Мій досвід у самостійному вивченні англійської мови.

Поки у вас є вчителька завчіть всі звуки у простих словах. Потім знадобиться.

 

Коли я ходив на курси англійської, викладачка казала, що англійський голосний, як наприклад, в слові bat, треба вимовляти, як це роблять молодші дівчатка, коли дражняться, або коли нам якась їжа не подобається, і ми з огидою векаємо. "Я колись спробував те подбиваноє. Ве!"

Подбиваноє - суп із квасолі, на кислому молоці. Закарпатська їжа.

 

За однією з порад Ейджея я вирішив почитати ще не прочитані книжки англійською, які купив кілька десятків років тому.
Деякі із придбаних мною книжок у м'якій палітурці я перечитав ще давно, а деякі так і валялись на полицях.

Оцінивши по складності нечитані книжки, вирішив зупинится на Paddington's Adventures in England .
Я погоджуюся з Ейджеєм, що потрібно читати цікаві захоплюючі, навіть дитячі книжки відповідної складності, але не можу погодитися з його пропозицією to burn the grammar and textbooks.

Лише знаючи добре граматику, можна розколупати речення, в якому всі слова відомі, а про що мовиться - не второпаєш.

Наприклад ( з книги повністю речення): And try as they might that was all the others could get from her.
Для людини, яка знає мову досконало, в розумінні цього речення жодних проблем не виникло б.
Нам же доводиться аналізувати граматично.
По-перше, я "проставив" смислові коми там, де їх згідно англійського правопису не повинно бути. Без знання граматики це було б досить складно.

Спойлер: смислове розбивання речення

And try as they might, that was all, the others could get from her.

Знаючи, що could перекладається, як міг би, могли б , нескладно зрозуміти, що останній фрагмент означає "інші могли б отримати від неї" . Другий фрагмент that was all перекладається легко "це було все" . Найскладніше мені далося розуміння словосполучення try as they might . Але завдяки знанням граматики зрозуміло, що це перекладається "скільки б вони не намагалися".

Отже, було сказано: Але скільки б вони не намагилися, то було б усе, чого від неї можна було добитися.

Завжди любив колупатися в граматиці. Для мене цей процес сам по собі цікавий, як розв"язуцвання головоломок.

 

Остання заняття просто жахливе , прийшло ше 5 людей нижче ніля.
Спроби Джен завязати хоч якусь розмову потонули в приріканнях і перекладаннях...звелось все до того що вирішили тупо зубрити минулий час, неправельні дієслова , для мене в принципі це тема незнайома, тому хоч нудно але від біди сайдьот. Але якби я з цього починав вчити мову то певно після першого заняття вискочив би в вікно, або напивсі до срачки .
Єдина користь наразі це розмова після занять...

 

Що цікаво, коли я пробував говорити переклмдаячи в голові з української на інгліш, практично зразу заходив в тупик застрягаюси на якомусь одному слові.
Але варто попробввати ДУМАТИ по англійськи, як вискакують зразу готові фрази почуті раніше, конструювати з них те що хочеш сказати досить просто.

Одна біда, коли найпростіші слова постійно перекладають, і обговорюють по українськи, відключити українську дуже непросто.

 

Шо ше можу сказати...Еджей таки правий для розуміння на слух граматика в принципі не потрібна (в розумінні зубріння граматики), але наприклад на моєму рівні вже можна нею злегка поцікавитись, моєї мотивації це вже не зібє...

 

Ще одна цікава річ, дорослі люди, на повному серйозі сподіваються з нуля вивчити англійську за "2-3 місяці" займаючись по годині на тиждень...то піпЄц

 

У нас, коли вивчають англійську, то створюють групи за рівнем знань: є 1 рівень, 2-ий, а третій, то вже найвищий. А чому у вас вона так не зробить?

 

Бо є 7-10 чоловік нижче нуля, і я

 

Я сам дуже здивований, думав в першу чергу підуть вчителі англійської, студенти, просунуті старшокласники на крайній випадок....а тут повна дупа...

Чи то всителі такі розумні, чи просто стидаються показати свій левл

 

Коли почалася еміграція в 90-х з України, то наші люди потрапляли в різні штати. В тих штатах, де не було велфера і вони йшли на роботу, бо ніхто їм не давав вчити мову за державний кошт, люди дуже швидко вивчали розмовну мову, бо були тільки в англомовному оточенні. Так от: розмовляли вони доволі терпимо через пів року, але читати і писати особливо - не могли, якщо самі додатково не вчилися. То те саме, як я вивчила польську. Розмовну мову через поляків, які до нас часто приїжджали, я вивчила ще десь у 8 класі. Читати трохи навчилася, як ми в інституті мали факультатив з польської мови. А от писати - донині не пробувала.

 

Є правда ше одна тьотка яка більш менш розуміє і пробує говорити, але вже два заняття прогуляла, і ше є школярка з дуже хорошим рівнем, але якимось таким зашкарузлим, чи як сказати....вона до кожного слова знає точний переклад, і найменша неформальність її ставить в тупик. Видно вчила тільки в школі...

 

Думаю, що друге. У мене сусідка ще в Україні закінчила ЛУ і була вчителькою англійської у нас в школі. А як поїхала потім до Канади, то виявилося, що вона трошки краще за мене знала англійську. Завчені теми "My family", "My Flat", "Kiev the capital of Ukraine" то не знання англійської.

 

Мене дивує чому початківці так пориваються почати говорити, і зовсім не думають як їм розуміти.....Ну який пес тебе слухати буде з твоїми шаблонними, зазубреними реченнями, якщо ти навіть відповіді не зрозумієш

 

Скоріше друге.

Вчителів вчили вчителі, які ніколи не чули живої англійської. Тому вони на слух не сприймають тієї мови, яку Ейджей називає casual English.
Вони можуть добре читати і розмовляти англійською між собою. Але ніяк не з англійцями.
Суджу по собі.
Є такий тест TOEFL (test of english as a foreign language). При проходженні цього тесту

Спойлер

(старих варіантів тесту, просто для перевірки, оскільки сам свіжий тест проходять дуже строго і одночасно у всьому світі, щоб не було фальсифікацій)

я набирав стільки ж балів, скільки деякі випусники романо-германської філології (не всі, звичайно, а деякі із тих, що отримали дипломи вчителів).
Я міг би викладати англійську в школі, але у сприйнятті справжньої англійської я на "білянуля".

PS TOEFL — Вікіпедія

 

Еджей дуже часто згадує той цілий тофол...
Еджей звичайно молодець, і метод його грейт...але як і все в нашому житті не без недоліків. Наприклад я досі дуже погано знаю цифри, дні тижня, місяці, про неправельні дієслова дізнався тільки вчора .Читання теж буксує.
Коротше то що дітей вчать в першу чергу, в мене біля нуля.

 

З читанням доречі все досить складно, якщо хотіти зробити це ідеально правильно, тобто читати правельно всі 40, чи то 44 англійські звуки, так щоб самому їх розуміти на слух.

Матеріалу по читанню досить мало, і то шо є то переважно для дітей, дуже не вистарчає зворотнього звязку.
Думає що це той випадок коли година читання з Джені (наприклад) може замінити кілька десятків годин напруженої праці.

 

А я неправильні дієслова в обох мовах зубрив "трійками"
go went gone
write wrote written
cut cut cut
read read read (тільки читається рід ред ред)
У мене навіть були блокнотики з цими неправильними дієсловами. Я ці блокнотики сто разів перечитував у всіляких чергах.

Те ж саме з німецькою.
gehen ging gegangen
denken dachte gedacht.

Я майже будь-яку трійцю неправильних дієслів із цих двох мов випалюю, не задумуючись.

 

Я не знаю чи заставлю себе зубрити, може хіба яке відео знайду, чи шо .
Цікаво як мериканці то вивчають, теж завчають на память, чи просто чуття виробляється з роками?

 

Не обов"язково. От Ви, наприклад, робите помилку в слові "правильно", але це не заважає Вам розуміти українську на слух і читати по-українськи.

Те ж саме і з англійською. Подумки Ви собі промовляєте е , не зважаючи на відтінки, і знаєте, що це не о . І, не при Воронові будь сказано, можете собі читати г як х, знаючи, що це - не ч.

Ви ж не окремі звуки вимушені розрізняти на слух, а оточенні інших, в контексті.

Якщо Ви почуєте закарпатською: Ленін - партії отиць, Ленін - буржуям кониць. , Ви все зрозумієте. Хоча е і и в українській - зовсім різні звуки.