Львівська Ґвара

А что такого? Я только про культурный центр написала. Слишком любите себя хвалить - не люблю этого.

 

Рыбко, раз галичанин так сказал , то так оно и есть.
(Заменил Румына на галичанина, смысл пословицы не меняется.)

 

Я вважаю,що Львів найкраще місто на Землі..
А Київ не вважаю..
Я вважаю Львів культурним центром України..а Київ ні..
І я живу у Львові,а в Києві ні...
І хочу жити у Львові..
А в Києві ні...

 

Київ чудове місто але там мешкають мужчини i женщини, тут більше паньство.

 

Рибко, ну ви як мій братик в 2 рочки... сперечався, що він в сімі главний... з ним жартома передиралися, а він все стверджував і хотів, щоб всі його слухалися...

пора дорослішати!!! Ну яка різниця главний він чи ні... і взагалі поняття "головний" відносне! хто вправі вирішити що основне, а що другорядне? жюрі, судді, конкурси??? все це субєктивізм! якщо велика група людей вважає місто найкращим, то значить місто того вартує і то їх правда...

до прикладу, якщо для дівчини коханий хлопець найкрасивіший, а ви скажете, що він жахливий, то він всерівно буде найкрасивішим.. для неї... а решта субєктивних думок не має значення...

 

Не "еще", а вже. Може, знову вернеться до того колись... Аби лиш мудрих голів мав.

Так у дописі, до якого ви відкликаєтесь теж нема.

Слова "основний" не бачу.

 

Ну, це я просто із вродженої скромності

 

Мне тоже мой город не нравится, так что такой бурной реакции ваши слова у меня не вызывают.

А был? Когда?

 

Во, во, Паньство. А ще кажуть, що поляки - паньство. Колись в "Пшияцюлці" (такий був жіночий журнал, з Польщі завозився у Львів) який поляк питав, як правильно написати слово prostytutka, через u чи через о крисковане. Де б львівянин таке питав. Всякий Львівянин завжди напише Шановна пані.

 

У кого что болит...

 

є такий польський анекдот... чи то пак львівський анекдот про поляків..
-Яреку, питає жона мужа, ти де був вчора?
-У дуже поважній компанії.
-І хто там був?
-Пан Прокурор, Пан Бурмістр, ПАн Доктор і 4 дуже поважні пані

 

Я тут напорпав для несвідомих і безграмотних...

http://www.mijsvit.com.ua/content/view/727/360/

Багато взнаєте!

 

Так, може бути конфуз!

А хіба це не загальноукраїнське слово?

 

Тут ще бракує - братрура (або брОтрура?)

 

Та багатьох слів бракує, тих же самих "кубіта" і "кумпель".

 

Кладучи руку на серце, хоча і киянин, вважаю, що так і є.

Може ще і ві Львові пожию...

 

Може трохи запізнився на тему, бо на кількох останніх сторінках побачив лише з’ясування особистих стосунків між диспутантами у стилі «от дурака слышу!».

Мушу сказати, що рекомендований «Короткий словник..» не вмістив усього кольориту ґвари, особливо з царини «пікантної» термінології. Ось кілька доповнень, що відразу спали на гадку:

«Бáхур», «бахурі»(мн) – так сварять на малих вітрогонів, що якусь там шкоду роблять (наприклад залізли на сусідську грушку). Мені з’ясували, що так називали незаконно роджених (нагуляних) дітей. Цікаво, що по киргизьки «бахор» = весняний вітер (доволі точна алегорія!). Отже то слово від тюрків прийшло, а у львівській ґварі присутнє мабуть ще від нашестя Батия.

«Басýра» - сміття. Такого терміну уживали працівники з вивезення сміття у 1960-х. Можливо воно іспанське, бо його я чув теж від репатріантів з Аргентини.

«Тандита» - старе барахло (не одяг), що перепродується за найнижчими цінами. «Тандитник» - торгівець старим барахлом (рос. старьёвщик). У Львові ще у ХVІІ столітті зафіксована така професія (A to tandytnice są...- з податкового реєстру). Я ще пам’ятаю, як вулицею рухався візочок з розмаїтим непотребом, а фірман оперним тенором верещав «Танди-иита!» і заохочував дітей зносити йому хатній непотріб, за який платив цукровими півниками на патичку (червоними і зеленими – мали трохи відмінний смак). Ну а господарі могли щось у нього купити – вже за гроші.Часом тандитника вже на іншій вулиці доганяла якась господиня, бо дитина поцупила в нею якусь потрібну річ, полакомившись на смаколика за 3 копійки.

«фáйдати», «зафáйданий» - як би то делікатніше: какати, обкаканий. Польська приказка (напевне зі Львова): Życie – to koszulia dla dziecka – krótka, a zafajdana (Життя – то дитяча сорочинка – коротка і обкакана). В цьому контексті приспів «файдулі, файдулі, фай» («На уліце Колонтая" у виконанні В. Морозова) може щось такого означати, що прямо фантазії не вистачить.

«Фáйно», «фáйні» - 1 – гарно; 2 – добре; 3 – згода. Не лише львівське, а на загал західняцьке. ( пор. Англ. – fine).

«Фраєр» - то й пояснювати не треба

Щодо Палянки
в Закарпаттю так називають будь-яку горілку. То походить від технологічного процесу. У ХVІ-ХVІІ ст. горілку називали vino cremato, що перекладається дослівно: палене вино. Бо для перегонки застосовували термічних процесів. Звідси й палянка
«Горілка», до речі, не горіла, бо спочатку мала градусів до 30. Лише у Львові станові міщани мали королівський привілей на виготовлення горілки. А загалом – це була державна монополія. У опису міської господарки Львова з 1712 р. паралельно з «горілкою» вживається новий термін «водка». Причому з негативною інтонацією. Зараз палянкою називають підроблену низькоякісну горілку, що активно косить наші лави.

 

Та там багатьох слів нема: кубіта, трускавки, ровер, дриглі...

:confused:

А хіба це діалектизми?

 

А венгерские товарищи не ображаются?
Знают о Ваших языковых изысканиях?