любовні сцени:)

На работе нет мужчин и женщин, а только сотрудники... Иначе это уже непроизводственные отношения...

 

Янiра Мева

Маємо дві пари рук і ніг
два теплих лона
грайливі вії
і жодної плотської осі
навколо якої
мов білки в колесі
крутяться безліч
сплюндрованих жінок
єдиною віссю є наше кохання
І коли почуття
перехлюпнеться через край
любонько
ми звабимо удвох
якогось незайманця
і народимо по донечці
чарівній
як ми з тобою


* * *
кохана
чому життя так абсурдно довго
випробовувало нас
Ми злягалися
з бридкими і брутальними створіннями
ми ґвалтували
своє тіло і душу
створюючи ілюзію щастя
ми тримали в собі
хтиві і дебільні голови
їх настовбурченої плоті
і силувалися видобути
краплини задоволення
не усвідомлюючи
що віддаємо ніжність
і крихкість своїх тіл
на поталу хижакам
Сьогодні увесь світ
захоплюється нашою тендітністю
і вродою
ревнуючи нас до нас самих
Люба
ми двома краплями
ковзаємося склом
нашого труханівського лесбосу
і зливаємось —
прозорі і незбагненно чисті
:girl_in_love::girl_in_love:

 

Столько на душе, а слов не нахожу... (с)- песня В. Меладзе

 

Натрапила на цю тему і зрозуміла, що не читала давно еротичної літератури, одна екзистенція з проблемою вибору...Останнім, що я прочитала, де присутні любовні, еротичні сцени (просто переповнені), був роман "Сповідь киянина еротомана", написана невідомим українцем французькою мовою у 1912 році...Схоже на сповідь...дуже відверту...дуже...Відчуваєш себе шпигуном, тому що читати ТАКЕ, все одно, що підслуховуєш історію, яка розповідається комусь іншому, близькому...
І ще згадала, як дивували мене колись лицарські романи. Жорстока і чесна проза: "То якщо він відмовиться приїхати до мене на службу з його баронами і лицарями, я сам відправлюся до нього з військом, розорю його землю, оточу і зруйную замок, повішу його, здеру шкіру з його дружини і спалю його сина" - сказав Карл Великий..." - Жах! А любовні сцени, які там присутні, порівняно з сучасними любовними сценами, просто дитячі забавки...особливо, якщо порівнювати зі "Сповіддю киянина еротомана"...
Кажуть, такі тексти шкідливі, “вони розбещують молодь” і взагалі цього автора “треба закидати камінням”. Але, як казав ще Дж. Мільтон: “погана їжа здоровий шлунок не зіпсує”.