Єдність є така форма стосунків між двома особистостями, коли кожна особистість утожсамлює себе з іншою особистістю, яка є такою ж людиною, що налаштована на осягнення єдности. Ні про який зміст світогляду, ні про яку систему аксіом тут не йдеться...
Коли є налаштованість на осягнення єдности, тоді й розуміння відбувається, а без налаштованости - одні непорозуміння!
Я б не сказав, що про одне й те ж саме, хоча предмет нашої розмови є спільним. Єдність не є системою аксіом. В цьому ми відрізняємось.
Для мене ніколи філософія не була грою слів. Просто філософія є не наукою, а розкриттям певної тези в дискусії...
згідно свого розуміння понять... тому і є гра слів без розуміння того що хотів сказати співрозмовник, а притягування у своє розуміння понять... що у свою чергу роблю і я.... замкнутий круг.... мабуть пора завершувати...
В такому сенсі я погоджуюсь, що розуміння понять різне. Саме для цього й існує дискусія, щоб виявити, яким саме є непорозуміння з приводу розходження в розумінні понять. Але без розгортання дискусії це непорозуміння неможливо виявити! Спочатку потрібно дискутувати, перш ніж можливою стане рефлексія з приводу розходження поглядів. Тому це не просто гра слів, а необхідний момент розвитку думки.
Правий Лобачевський, бо геометрія Евкліда є граничним випадком геометрії Лобачевського і може бути виведена з неї. А не навпаки!
що ви маєте на увазі під словом вивести? з аксіом Лобачевського аксіоми Евкліда не виводяться... а геометрія будується на аксіомах...
Я Вам сказав, хто є правий. Але справа тут не в словах, а в тім, що для того, щоб в цьому пересвідчитись, Вам необхідно дослідити неевклідову геометрію.
так це ще Лобачевський зробив і сказав, що сума кутів трикутника <180 (строго менша), а Евклід сказав, що рівно 180 градусів.... Ви кажете, що правий Лобачевський....