Львів... ех Львів Хочу розповісти як взагалі я сюди потрапив.(на форум маю на увазі) Перший виїзд за кордон.У 2007 році їздив я на відпочинок до Польщі. -для мене це чарівно , нова країна, новий менталітет, це чарівно спостерігати за людьми, прислуховуватись до їх мови, приглядатись до їх побуту... Це я так зараз гадаю, тоді я не так все цінував, ці миті подорожі. Але тоді одне я усвідомив боже мій люди де ми живемо?? Йшли роки... по міру того як я дорослішав, відчував , що поневолі прокидається любов до України, "справжньої України" до Заходу, незнаю звідки це, мабуть в мене у крові це. Я почав цікавитись усім. Починаючи від ОУН закінчуючи Гуцульськими піснями чи архітектурою Львову. також Почав цікавитись Польщею адже у нас багато спільного з ними, дружні відносини.итд Після Польщі ми на день зупинились у Львові.Тут усе й почалося.. Тільки зараз я розумію і посправжньому ціную ті миті проведені у цьому місті. Це мій перший фільм у кінетеатрі з українським дубляжем, перше спілкування зі справжніми українцями. Досі памятаю як з татком сперичався як це "на розі", після того як спитали міліціянта як потрапити на зупинку.Це непояснити, але я постійно думаю що я не там народився, серце моє лежить до заходу, до українців. І зараз я живу у видуманому містичному світі, окутаною надзвичайною атмосферою містичного Львову, міста романтики!, пригод, міста де знаходиться моє серце. Я надзвичайно боюсь розчаруватись. Як можна зрозуміти Львув за 1 день? Львув(Зах. україна, Польща) то є все для всі мої мрії і сподівання .Душа тягнеться до автентичного-українського. Мене досі не покидає мрія оселитесь десь у Львуві на старості літ чи у Кракуві. Цієї зимки я мабуть поїду туди і все для себе виясню))
Не саме місто містичне... а люди у ньому... ібо місто без людей не є місто, а містику творять люди які у ньому живуть! і не так той дощ чи сніг чи шо там ше містичне, як то що ви бачите у цьому містичність і романтику і пристрасть та інше... подивитися навіть як кожен по своєму описує, містика у кожному з нас, якби не було нас не було би і тої містики так як і самого Львову...
Може і так, а може б і була. Не доцінюєтесь такого явіща як genius loci. Люді що нині живуть у Львові, навчилися цей містики від своєго міста. І це звичайно добре. Скільки предків нинішних мешканьців ЛЬвова, Вільнюса, Вроцлавья, жило там до війни...?
До Антона! Кілька років тому був у Запоріжжі. Звісно - місто зовсім не таке як в Галичині. Але там же ж Хортиця, ще в полях видно скіфські могили. Антоне! не треба себе понижувати. Це ж Велика Україна, козацький край. Несіть нам свою славу козаків-запорожців (до речі у Львові теж є такий гурт, де Вас радо привітають)