима по тексту, і потім слухала ще раз. На початку наступного заняття прослуховувала цей текст ще раз, сприймаючи на слух, коли вже знала, про що там мова, %60-70. Всього виходить 4 рази. Але я не продовжувала слухати цей подкаст до повної перемоги, а кидала його і бралася за наступний. Потім почала за другим прослуховуванням вже повторювати за диктором, замість водити очима по тексту. Хоч і не все сприймала на слух, кидала і бралась за наступний. І зараз, як бачу, вийшла на непоганий рівень, хоч і займалась набагато менше годин в цілому, ніж Ви (судячи з того, що Ви розповідаєте). Так, я зараз вчуся розпізнавати на слух лише британський варіант, який начитують 2 диктори, я усвідомлюю, що інший текст сприйму важче, але хочу для початку навчитись повністю чути їх, а потім буду братись за щось інше. Так, я ще ж по Ньюхедвей займалась, їх теж слухала з повторюванням десь по 3-4 рази, хоча в них вловлювала на слух значно менше.
Ну так в чому перевага багаторазового повторювання одного й того ж, якщо можна навчитись розпізнавати мову на слух і без цього, повторюючи кожен текст лише 3-4 рази? Як показує мій досвід, зовсім не обов'язково кожен текст доводити до повного сприйняття на слух, кидаєш і йдеш далі, і прогрес є.

 

Переваги ніякої немає.
Просто ми - різні, у нас різний вік, різні слухові апарати (я трохи глуховатий, не не дуже голосну розмову чую як через подушку, а є такий рівень звуку, наприклад, телевізора, коли мої домочадці чують все і розбирають, про що говорять, а я навіть звуку не чую, хто говорить, чоловік чи жінка).

ЕйДжей рекомендує в одному із роликів, що для засвоєння мови буде корисніше продивитися два-три фільми по багато разів, прослухати дві-три книги багаторазово, ніж двадцять-тридцять - по одному разу.
Він має досвід і спостерігає над сотнями своїх учнів.

Ми з Вами, звичайно, не можемо "помірятися силами".

У нас - різні стартові позиції. Я, наприклад, почав учити англійську самостійно уже будучи студентом, Ви, мабуть, у школі.
У мене була велика перерва стосовно англійської (років надцять, бо я повністю переключився на німецьку).
Мій син без усяких тренувань сприймає на слух англійську не гірше від мене нинішнього.

Тому Ви досягли того (допустимо що це дійсно так), що я, прослуховуючи по 5 разів, а я - по 50.

Грубо кажучи, у мене менше здібностей до сприйняття мови на слух, тому я за той же час досяг менш ніж Ви, доклавши набагато більше зусиль.

 

Ну я теж погано сприймаю на слух чужі мови, зі звичайним слухом все ок, але з музикальним - як у Вашого дядька. Більшість навкруг мене швидше схоплюють англійську на слух, ніж я. Але коли починаю спілкуватись, то тоді я вже досить швидко вловлюю і вимову, і інтонацію, і досить добре переймаю їх.

Я таки підозрюю, що багато зайвих зусиль у Вас відбирає оте багаторазове прослуховування одно й того ж. Важливо постійно слухати одну й ту ж людину, чи хоча б людей зі схожими голосами й вимовами, щоб Ви звикали до тих самих звуків, а той самий текст мусолити зовсім не обов'язково. Ви ж коли спілкуєтесь вживу, Ви щоразу різне чуєте, Ваш співбесідник не товче ж Вам одне й те ж саме!

А от щодо того, чому Еджей рекомендує читати багаторазово одну й ту ж книгу, я його розумію - так легше набирається словниковий запас. Просто після 25-30 прочитань Ви само собою запам'ятовуєте всі ті слова, що у книзі зустрічаються. Але мені чесно кажучи так нудно читати багато разів те ж саме, що я не буду дуже перейматись, що чогось не запам'ятаю. Що дуже треба, то само собою в голові осідає. Я читаю книги так: виписую всі незнайомі слова у словничок у зошиті, а потім коли через деякий час (не менше року) цю книгу перечитую, то заглядаю в цей словничок. Як правило, %50 вже не дивлюсь. А потім як ще через рік її витягну, то ще менше треба буде дивитись.

А щодо Зам'яткінського способу вивчення мови, то якщо мати стільки вільного часу, 2-3 години щодня, то за цей час цілком можна пройти цілий підручник старого зразка, чи 2 рівня нового (за шестирівневою системою). Чому від цих усіх курсів і підручників раніше мало толку було - бо вони зовсім не вчили сприймати на слух і розмовляти. А тепер, якщо займатися за традиційними підручниками і одночасно прослуховувати, і ще й проговорювати за диктором, то відпрацюєте сприймання на слух. А потім вже можна і до читання книг переходити. Спочатку - для адаптованого читання, після 2-го чи 3-го рівня підручників за 6-рівневою системою, після 5-го і за звичайні можна братися.

От до речі недавно прийшла в голову ідея, як тренуватись говорити, якщо нема з ким, не довбаючи одне й те ж. Коли прослуховуєш текст, і повторюєш за диктором, можна висловлювати своє ставлення до щойно почутого, як наче ти це обговорюєш з диктором. Дивна ідея, скажете? Ну точно не дивніша, ніж слухати одну й ту ж фразу годинами, днями, тижнями, місяцями... Сама так не пробувала ще, щось мене англійська мало надихає на розмови нею, вивчаю лише через необхідність. Це якби з кимісь розмовляти, то інша справа, тоді вже нікуди не дінешся. А якби вчила якусь мову, яка мені до душі, так би й робила.

 

Я так не кажу. І ЕйДжей пропонує саме це. Він у своїх міністорі дає запитання, потім робить паузу, щоб Ви відповіли, інколи - розгорнуто. А інколи дає запитання про інформацію, відсутню у попередньому тексті, щоб Ви guess

Я годинами ніколи одну і ту ж фразу не слухаю.
Я, стосовно англійської , слухаю весь текст через плейер, при перших прослуховуваннях - по кругу кілька разів. Три - пять. Потім переходжу до наступного тексту.
З часом можу прослухати знову кілька разів підряд старий текст.
Слухаю по кругу не дома, а, наприклад, в магазині, коли броджу між полицями. Тобто, не зовсім уважно.

По-перше, я таким чином використовую вільний від роботи час (набираю таким чином ті злополучні години: дорога в магазин, в магазині, з магазину, прибирання, сортування шкарпеток, приготування їжі тощо)
По-друге, багаторазове прослуховування виходить само собою. Інколи просто пропускаєш увагою якийсь фрагмент, бо задумуєшся за щось інше: який кефір купити, чи який кусок сиру взяти, чи як уберегтися від ковбаси, а то й просто не станеш же посеред магазину, щоб перейти на другий текст. Я саме тому в таких випадках і ставлю текст по колу, що з уваги випадають фрагменти текста.

А багаторазово фразу я прослуховую саме при вивченні турецької і навіть не фразу, а два-три слова чи навіть одне слово.
В такому випадку я сиджу за комп"ютером, запускаю по кругу коротку фразу, прослуховую кілька разів, прислуховуючись до звуків то одного складу, то іншого, позираючи на текст і силкуючись синхронізувати почуте і побачене.
Потім зупиняю програвач, бельмекаю почуте, намагаючись дотриматися темпу, наголосів та інтонації, ще раз прослуховую (раз чи кілька) і повторюю, коли результат більш-менш задовільний, переходжу до наступної фрази.

Коли за кілька днів (кожного дня - десь по півгодини, чи трохи більше) я пропрацюю весь діалог, запам"ятаю слова, можу більш-менш пристойно промовляти фрази у потрібному темпі,
я запускаю весь діалог від першої до останньої фрази підряд. Зупиняю плейер після кожної фрази і вголос повторюю почуте. Так працюю із діалогом ще кілька разів.

Справа в тому, що з часом забувається автентична мелодика фрази, яку я вже начебто пропрацював правильно.
Наприклад, у турецькій у деяких випадках звук а тягнеться трохи довше, ніж у інших, звучить неначе аа, але тривалість буде не подвійна, а скажімо полуторна. І це потрібно відшліфувати.
Далі, для прикладу, яке-небудь -ирини звучить як -ирни, хоча пишеться -ирини, але друге и не зовсім випадає, а таки трохи вимовляється.

І ще багато відмінностей написаного (як ми би його читали, виходячи з нашої уяви) від правильної вимови.

От у такому випадку я в активному режимі вслуховуюся і відпрацьовую вимову.
Щоб потім, дивлячись на текст і читаючи його вголос, підсвідомо (ой-ой-ой, що ж туди мною напихано!) вимовляти іноземні слова і фрази у властивому для даної мови ритмі і інтонації.
Наскільки максимально це мені доступно.

 

Прослуховував на днях цікавий подкаст (був у селі, там не до комп"ютерів, не до підручників, а плейер, загрібаючи опале листя, цілком можна слухати).
Даю розшифровку:

Подібні діалоги, по-перше, цікаві, по-друге, тут є багато особливостей англійської, які зрозумілі без усяких підручників, і які просто варто запам"ятати.
Наприклад, в підручниках виділяється ціла тема використання слова to wish, але жоден із випускників школи чи вузу (базуючись на тих прикладах, що наведені в підручниках) так і не вміє сказати щось на практиці.

А тут: I wish I could believe that. - Хотілося б вірити!.

Або:

Couldn’t you have dated a convict before me? I’d look pretty good to your parents in comparison.

- Чи не варто було тобі переді мною зустрічатися з якимсь босяком? (тут я переклав не дослівно, а так як зрозумів із контексту). На його фоні для твоїх батьків я мав би досить пристойний вигляд.

Тут вам і умовний спосіб, і використання часових форм та узгодження граматичних часів.

І фінал діалогу:

my parents know I have good taste in men. - мої батьки знають, що у мене гарний смак стосовно чоловіків.
At least I know that’s true! - Ось тут ти маєш рацію!

Резюмую: Вибирати самостійно цікаві діалоги, тексти, аудіофайли і читати, слухати і запам"ятовувати.

Без усяких

Те ж саме і з виразами, аналогічними нашому: Добре було б, якби...
Не треба читати ніяких підручників. Із гарного діалога чи тексту, коли в"їдеш у сюжет, буде все зрозуміло само по собі.

ps/ Взято eslpodcast 278 на сайті English as a Second Language Podcast
Оскільки тільки там більше тисячі діалогів, можна слухати лише те, що подобається. Що я і намагаюсь робити. Цікаві діалоги слухаю по кілька разів (у запису на плейер), нецікаві для мене - по разу-два.

 

Це означає 4 на 12 футів? А якщо дві лапки, наприклад 20" то квадратні фути?

 

Це inches (інчес). Менша величина виміру чим стопа.

 

Тобто дюйм?

 

Дюйм, приблизно 25,4 мм.
Швидкість плівки на магнітофонах була кратна частинам дюймів за секунду

А я ще в роботі пройшов через восьмидюймові флоппі-диски, п"ятидюймові і трьохдюймові.
Точніше

І вся ця техніка - вже історія.

 

Це скорше великий "палець" ноги за розміром. 12 інчів складаю "фут", тобто стопу ноги.