Мій досвід у самостійному вивченні англійської мови.

Помилився в написанні ніка. Hyligan, звичайно. Редагувати неможливо стало.

 

Народ, самотужки - це добре. Нема питань. Але.. щоб вчитися самотужки, потрібно вже трохи знати мову. А якщо ви не знаєте зовсім, або погано, а хочете самотужки, то повинна бути програма навчання. Бо якщо ви самі будете вчитися та й самі напомацки думати над програмою, то це вийде абракадабра. Ви можете вчити самостійно, але повинні орієнтуватися що за чим тре вчити, а не просто так собі...

 

Та ж людина питала про курси з живим спілкуванням, от я й поділилась досвідом.
А щодо того, які методи обирати, це особиста справа кожного. Ми всі різні, одному підходить одне, іншому - інше. Як варто вчитись мені, я вже давно зрозуміла. Лиш поки не маю такої можливості.

До речі, викладати українську іноземцеві мені було б цікаво. Я свого часу викладала іспанську, і знаю, що можна займатись так, щоб було цікаво й учневі, й викладачеві. І знаю, як працювати зі слабкими місцями учня, які він ніяк не може опанувати, і без нервів

 

Зам"яткін каже, що не потрібно хоч трохи знати. Можна самостійно починати з нуля. Перший крок - звикання до фонетики мови, яку починаєте вивчати. Прослуховування нескладних (тривалістю до хвилини) текстів. Він їх чомусь називає матрицями. Потрібно примусити власний мозок сприймати звуки нової мови не як шум, а як інформацію. Потім - слідкувати очима за текстом, прослуховуючи. Потім - намагатися вголос самому вимовляти, дотримуючись темпу і інтонації.
Значеня слів можна подивитись у словнику. Тексти для такого фонетичного тренування не повинні бути складними.
Одним словом, пане Миху, у мене запитання: Ви рекомендовану книгу Зам"яткіна уважно прочитали, і чи читали взагалі?
Там наводиться багато цікавих критеріїв, хто може вивчити мову, і як її вивчати, послідовність кроків, підходи. Парубок, мені здається, трохи зі зверхнім душком стосовно українців, але це не применшує сили його методики і його компетентності у цьому питанні.

Щоб зайвого не хвастатися, скажу, що я самостійно, саме самостійно вивчив англійську, уже будучи студентом вузу, без усяких курсів до рівня середнячка випускника школи, де англійську викладали вчителі.
Крім того, я навіть самостійно почав вивчати японську (мені було уже за тридцять), і можу зі словником читати нескладні тексти, шукати ієрогліфи в словнику, знаю, де закінчується одне слово і починається друге, і так далі.
Перша умова вивчення - сильне бажання. Унутрєннєє, як каже Замяткін. Для цього не потрібні ні курси, ні викладачі. Вони нічим не зарадять, якщо немає сильного внутрішнього бажання вивчити мову.
Інші знання - так, потрібні курси, викладачі і регулярність. Наприклад, вивчити мову програмування. Хоча і тут можна самостійно значно просунутися. Є прекрасні книжки "для чайників", по яких можна вивчити будь-що досить пристойно.

Я скажу по секрету, що я маю бажання перевірити методику Замяткіна (а у ЕйДжея - дуже подібна) у вивченні ще якоїсь мови, тільки ще не вирішив остаточно, якої. Можливо, італійської.

В нинішій час інтернету і плейерів мову можна вивчити, не затрачаючи ні копійки, хіба що купити товстелезного словника потрібної мови, з чим також зараз немає проблем. Раніше потрібно було щодня заглядати у букініст, щоб піймати двохтомник-словник. Зараз - пішов і купив.

Завершую своє багатослів"я, пішов талдичити англійські діалоги.

 

Для тих хто фокусується саме на говорінні рекомендував би "Англійську по методу дохтора Пімслера", там три рівні по 30 уроків, курс правда трохи дивний, з 30 % часу розмова точеться про алкогольні напої , я вже мовчу про те що "представляЄт курс школа развЄдчіка" . Скачати його можна в багатьох місцях, і навіть є на халяву в ютубі.

 

Я давно читаю вашу гарну тему.
Батьки віддали мене в "спеціалізовану" школу, англійську почав вчити з 1-го класу. Потім в старших класах перейшов у "звичайну" школу, там англ-ку вчили з 4-го класу. Для мене це було першим періодом демотивації. Після того, як вчителька, наскільки я зрозумів, не зрозуміла вжитого мною слова - вона мене перестала питати. І так я досидів до кінця школи практично нічого не черпаючи, посильно помагав однокласникам. Потім у вузі, на роботі записувався на курси, старався читати різні джерела: бірки, інструкції, газети, простенькі книжки. Мотивуючим фактом - було бажання розуміти, зокрема, радіо ще за часів як глушили "Голос Америки", "Свободу". Закінчив читати книжки спробою Фіцджеральда "Великий Гетсбі". Я його не втнув. Вважаю, що найефективніше навчання- в групах мовців співрозмірного рівня. Якщо за курси потрібно заплатити, то ентузіасти однодумці могли б якось гуртуватися і, свій до свого по своє...

 

Це максималізм. Ви так потенційних учнів розлякаєте .

 

А я такий!

Якщо людина не "дихає" вивченням мови: не відкладає футбол, музику, ШустерЛайф, серіал на 1+1 чи сварку з жінкою вбік, щоб позайматися іноземною, толку не буде.

Я вчора замірЯв швидкість розмовної англійської в повільному темпі і в звичайному. В ESL-подкастах, рекомендованих ініціатором теми, всі діалоги чи монологи проговорюються цими двома темпами. Нормальна швидкість складає приблизно 220 складів на хвилину, тобто, приблизно три граматичні склади в секунду.
Причому, така ж швидкість і в монологах ЕйДжея.

Перейшов в історіях ЕйДжея на другий рівень. Монологи довші і промовляються в звичайному темпі. Зустрічаються вирази, використання слів, якого немає в словниках.
Наприклад, My gut tells me - Печінкою відчуваю. В словниковій статті стосовно gut подібного тлумачення немає. Кому цікаво, може заглянути.

Англійську можна вивчати, навіть коли гойдаєшся на заступі, садячи картоплю.
От коли з бензокосою в садку чи на подвір"ї - тоді проблематичніше.

Бажаю всім успіху.

 

Розуміти на слух точно можна навчитись, підтверджую.


Вчора цілий день падав дощ, то я зробив над собью неймовірне зусилля і почав читати, прочитав десь 5 чи 6 безкоштовних зразків дитячих книжок з гугл книг.
Читати там дуже зручно, тому що там же можна швидко перекладати незнайомі слова.

 

я навіть не знаю хто то такий.

 

і т.п.

 

Найперший (першіше не буває) пост (допис) даної теми. Цитую.

Спойлер: перший пост цієї теми.

Щоб скачати книгу Зам"яткіна, зайдіть на першу сторінку цієї теми і в першому дописі є посилання на пдф-файл.

На мою думку, лише прочитавши цю книжку, можна почати висловлювати думки стосовно методик вивчення іноземних мов.

ЗІ. Людина, яка прагне щось освоїти, зазвичай перечитує всі сторінки теми, починаючи з першої. Флуд можна пропускати.
Я, наприклад, коли потрібно було самому спробувати регулювати зазори клапанів двигуна, починав читати з першої сторінки і до останньої.

 

Еджей теж не читав "цю книжку" а висловлювати думку страшно любить

Одже курде

казала бабуля: "вчисі на ксьондза"

 

Маю на увазі - на даному форумі в даній темі. І тим, хто дійсно хоче вивчити англійську самостійно (так - у назві теми).
Взагалі-то ЕйДжей пропагує ті ж підходи.
Я почав уже першу тему другого левела (про Бекхема, який волів стати зіркою кіно за допомогою Тома Круза), так там ЕйДжей радить, що потрібно, прослухавши речення, зупинити плейер, голосно промовити прослухане речення, імітуючи інтонацію ЕйДжея. Цей же підхід пропагує і Зам"яткін. Голосно, в темпі носіїв мови. До болі у вилицях. І ініціатору топіка такий підхід дав можливість оволодіти мовою, внаслідок чого він радо поділився власним досвідом з братами-галичанами. Ну, а ми - кияни, також взяли цей метод на озброєння. І бачимо видимий прогрес, якого не було протягом десятків років.

 

По темі. В далеких дев’яностих я шукав носіїв англ. мови для спілкування-навчання. Натрапив на студента- американця, що робив дослідження з соціології. Запропонував йому поїхати на лижі (лещета слово, шкода, тоді не прижилося) на Тростян. Спитав, чи возиться, відповів, - що звичайно. Мукачівська електричка, Газон, без рови під штрекою – черга на кріселку. Вершина Тростяну: покриття не бачило снігу давно – традиційні горби в льоді. Американець був не готовий до такого екстриму (та я теж не любив, а тоді й не знав, що може бути інакше). Фраза носія: «There is no snow, it is complete ice!” Падали він і я болісно. Вкінці того псевдокатання після чергового архиболісного падіння мій супутник-учитель сказав заключну фразу “Fuck you”.

 

Вдруге Вас цитую. На цей раз - хочу сповістити, що вирішив провести слідчий експеримент, щоб переконатися, хто правий: Замяткін, якого Ви не читали, чи Ви, стверджуючи, що і мову потрібно трохи знати, і що абракадабра може вийти.
Для експерименту я вирішив взяти не італійську там, іспанську чи французьку, в яких я знаю десяток-другий фраз на кшталт несесіто уна ревіста, чи ще якесь келькешоз, а турецьку, в якій я буквально ні бельмеса. (Слово "Яничари" - не в щот). Слова сарай, кавун, майдан уже давно стали українськими, і я думаю, я б їх, чуючи по-турецьки, навіть не впізнав.
Вчора скачав те, що Замяткін називає матрицями, і почав багатогодинне і багатоденне наслуховування.
Про прогрес сповіщатиму. Або тут, або в окремій темі.
Або повідомлю, що нічого не вийшло, і плюнув. Адже поринаю у світ невідомої мені турецької мови.
Чому турецька, а не скажімо, китайська чи японська? В китайській потрібно буде вчити невідомі ієрогліфи, а в японській я уже із сотню слів і кілька десятків ієрогліфів та фраз знаю, а також трохи граматики, тому експеримент не буде чистим.

Що ж. Good luck, как это я называю (с)

 

От як буває, коли в людини "багато часу і велике творче натхнення"
А що Ви маєте з турецької? Граматику вчити збираєтесь, вправи які робити? Якщо так, то ключі до вправ маєте?

 

@Yarka Yata Мій досвід у вивченні зовсім незнайомої (турецької) мови . Там відповім.

 

Я сьогодні, прослуховуючи англійський діалог, чітко почув, що було сказано саме these men, а не this man.
Хто з цим зіткувався, той зрозуміє, що це - певне досягнення.

 

То в якому діалозі? Мені цікаво чи я на це звертав увагу раніше, мабуть з контексту розумів де один мен, а де багато, а от чи чув то не впевнений.