Медведев раскритиковал попытки приравнять СССР к фашистской Германии

Я пытаюсь провести некоторую параллель.

Что прежде чем осуждать другие страны..... ВЫ гляньте на тех, из кого делаете сами героев... :rolleyes:

Вот и все.

Да и вообще. Для Славян Хан Батый душегуб, например, а для Монголов - народный герой

 

Хм, эта героизация капля в море всей пропаганды. Лично у меня такая героизация не вызывает никаких эмоциальных ощущений, ибо она ни с чем сегодняшним в политическом плане не связана. Скорее это работает не на пропаганду чего-то или какую-то новую идеологию, которой у нас нет, а на то, чтобы молодежь лишний раз заинтересовалась историей.

 

Если о нем сняли фильм, то из него героя сделали? Еще и смайлик "сарказм"...хм, может назовете хоть один город в России, где поставили памятник Колчаку или Диникину, улицу в его честь назвали? А может в России теперь новая гос. политика, и в "каждом рупоре" говрят, о Диникине и Колчаке говорят как о героях? День поминовения назначили, и сходки бывших белогвардейцев. "Надеюсь вы кириловец? Так точно!"(с)

 

что ж, простите, уже и про исторических личностей фильмов не создавать.

 

+1, мне что-то тоже не видать плодов от героизации. Может, не мощно дали? )

 

Так вот у ВАс слишком преувеличивают уровень героизации УПА в УКраине
Уровень ее никак не больше, чем героизации Колчака-Деникина в России

ОТ если бы наше СБУ работало бы хоть в половину так качественно как Ваше ФСБ, а не деньги проедало, тоже бы реальное бревно в глазу у Вас бы искало, а потмо сюжеты бы крутили по нашему ТВ, умело скроенные. Так умело. что постепенно бы даже самые отъявленные украинофобы им бы поверили

Но у нас же СБУ - это гнездилище коррупции, проедающие государственные интересы

 

Но в них же не показали их зверства во время Гражданской войны?

 

Миладзе с саунд-треком подкачал)

 

Да пожалста

В Иркутске в четверг открыт памятник Александру Колчаку - российскому адмиралу, одному из лидеров Белого движения. Церемонию приурочили к 130-летию со дня его рождения. По замыслу автора, скульптора Вячеслава Клыкова, известного своими православно-монархическими убеждениями, монумент выражает идею национального примирения.
Изваянный из меди адмирал в печальной задумчивости стоит на высоком постаменте, на котором изображены барельефы солдат в форме Красной и Белой Армий, опустивших штыки своих винтовок.

 

Режиссер в большом долгу.

 

Перші загони під назвою УПА—«Поліська Січ» створив з вибухом Другої світової війни отаман Тарас Бульба-Боровець в районі поліського села Олевського для боротьби з більшовиками, які декілька років раніш, разом з німцями, окупували Польщу. Ці загони діяли незалежно від німців проти решток розбитих радянських військ. Із кінцем 1941 року німці змусили Бульбу ліквідувати УПА—«Поліську Січ», після чого він перейшов у підпілля з частиною своїх — і створив нову повстанську формацію для боротьби проти німців і радянських партизанів, спершу під подібною ж назвою, а згодом як Українська Національно Революційна Армія (УНРА). Загони Т. Бульби-Боровця підпорядковувались Уряду Української Народної Республіки в екзилі З Бульбою співпрацювали члени ОУН під керівництвом А. Мельника, у яких були свої військові табори на півдні Крем'янеччини та Володимирщини.

З осінню 1942 року почали паралельно створюватися збройні загони ОУН на Поліссі й Волині, очолені Степаном Бандерою, що й також прийняли назву УПА. Ці загони 18 серпня 1943 роззброїли УПА—"Поліська Січ" Тараса Бульби: деякі члени останньої увійшли до нової УПА, яка, спираючися на мережу ОУН на північно-західних українських землях, набирала розмаху. Її організаторами були провідні члени ОУН: Д. Клячківський, Р. Волошин, Я. Бусел. Першим командиром УПА став Клячківський (псевдонім Клим Савур), а шефом штабу — полковник УНР Леонід Ступницький (Гончаренко), начальником оперативного відділу став полковник УНР М. Омелюсік. Місцем постою командування УПА стала Костопільщина.

В кінці 1941 р. і протягом 1942 р. німці проводили масові арешти членів українських націоналістичних організацій. У лютому-березні 1942 р. у Бабиному Яру було розстріляно 621 членів ОУН(м), серед яких відома українська поетеса Олена Теліга. У липні 1942 р. була розгромлена київська референтура ОУН(б), а її керівник Дмитро Мирон (Орлик) загинув при арешті. У жовтні-листопаді 1942 було арештовано гестапо і страчено 210 членів ОУН(б). У грудні 1942 р. було арештовано 18 активістів львівської референтури ОУН(б), серед яких члени проводу ОУН(б) Ярослав Старух і Іван Клімов, яких були розстріляні.[1]

УПА постала на Поліссі й Волині передусім як і для оборони населення перед німецьким терором, так і для оборони перед радянськими партизанами, які взимку 1942—43 наступали з білоруських лісів, грабували населення — та своїми акціями провокували ще сильніші німецькі репресії (див. Радянські партизани на Україні в 1941—45 рр). Творці УПА розглядали її як можливий зародок регулярної української армії. Безперечно, силою УПА було те, що спиралася на розгалужену мережу Організації Українських Націоналістів, яка користувалася підтримкою населення: у її створенні брали участь старшини попередніх українських військових формацій та до неї вступали люди різних політичних переконань, як наприклад, як і члени ОУН А. Мельника, так і непартійні, — і вона могла виступати як загальнонаціональна сила.

З її ініціативи створено Українську Головну Визвольну Раду (УГВР) як верховний політичній центр, якому підпорядкувалася УПА. Силою УПА являлася також і політична платформа: вона включала гасло самостійності України та боротьбу за основні громадські права, за демократію, за рівні права меншин і за співпрацю з іншими поневоленими народами проти нацизму і більшовизму. При УПА створено у 1943 окремі загони узбеків, азербайджанців, грузинів і татар, що складалися з колишніх німецьких полонених або мобілізованих німцями до допоміжної служби осіб. До УПА перейшла 1943 й частина української поліції; замість неї німці створили польську поліцію, яка разом з німцями, вела каральні акції проти українського населення за підтримку УПА. Це привело до виступів українських боївок проти ворожо наставлених до українців польських колоністів та проти польських боївок. Подекуди загони УПА брали участь у кривавих польсько-українських зударах, що їх з свого боку провокували німці.

Німці робили спроби знищити УПА масовими акціями (найвідоміша з них — наступ генерала фон дем Баха) і засобами пропаганди: у німецьких листівках, скиданих з літаків на територію контрольованою УПА, названо УПА «спільниками Москви». У травні 1943 у засідці УПА загинув керівник «штурмових відділів» (СА) В. Лютце, а влітку 1943 відбувся ряд боїв і сутичок із німцями, як наприклад, успішний наскок УПА на місто Камінь-Каширський. З кінцем 1943 влада німців була обмежена — і місто залишено поляками, решту території контролювала УПА. Одночасно УПА частково очистила терени Рівненської, Волинської та Житомирської областей від радянських партизанів, а рейди УПА поширилися і на частини Київщини та Кам'янець-Подільщини. За радянськими джерелами, українські національно-повстанські частини діяли і на Чернігівщині, і на Кіровоградщині.

У період з 15 березня по 15 квітня 1943 р. в ряди УПА переходить більше 4000 членів українських "шуцманшафтів". У квітні розгортаються 5 куренів УПА. 27 березня 1943 року сили УПА розбили німецьку в'язницю в Ковелі, звільнивши всіх політичних увязнених і військовополонених. До кінця березня 1943, силами УПА, були знищені німецькі в'язниці в Кременці, Дубному, Ковелі, Луцьку і Горохові, а також концтабір в Любачевське. У звіті німців від 4 квітня, 1943 роки вказано, що райони в межах Кременець - Ковель - Костопіль - Рівне захоплені силами українських повстанців.[2] [3]

У липні-серпні 1943 р. німці, з метою знищити загони УПА, силами 10 батальйонів мотопіхоти та 10 000 німецьких і польських поліцейських під командуванням генерала Еріха фон дем Бах-Залевські провели наступ на територію південної Волині. Проте наступ провалився. У липні було відмічено 35 боїв, в серпні – 24, у вересні – 15. Німецькі війська втратили близько 3000 убитих і поранених, УПА – 1237 убитих і поранених[4][5].
http://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_повстанська_армія

 

И еще хотят ставить памятникик Колчаку

Памятник Колчаку в Омске будет установлен на Иртышской набережной

В Омском государственном музее изобразительных искусств имени Врубеля прошло заседание жюри объявленного региональным Министерством культуры открытого творческого конкурса на лучший проект памятника Александру Колчаку в Омске, сообщили корреспонденту ИА REGNUM в Главном управлении по делам печати, телерадиовещания и средств массовых коммуникаций региона. Прием заявок завершился 4 марта. Всего на конкурс было представлено три проекта.
Свое видение личности адмирала представили столичный скульптор Михаил Ногин, известный омский скульптор Анатолий Цымбал, также был рассмотрен коллективный проект Евгения Груздова и Андрея Бородавкина. Жюри единогласно признало лучшим проект Михаила Ногина. Победителю творческого конкурса будет вручен диплом лауреата и выплачена денежная премия в размере 30 000 рублей. А в Омске по проекту победителя будет установлен памятник Александру Колчаку.

 

Я об этом знаю, так это памятник, национальному примирению, а не герою и мученику, адмиралу Колчаку, разницу улавливаете?

 

Кстати, улица Колчака есть в Омске

 

Представьте себе, у нас тоже упор делается на примирение. Национальное. И приводятся в пример примирение между красными и белыми, коммунистами и фашистами в Гражданской войне в Испании...

Только вы ж про это не хотите знать

 

В Омске, этого памятника не будет, пока, там далеко не все "за", это к слову.

 

А Вы что думаете, что у нас в каждом городе есть памятнки Бандере и улица его имени????? :rolleyes:

Вот смотрите, КАтя вторая для Вас Великая Императрица. Для Украины = она с..ва, мягко говоря

10 ввела у нас крепостное право, уничтожила запорожскую сечь, вытеснив местное население за Дон и Дунай.

Так что, пора бы понимать такие вещи

 

Повторю, в Сибири сравнить "подвиги" Колчака практически не с кем, сибирского мужика, ни одна партия большевиков бы не загнала в партизаны, если бы колчаковцы не лютовали. А главное, никто Колчака не пытается оправдать, в том числе и его сотрудничество с интервентами, каковы бы не были его цели.

 

а вам надо видеть зверства, кровь? Нравится реалистичное кино? Это всего лишь одна из авторских работ, причем по раскрываемости темы именно самого Колчака как личности отнюдь не самая лучшая.

 

Гоголя читали?