Любов Божа до нас і наша любов до Бога

Усі, хто перебувають у Христі, завжди будуть приносити плід Духа. Інколи ми сумніваємося, чи може ця обітниця стосуватися нас? Відповідь-так!
Я певний того, що той, хто в вас розпочав добре діло, виконає його аж до дня Христа Ісуса.(Фил 1/6)
Пямятаємо слова Христа:
16 Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб дав вам Отець, чого тільки попросите в Імення Моє(Івана 15/16)
Кожне дерево пізнається по свому плоду. Людина виявляє свою сутність за допомогою не голосних заяв, а вчинків і характеру.
Плід Духа- це результат взаємодії людини з Святим Духом, видимий у перетворені її життя. Ми можемо мати гарний вигляд, добре говорити і навіть здаватися добрими, Але поки Святий Дух не дасть нам нове серце, ми ніколи не зможемо стати добрими.

 

Перелік рис характеру, які визначають плід Духа, Павло не випадково починає саме з любові. Любов-це головна чеснота християнина, адже ця риса-найбільше характеризує Бога.Саме любов спонукала Бога створити і підтримувати нас, відкривати Себе та віддати нам Свого Сина заради нашого викуплення. Іван каже про це ясно і просто: Бог-є любов (1 Ів 4/16) Оскільки любов-основна рисв Божого характеру, вона повинна бути також і нашою основною рисою.
Хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі., а Бог в Ньому.Справжня любов-це сукупність якостей, а не список, з якого ми можемо вибирати те, що нам найбільше подобається, ігноруючи інше.

 

http://www.youtube.com/watch?v=eoDjLSC0jRE&feature=related

 

Юдеї навчали: Перш ніж Божа любов буде виявлена до грішника, він має покаятися. Вони вважали,, що покаяння-це така дія, за допомогою якої люди могли заслужити прихильність неба. Однак у притчі про загублену вівцю Христос навчає, що спасіння приходить не завдяки нашим пошукам Бога, натомість пошукам Бога нас.
11 нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би,
12 усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного!(Римл3/11-12)
Ми каємося не для того, щоби Бог міг полюбити нас, але Він відкриває нам Свою любов, щоби ми могли покаятися. Кожна спасена Христом душа покликана працювати в Його Імя для спасіння заблудних. Чи ни нехтуємо нею сьогодні ми, хто називаємо себе послідовниками Христа?
Хто може визначити цінність однієї душі?
Якщо хочемо знати її-ідемо до Гефсиманії та пильнуймо з Христом протягом тих годин страждань, коли Його піт став як краплини крові, що спадали на землю. Поглянемо на Спасителя піднесеного на хресті.Прислухаємося до відчайдушного зойку "Боже Мій, Боже мій, чому Ти Мене покинув?" (Марк 15/34)
Подивимося на поранену голову, проколотий бок, закривавлені ноги. Христос ризикував всім.
Там, біля падніжжя хреста, памятаючи, що навіть за одного грішника Христос віддав би Своє життя , ми можемо збагнути цінність душі.

 

Мушу визнати, що я нехтую. Не відчуваю я покликання, чого буду робити те, на що не здатна?
Крім мене є багато тих, що кличуть до Бога, працюють.
Може колись я стану інакшою, це би було непогано.

 

Мойсей теж не хотів йти до фараона, але Бог сказав йому-що він має іти.
У мене теж постало питання колись що мені робити, і я звернулася до Бога в молитві з цим питанням. А вночі мені приснився сон-Що я йду по вулиці, з Біблією в руках і розповідаю людям. Вони мені не вірять і сміються. Тоді гремить грім.
Після того я вже не сиділа просто читаючи біблію.
Всі знання, всі благословення, що ми отримаємо від Господа ми маємо віддавати( аналогія- Христос роздавав хліб учням, а вони роздавали хліб людям дальше-коли було здійснено чудо з хлібами і рибою

---------- Додано в 12:25 ---------- Попередній допис був написаний в 12:23 ----------

Спасаємося ми не колективно, а кожен окремо.
Згадайте притчу про таланти. Вони є в кожного.
Ви свої таланти закопуєте в землю.

---------- Додано в 12:27 ---------- Попередній допис був написаний в 12:25 ----------

Якщо діти Божі думають що за них все зроблять, то їх чекає розчарування. Вони мають зробити хоча б перший крок. Дізнатисящо від них очікується.
Доречі Христос сказав:-Ідіть і навчіть всі народи.
Талант проповідника мають не всі, але всі мають прославляти Бога у своєму житті і своїм життям.

 

А мені такі сни не сняться.

Якщо не всі мають талант проповідника, то і не всі мають йти і навчати всі народи.

 

Дозвольте не погодитись.
Щоб навчати народи не обов"язково бути проповідником.
Скажіть про Христа і Його спасіння хоча б одній людині на день і за рік у вас набереться уже досить солідна аудиторія(365чол.), котру ви навчили...

 

Практика показує що це не так. Я знаю людей, які багато над цим працюють, навіть по багато років за це гроші отримують, а результат нульовий. Те, що мене досягнули в свій час, є чудом, але то були студентські роки, коли життя ще не наклало своїх "догм і стереотипів". Я не бачу в своєму оточенні людей, готових до чогось нового в житті. Вони пристосувались і їм добре.
Божа любов? Звичайно, кожен скаже, що Бог його любить, що Бог добрий і т. д. А що далі можна сказати? "Вам потрібно покаятись" ? І ще цілий список таких "потрібно" (ходити до церкви, читати Біблію, молитися...)? Не потрібно це їм!

 

Тут має значення мотиви для проповідування цих людей. Якщо їм треба зробити "норму", то наврядче результат буде приголомшливим, Але якщо людина горить бажанням співпрацювати з Богом у питанні спасіння душ-доносити істину до людей, то Бог дасть і можливості робити це і результат буде видний.

---------- Додано в 10:25 ---------- Попередній допис був написаний в 10:22 ----------

Я знаю людей в Росии, які бажали працювати -через нашу місійну газету "Вічний скарб"- в результаті тираж газети зріс за рік в декілька разів до 1 млн. Люди самі дзвонять, звертаються за книгами, бібліями, уроками і т.д. Олексій, з яким я спілкуюсь говорить про те, що вони відчувають дію Святого Духа.

---------- Додано в 10:27 ---------- Попередній допис був написаний в 10:25 ----------

Ми не можемо знати хто просто спить духовно, а хто заснув на завжди.
Господь може пробудити будь-кого. Кожен має дивитися за собою.
Бо тільки за себе людина буде давати відповідь.

 

Питання не в тому чи їм це потрібно, питання в тому, чи ми розуміємо і усвідомлююємо, що саме це і тільки це їм потрібно...

Або, якщо ми самі не горимо Богом, то і запалити нікого не зможемо, нажаль...
Хіба не так?

 

Може. Хай будить.
Я говорю, що я проти тиску. Бо таке враження, що ті, що працюють багато, вважають тих, хто не працює, лишніми. Вас Господь прикликав? А за собою я сама буду дивитися.

 

Я теж проти тиску. Людина свідомо має приймати рішення.

---------- Додано в 12:49 ---------- Попередній допис був написаний в 12:48 ----------

Лишніми ні. Ми або співпрацівники Бога, або Божа нива.

---------- Додано в 12:50 ---------- Попередній допис був написаний в 12:49 ----------

Я вас не заставляю. Ще раз кажу-це питання кожна людина має вирішити між Богом і собою.

 

Божа нива - це те, що за межами Церкви.
Тим, що за межами, кажуть "Бог вас любить", "щоб мати спасіння нічого не треба робити". А коли вони уже в церкві, то "ви не такі, вам потрібно мінятися, працювати".

 

Я вже згадував покійного отця Рафала з Львівської Катедри. Він любив казати - я знаю, ви тут в церкві всі великі християни. Але ваша віра і ваше християнство почне проявлятися після того як ви виходячи з церкви переступите поріг.
Дорога, робота, сімя, друзі, зустрічні - в кожному вашому поступку буде проявлятися ваша віра, ваше християнство.
І це, думаю, найбільша проповідь Христа, бо просто набір завчених фраз нікому нічого не дасть.

 

Я думаю, що справа у тому, що у кожного своє розуміння в чому саме має проявлятися любов до Бога. Обдаровані, працездатні люди можуть зробити багато різних діл для інших, а слабі, невпевнені, ледве мають сили, щоб той день самому пережити. (взято у Un.Known). Відповідно перші часто не розуміють як можна бути такими, як другі. Себто осуджують їх за лінивство і слабість.

 

Все залежить від того, на кого людина покладається.Якщо на себе тільки, на свої розумові здібності, то через деякий час прийде кінець її духовним силам. Ми маємо черпати силу в Христа. Є одна цікава книга Освальда Чемберса "Все что могу во славу Его" Там розкривається частина таких питань.
В кожного з нас є родичі, близькі, діти, сестри, брати. Ми маємо показувати їм приклад своїм життям(показати що для нас зробив Христос), що ми християни, щоб і вони захотіли прийти до Бога. Це можна робити без довгих проповедей на тему "Як добре бути християнином", це треба робити своїм власним прикладом кожен день.

 

Одне одному не суперечить.

Насправді, щоб спастися нічого не треба робити, крім визнати себе грішником, покаятися і прийняти Христа у своє серце...

Але після того, щоб залишитися спасенним і не бути викресленим з Книги Життя потрібно собі не одну "спокушаючу руку відрізати" і не одне "спокушаюче око вибрати", борючися проти гріха...
Але, слава Богу, що Він помагає нам в цій праці... і робить нас переможцями!!!

 

Ви вважаєте, що то просто? Деякі люди важко працюють над тим ціле життя. А ви так легко "нічого не треба робити"...Людська гординя часто не дає навіть вибачення попросити, коли когось образимо, а що вже казати про навернення та покаяння.

 

якщо всі будуть проповідувати, то нІкому буде слухати.

не кожен може бути проповідником.