Львівська Ґвара

Перекладається як себе, або собі. (зворотній займенник спрощений до ся, си, сі)

Зробив си би (зробив би собі)
Зробила си би (зробила би собі)

 

Перекручений діалектизм.
В нас би сказали "Шо сі з дітьми робит"

А скільки годин Ви у Львові живете,жи не чулисте слово пляцок?

Стріха...тото,жи на хаті.
Тепер крутелики червону черепицю ставлят і сі нев тішут.

 

Ще й як міняється, бо якщо Галичанин сказав... А румун і збрехати може

При чім тут східняки? Ми ще бахОрами на гуляйнОгах ганяли. Самі робили

Уточнення. Стріха - це соломяний (очеретяний) дах.
Стрих - горище.

То на Левандівці чеорепицю. А ві Львові дахІвкою червоною накривали

 

до речі про галицькі страви і їх назви - мала тут, у Львові, на Різдво гостей, які хоч і живуть давно на Заході (а саме на Волині), але не є корінними волиняками тому ледь не вперше чули назви (ну і їли) завиванець, крижавки, ті ж пляцки, мачанку, полядвицю. Не думаю що для Волині це аж така дивина, але для їх російськомовного середовища - точно.

 

Вуйко - дійсно "дядько". Але як що Вам говорять, що Ви вуйко, то це Вас обізвали чоловічім органом. До вуйка - до дідька.
А це декілька слів з того місьця, де я жила.
Слоїк - скляна банка
Баняк - каструля
Мильниця - велика миска
Картопля - барабуля
цвик - цвях
путня - відро
бигме - точно
вере - напевно
сарака - біднятко
ровер - велосипед
Не кажуть бачити, кажуть видити.
Як на ЗУ називають жіночий і чоловічий органи Ви, певно, знаете. Ось анекдот місцевий на цю тему(як кажуть, з життя)
Приїхав грузин погостити у Тюдів, його післали до магазину. Сказали купити 5 кг сушеної по**и. Продавщиця не розгубилася, каже "Вибачьте, але на розвіс немає, лише коробками по 20 кг". Хто був у магазині, ледве дихали зі сміху.

 

Вуйко, якщо я не помиляюсь, так назівають "Дядька на Гуцульщині"

 

Уфффф, ели поспеваю.

 

Нє нада. Лише - селюком.

Гвара - це говірка

 

Дякую за доповнення, але у нас у селi так не говорять.

 

Я бігме це зроблю. Воно там є.- Бігме,є. Вере там цього нема.
До речі, згадала ще два слова
гезде - тут
генде -там
Ще раз наголошую, пишу лише про своє село на Ів-Франківщині.

 

Згодна, але в побутовому значенні використовується як більш проста форма підтвердження.

 

Може бути інакше, ...
Мені здається, що у Франкывщині, особливо південної і повз кордона з Закарпаттям, говірка на селах могла принімати мадьасрке значення слова тільки через це, що слово звучить подібно.

В закарпатскої гварі вживається слова "бізонь" = "точно"
("bizony", або "nem bizony" залежно від сенсу потверждення

Могла пройти така "конвергенція"

приклад
- Monapsag itt van nem rossz penz.
- Nem bizony!

 

Львів - це унікальна по Гвірі місцина! Принаймі слов'янське Місто увібрало в себе 17 культур (Ташкент має 15)Слова введені із підльвів'я не формують львівський говір, але вплив мають дуже великий!

 

Смішно. Велике село хіба що. Русизми всюда - "віддих", "відпуск"...

 

Хто б казав

 

Це не русизм, вловлюєте?