Тільки що в прямому ефірі Садовий сказав, що закрили газету "Ратуша". Ще й наголосив: Закрили остаточно.
У Львові 14−17 лютого відбудеться Перший Львівській фестиваль Глінтвейну Підтримуючи світову ініціативу «Zero Waste», тобто «нуль відходів», усі гості фестивалю отримають з квитком керамічне горнятко, щоб сповна насолодитись пряним напоєм. При виході з фестивалю відвідувачі зможуть повернути горнятко і отримати 30 грн., або залишити як сувенір на згадку (кошти не повертаються). Приємний сюрприз очікує усіх гостей свята — ароматний глінтвейн та пампух в подарунок. На фестивалі буде представлено великий асортимент гарячого напою, окрім глінтвейну відвідувачі зможуть насолоджуватись зігріваючою атмосферою свята. Контактна особа: Оксана Ткач, тел. 235 77 88. зі @mypucm, якщо ви ще не продали своє вино, то маєте шанс файно заробити #1293
нашо мені вино, в мене досі свіжий виноград є... ще не продав, та думаю воно потроху кудись дінеться... хлопці на роботі хвалять ) більше не хочу вино робити, мабуть краще робити сік чи ізюм
вулиця Богданівська м. Львів на даний час заліплена асфальтом а декілька років тому там була бруківка .Де вона зараз невідомо добрий десяток тисяч м.кв. а може і більше зникли безслідно.Мер говорить що його дістало-може його дістало пі...дити бруківку.
Фрески, математика єзуїтів і столітній орган: що приховують галереї Гарнізонного храму у Львові | Galnet
Львів у 90-х: яким місто було 30 років тому (фото) Дефіцит, черги у магазинах, поява перших банків, рагулі, купони, “варені” джинси, демонстрації та протести. Що об’єднує ці поняття та чим вони є для вас – цікавинками з розповідей батьків, чи, може, тільки параграфом з підручника історії? А, може, ви, як ніхто, розумієте значення цих слів, адже пережили буремні 90-ті та пам’ятаєте Львів 30-річної давнини. У 1990 році на замовлення німецького журналу “GEO” польський фотограф Тадеуш Рольке розпочав документувати події у Львові, проте, з невідомих причин редакція так і не опублікувала цих матеріалів. Через 26 років у Львові організували виставку цих світлин, намагаючись відтворити контекстуальний та візуальний наративи, які хотів донести автор. На фото йому вдалось вихопити сцени із життя львів’ян кінця 90-х: від мітингів та демонстрацій – до змін публічного простору та щоденного побуту.
Таємна романтика Львова: фондансерки Хоча пройшло лише століття, тепер пересічні львів’яни й не згадають (і навіть не вгадають), хто такі фондансерки. Про них – частину таємної львівської романтики – оповідають туристам екскурсоводи, а зі щоденного вжитку слово “фондансерка” вже вийшло. Хто ж вони такі, ці таємничі львівські панянки, дізнаємося завдяки відомому історику Ігореві Лильо: “Лише сто років тому львівські фондансерки вважались одними з найкращих у Центрально-Східній Європі. Ну, може, лише їх колеги за фахом із самого Парижу робили їм гідну конкуренцію. Історія більшості з них починалась однаково і на початку виглядала, як чудовий сон. Сон, у якого завжди було різне закінчення. Інколи дівчина з провінції, з родини не дуже заможних, проте амбітних батьків, потрапляла на навчання у найкращу школу Львова. Закритий пансіон давав чудову освіту. Знання кількох іноземних мов. Танці та література. Вміння поводити себе у товаристві та гідно підтримати розмову з гостями чи партнерами майбутнього чоловіка на будь-яку тему. Ідеальна дружина та коханка. Проте пансіон не забезпечував цих дівчат посагом. А без нього важко за будь-яких часів. Тому після закінчення багато дівчат опинялись перед важким вибором: повернутись на рідні села чи вибороти своє місце серед клієнтів численних ресторацій і танцювальних клубів. Сотні панів з усієї Європи з’їжджались до Львова, щоб провести час з розумною та гарною жінкою. Такою, що могла вислухати, розрадити і навіть дати добру пораду. Не одна фондансерка врятувала підписання важливої угоди чи зрештою вивела клієнта з глибокої депресії. Власне за це спілкування клієнти й платили їм великі гроші. А вже за кілька років розумна фондансерка сама могла перетворитись на заможну жінку. А тоді вистачало лише заховатись у далеких від Галичини містечках чи у столичному Відні, де вони легко перетворювались на вірних дружин і матерів із добропорядних сімей. А всі таємниці їх минулого життя залишались надійно сховані у великих коробках з-під капелюшків та білизни, що їх передбачливо було запроторено у темні кутки гардеробних шаф”.
Топ-10 фільмів, які знімали у Львові: перелік кінострічок У далекому 1897 році у Львові було знято перший фільм — «У львівській кав’ярні» (W kawiarni lwowskej). З цього часу місто стало справжнім знімальним майданчиком і справжнім героєм багатьох кінематографічних шедеврів.
боже, як романтично а з Львівського форуму всі потікали чомусь адміністрація продалася фейсбукам та ютубам
@mypucm, ви не підколюйте Молоді роки я провів у Львові - то вчився, то трохи працював. Жив в гуртожитку. І, виявляється, що крім к-театрів і кав"ярень-пивбарів-ресторанів нічого про Львів не знав. Хіба що водив приїжджих друзів в Арсенал і Шевченківський гай - то була вершина знайомства з містом. Ну і по разу був в Опері, Заньковецької і ПрикВО - бо так тре. А тепер можу на св"ята поїхати до міста просто так, походити по центру, пристати до якоїсь екскурсії і послухати розповідь. Цікаво.