Металошукач

Не беруся консультувати пана Консультанта, оскільки у цьому предметі необізнаний.
На військовій кафедрі вивчав тільки морські міни.
Наприклад, хімічний таймер з апетитною назвою "сахарная рвушка".

 

хто зна... я навіть не придумаю... гадаю, від штиря нічо не станеться... так само, коли тицяеш в міну щупом, не знаючи що то міна-то в 1 випадку із 100 потрапиш туди куди треба і розкинешся собою на гілках найближчих дерев
а якщо то танк-то чому він має бути замінований?
не знаю навіть... я ж - дурень... я б певно, копнув би шурф. щоб дізнатись, що то. якби не злетів в повітря-викопав би танк і став мільйонером
але то я..."дурак потому-что" (с)

треба порадитись з компетентними товаришами

 

САХАРНАЯ РВУШКА - разъединитель, разобщающий специальные стропы у сброшенных в воду мин после растворения сахара. Применяются для обеспечения автоматического сбрасывания предохранительных колпаков у гальваноударных мин после их постановки на заданную глубину.(с)

Варто. Таким чином пересвідчитися в реальних габаритах і контурах предмета. Можна натрапити на резервуар для палива, наприклад 10-20 тонну. Металошукач покаже теж саме...

Як переходити вулицю на пішоходному переході .
Бронемашини мінувати накладними зарядами на башту - повне безглуздя. Люки- так. Двигуни - так. А зверху?

Верх легковажності і дилетантства.

http://forum.violity.kiev.ua/viewforum.php?f=10

 

Дякую за відповіді, але все поки що закінчилось позитивно. Цікаво те, що мої "Г" - подібні рамки покузували під землею якийсь об"єкт розміром приблизно 4х6 плюс два метри посередині коротшої сторони. При скануванні контурним металошукачем 2х2, який сканує до 8 м. результат теж був позитивним. Всі почали вірити, що це німецький тигр. Коли в роботу пішов магнітометр, який показує різницю магнітного поля землі при наявності перешкод, виявилось що нічого значного там немає, лише якась дрібнота, забивка штирів на глибину 10 м. нічого не виявила. Те саме повторилось ще в декількох місцях. Цікавим виявився той факт, що під час виконання цих робіт біля нас і над нами постійно кружляло декілька яструбів, неодноразово ламався автомобіль, кілька раз ламались металічні штирі, які за 1,5 жодного разу не ламались, виникали серйозні проблеми зі здоров"ям членів нашої пошукової групи та здоров"ям наших рідних, які на той час перебували вдома. При аналізуванні інформації в доцільності, чи недоцільності проведення розкопок я чомусь постійно отримував інформацію про смертельну небезпеку для нас всіх і наших близьких. Припинивши роботу, ми вирішили як можна детальніше розпитати старших місцевих жителів про вивлені нами місця і були легко шоковані, дізнавшись правду. Виявляється, що ці місця - це не що інше, як самі звичайні кургани приблизно 700 - 800 літньої давності. Звичайно про цінності, які там знаходяться та їх вартість сказати важко, але після подій, які переслідували нас протягом всього періоду пошуку, бажання щось копати там, у нас відпало назавжди. Наше життя та життя наших рідних набагато дорожче від тих скарбів, що можливо там знаходяться. Тому закликаю і всіх решту бажаючих щось заробити "на дурняк" не ризикувати. Якщо вам не шкода себе, то пожалійте хоч би своїх рідних, які терпітимуть через вашу тупість та захланність.
Навіть з християнської точки зору - це глибоко аморально тривожити спокій спочилої людини тим більше заради елементарної наживи, хто б вона не була за своїм віросповіданням.

 

але де ж можна придбати маталошукач. цікаво

 

В фірменному магазині Garret у Києві і на Краківському базарі у Львові!

 

У Львові по вул. Театральній, 11. Як йти від площі Міцкевича по вул. Театральній, то буде приблизно 20 м. не доходячи до трамвайної колії /ліворуч/, по якій рухаться трамвай до площі Ринок. Там Ви зможете заказати будь-який металошукач і головне недорого. Більш того, це спеціалізований магазин по продажу антикваріату, значить можете й домовитись про здачу того, що знайдете.

 

Розкажу правдиву історію, яка мала місце в моїх знайомих - чорних археологів.
Придбавши металошукач, вони кинулись "заробляти гроші". За рік перекопавши кільканадцять тон землі, заробили приблизно по 1000 гривень кожен. Найціннішою знахідкою був німецький солдат, якого відкопали на подвір"ї однієї сільської жительки по її ж проханні. Хлопці та господиня втішились, коли знайшли військовий жетон в доброму стані. Якщо по ньому знайти родичів загиблого, то кажуть що можна заробити до 15 тис. євро. Череп та кістки зложили в мішок, а жетон сховали в хаті. Починаючи з дня викопування покійника в хаті господині творились дивні речі: ніби самовільно відкривались та закривались двері, включалось та виключалось світло. Якщо двері було замкнуто на замок, то постійно було чути стукіт. Хлопці, які відкопали цього покійника, почали серйозно хворіти, два їхні автомобілі за тиждень неодноразово потрапляли в аварію, що їм дорого коштувало, за кілька днів непомітно влізли в серйозні борги і родичів загиблого німця так і не знайшли. Зрозумівши ситуацію, вони звернулись до знайомого священника, щоб той поховав покійника згідно християнських звичаїв. Священник відмовився ховати без лфіційного дозволу влади. Дозвіл на поховання в такому випадку - це щось сумне і невеселе. Тут Вам всі інстанції, які тільки можуть бути. Не знаю, як їм то вдалось, але покійника священник поховав. З того часу все стало на свої місця.
В господині все стало на місце - в хаті спокій і тишина, хлопці перестали хворіти, з боргів поступово вилазять, "чорну археологію" закинули, продавши металошукач.
Це додатково я написав для тих, хто мріє "накопати" жетонів.

 

так отож!
кажуть, що такі речі мають енергетику своїх колишніх господарів... не так давно, минулого літа один мій товариш-копар, з Києва пожалувався в асьці - мовляв, викопав в бліну під Києвом залізний мундштук - певно, німецький, бо на їхніх позиціях. і з тих пір погано спить... чортівня сниться - пару разів являвся у сні чоловік і просив віддати його річ (!) каже, розпливчастий образ, нічого не видно толком-ні одягу, лише обличчя здаеться людини середьного віку і в окулярах круглих таких... мову теж не ясно - німецька чи ні - просто ясно стає - просить віддати річ. і не говориться про той мундштук - але ясно і так... я не повірив...
колись був в Києві, зустрілись. і за келихом пива він мені віддав той мундштучок. класна штука... на ньому ще гравіровка... німецькою. і дубове листя та залізні хрести... не знаю, але першу ніч мені нічого не снилося, а потім дійсно щось погано спалося. я поклав його на балконі - ніби нічого, нормально спалося. а снів своїх я не памьятаю. через тиждень ми знов побачились і я повернув назад ту штуку. що з нею далі сталося не знаю.
ось така історія... хочте вірте, хочте ні

 

станется ... Батя расказывал у них на Белгородщине в свое время парень подорвался ткнув щупом в мину ...

 

просто є такі щасливчики, які з першого разу ціляють якраз туди, куди треба.

 

от такого "счастья" никто не застрахован ...

 

та, до клозету теж небезпечно ходити-засосати може. і в кращому разі залишиться засос на непристойному місці

 

Ні, все таки це важливий момент. Я бачив, як хлопці спеціальним пристрієм, наподобі кувалди, яка совгається по штирю, забивали штир в землю, то чомусь навіть не сумніваюсь в можливості підриву...

 

Бачу, дядьки, ви троха толкові, от і спитаю. Тож хочу металошукач (економ-клас). Надибав в мережі, шо якийсь хлопак сам їх клепає і доставляє поштою.
http://metaln.ucoz.ua/index/0-10
Що про то гадаєте?

 

Це - "класична" найпростіша схема, принцип дії відомий з 10-х - 20-х років 20 ст.
Просто змінюється тон у навушниках, коли натрапляєте на метал.
На чорні метали (залізо) реагує сильніше, ніж на кольорові.
"Дискримінатора" (щоби розрізнити чорне-кольорове) нема.

Міну, справді, знайде. А для інших цілей - малоцікавий.

 

от же, потягнуло народ на коп! скарби шукаете? а дарма, "все уже украдено до нас"(с)
повністю згоден з Boris_Kiev...

весела перспектива

 

ентузіазму багато) знаю декілька міць боїв Середньовіччя, яких ше не досліджували...і ше пару точок)

п.с.а міну не хочу можу вам відати)

 

середньовіччя? з тою штуковиною?

не, нам чужого не треба своє б не загубити!

 

я так собі думаю, шо всякі кольчужки, клинки, рубанки, мечі воно нариє... чи нє?