Я так бачу, на вас розумування Кураєва справили враження Не зле, якби він часом не пересмикував і не виривав при аналізі фраз з контексту... Ну, але це не лише його проблема. Книжку дуже люблю. Власне за багатоплановість і різні рівні сприйняття. Там можна знайти сторінки під будь-який настрій. Ну а фільм... що тут скажеш. Кіно дуже рідко можна віднести до розряду мистецтва і цей серіал не став "щасливим винятком".
Я теж не читала.Вже кілька разів намагалася прочитати і нічого не виходить.Я просто не розумію її.Мабуть ще не доросла.А взагалі у мене виникає протест проти того, що нам нав"язували у школі.От "Войну и мир" я теж не читала...з принципу.Хоча твір написала на 11 балів. Сестра он у мене вже другий раз перечитала "Майстер і Маргарита", кіно дивилась..а, ми жз нею ще на виставу ходили.
"Мастер и Маргарита" прочитала тричі, і всі три рази лишили різне сприйняття цього твору. Але всі три позитивні, уява збагатилась.
А я навпаки думаю, що хороші книжки можна читати і по 300 раз, тим більше таку книжку важко зрозуміти з першого разу, особливо якщо ти її читаєш в школі, бо так сказали Особисто мені ця книжка дуже подобається, з задоволенням прочитала б її ще раз!
Я також читала "Майстра і Маргариту" неодноразово! І в книжці ще давно олівцем виділила улюблені цитати...Сподобалося, як Воланд доводив існування Ієшуа, і себе тим самим, через шість доказів Канта, як обговорював людей, що зібралися у вар'єте, і звичайно, Понтій Пилат, який чекає прощення на місячній доріжці разом із своїм собакою....і отримує його...Дуже здивував Воланд...то він Володар Всесвіту, то спокійний, навіть хворий пенсіонер...І гумор такий, іронія над Москвою 30-х - відчувається біль і розчарування...Булгаков, як і Майстер, зрікається суспільства, якому не був потрібен...Тема добра і зла тут дуже яскраво виражена... Часто людина думає, що сама собі хазяїн, але приходить час, потрібно робити вибір...третього не дано...Але мені подобається синтез - бути доброю, і вміти за себе постояти!
Я тоже в школе вобще не понимал как такой бред читать можно. После того как почитал другое из Булгакова (записки юного врача, собачье сердце и пр.) решил и эту попробовать прочитать. Был очень удивлен тем, что мне очень понравилось. Посмотрел сериал, только первые несколько серий понравились, потом уже не так интересно.
Майстер з Маргаритою це звісно класика на всі часи. Але дарма всі так на екранізації накинулись. Яким би геніальним не був режисер тут є лише 2 варіанти: вийде чи то майже дословний переказ книжки як в Бортка, чи то якесь абсолютно своє, ситуативне прочитання. Якщо хоч колись по майстеру вдасться зняти класне кіно, я просто зніму шляпу перед режисером.
Якби ж то Бортко просто обмежився дослівним перекладом, то ще півбіди. Але взяти й навіщось змінити час дії і ввести незрозуміло для чого цього Чекіста, якого грав Гафт, і навісити на нього в останній серії монологи автора - це жах... Я сенсу цього персонажа взагалі не зрозуміла, чесно кажучи. "Собаче серце" Бортку вдалося незрівнянно краще.
Читав ММ кілька раз, у різному віці. І ще почитаю. Цікаво, що сприйняття змінюється... Щодо екранізації... Я надзвичайно вдячний режисеру Бортко, що він намагався бути якомога ближче до сюжету книги. Це - не шедевр, і він мене не вразив. Але досить доброякісний фільм, і я залишився більш-менш задоволений. Поки що - це краще. Може,хтось колись зважиться ще... От не можу терпіти, коли режисер абсолютно перемелює все, залишаючи тільки назву... Взяли оленя, вбили, наробили фаршу, нехай і страшенно смачного, виліпили кабана і назвали його "Олень". Хавайтє! Не терплю! Був страшенно, надзвичайно обурений "Сталкером" Тарковського, якого подивився одразу після прочитаного "Пикника на обочине"... І лише згодом дивився ще раз і ще раз, аж поки ЗАЙШОВ ТУДИ І ПОБАЧИВ, що це - самостійний, геніальний твір, який взяв краплину з геніального "Пикника...", полишив його в спокої, але додав до краплини Океан...
Актори. Актори зіграли просто блискуче! Євстігнєєв з його "професорами" -професором Прєображенскім та професором Плєйшнером - просто геніальний. А Владімір Толоконніков!? Так, віні "харАктерний актор", але всеодно! Розумію, чому роль стала його "прокляттям", як він писав в інтервью... Пацани вже багато років "дістають" його "Шаріковим"... Ціна слави буває й такою...
Я думаю, що літературі від цього ні холодно, ні гаряче. А Ви не шукайте ніякої логіки. Читали уважно? «Я часть той силы, что вечно хочет зла и вечно совершает благо...» І навіть покірний. Він змучений людськими гріхами і марнотою. Пригадуєте, скільки разів його свита нагадувала "Нехорошо врать, батєнька" або ж спекулювала іншими слабощами людськими (до котрих не підштовхувала взагалі)? Чудова книга - це не те слово. Культова книга. Філософська. Не варто читати для розваги - не буде того ефекту.
На мой взгляд этот роман - улёт от советской действительности в себя, потому, что больше лететь было некуда. Он ещё раз доказывает насколько безгранична может быть внутренняя свобода у человека... Булгаков вообще очень сильно "любил" советскую власть. "Собачье сердце" лишнее тому подтверждение.