міграція

Той самий. , Пане Юрку , той самий.
Чужого не хочу , але і свого не віддам.

 

в мене також була можливість виїхати закордон, але так і не реалізувала її.
була там кілька разів. це як чужий дім: може бути хороше, і гарно, але в своїй скромній хатинці найкраще. сьогодні обоговорювала з подругою, вона казала що на моєму місці поїхала б: "там стабільність, порядок, дана можливість відчувати себе людиною, влада з людей не робить лохів. аби це все й у нас було - ніколи б не виїхала з країни".
є кілька знайомих українців, які тривалий час живуть в США, країнах центральної Європи. їхали на важку роботу (як другосортне м"ясо), знали що спочатку там буде не легко, але наразі дуже щасливі - закордон зміг їх фінансово забезпечити.

 

Скажу особисто свою думку: Не всі люди, які мігрували, прийняли це рішення особисто...Це могло бути з ініціативи батьків, робота, обставини склалися так, що життя просто заставило так вчинити...У мене була можливість еміграції 4 роки тому, тоді мені було 18 і мені дали право самій прийняти рішення. Я прийняла рішення залишитися на Україні тільки по причині, що я людина не рішучого характеру і дуже боюся якихось змін. Пройшли роки, і повірте, що за цей період доля мене не обдаровувала спокійним і благополучним життям на Україні і тоді почалися роздуми, що можливо десь мені було б краще і все б було по іншому. Але це тільки мої здогади. Людині не властиво знати що, де і коли з нею трапиться... Добре там, де нас нема...

 

І вірно зробили...Значить ангел-хоронитель літає над Вами.І це добре,бо самі бачите,що ситуація в світі нині не набагато різниться від тої,що в Україні.
Все буде нормально в Вас,як і в Нашому Краї!

 

У таких малорозвинених демократіях, як, напр., Україна, часто доводиться важко боротися за свої права. А я боротися не люблю. Я люблю спокійно жити і люблю, щоб те, що написано в законах, як правило, виконувалось. А коли хтось порушує закони, заважаючи комусь, то щоб можна було розраховувати на нормальну роботу правоохоронних органів у боротьбі з цим, а не докладати величезних зусиль для боротьби вже з неправильною роботою цих органів.

Тому я маю бажання переселитись у більш розвинену демократичну державу.

 

Не знаю.Я все життя шкодував,що не мав можливості поїхати за кордон.Колись мий родич (рідний брат мого діда),жив в Нью Йорку,мав свій ресторан,40 га лісу.Кликав мого діда, але на жаль тоді були сталінські часи,і за зв"язок з Америкою,можна було виїхати в Сибір на "курорт".А родич з Америки писав,що він може помогти,але дід був вимушений написати що йому не треба нічого,у нього все є.Той не зрозумів дідового "гумору", і розсердився.Коли помирав,то все залишив односельчанці,бо своєї сім"ї не мав.Так і пішло все його добро жінці по прізвищу Сливка.Вона про дідових родичів так і не згадала,хоча при Горбачовській відлизі мій дядько писав в США.
Це так просто був ліричний відступ.Я завжди чогось шкодував,що не зміг виїхати.Тай тепер кажу-щасливий той хто виїхав.Чого?Та тому що не вірю,що скоро в Україні буде мир і спокій.Але саме основне,що є там і нема в нас-це впевненість в завтрашньому дні.А може я не правий.Не завжди в очах тих хто виїхав бачу вогник щастя.
А може це загальнолюдський синдром-хочу того чого немаю?

 

Мудро. Тверезі думки від ДМ і світу.
Так, ми націоналісти, любимо свій народ і малу батьківщину. Але страна(чи проект) УкраИна - не наша країна. Проект провалений зі всіх боків.
На жаль, ще десятки чи сотню років на нашій території НІЧОГО ДОБРОГО НЕ БУДЕ. Якщо взагалі УкраИна до того часу проіснує.

А на рахунок "вогнику щастя". Добре, де нас нема. Файно на німцях, приїздиш - не так і файно. Кажуть в Америці добре. Приїздиш туда - не так там і добре, по америках-канадах. Прешся в Австралію, там кажуть рай - ніфіга, купа своїх мінусів.
То завше так, людська психологія плюс неповторний укр. менталітет.

 

Мені здається ваш оптимізм,щодо нашого краю-безпідставний.Як зрештою і до всіх інших країв,бо людство в своєму розвитку дійшло до такої межі,де подальший розвиток можливий не вперед,а тільки вверх.Тобто переоцінка цінностей,усвідомлення сенсу власного життя,кожною людиною.Сучасна криза-це початок змін у загальносвітовому порядку,зміна фінансових і політичних лідерів,і багато інших болючих довготривалих процесів.А от те що кожна людина зможе знайти свій шлях до самовдосконалення і більш гармонійних стосунків із оточенням і Творцем це більш реально,самі обставини (глобальні)змусять кожну конкретну людину замислитись не тільки про бульбу на зиму і про відпочинок у Карпатах а і про те "нафіга всьо ето нада",от і дякувати Богу.Так що персонально при розумному ставленні до обставин що складаються кожна конкретна людина одержить тільки позитив і вигоду. А от стосовно їхати чи не їхати,де добре,де зле то от прошу:
24 Мудрость - пред лицем у разумного, а глаза глупца - на конце земли.
24. З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі. Прип.17.24

Відповіді вже більше 3000років,а бажаючих перевірити не поменшало.


P.S СМАЙЛИКАМИ НЕ КОРИСТУЮСЬ

 

А могли би переїхатись, поступити - вже би універ закінчували. А вишка на Заході - то не наша, на Південний продавати не підете, нефігові двері я вам скажу відкриваються.
А там і хлопака нормальний підвернувся б, і не сиділи б постійно на "мені сьогодні гірше всіх"...

 

А я зовсім не жалію про те, що не поїхала...Мені і тут хлопака нормальний підвернеться...А "мені сьогодні гірше всіх"... ...то вже для мене не актуально...бо зараз в мене все налагоджується....

 

Від того що людина поїде , а потім , як не сподобається, вернеться її життєвий досвід тільки збагатиться.
А вписані в резюме закінчені учбові заклади за кордоном + знання мови , надають більші шанси дістати кращу працю в тому самому Києві , наприклад , я вже не говорю про Львів.
Ну і .... - про що всі знають , но не кажуть. Це наявність громадянства США/Канади.
99% всіх хто приїхав в 90му і дальше має 2 паспорти.Хоч Закон України забороняє ці речі , але в звязку з його недосконалістю виявити це практично не можливо.
Живете на Україні користуєтися внутрішнім паспортом України. А всюди решта іншим.Виїхали на Українському папорті до Польщі , в який вставите візу.В Польщі один паспорт поставите до сумки , інший витягнете і дальше по Європі/світі без проблем.

 

Надовго..?

 

А ви припускаєте існування законослухняних громадян.Або запропонувати щось подібне скажімо швейцарцю???
Я розумію що у нас не порушують закони одиниці і "кинути" державу-національний вид спорту(а держава нас) але що ми тоді бідкаємось про бардак???
Їздити по світі можна і потрібно з нормальною візою,щоб не тремтіти перед усякими румунськими або литовськими поліціянтами,або не їздити.( my version)

 

Звичайно допускаю. Але пишу про реалії життя.Добрі вони чи погані , але вони є.
Ви ще раз перечитайте мій допис і попробуйте зрозуміти , про що йде мова.
- Швейцарцю таких речей не треба пропонувати.В них цілком легально і допустимо мати 2 паспорти( чит.громадянства) і ними користуватися.
- а тремтіти перед поляками і литовцями не треба.2й (не Український) паспорт самий що не є - справжній. А жити з ним ви можете де хочете . Тим ви закони (США/Канади , наприклад) не порушуєте.

Тільки 1 раз на 5 років (найменше) заповніть податкову декларацію і буде вам щастя , і ще кілька соток $ може держава доплатити за goods tax return , при добре заповненій декларації .І новий паспорт , коли кінчиться старий , ви можете дістати в посольстві в Києві , ніхто вас не запитає , чого ви тут живете.

 

а я б поїхав закордон. і головним чинником були б саме гроші. все просто і ясно - в Україні мало заробляють, утримувати сімю важко. я зі своїми знаннями-уміннями тут мало кому потрібен. отже що залишається - їхати туди на будь яку чорну/білу роботу, бути негром там, але заробляти живі, реальні і більші аніж тут гроші. а яка інша мотивація? звісно, хто має надлишок грошей в Україні, то вони розглядають Європу чи штати як можливість навчання або роботи за спеціальністю. точка сидіння визначає точку зору. або жінки заміж за іноземців йдуть чи навпаки...

 

А може і нє....і від номеру паралелі і кількості паспортів то не залежить,правда?

 

Чого , Ви всі , зразу - "чорна робота"?!
Ви її виконуєте тут ( в Україні)? - Напевно що - ні.
То чого ви її хочете там виконувати?
Спочатку , коли людина приїзжає , поки розбереться що - до чого , то працюють в ресторанах , на будові і т.д.Це так.
Але з часом все стає на свої місця.Кожний дістає по своїх стараннях і можливостях.
НІХТО , після 7 років (приблизно) життя не виконує "чорну роботу".Навіть на тій самій будові , ви станете супервайзером (бригадиром) , а в ресторані поваром.
Не в кожного вистарчає терпіння на науку і грошей стати на чужині лікарем , або адвокатом.
Але скінчити коледж (2-4р.р.) , або кілька курсів універу - на це спроможний абсолютно кожний.Тільки трошки -трошки бажання.
Ну , а хто вже "савсем тупой" - то йде трак- драйвером(шофер-дальнобійник).Я ним колись працював - і нічого , можна жити.Навіть добре.

 

Побачимо...

 

а яка професія і як з англійською

 

професія журналіст. з англійською тєжко. бо мав нещастя вчити французьку.