Люстрація та боротьба з корупцією

Хотіли "зламати систему" - зламали!

Ольга Кирилюк:
В Україні є свій словник (за типом Оксфордського), який щороку визначає найбільш уживане в медіапросторі слово. У 2014 це було слово «КІБОРГИ». Дійсно достойне! Передавало силу духу й стійкість наших воїнів.

Але вже за два роки, у 2016, таким словом стала «КОРУПЦІЯ»! Уявіть собі рівень журналістської деградації - усього 2 роки від возвеличення своєї країни до її тотального приниження.

І тут ви скажете: нууу… корупція дійсно була, і з нею потрібно було боротися. Так! Погоджуюся. Тільки от який нюанс. За результатами визначення світового Індексу сприйняття корупції (СРІ) можна прослідкувати цікаву тенденцію: протягом 5 років діяльності попередньої влади Україна, хоч і повільно, але все ж покращувала свої показники. Щороку піднімалася на кілька сходинок вище у цьому рейтингу! Раніше такого не було! Наприклад, за часів президентства В.Януковича цей показник тільки знижувався.

Тепер уявіть парадокс: ситуація покращується, а людям з усіх прасок верещать, що насправді корупція стає страшнішою. Шабуніни-бігуси-шмігуси й армія медіаповій розганяли цю тему до розмірів чорної діри.

Просто кілька заголовків тих часів: «Чому корупція більше вбиває Україну, ніж війна з Росією»; «Корупція в Україні більше, ніж війна, відлякує закордонні інвестиції»…. І ще тисячі подібних.

Про владу з усіх усюд тільки й було чутно: "політична корупція, розсадник корупції, корупційні оборудки, тіньові потоки, хабарники, офшори". Слово «корупція» вживалося поруч з прикметниками «тотальна, нечувана, страшенна, небачена». А ще додавалося, що корупція «на найвищому рівні», «на всіх щаблях влади».

А тепер подумайте, як це сприймала наша сіра маса нєокрєпших умов під вечірнє пивко перед телевізором?

Увесь цей треш сприяв тому, що владу, яка прийшла після Революції гідності, почали асоціювати зі страшною корупцією, якої раніше нібито не було! У той час, як все було якраз навпаки.

А за рік до президентських виборів почалося взагалі адіще! І о диво… уже в 2018 році соцдослідження показали, що 79% відсотків українців вважають найбільшою проблемою країни – корупцію, а не війну!!!

А тепер здогадайтеся, кому було вигідно, аби фокус уваги з воєнної агресії був штучно зміщений на проблему корупції?? Кому було вигідно, аби вся наша ненависть упала НЕ на Росію, а на Порошенка, Парубія і Турчинова?

І всі ці кремлівські меми «збагатився в 80 раз, обікрав людей», які ви досі чуєте від простого наріду, прекрасно підживлювалися за рахунок отаких антикорупційних вересків.

Який наслідок цього пекла? Ви й самі знаєте: корабельні сосни, президентські айкоси, повії і ґвалтівники у Верховній Раді, продані за газ собаки, сивохи-бужанські-дубінські, зруйнована економіка, мир в очах Путіна, знищений міжнародний імідж країни, …і пєрєстать стрєлять, і забутий воїн, який 4 доби вмирав під палючим сонцем...

А тепер ще й додалося спалювання будинків неугодним! Спалили дім Гонтарєвої – влада тільки посміялася і записала прикольний відосік з пісеньками.

Вчора спалили дім головного антикорупціонера Шабуніна. І це справді страшно. Бо завтра таке творитимуть з кожним, хто виступає проти влади.

Звісно, можна спитати: чи розуміє Шабунін, що сприяв приходу цієї влади? Бо коли треба було валити «поганого баригу», Віталікові антикорупційні шоу були дуже вигідні тим, хто баригу хотів побороти. І Віталік працював, а «тіньові борці» вміло використовували результати його праці, доводячи будь-який, правдивий чи неправдивий факт, до світових масштабів.

Але показово, що дім Віталіка був тоді цілий. Ніхто його не чіпав. Навіть такі страшні й тотальні бариги-корупціонери.

А тепер Віталікові розслідування чомусь стали борцунам нецікаві, бо нема кого валити, усе вже зроблено. А боротися проти теперішніх корупціонерів – уже не так достойно! І тепер за це можна отримати спалену хату. І чим далі, тим страшніше! Такий час настав!

Питати, звісно, можна, але ці відповіді сьогодні вже не матимуть жодного значення. Бо до влади ВЖЕ прийшли абсолютно аморальні люди. У яких на умі тільки сміху..очки й відосіки. Для яких ваша спалена хата – тільки матеріал для нового гумористичного шоу.

 

Фінт ушамі
Якось мимо суспільної уваги пройшла новина
про зміни до майнового стану нового очільника НБУ Кирила Шевченка.
Перед голосуванням за нього у Раді 16 липня ним була подана декларація. Ну, нічого особливого. Банкір як банкір.
Багато тисяч людей проглянули декларацію.
Ніяких здивувань.
І ось, 22 липня новий головний банкір вносить уточнюючу декларацію. І там!!!
Ну все як завжди: годинники, шуби, гарнітури, квадрацикли.
Понад 3 мільйони доларів. І найцікавіше - дохід від відчуження цінних паперів. О, він заробляв на ОВДП, державних облігаціях.
І раніше побоявся про це розказати. Коли увага була прикута до нього максимально і його розглядали під мікроскопом.
Ну, нічого злочинного в тому, що ти заробляв на облігаціях немає. Ну, хтось, лівих поглядів, щось би понарозказував.
Моє обурення у тому, що хотів банкір хотів схитрити на рівному місці.
Як такому довіряти?
І, до речі, ви не помітили, що так само вчинив і Зеленський?
Точно так. Вніс по тихому уточнюючу декларацію.
Чому вони соромляться казати, що заробляють на країні?
P.S. Коли на Кирила Шевченка наїхав Дубінський - я подумав, що раз артемон Коломойського гавкає на людину - значить людина хороша. Але потім усі коломошата дружно проголосували за банкіра. І я подумав про себе: "Вітя, наче ж не сьогодняшній, а попався так легко. Ці друзі використали Дубінського, щоб розвести західних партнерів, які б мали подумати, як і я - раз коломошки людину топлять - значить молодець". Не знаю, чи повелися на це десь у посольствах, а я трошки повівся.
Що ж, Дубінський в ролі громовідвода спрацював.
А я після цього головному банкіру довірятиму менше.
Ну, як і усім зеленим.
P.S.P.S. І все таки про облігації. І Зеленський, і Шевченко, і ще багато зелених є кредиторами держави Україна. Воно, звичайно, нічого кримінального. Та все ж якось, здається, неетично. Тим більше коли знаєш, як керівник, коли прикупити облігації, коли скинути.
Якось так.
Віктор Бобиренко

 

View: https://www.facebook.com/100010869428369/posts/1122956908076613/

 

Гарні новини
У літній біганині ледь не пропустив новину: державний ПриватБанк змінив вимоги до Ігоря Коломойського і подав у суд штату Делавер змінений позов.
Банкіри державного банку новий позов подали вже на 800$ мільйонів.
Перший позов був на 623 мільйони. А тут знайшли сліди ще за 2008 – 2010 роки.
А Нацбанк стверджував, що 90% позик, виданих Привату за часів, коли той належав Коломойському/Боголюбову пішло на пов’язані ж з ними структурами.
За це власне коломошата і нашептали Зеленському прибрати Смолія.
Воно, звичайно, головним у відставці було – неготовність Смолія включати станок через рефінанс і заливати пустими грішми економіку країни.
Але я вважаю, що другим за важливістю мотивом було – помститися.
Ігор Валерійович – мстива людина. Причому мститься підленько. Згадати б хоча б коли він не просто спалив Гонтарєвій хату, а ще й наняв хор Вірьовки і Жеку Кошового, щоб обспівати це.
Але я хочу сказати про головне.
Те, що ПриватБанк дожимає у Штатах Коломойського – відбувається тому, що Україна при «клятій попередній владі» - зробила непомітну, але важливу реформу.
Прийнятий у 2018 році в межах корпоративної реформи закон, дозволив держбанкам створити незалежні наглядові ради. У наглядовій раді Приватбанку була зібрана команда професіоналів з різних країн, яка зуміла вибудувати ефективну стратегію щодо повернення грошей, виведених колишніми власниками.
Ну ми ж розуміємо, що наших юристів можна купити. І дуже часто ті, хто мав би грати за нас – підігрують супротивнику. Тому іноземці в цьому плані кращі.
Так ось, різні шептуни переконують Зеленського відіграти назад корпоративну реформу.
Під маркою того, що мовляв: стид/срам/позор, що нашими активами управляють зовнішні агенти.
І за цим стоять, як олігархи, так і тінь Москви в Україні – Медведчук. Бо він хоче, щоб активами управляли братьярасєянє.
Ну і Юлію Володимирівну піднайняли опротестувати цю реформу в КС.
Так що поки-що новини у нас гарні.
Але – чи надовго? Чи з нашим щастям?
Віктор Бобиренко

 

Така маячня

 

Маячню несе пані, а Віктор спрогнозував прихід віслючка ще в 2015 році. Пошукайте. Тоді всі посміялися, а тепер вже навіть зедовбойоби не раді. Росте лава тих хто ніколи не голосував за віслюка

 

View: https://twitter.com/DemkivMykhaylo/status/1291467307894681600?s=19

 

І що цікаво.
США почали щемити Коломойського при Зеленському.
При свинорилому такого не було...

 

Отож. У Порошенко таке життя - ти мнє - я тєбє.
Банк не націоналізувати було ніяк не можна, бо почався б армагедон банківської системи, але чіпати Коломойського з Боголюбовим ніхто і не подумав. І Суркісів, і Фірташів, і Медведчука, і Ахмєтова - та це ж люди одного клуба.

 

- Діду, а які ознаки шизофренії?
- Ну це коли людина весною 2019 голосувала за Зе, святкувала свою "перемогу", але ось уже більше року абсолютно не помічає помилок ЗЕвлади, але й далі ллє помиї на Порошенка, ніби він так і залишився Президентом.

 

Мін'юст США, Коломойський, заводи і хмарочоси, гроші Привату. Ви це все вже прочитали сьогодні вранці. Але є тут такий ось нюанс, про який мало хто згадує.

Мова тут про те, що США звинувачують Коломойського в крадіжці грошей з Привату. У тебе. У твоїх родичів. У мене. У кожного громадянина України. Гроші вкрали не у вкладників банку, гроші вкрали не у інших бізнесів, гроші вкрали не у іноостранцев.

Гроші вкрали у кожного з нас.

Купили собі різне, включаючи заводи і хмарочоси. А потім держава рятувала банк і докапіталізувала його бюджетними грошима. Нашими грошима. Твоїми грішми. Моїми грошима.

І Коломойський себе відмінно (поки) відчуває в Україні, надійно прикритий (поки) своїм президентом.

Ось такі справи.

А ... і ще. Коли з Привату вкрали кілька десятків мільйонів доларів і перевели на офшори Зеленського, це теж у тебе вкрали і віддали Зеленському. І у твоїх родичів вкрали і віддали Зеленському. Вкрали і віддали Зеленському, на рахунок його компанії Megiritano Ventures LTD.

Ось такі справи.

P.S. І ніякого відношення Коломойський до "порятунку Дніпра" не мав, від слова зовсім. Він тоді майже весь час провів в Швейцарії та Ізраїлі. Рятували Дніпро зовсім інші люди.

 

View: https://twitter.com/Redcoukr_/status/1293545676102565888?s=19

 

View: https://twitter.com/13Hellis_13/status/1293533465753923593?s=19

 

View: https://twitter.com/CaledoniA_ua/status/1293994181501779969?s=19

 

Пяне брехло.

 

Watchdogs.info: Близькість до Зеленського — запорука успішного бізнесу. Сумна доля забудовника Вавриша

 

Н-да...
@Мих -уїл заліз під плінтус

 

І так, кожен журналіст, який вирішить відмовчатися або заявить, що не підтримує створення ТСК по справі вагнерівців - або ворог, або працює не ворога. Третього не дано.

Свого часу розслідування про офшори на 3000 доларів було в топі новин майже місяць. Розслідування Бігуса з ВІРОГІДНОЮ (не очевидною, а саме вірогідною) корупційною складовою було бомбою, яка перекреслила усі шанси ПП обратися на другий термін. Про мальдівський відпочинок ПП писали навіть вісті райцентрів, хоча то була приватна справа, бодай і найпублічнішої людини.

Наразі значного резонансу у медійному полі України не спостерігаю. А мова не за походеньки-поїзденьки і, навіть, не за корупцію. Якщо документи, оприлюденні Ар'євим, не спростують, то мова йде про державну зраду вищого керівництва. І ті видання, які мовчать, до неї долучаються.
Nazar Rozlutsky

 

Хто виграє війни, або що б сьогодні сказав Отто?

Замість епіграфу:
«Дорогая передача!
Во субботу, чуть не плача,
Вся Канатчикова дача
К телевизору рвалась.
Вместо чтоб поесть, помыться,
Там это, уколоться и забыться,
Вся безумная больница
У экранов собралась.» (рос.) В.Висоцький

Уявіть…

Вересень 2018 року. В Білорусі затримують російських найманців, які воювали проти України. Потім відпускають. Хтось на Банковій дає вказівку – бойовиків не брати. На таємній нараді присутні президент, керівник його офісу, вузьке коло людей, що ухвалюють рішення в країні. В інтернеті опиняються документальні докази, що Банкова провалила спецоперацію із захопленням російських терористів. Скріни. Імена. Дати. Чиста 111 стаття – державна зрада. 2018 рік, при владі Порошенко.
Уявили?

Що відбувається далі? Інформація має ефект бомби. Через кілька годин на Банковій протест. Хитка коаліція валиться на очах, опозиція вимагає реакції парламенту, слідства. Заяви міжнародних партнерів. Посли G7 вимагають пояснень. Тієї ж ночі дзвонили Берлін, Вашингтон, Брюссель.

Олігархат відкорковує шампанське – дано вказівку шмалять з усіх інфо-калібрів, благо влада напевне влипла. Медіапростір просто рве на хом’яки. Громадське, Суспільне, «плюси»… та, в принципі, усі телеканали виходять із спеціальними проектами. «Дзеркало Тижня», «НВ», «Фокус», друкують спеціальні номери. Журналісти миттєво знаходять родичів вояків, вбитих «вагнерівцями» - в ефірах убивча пряма мова. На небосхилі ЗМІ спалахують десятки нових і старих зірок слова і фактажу.

Президент і низка високопосадовців вчинили державну зраду – зірвано операцію покарання вбивць. Країну трясе. Обурення з кожної праски. В Європі аплодують жорсткості українських медійників. Парламент йде у відставку. Наступне переобрання президента. Бо ж стаття 111.
Процедури імпічменту немає, але активна позиція преси і громадського суспільства змушують владу обнулитися. Олігархат тасує нову колоду, але того ніхто не бачить. У вишах починають викладати приклади єднання Громадянського обов’язку і Місії журналіста.

Якби історія із «вагнерівцями» і зрадою випала Пороху (що фантастика, втім, ми ж уявляємо), його б блискавично знищили. І тому, що були б підстави. І тому, що преса була 5 років заточена на максимальний «фас». Але коли «вагнерівці» стали вишенькою у Зеленського… піранії пера зіграли в окуня. Ані тобі спец-ток-шоу, ані тобі «беремо термоси і парасольки», ані тематичних номерів…

Н і ч о г о.

Останнім часом ми частіше згадуємо слова Отто фон Бісмарка: «війни виграють не генерали, війни виграють шкільні вчителі та парафіяльні священики.» Але чи канцлер мав на увазі користь освіченості і віри? Навряд. Йшлося про тих, хто володіє інформацією – формує світоглядне поле.
Хто був мірилом «що таке добре і що таке погано» для простих людей в часи Бісмарка? Вчитель і пастор. Їм довіряли апріорі, тому що…

Кого слухають зараз? Вчителя? Священика? Ні – ЗМІ. І якщо у вечірніх новинах промовчали про проблеми, налякали коронавірусом, розповіли про кілька побутових вбивств, «малолітня матір викинула немовля», пару ДТП і пандочку насамкінець, то… мільйони домогосподарок ніколи не дізнаються, що на Банковій президент країни у вузькому колі людей вчинив злочин рівня 111 статті Конституції.

Чи донесли журналісти масово до очей і вух домогосподарок історію із «вагнерівцями» і держзраду Зеленського? Кому це вигідно?

Коли наступного разу згадаємо «вчителів і священиків» Бісмарка та зайде дискусія, що Україні треба з нуля будувати освіту і судочинство, треба не забути першими на «з нуля» вписати журналістів. Інакше ми програємо головну війну - за власне існування, як нації.

View: https://www.facebook.com/100001492863657/posts/3332994040093659/

 

Oleksa Shalayskiy редактор антикорупційного проекту "Наші гроші". В темі - років 15-ть
Рубрика «Ітогі подвєдьом»
Як з погляду редакції «Наших грошей» виглядає зараз ситуація з корупцією.
1. Кількість. Наступного дня після призначення Шмигаля крива корупції різко полізла вверх. Ще тижнів 3-4 ми ще встигали бодай відслідковувати нові-старі схеми. Зараз – вже втратили лік. Деякі галузі ще випадково залишаються «неохопленими», тільки через те, що чекають призначення нового керівника-«професіонала». Але прізвища вже всім відомі.
2. Диверсифікація корупції. Відсутність стрункої вертикалі влади дозволила кожному чиновнику відчути себе автономним сатрапом на ввіреній території. «сам придумав схему – сам реалізував». Ефект правоохоронних органів гаситься відкатом з маржі. Бо правоохоронні органи – це теж своя сатрапія. Трохи подібна ситуація була за часів раннього Ющенка, але цього разу – це набагато крутіша махновщина.
3. Якість корупції. З нових схем ми зафіксували, може, 3-4. Усе решта: банальне ламання сейфа. Нема чого паритись з ідеями, якщо працює банальний лом.
4. Учасники схеми. A). Президент – особисто я до цього часу вважаю, що з ним діляться дуже мало. Бо навіщо ділитись грішми, якщо можна зварити на вуха вермішель. Б). «Друзі президента» - це штук 8-10 потвор - основні бенефіціари. Між собою не сваряться, оскільки, як розумніші від свого друга, – поділили між собою сфери впливу. В). «Партизани». Від районного судді до приватного нотаріуса. Золотий час. Можна заробляти свою десятку за кожен кейс – відкочувати від трьох до п’яти – контролюючим органам – і цього ніхто не помітить. Бо друзів у президента – не так багато, і ще лишається купа лакун, де можна отримати свій ґешефт.
Висновок. Усе сиплеться з невимовною силою, але поки що економічно пересічний люд це не до кінця помітив. За півроку стане яскравіше.
Прогноз. Цих хлопців знесуть достроково. І не за продаж України Росії (що є беззаперечним фактом), а за несправедливість. Тобто за те саме, за що знесли дві попередні влади.