Коли вона до вас прийде , а ДН буде з алкогололем , то drink ви її запропонувати можете , але коли вона відкажеться. -No , thanks , water will be fine. То не наполягате і не припрошуйте. і до бані більше не кличте , то не сусідка Маруся.
@Patrick, та хай буде так, я не заперечую. Але, будь ласка, послухайте другу хвилину ролика,на який я посилаюсь у посту номер 394 вище Мій досвід у самостійному вивченні англійської мови. Там звучить аж ніяк не українське г . Чи не так? Глухий звук, а український г - дзвінкий.
Оце, здається, мій рівень. Я і уловлюю на слух, про що мова йде, і встигаю читати субтитри. View: https://www.youtube.com/watch?v=NX3iEzwtUic
Глухе Г це і є Х. Хай і не українське. Ще зі школи відрізняв глухі приголосні від дзвінких. Мене тоді ще дивувало, що в українській мові протиставляються (дзвінкий - глухий) г - х, а в російській г - к . Це тому, що ми, українці, завжди гекаємо, розмовляючи російською, а в літературній російській буква г читається як ґ, g. Голий (holyj)- голый (golyj). Але, мабуть, варто окруҐлятися з цією дискусією. Німці вважають, що англійське h ближче до німецького h, унд іхь бін дерзельбен майнунґ
Я вже писав раніше що вони не можуть вимовляти г окремо. Я це тестував на багатьох об’єктах. Але в слові це завжди г і ніколи не х.
І ще. Не нагружайте дівчину політикою.Спитає Вашу думку про ситуацію в Україні , то в кількох словах можете сказати що Ви думаєте. Але це не є main topic of the Birthday party. Найкраще загальні не політичні теми. Для початку в таких ситуаціях щоб break ice at the social event найкраще положити на стіл албом з домашніми фотографіями і почати розмову з них.
Українська Англійська Г H - Гадяч - Hadiach Ґ G - Ґалаґан - Galagan Х Kh - Харків - Kharkiv Транслітерація — Вікіпедія Українці вважають. Мовознавці ніколи не мали з цим проблему. Через засилля російської в Україні багато неосвічених людей сліпо копіюють російську з її помилками.
Скорше масової безграмотності. Яку таки насаджували з Кремля. Москалі вже і німецьке г перекладають як х. Мені байдуже якщо вони почнуть писати Хітлєр. Але не має бажання спостерігати безграмотне провінційне копіювання в Україні.
Його найкраще вимовляти як тге (тгі) але більш шипляче. Складний звук для української. Атгени. Українською звучить не шипляче. Грецькою більш шипляче чим анґлійською. Не не хай буде а г. Не варто забувати що анґлійські звуки не мають еквівалентів в українській. Принаймні більшість. Українська В яку часто неправильно перекладають як V ближча до W. Але не є еквівалентом W. Вводиди є більш близьким еквівалентом. Українське В інший звук який все-таки на слух сприймають як W. V в українській немає. Це короткий звук який вимовляється із прикушуванням нижньої губи. В Галичині під час Австрії це прекрасно розуміли і правильно перекладали В як W. В пізнішій Польщі цього також дотримувались. Аж поки не прийшли безграмотні кривоморді рускоязичниє виродки зі сходу. І тепер В перекладається чомусь як V.
Мене найбільше цікавить її робота в Україні, що таке community development, з її точки зору, і з точки зору КМ. Наразі рандеву не відбулось, тому задам свої питання в середу.
Саме тому дуже варто пройти курс фонетики, щоб почати чути звуки "по американськи", для нас нема різниці між V і W хоча насправді це зовсім різні звуки, як і а і е. От чи варто з цього починати хз . Всі ті фонетиаи і граматики то досить таки нудна штука, і може запросто вбити мотивацію і цікавість в початківця, в той же час коли вже є рівень коли ти вже не вчиш мову а її використовуєш, то навіть якщо стане нудно на "фонетиках і граматиках" то просто повернешся до того як вчив раніше....одне другому не заважає.
Звуки а і е я розрізняю тільки по тому як рухаються губи бороданя, L теж далеке від налого Л. View: http://youtu.be/uXdwNqzhFzU
А наскільки Ви добре знали німецьку граматику на той час, і наскільки великий словниковий запас мали? Цей метод добрий, щоб витягнути те, що у вас дрімає в пасиві, в актив, і навчитись це використовувати вживу, щоб не тре' було перекладати подумки, а воно одразу все виринало з підсвідомості. Ну тобто практично навчитись думати іноземною. Але якщо не мати цієї бази на пасивному рівні, то й нема що перетягувати на активний. Я занурилась в іспанську ВСЬОГО на місяць, але це мені дало такий поштовх, якого я за роки не досягнула б! Але до того я пройшла цю мову за двома підручниками від початку до кінця, ще й кілька нескладних книжечок прочитала. Я допомагала їм спілкуватись з різними чиновниками, і з їхніми клієнтами, але основний поштовх до володіння мовою мені дало не це. У нас було вдосталь вільного часу, і ми спілкувались на найрізноманітніші теми. Їх дивували деякі речі, що відбуваються в нашій країні, вони мене розпитували про це, розповідали, як у цьому відношенні в них, ще купу речей про Україну розпитували, про наш менталітет, наши звички і звичаї, і порівнювали їх зі своїми. Тобто тем для розмов в нас було вдосталь, мені б жоден підручник чи серіал такої практики не дав би. А вони ще й скоро забулись, що я погано сприймаю мову на слух, і почали шпарити зі своєю звичайною швидкістю. Якщо Ви добре знали мову на пасивному рівні, то може Вам варто було розмовляти на складні теми? Тоді міг би бути толк. Я від сили можу прослухати один і той же текст 5 разів, а звичайно слухаю 3-4. Слухати вперше мені цікаво практично все, бо вся нова інформація цікава, але після кількох прослуховувань, коли я вже запам'ятаю, про що цей текст, мені стає важко сконцентрувати на ньому свою увагу. Мозок починає відключатися в певних місцях і пропускати шматки тексту. На 10-15 мене точно не вистачить Так що, боюсь, цим методом я скористатись не зможу. А кількаразове прослуховування дає мало. До речі, їхня мова досить зрозуміла І тексти нескладні, і вимова досить ясна. Але дякую за "наводку", можна буде задля відпочинку щось таке переглядати.
На власному досвіді скажу, що говорити варто на тому рівні, на якому ти більш-менш можеш писати. І говорити багато. Я якось кілька років тому зробила спробу пройти двотижневі курси розмовної англійської. При моїй письмовій рівня В2 мою розмовну визначили як А2 і записали саме на цей рівень. Результату - нуль і навіть гірше. Слухали вчительку на дуже прості теми, мали можливість кожен за півтори години сказати по кілька фраз. Я за цей час мабуть вдома просунулась би далі в розумінні мови. Вашій вчительці варто б розділити вас хоча б на два рівні, якщо є така можливість - хто не може обійтись без української, і хто більш-менш зможе. На рівні В1 це вже цілком можливо, а може й раніше. Тут головне запам'ятати кілька фраз на кшталт "як це сказати англійською", "що означає це слово" тощо, і все! Підгрунтя для розмови є А якщо вдасться витягти вчительку в приват, то це взагалі буде розкіш
Вона не вчителька, більше того та англійська навіть не входить в її обов'язки в КМ, тому вже так як є то добре. Витягнути в приват звичайно було б шикарно, та і не думаю що це буде складно, попитаю на другий раз про можливі варіанти.
Граматику, думаю, знав добре. Та й словниковий запас чималий. Пам"ятаю, ще студентом, коли до нас прийшов новий викладач німецької, я спитав, чи можна мені "тисячі" не здавати. Дайте, кажу, будь-який текст, а я зараз розкажу, про що там іде мова. І після університету я багато читав німецькою, а крім того, ще й підзаробляв в ТПП перекладами технічної літератури. І розмовляти можу практично на будь-яку тему, хоча і з помилками. А зі сприйманням на слух - біда, якщо це не дикторський текст. З іспанською (та і з італійською), думаю, простіше, оскільки ритміка цих мов подібна до ритміки української, немає довгих і коротких голосних, які інколи аж занадто короткі. Зливання слів у розмові характерне для англійської, німецької та французської мов. Стосовно прослуховування більше десятка разів. Деякі тексти нудні. Але щоб не розсіювалась увага, треба вголос повторювати те, що чуєте. Та, відверто кажучи, я в Німеччині не так багато і розмовляв. В робочий час багато не попатякаєш, як між нами - совками, а після роботи я майже ні з ким не спілкувався, так щоб щоденно.
Так, справді подібна. Частину іспанських слів можна вставляти в українське мовлення, і мелодика від того не постраждає. Але зливання слів для цієї мови ще й як характерне. Там навіть у віршуванні, коли попереднє слово закінчується на ту ж голосну, що починається наступне, ці два склади рахуються за один. А це добра ідея, дякую! Так і робитиму А, то ясно. Шкода.
Якщо неправильно завчити звуки будуть проблеми із балаканням і розумінням на слух. Італійська наприклад фонетично близька до української. Як і японська. У них правда будуть проблеми з українськими шиплячими і подібним. Але в українців проблем не буде окрім кількох звуків які легко вивчити. А ось анґлійська фонетично дуже відмінна. Майже кожен звук з українськими не збігається. І д, і т. І ще купа звуків яких в українській немає.